25 червня
Завантажити ще

З університету – у пілоти БПЛА: нові спеціальності у вищих навчальних закладах України

З університету – у пілоти БПЛА: нові спеціальності у вищих навчальних закладах  України
Фото: JI-Agras на Pixabay

Життя українців змінилося та диктує свої нові умови. На зміну старого та звичного укладу приходить новий. І до цих нових умов та нового життя треба починати готуватися заздалегідь. Хоча б зі студентської лави.

Українські вищі навчальні заклади вже відкривають нові спеціальності, викликані до життя прогресом, а в нашому випадку ще й війною. В аудиторіях класичних вузів викладають «дронознавство» та видають дипломи data-детективам і менеджерам штучного інтелекту.

KP.UA дізналася, що нове з'явилося у наших вишах за останні роки. Варто пояснити: шлях від спецкурсу до повноцінної освітньої програми довгий, тому деякі нові спеціальності поки що вивчаються за межами обов'язкової вузівської програми. Впевнені – їхній час скоро настане.

Пілоти БПЛА

Звісно, ​​на першому місці серед нових спеціальностей – IT, які входять до п'ятірки найпопулярніших серед абітурієнтів. Фахівців готують приблизно 200 вишів України.

Але не одними алгоритмами ми єдині, є потреби і іншого плану. Так, на кафедрі комп'ютерного моделювання процесів та систем НТУ «Харківський політехнічний інститут» готують пілотів БПЛА. Їх вчать керувати дронами та програмувати модулі, знати конструкцію та системи управління апаратами. Говорити про затребуваність цієї спеціальності у сьогоднішній Україні не доводиться. А у мирний час дрони чудово використовуються у промисловості, сільському господарстві, і сфери їхнього застосування тільки розширюватимуться.

Також за спеціальністю "Системи управління БПЛА" готують бакалаврів у Луцькому національному технічному університеті.

Кіберспортсмени та кіберзахисники

У Сумському державному університеті серед інших запроваджено унікальну освітню програму з інженерії програмного забезпечення – «Кіберспорт та розробка комп'ютерних ігор».

Також тут випускають магістрів політології за освітньою програмою «Політичні технології та аналітика», терапевтів та реабілітологів (освітня програма «Фізична терапія»).

А у Рівненському національному університеті водного господарства та природокористування набирають студентів, які вивчатимуть кібербезпеку та захист інформації, інформаційні системи та технології, менеджмент соціокультурної діяльності. До речі, менеджери соціокультурної діяльності – це не звичні нам масовики-витівники, а фахівці, які розробляють та проводять соціально-культурні програми, вивчивши заздалегідь історію і філософію культури, її зв'язок із сучасністю. Тож є шанс, що наші «дні міста» чи урочистості, присвячені святам, проводитимуться на сучасному рівні, а не в стилі сільського клубу 70-х років минулого століття.

Аналітики та IT-менеджери

Центральноукраїнський національний технічний університет у Кропивницькому відкрив у 2023 році дві нові спеціальності – «Міжнародний бізнес та data-аналітика» (бакалаврат) і «Менеджмент IT у глобальному бізнес-середовищі» (магістратура). Тобто ВНЗ готує кадри для глибокого впровадження України у міжнародний фінансовий та економічний ринок, оскільки випускники цих спеціальностей можуть працювати менеджерами з управління активами міжнародних компаній та інвестиційних проєктів, інспекторами з аналізу міжнародної діяльності підприємства, фахівцями з фінансової роботи на міжнародних ринках, аналітиками з дослідження міжнародних ринків, проєктними менеджерами тощо. Це український крок до Європи, і вже у статусі рівноправних партнерів, а не прохачів та постачальників недорогої робочої сили.

Фахівці з енергоефективності

« Харківська політехніка » продовжує стрімко крокувати у майбутнє. Окрім уже згаданих пілотів дронів, тут почали готувати фахівців з енергоефективності та комп'ютерної хімічної інженерії. У виші запевняють, що це нова, унікальна для України спеціальність. Студентів навчать навичкам у сфері IT та енергозбереження, при цьому у розробці освітньої програми братиме участь Манчестерський університет – UMISТ.

Випускники можуть працювати в енергосервісних, науково-дослідних, проєктних організаціях, на підприємствах, в аудиторських та експертних фірмах, у сфері менеджменту торгових корпорацій та оптимізації енергоємності бізнес-потоку.

Про те, як потребує наша країна висококваліфікованих фахівців, які працюють у нових умовах не за старими лекалами, можна зайвий раз не говорити. Завдання у сфері управління енергоефективністю підприємств зараз стоять нові, важкі, тому студенти будуть володіти новітніми прийомами та технологіями на рівні з розвиненими країнами Заходу, а не з відставанням у 20-30 років. За словами завкафедри інтегрованих технологій, процесів та апаратів Валерія Ведя, зараз ні в Україні, ні в Євросоюзі академічних знань у цьому напрямі виші не дають. Точніше, не давали дотепер.

Фахівці з розробки та впровадження інноваційних крафтових харчових технологій

У кількох українських вишах уже готують майбутніх професіоналів молекулярної кухні та власників крафтових магазинів. Це якщо спрощено, насправді ж на цій спеціальності навчають планувати та проводити наукові дослідження, розробляти бізнес-плани з ефективного функціонування крафтових виробництв. Випускники зможуть організувати свій крафтовий бізнес, забезпечити роботу малих підприємств харчової галузі, проводити інжиніринг їхньої інфраструктури та багато іншого, зокрема працювати експертами з якості та безпеки харчових продуктів.

Дуже потрібна спеціальність, особливо зараз, коли чимало українців відкривають малий та середній бізнес саме у крафтовому виробництві. Прибуток цих бізнесів – це прибуток бюджету країни, зайнятість громадян, і застосування креативного підходу.

«Крафтовиків» готують у Таврійському державному агротехнологічному університеті, Сумському та Полтавському аграрних університетах, у Львівському університеті фізичної культури, Дніпровському та кількох інших.


У ТЕМУ

Спеціальності, які популярні сьогодні у світі

Цифровізація нашої реальності – це безповоротний процес, і людство готується до нього прискореними темпами. Роботизація, штучний інтелект – у ці сфери вкладається молоде покоління. Які ж професії вже перспективні у світі й на кого навчатимуться наші діти? Рейтинг склав ресурс «Куди поступати». Зазначимо: все нове – це добре доопрацьоване старе.

1. Інженер-програміст доповненої/віртуальної реальності

Він повинен вміти писати коди різними мовами програмування (насамперед – на Python, C+ та С++, Java), працювати з різними операційними системами; мати досвід серверного програмування. Світові вузи вже готують таких фахівців.

2. Інженер ігрових процесів та XR

Він створює інструменти налагодження та розробки і займається профілюванням. Його завдання – спростити програмування, підвищити ефективність праці розробника ігор. Його «кейс» – це знання Python, C та Java, практичний досвід роботи з OpenGL, DirectX, вища освіта у сфері математичних чи комп'ютерних наук.

3. Фудтех, він же технолог харчової промисловості

Населення планети збільшується, всім потрібна їжа, і не кожен буде їсти те, що дають. Фудтех створює невідомі раніше продукти харчування: штучне м'ясо, замінники молока, продукти без лактози, солодощі без глютену. Спеціаліст у цій сфері займається завданнями на стику біотехнологій, генетики, біохімії та агрономії.

4. XR-дизайнер

XR-дизайнери працюють на стику комп'ютерних наук та графіки. Вони створюють та покращують експериментальні прототипи, розробляють візуалізації нових продуктів та додають ефекти, відповідають за 3D-моделі. Від них потрібний досвід у створенні 3D-додатків, ігор, знання Unity, Unreal, знання мов програмування, зокрема C#, C++ та вища освіта у сфері математичних, комп'ютерних наук чи інженерії.

5. Нанобіотехнолог

Це фахівець медицини вищого рівня, він працює на стику нано- та біотехнологій – шукає рішення, як інтегрувати штучні інтерфейси та матеріали в живі організми. Нанотехнологічні пристрої та матеріали дозволяють виліковувати захворювання, які раніше вважалися невиліковними. Нанобіотехнологи створюють нові лікарські матеріали, методи діагностики та профілактики вірусів, працюють над методиками продовження життя.

6. Генний інженер

Генна інженерія розвивається дуже активно і має кілька напрямів діяльності: робота з пошуком лікування спадкових захворювань, вивчення людського геному та створення нових, більш врожайних та стійких сільськогосподарських культур. Останній напрямок безпосередньо пов'язаний з фудтехом.