Array ( [0] => 2829 [1] => 2836 [2] => 2850 [3] => 2860 [4] => 2871 [5] => 2883 [6] => 2890 [7] => 2898 [8] => 2921 ) 1
0
27 лютого
Завантажити ще

Вчителі про 1 вересня: готуємо сховища, тренуємося надавати першу допомогу

Вчителі про 1 вересня: готуємо сховища, тренуємося надавати першу допомогу
Фото: Олександра Демкура. Школа у Гусятині Тернопільської області

До традиційних для початку серпня клопотів – пофарбувати, відремонтувати, вимити – війна другий рік поспіль додає актуальні: готовність притулків, евакуаційних шляхів, шкільних систем безпеки та сповіщень про тривогу. Вчителям доводиться освоювати нові для себе функції - бути трохи медиком, трохи більше психологом і готовим стати в будь-який момент рятівником. Особливості підготовки до початку навчального року сьогодні у всій Україні схожі, незалежно від того, де розташований навчальний заклад – у відносно безпечній західній частині країни чи поблизу лінії фронту, у місті чи селі. Без різниці. Безпека скрізь стоїть на першому місці.

Про те, що потрібно встигнути зробити за цей час і як бачать перспективи найближчого майбутнього, нам розповіли самі педагоги.

Бомбосховище радянського часу

Заступник директора школи №21 Зоряна Кучма. Фото: ФБ Зоряни Кучми

Заступник директора школи №21 Зоряна Кучма. Фото: ФБ Зоряни Кучми

У школі №21 у центрі Львова йдуть завершальні роботи з підготовки до нового навчального року. Укриття тут давно облаштовано – у ньому вже пристосувалися проводити уроки. Великий звивистий підвал з окремими приміщеннями у старій австрійській будівлі вміщує всіх учнів. У травні у цій школі навчалося 455 учнів, до війни – 530. Укриття розраховане на 470 осіб. Якщо дітей буде більше, у школі буде змішаний тип навчання – один чи два класи на дистанційній роботі.

Як розповідає KP.UA заступник директора школи №21 Зоряна Кучма, минулого року в укритті провели ремонт, провели світло та воду, зробили туалети, кабінет медсестри – вона спускається вниз із ліками та іншим необхідним для надання допомоги. Минулої осені поставили буржуйку. У укритті – два виходи.

- Генератор теж є – коли відключали світло, у нас діти навчалися, як завжди, – зазначає Зоряна Кучма. – Протягом усього року покращували умови у притулку. У цьому будинку школа працює вже понад сотню років, а у глибоких підвалах колись, у 1960-1970-х роках, був тир. Там максимально наближені до справжнього бомбосховища умови. За проєктом тут укриття не планувалося – будинок старий, австрійський, тоді їх ще не робили. Але, судячи з того, що в одному з приміщень ми знайшли запилену скриньку з протигазами, за радянських часів ці підвали могли використовуватися саме як бомбосховища.

Батьків запрошують подивитися перед 1 вересня, де ховатимуться їхні діти під час тривоги.

У школі №21 у Львові у підвалі умови – максимально наближені до бомбосховища. Фото: надане Зоріною Кучмою

У школі №21 у Львові у підвалі умови – максимально наближені до бомбосховища. Фото: надане Зоріною Кучмою

Уроки не переривають

У підвалах поставили парти та лавки – якщо під час контрольної звучить сирена, дописують роботу вже в укритті.

Навчальний процес не перериваємо, – продовжує Зоряна Кучма. – Учбових досок там немає, але вчителі все скидають у вайбер, пояснюють – діти записують.

Коли тривога – з дітьми у підвалі сидять і кухарі. Тож харчування педагоги просять щодня брати із собою – у тривожному рюкзачку. Він є у кожного школяра з 21-ї львівської школи.

- Якось тривога була з дев'ятої ранку і до трьох днів – а діти з початкової школи та батьки звикли, що їх годують, – пояснює заступник директора. – Але коли тривога – ніхто не готує їжу. Звичайно, в укритті завжди є печиво та вода, але ми все-таки просимо, щоб батьки давали перекус із собою.

Окрім їжі та води, у тривожному рюкзаку чи на одязі школяра обов'язково має бути бейджик із телефонами батьків. Ще часто беруть із собою легкі пледи – у притулку діти укладаються на лавки. Пледи у укритті також є, якщо комусь знадобиться. Але тут тепло.

На випадок пожежі є все потрібне. Фото: надане Зоріною Кучмою

На випадок пожежі є все потрібне. Фото: надане Зоріною Кучмою

«Плачуть за залишеним у класі пеналом»

Як говорити і поводитися з учнями у воєнний час – вчителі зрозуміли минулого вересня. До цього з початком повномасштабного вторгнення школярів перевели на дистанційне навчання.

– З молодшими школярами вчителі по 30 разів спускалися в укриття у навчальних цілях, – згадують педагоги. – Бо діти, поки їх багато разів не проведеш туди й назад, не запам'ятають. Вчили, що треба взяти тривожний рюкзак - і все, бігцем! Цього було тяжко досягти, бо вони плакали за своїм рюкзаком, пеналом, не хотіли залишати. Поки довели до автоматизму, минув час.

Що ще турбує вчителів щодо підготовки до навчального року – це волога в одному з кутів у укритті. Це найнижче місце у приміщенні, а може, і на цій вулиці – сюди можуть підступати навіть підземні води.

Щоб уникнути вологи під час сильних дощів, які у Львові не рідкість, у підвалах вирішили застелити покриття. На плитку і її укладання грошей немає, але купили матеріал, який між собою вчителі називають лінолеумом.

Усі вчителі отримали сертифікати на два роки про проходження курсів з надання невідкладної допомоги, у школі проводили практику, як діяти при загрозі з повітря, при хімічній атаці, мінно-вибуховій небезпеці. Вчитель хімії проводить із дітьми заняття з надання невідкладної допомоги.

Укриття у школі у селищі Гусятин. Фото: Олександра Демкура

Укриття у школі у селищі Гусятин. Фото: Олександра Демкура

«Хотіли розширити укриття, але у школі знесло дах»

Директор школи у селищі Гусятин Тернопільської області Олександра Демкура. Фото: ФБ Олександри Демурко

Директор школи у селищі Гусятин Тернопільської області Олександра Демкура. Фото: ФБ Олександри Демурко

Директору школи у селищі Гусятин Тернопільської області Олександру Демкуру довелося відкласти свої плани щодо розширення шкільного укриття цього літа. Негода, яка накрила область 25 липня, знесла дах школи.

– Хотіли, щоб укриття було вільніше, але негода внесла свої корективи, – зітхає у розмові з KP.UA Олександра Демкура. – Отже, гроші використовуються на ліквідацію наслідків стихійного лиха.

Вже найближчими днями привезуть металочерепицю та накриють дах. Після цього школа буде готова до початку нового навчального року та до перевірки, яку проведе комісія у середині серпня. Залишилося лише перевірити справність та наявність вогнегасників та інших засобів для ліквідації пожеж.

Минулого року Гусятинська школа не переходила на дистанційне навчання – усі навчалися очно. Укриття, яке облаштували у підвальних приміщеннях, вміщує 766 дітей.

– Ми облаштували там систему вентиляції, оповіщення, зробили вай-фай, туалети, – розповідає Олександра Демкура. – Поміщаються всі, але трохи щільно… Тому хотіли зробити більш просторі приміщення, щоби початкові класи посадити в окремих приміщеннях, а не в загальних. Але всіх норм дотримано.

У Гусятині школярів чекає справжня підземна школа. До підвалу знесли парти, повісили шкільні дошки. Діти сидять за класами і можна проводити уроки. Щоправда, повноцінні заняття тут все одно навряд чи вийдуть.

– Там два приміщення, окремих класів немає, але можна посадити дітей, і вчителі можуть проводити заняття, – зазначає директор школи.

Перше, чим зроблять педагоги в цій школі після 1 вересня, це оновлення знань дітей про шляхи евакуації. У коридорах висять покажчики та плани евакуації, але все одно треба нагадати правила.

– Це ми робимо під час навчальної тривоги, дай боже, щоб не було справжньої, – зазначають вчителі. – Хоча їх зараз вистачає.

Окремо – кабінет медсестри з ліжком та необхідним медобладнанням. Також у укритті є вода та покривала для дітей. Це найтепліше приміщення у школі.

Укриття у школі у селищі Гусятин. Фото: Олександра Демкура

Укриття у школі у селищі Гусятин. Фото: Олександра Демкура

«Повноцінні уроки у укритті неможливі»

У селі Вербка Волинської області у школі облаштували укриття на 500 квадратних метрів – більш ніж достатньо для п'яти сотень місцевих учнів. Тож можна вчитися в одну зміну. Щоправда, уроки ще не проводили: кажуть, для письмових там темно, а от усні можна запросто. В укритті є вода, санвузли, інтернет, інтерактивна дошка, стільці, парти – меблі надала польська школа, з якою співпрацюють волинські освітяни.

Директор школи села Вербка Волинської області Людмила Дрипа. Фото: verbka-nvk.volyn.sch.in.ua

Директор школи села Вербка Волинської області Людмила Дрипа. Фото: verbka-nvk.volyn.sch.in.ua

– Один корпус школи у нас зараз у стадії реконструкції – чекаємо, поки дороблять, – розповідає KP.UA директор школи Людмила Дрипа. – Останні кілька днів там інтенсивно йдуть роботи – будівельники нам обіцяють, що встигнуть закінчити до 1 вересня. Але час покаже – не забігатимемо наперед.

Якщо корпус закінчать – діти зможуть навчатись в одну зміну. Якщо ні – доведеться за дві. Але точно відомо, що навчання цього року розпочнеться, як ведеться, з 1 вересня. Минулого року волинські школярі із села Вербка сіли за парти лише 12 вересня.

Три тижні тому тут облаштували ще одне додаткове укриття в іншому приміщенні.

– Повноцінний урок, як вимагає програма, у цьому укритті, звичайно, провести не можна, – зітхає Людмила Дрипа. – Але частково – можна. Дивимося, як вчителі запланували уроки. Якщо контрольна – відкладається, бо там не ті умови. Та й діти під час тривалого перебування у укритті не налаштовані на навчання. Будемо залучати їх до ігор, проводити щось таке, щоб дітей відволікти.

Тут освітян вчили надавати невідкладну медичну допомогу співробітники Червоного Хреста. З дітьми також проводять тренінги, зокрема з мінно-вибухової небезпеки – і в школі, і на вулиці, спільно з рятувальниками.

Фото
Фото
09 Серпня 202309:00