Наші «африканці» вже в дорозі: коли прилетять лелеки і хто першим займає гніздо
Подекуди ще лежить сніг, але вже чути характерне «клекотіння». Лелеки! Невже пернаті повернулися додому? Про те, звідки і коли вони летять в Україну, чому маємо до цих птахів таку симпатію, а також про французьких Одарку і Грицька читайте у матеріалі Коротко про.
Мають свій маршрут
Лелеки прилетіли! Така інформація почала з’являтися у соцмережах вже наприкінці лютого. Користувачі демонструють фотографії з довгоногими птахами серед снігу - мовляв, ось доказ. Але чи справді це перелітні пернаті?
Птахознавець, кандидат біологічних наук, заступник директора з наукової роботи Канівського природного заповідника Віталій Грищенко. Фото: ФБ Vitaly Grishchenko
- Насправді йдеться про птахів, які зимували в Україні, - пояснює Коротко про кандидат біологічних наук, старший науковий співробітник та заступник директора з наукової роботи Канівського природного заповідника Віталій Грищенко. – Так, вони цілком нормально переживають морозну зиму, коли вистачає їжі. Такі птахи можуть провести холодну пору року поблизу населених пунктів, де люди їх підгодовують, на сміттєзвалищах, де є якась пожива, на незамерзаючих водоймах.
Натомість справжні мігранти повертаються в Україну впродовж березня. Наші «африканці» почнуть прилітати в першій декаді першого місяця весни. Спочатку перелітних побачать жителі заходу та півдня України.
Лелеки дуже чутливі до змін клімату, тонко відчувають потепління. А повертаючись додому, пролітають тисячі кілометрів. Мають свій маршрут. Частина популяції летить східним шляхом, наприклад, зі Східної Африки чи Близького Сходу через Туреччину і Балкани. Інші долають західний маршрут через Францію, Німеччину, Польщу.
Летять не навмання, а використовуючи теплі висхідні потоки повітря. Зазвичай першими прилітають самці. Вони займають і «ремонтують» гнізда. А вже за кілька днів чи тиждень повертаються самки. Поспішають, бо ж хто перший займе гніздо - той і господар. А лелечі домівки служать роками і можуть розростатися до велетенських розмірів.
В українській традиції лелека - птах-оберіг. Вважається, що він селиться лише там, де живуть добрі люди. Фото: ФБ Vitaly Grishchenko
В Україні - Одарка і Грицик, у Франції - Моріс і Мелоді
Більшість українських лелек - це, офіційно, лелека білий. Але цю інформацію беруть до уваги хіба що орнітологи. Пересічному українцеві все одно до офіційної назви. Бо ж до цих птахів в Україні ставляться з великою пошаною, і неважливо, білий чи сірий лелека.
В українській традиції - це птах-оберіг. Вважається, що він селиться лише там, де живуть добрі люди. Гніздо на хаті - до щастя і достатку, бо ж птах береже дім від блискавки, «виносить» з подвір’я все лихе. І, звісно, всі знають, що лелека приносить дітей. Тому забудьте про пошуки в капусті!
- Ці птахи стали своєрідним символом українського села, – каже Віталій Грищенко. – Лелеки живуть біля людей, колись гніздилися на хатах, клунях. А птах, який мешкає біля людини, викликає симпатію, емоції. Також лелеки сприймаються як вісники весни, бо ж прилітають досить рано. А для наших предків землеробів, та й скотарів, така інформація була дуже важливою. Прилетіли лелеки? Значить час готуватися до польових робіт.
У давнину, коли про офіційний календар ще не чули, люди навіть новий рік зустрічали з прильотом перелітних птахів. Щоправда, першими прилітали шпаки. Зате лелек зустрічали з великою радістю.
Останніми роками українці уважно стежать за гніздом у Національному природному парку «Пирятинський», що на Полтавщині. Там мешкали пернаті зірки - Грицько, а згодом Грицик та Одарка. Їхня історія кілька сезонів поспіль об’єднувала тисячі людей. Куди тим мексиканським серіалам!
Пригадайте, як за лелечим гніздом спостерігали онлайн, переживали за кладку, рахували пташенят, раділи кожному злету. А скільки обурення було тоді, коли горе-татусь Грицик викинув з гнізда слабке лелеченя Катрусю. На щастя, пернату дівчинку вдалось врятувати. Поки що гніздо стоїть пусткою. Хтозна, чи прилетить найвідоміше лелече подружжя додому. Чекаємо.
Цікаво, що свої зіркові пари є і за кордоном. У Франції це лелеки Моріс та Мелоді. Щаслива парочка мешкає у гнізді на ратуші містечка Сарральб. За їхнім життям французи спостерігають через вебкамеру. У Моріса та Мелоді є свої прихильники, сторінки в соцмережах, а також магазин з сувеніркою, де все в тематиці лелек.
Найвідоміше лелече подружжя України – Одарка і Грицик. Фото: ФБ Іра Саражинська
«Великий сарановий птах»
- Віталію Миколайовичу, як бачимо, українці дуже трепетно ставляться до лелек, а як з цим в інших країнах? – запитую.
- У багатьох європейських країнах лелека дуже шанований птах, - говорить птахознавець Віталій Грищенко. – Таке ставлення не тільки у слов’ян, а й у німців, французів, балканців, наших сусідів поляків.
У Польщі білий лелека - національний символ. Там гніздиться одна з найбільших у світі популяцій цього виду. Для птахів встановлюють спеціальні платформи на стовпах, аби вони не будували гнізд на небезпечних електролініях.
У Німеччині та Литві діють програми охорони лелек, адже в ХХ столітті їхня чисельність різко скорочувалася через осушення боліт і хімізацію сільського господарства. Взагалі багато країн ЄС відновлюють природні луки та водно-болотні угіддя, тому що це критично важливо для птахів, які харчуються жабами, комахами, гризунами.
- Мусульманські народи також дуже поважають лелек, дозволяють птахам гніздитися на священних будівлях, навіть мечетях, - підкреслює Віталій Миколайович. – І цікава інформація про Африку. Це великий континент, де живе багато людей (усміхається. – Авт). Деякі тамтешні народи лелеку шанують, бо він поїдає сарану. А ці комахи там як прокляття, бо ж знищують усю зелень. Тому птах, який їсть сарану, це наче дар небес. У мові африкаанс, поширеної у Південно-Африканській Республіці, лелеку називають великим сарановим птахом.
Але не все так радісно. Народи Східної Африки вважають лелеку звичайною здобиччю. Полюють на цих птахів, м'ясо використовують у приготуванні їжі…
Прикметі вір
Не руйнуй гнізда лелечого!
Лелека в Україні, на відміну від країн Східної Африки, - птах священний, добрий і домашній. З ним пов’язано безліч прикмет, які передавалися з покоління в покоління.
- Лелека звив гніздо на хаті - на щастя.
- Не можна руйнувати лелечого гнізда, бо буде біда.
- Якщо лелеки повернулися рано, то весна буде теплою.
- Лелека ходить по подвір’ю - до поповнення в родині.
- Багато лелек у селі - до врожаю.
- Пара лелек разом – буде мир і злагода в родині.
