Прочитав, але не зрозумів: PISA-2025 - про проблеми з читанням у половини українських школярів
Національний звіт з Міжнародного дослідження якості освіти PISA-2025 приніс сумні результати: українські підлітки читають дедалі менше. Власне, йдеться не так про читання, як про більш глобальний провал.
Коротко про - про те, як наші діти не просто стали менше читати, а стали менше розуміти прочитане.
Прочитав, але не зрозумів
Дослідження, проведені серед сотень 15-річних українців, показали, що майже половина з них – 43% – не досягають базового рівня читацької грамотності. Тобто вони можуть абияк прочитати текст, але розповісти, про що він, оцінити і осмислити прочитане, зробити висновок і порівняти кілька джерел можуть «не всі». Рік тому таких було 45,44%, а 2018 року – 26%. Тобто раніше із відносно простими завданнями з текстом справлялися майже три чверті підлітків, а тепер – трохи більше половини.
Здавалося б, ну що тут такого – погано читає дитина… Скоро взагалі все буде голосовим та доступним. Насправді ж відсутність навичок розумного читання виглядає приблизно так, як описала у своїй публікації у соцмережах ексміністр освіти та науки України Ганна Новосад: «У повсякденному житті це може виглядати так: прочитати оголошення про конкурс, але не зрозуміти, чи можеш ти в ньому брати участь, якщо є вікові обмеження та інші умови, зазначені у різних частинах тексту. Зрозуміти окремі пропозиції новини, але не пояснити своїми словами, що саме сталося. Прочитати два короткі повідомлення про одну подію, але не помітити, в чому вони суперечать одна одній...».
Начебто діти і читають щось у телефонах, але це не те, розумовий процес у цьому разі йде з мінімальними зусиллями.
Математика краще за читання
Менше десяти років знадобилося нам, щоб «з'їхати» із читання. Середній результат українських підлітків із читання у PISA-2018 становив 465,95 бала. 2022 року він упав до 426,71. 2025-го – ще нижче, до 418,42. Разом за період із 2018 року – мінус 47,53 бала.
Для розуміння масштабу: у PISA різниця приблизно в 20 балів умовно зіставляється з одним роком навчання. Дослідники окремо попереджають, що це лише орієнтир, а не точна формула. Але навіть такий орієнтир дозволяє уявити масштаб провалу: 15-річні читають та мислять на рівні 12-13-річних.
Читання виявилося найслабшим із трьох основних напрямів дослідження. У математиці Україна здобула 430,99 бала, у природничо-наукових дисциплінах – 448 балів. У читанні – лише 418,42. І до речі, якщо дивитися на результати за гендерною ознакою, то дівчатка читають краще за хлопчиків (62% проти 47%).
При цьому між 2022 та 2025 роками результат дівчаток змінився відносно небагато: з 438 до 434 балів. А ось у хлопчиків стався новий спад – із 415 до 402 балів.
Також є помітна різниця між містом та селом: у 2025 році базового рівня читання досягали 59% підлітків із міської місцевості та лише 41% із сільської. Тобто в селі майже шість із десяти 15-річних не в змозі осягнути текст, складніший за підпис під відео в соцмережах. Для порівняння, у 2018 році ситуація була кращою і там, і там: базовий рівень мали 69% міських та 53% сільських підлітків.
Але порівнювати 2018 та 2025 роки в Україні складно: PISA-2018 охоплювала всю країну, а після 2022 року дослідження проводилося лише у 17 із 27 регіонів. Також у дослідження не потрапили, наприклад, Харків та Дніпро, де освітні можливості зазвичай вищі. Тому при ширшому охопленні підсумкові показники могли б виявитися дещо іншими.
Сінгапур найкраще
Між дослідженнями Україна пережила пандемію, тривале дистанційне навчання, перебуває у стані повномасштабної війни, руйнування освітньої інфраструктури, переміщення дітей усередині країни і за кордон та серйозні зміни умов навчання. Тож можна підсолодити собі пігулку тим фактом, що в Україні ще не найгірша ситуація. Але рівнятися на слабких – чи варто? І заспокоювати себе, що падіння читацьких результатів – загальносвітова проблема?
У дослідженні PISA-2025 брали участь понад 760 тисяч 15-річних школярів із 91 країни. Вперше до списку увійшли Вірменія, Еквадор, Кенія, Руанда, Замбія, регіон Курдистану в Іраку та Душанбе.
Лідером з читання у PISA-2025 став Сінгапур – 535 балів. Для порівняння: середній результат країн становив 466 балів, а Україна отримала 418 балів. Тобто український показник виявився приблизно на 48 балів нижче за середній рівень (але й не в останній десятці).
У групі світових лідерів опинилися також Японія, Корея, Естонія, Китайський Тайбей, Макао та окремі китайські регіони. Причому більшість цих освітніх систем увійшли до першої десятки відразу за трьома напрямками: читання, математики та природничих наук. Великобританія також опинилася серед десяти найуспішніших систем одразу за всіма трьома напрямками.
Особливо показовим є порівняння з найближчими європейськими сусідами. Польща отримала 495 балів із читання, Чехія – 490, Литва – 464, Німеччина – 465, Фінляндія – 469.
У дослідженні говориться, що «Туреччина, Об'єднані Арабські Емірати, Чорногорія, Катар та Словаччина одночасно змогли скоротити частку слабких учнів та збільшити частку найсильніших. Це важливий сигнал: погіршення результатів не є неминучим наслідком цифрової епохи». Україна належить саме до другої групи.
Мета Євросоюзу на 2030 рік: щоб частка 15-річних з низькими результатами з читання, математики та природничих наук була нижчою за 15%. Поки що в Україні - 45,44%, і питання, наскільки добре наші діти взагалі розуміють навколишній світ, залишається відкритим.
