Array ( [0] => 2829 [1] => 2836 [2] => 2850 [3] => 2860 [4] => 2871 [5] => 2883 [6] => 2890 [7] => 2898 [8] => 2921 ) 1
0
1 травня
Завантажити ще

Скриньки для ЗСУ: чи можна довіряти збирачам грошей на вулиці

Скриньки для ЗСУ: чи можна довіряти збирачам грошей на вулиці
Фото: facebook.com/sashko.polozhinsky

Від початку літа і понині в центрі Києва можна побачити кремезних хлопців у камуфляжі. Вони стоять біля столиків зі скриньками для пожертв на Майдані, біля станцій метро “Хрещатик”, “Олімпійська”, біля ЦУМу. До перехожих не чіпляються, не заглядають жалісно в очі, як жебраки. Тримаються рівно, на обличчях – суворий вираз. І саме це змушує людей відкривати гаманці

Бо розумієш: поки ти поспішаєш у "підземку" чи просто гуляєш Хрещатиком, десь ідуть страшні бої, і оця засмага на руках у хлопців може бути обпалена війною. Армія потребує машин, патронів, дронів...

Психологічний ефект однозначно є. Втім, більш помірковані люди задаються питанням: а наскільки це законно? І чи можна бути певними того, що гроші, зібрані просто на вулиці, дійсно підуть на потреби ЗСУ? Поцікавилася і KP.UA.

Заборони на збір немає, а на форму – є

З певністю можемо сказати тільки одне: це не військові.

- Прямої заборони військовим збирати гроші на свої потреби у публічних місцях немає, - каже полковник у відставці Григорій Грищенко. – Але думаю, просто ніхто не здогадався її накласти, бо не міг уявити, що солдат чи офіцер вийде з простягнутою рукою на вулицю. Є процедура офіційного звернення до благодійного фонду, коли виникає певна потреба. Щодо “картинки”, яка справляє враження, то зараз будь-хто може удавати із себе військового за замовчуванням, бо камуфляж продають ледь не на кожному кроці. Під час воєнного стану носіння військової чи іншої форми, що нагадує військову, для цивільних заборонене, однак це положення ігнорується, зокрема, волонтерами.

Охоронці скриньок з грошима теж представляються волонтерами. Якщо поцікавитесь, можуть мати при собі посвідчення від благодійного фонду. У 2015 році Кабінет міністрів видав постанову, яка дозволяє здійснення публічного збору благодійних пожертв для армії - за певних вимог. Наприклад, наявності нотаріально посвідченої довіреності від керівника, де зазначається місце, строк збору пожертв, їх призначення та використання. Або: на скриньці, куди кидаються гроші, має бути індивідуальний інвентарний (номенклатурний) номер.

Однак люди, поспішаючи у справах, навряд чи таким цікавитимуться. Та й немає ніякого сенсу, скажете ви, бо йдеться про 10 – 50 гривен.

З миру по нитці – кому на сорочку?

На це також розраховують. Перераховувати малі гроші на банківський рахунок якось "не комільфо", а вкинути у скриньку – цілком пристойно. На те вона й призначена, щоб з миру по нитці бідному на сорочку збирати.

Такі скриньки зазвичай виникають, коли є соціальний запит на якусь акцію чи благодійність. Наприклад, “на фарбу” у 2014 році або “допоможіть врятувати життя дитині”. Певний час такі кампанії мають успіх, а потім згортаються. Наприклад, коли люди починають підозрювати, що тою фарбою весь Київ можна було розмалювати, або з’ясовується, що волонтери маніпулюють фотографіями уже померлих дітей.

У червні цього року “Військовий кур’єр” провів розслідування щодо фонду «Врятуй рідну Країну», від якого були помічені збирачі готівки на ЗСУ. Як зізналися вони самі, за день у одну скриньку в середньому падає 800 – 1000 гривень. За місяць від кількох скриньок на тепловізор набереться.

От тільки процедура використання коштів вельми непрозора. Під час розслідування журналіст з’ясував, що військові частини, які рекламував фонд, насправді про нього не знають або з ним не працюють. Також від Головного управління Нацполіції Києва надійшла відповідь на запит, де значиться: щодо представників фонду розпочато кримінальне проводження за ч. 2 ст. 190 КК України – шахрайство, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

Думка досвідчених волонтерів

Результати поліцейського розслідування поки не оприлюднені, тому й ми не будемо робити висновків, добру справу роблять хлопці у камуфляжі чи сумнівну. Натомість звернемося за консультацією до професійних волонтерів.

Юлія Яковенко, заступник голови правління БФ «Блага Надія»:

- Донати зараз ідуть дуже важко, тому для допомоги армії всі методи хороші. Інша справа, що, коли гроші надходять на реквізити благодійного фонду, я ніяк не можу їх зняти і придбати собі додому, припустимо, меблі. Я повинна щось купити за безготівку для військових і по актах це передати в частину. З готівкою зі скриньки можна робити що завгодно.

Дмитро Юрінов, керівник волонтерської ініціативи “Добровоз”:

- Ми працюємо з 2014 року, але нікому з нашої команди не спадало на думку вийти на вулицю і просити. Я можу припустити, що хлопці чинять правильно, але в моїх очах це виглядає неприродно. Це 50 на 50 може бути правдою і неправдою, перевірити неможливо. Я не довіряю таким зборам.