• Головна
• Суспільство

Фото: pixabay.com

Вже декілька тижнів у Варшаві спостерігають масову загибель ворон та галок. Але днями таємниця цього мору була розгадана. Офіційно – через головних ветлікаря та санітарного інспектора - повідомлено, що у зразках тканин сірих ворон виявлено генетичний матеріал вірусу лихоманки Західного Нілу (ЛЗН).

Про випадки інфікування людей у Польщі інформації поки немає, проте гарячка, властива для жителів тропіків та субтропіків, нерідко гостювала в Європі, викликаючи спалахи, подібні до епідемії. Чи може вона цього року дістатися України і чим загрожує ЛЗН, Коротко про розповіла докторка медичних наук, вірусологиня Алла Мироненко.

І ЛЗН не приходить одна, в світі чекають ще й на спалах мавпячої віспи.

Замість москітів - комарі

Вірусолог Алла Мироненко. Фото: Архів Коротко про

За певними підрахунками, вірусу, який убивав ворон, галок та сорок у Варшаві, понад 1000 років. Є припущення, що саме він став причиною смерті Олександра Македонського, бо тоді в районі Вавілону (сучасний Ірак) теж фіксувалася масова загибель птахів. Офіційно ж вірус був відкритий у 1939 році і отримав назву West Nile fever, через те що у жителів регіону Західного Нілу виявили до нього багато антитіл.

До Європи вірус ЛЗН потрапив у 90-х роках, спричинивши спалах хвороби в Румунії, а в 1999-му дістався Північної Америки, де від нього тільки в Нью-Йорку загинуло понад дві сотні людей.

В той же час у інших країнах з подібним кліматом лихоманка Західного Нілу не була такою кровожерливою. За однією із версій, сприйнятливість регіону до епідемій залежить від поширеності певних видів птахів, які переносять у собі інфекцію, і кровососних комах.

- Клімат на планеті змінюється, а з ним міняються і шляхи перелітних птахів, - каже професор Алла Мироненко. – Взагалі глобальне потепління сприяло поширенню хвороб, притаманних для Африки чи Азії, на більш північні регіони. Так і з лихоманкою Західного Нілу. Її джерелом є птахи, а основним переносником – москіти, але можуть бути і комарі. В Україні москітів немає (кільки видів зустрічаються тільки у південних областях. – Ред.), а комарів цілком достатньо.

13 випадків у Полтавській області

Поодинокі випадки ЛЗН фіксували в Україні ще в 2000-х роках. Потім про вірус згадали у 2017 році, а далі – щорічно. У 2023-му навіть виявився абсолютний лідер – Полтавська область, де лихоманку діагностувати у 13 осіб. Роком раніше - у 2022-му - 5 випадків зареєстрували на території Київської області. Про смерті від ЛЗН не повідомлялося, натяків на епідемію, як ми бачимо, немає.

Проте сам вірус і його поведінка залишаються мало дослідженими, визнають лікарі.

- По-перше, ми не знаємо, чи всі види комарів переносять вірус, бо цих видів багато, – каже Алла Мироненко. – Є комарі, які розмножуються біля водойм, є такі, що живуть і плодяться у вогких підвалах – такі менше контактують з птахами. По-друге, у 80 відсотків інфікованих хвороба перебігає або безсимптомно, або з невеликими проявами температури і нежитю, на які ми звикли не звертати уваги. Тому можна припустити, що вірус лихоманки тісно живе з нами уже давно, але ми про це не знаємо, бо він дуже складно діагностується.

Масовий мор ворон та сорок у польській Варшаві був викликаний лихоманкою Західного Нілу. Фото: Wikimedia Commons / Thermos

Птахи не винні

У лихоманки Західного Нілу чимало спільного з коронавірусом. Обидва віруси характеризуються високою здатністю до мутацій, від обох немає специфічних ліків – тільки звичні для зняття симптомів. Обидва небезпечні для людей з хронічними захворюваннями та літніх осіб.

Маючи здатність до “ласкавого” інфікування, ці віруси можуть викликати серйозні і надсерйозні наслідки. У коронавірусу – це пневмонії, ураження серцево-судинної системи, у лихоманки - важкий менінгіт або менінгоенцефаліт, ураження головного мозку, парези, паралічі. Смертність від ЛЗН спостерігається, в середньому, у 4% випадків. Вакцини від неї людство досі не вигадало.

Звідси виникає питання: чи може людина підчепити одночасно і ту, і другу інфекцію? Адже коронавірус цього року знову набирає обертів.

- Крім цих інфекцій, між нами ходять ентеровіруси і багато чого ще, - зауважує Алла Мироненко. – Дуже мало шансів одночасно підхопити обидва віруси. Принаймні, випадки, коли хворіють одночасно на коронавірус і ЛЗН, невідомі.

Водночас вірусологиня відмічає і позитивну рису лихоманки Західного Нілу. На відміну від коронавірусу, вона не передається ні повітряно-крапельним, ні контактним шляхом. Тобто людина від людини чи людина від тварини захворіти не може. Тварини підхоплюють ЛЗН від кровососів.

- Інфіковані птахи також безпечні для людей, - наголошує вірусологиня. – Небезпеку становлять виключно комарі, тому треба вдаватися до профілактики їхніх укусів.

Поради не складні: користуватись репелентами, у місцевості, де підвищена вологість, носити закритий одяг, вікна в будинку захищати протимоскітними сітками.

Тим часом

Європі загрожує друга хвиля віспи мавп

Всесвітня організація охорони здоров’я б’є на сполох через поширення нового класу Mpox – так званої віспи мавп. Осередком її розповсюдження стала Республіка Конго, хвороба поширилася ще на десяток африканських країн.

"Вдруге за три роки ВООЗ оголошує епідемію віспи, характеризуючи її як глобальну надзвичайну ситуацію. Раніше це траплялося в липні 2022 року. Цей спалах уразив майже 100 тисяч людей у 116 країнах і вбив близько 200 осіб", – йдеться у повідомленні.

- Віспа мавп, на відміну від звичайної віспи, не передається повітряно-крапельним шляхом, - коментує професор Алла Мироненко. – Заразитися можна через контакти слизових оболонок – при поцілунках, під час сексу. Якщо на тілі людини є висипи, небезпечні контакти зі шкірою або ношений хворим одяг.

В Україні чотири випадки віспи мавп були зафіксовані у вересні 2022 року. Це збіглося в часі зі спалахом хвороби у Європі, який почався у травні.

- Цьому передував якийсь фестиваль у Великій Британії, що зібрав людей нетрадиційної орієнтації. Коли учасники роз’їхалися, випадки віспи почали реєструвати в Іспанії, Португалії, Італії, США, Швейцарії, а чи не найбільше – в Англії. Вакцини проти віспи мавп не існує, проте британці виявили, що дієве щеплення від натуральної віспи, яку оголосили подоланою у 1980 році. В країні відкрили анонімні кабінети і запросили всіх бажаючих до вакцинації. Так поширення вдалося пригасити.

Цього разу ВООЗ вважає загрозу більш небезпечною. Від початку 2024 року лише у Конго було зареєстровано понад 14 000 випадків віспи та 524 смерті. До групи ризику входять жінки і діти до 15 років.

Характерною особливістю мавпячої віспи є висипи, які починаються на обличчі і далі переходять на все тіло. Фото: REUTERS