Глобальне потепління вже настало. Чекаємо на повені, посуху і смерчі
Всесвітня організація охорони здоров'я знову підтвердила свою народну назву – «всесвітня організація залякування». Цього разу глава ВООЗ Тедрос Гебрейєсус повідомив на брифінгу, що найближчим часом людство буде піддано випробуванню екстремальними погодними умовами.
- У понеділок (3 липня) у світі було зафіксовано найспекотніший день за всю історію спостережень. Найближчими місяцями ми очікуємо на цілу низку екстремальних погодних явищ, включаючи посухи, повені, урагани та аномальну спеку, які завдають шкоди здоров'ю людей, - розповів Гебрейєсус.
Чи нам, ляканим коронавірусною пандемією, війною, генно-модифікованими продуктами та іншими «принадами» сучасного життя, боятися спеки та ураганів? І не таке переживали! Звісно, трохи бентежить, що сумні пророцтва вимовляє людина з прізвищем, в якому вгадується слово «Ісус» в іноземному прочитанні, та й «гебре» (хебре) якось уже сильно скидається на слово «єврей». Шанувальники теорії біблійного апокаліпсису та інших змов повинні відчувати екзистенційне задоволення. Ми ж подивимося на майбутню картину очима аналітиків.
Африка зовсім поряд
Коли починаються розмови про клімат, громадяни позіхають і відходять убік. Не дуже цікаво, що трапиться через 50 чи 100 років, а якщо що – онуки-правнуки самі якось розберуться. Ми посміхаємося, дивлячись на Грету Тунберг, коли вона кричить, і вважаємо своїх місцевих екоактивістів злегка не від світу цього. Та й ВООЗ у нас не краща: то придумають пандемію COVID-19, то епідемією холери залякують - аби населення Землі в тонусі тримати.
Але так, щоб ВООЗ прямо говорила не про катаклізми через сто років, а про те, що на нас чекає за кілька місяців – такого, здається, ще не було. Схоже, що все серйозно.
І ось будь-ласка, той же Гебрейєсус доповідає: посуха в країнах Африканського Рогу вже призвела до голоду, хвороб та міграції, чинячи серйозний тиск на системи охорони здоров'я. Африканський Ріг – це Сомалі, Ефіопія, Еритрея, Джібуті, Кенія. Загалом, трохи більше 22 млн осіб перманентно страждають від страшної посухи і водночас не менш страшних повеней, а як наслідок – від голоду та хвороб. Цього року посуха - найсильніша за останні пів століття.
Що роблять мешканці цих країн, які не бажають помирати? Багато хто залишає свої будинки, змінюючи демографічну картину материка та світу загалом. Грубо кажучи, мігрантів на інших материках побільшає, а в самій Африці одного разу залишиться критичний мінімум працездатного населення.
Водночас на континенті ведеться видобуток унікальних ресурсів. Для довідки: Африка займає перше місце за запасами руд марганцю, хромітів, бокситів, золота, платиноїдів, кобальту, ванадія, алмазів, фосфоритів, флюориту; друге - за запасами руд міді, азбесту, урану, сурми, берилію, графіту; третє - за запасами нафти, газу, ртуті, залізняку; значні також запаси руд титану, нікелю, вісмуту, літію, танталу, ніобію, олова, вольфраму, дорогоцінного каміння… Все це – сировина номер один у нашому суспільстві, яке стрімко технологізується та цифровізується.
Отже, через зміни клімату частина світу втрачає доступ до ресурсів. Літій для батарей у наших смартфонах сам себе не здобуде, а неафриканські поклади цього металу дуже скромні та дорогі у видобутку.
Про африканських мігрантів ми, мабуть, говорити не будемо – Франція ще вирує, тож підливати масла у вогонь не варто.
Зміг у Китаї – річ уже звична. Але від цього не менш смертоносна. Фото: Tim de Waele/Corbis via Getty Images
Що там у Китаї?
До кінця цього століття кліматичними мігрантами можуть стати приблизно 2,5-3 мільярди людей, попереджають кліматологи з Міжурядової групи експертів зі зміни клімату. Через дефіцит питної води ці мільярди вже почали чергове «велике переселення» з усіма наслідками, які випливають (який каламбур!). За приблизною статистикою, близько 10% жителів Землі (а це 800 млн осіб) вже мігрують із посушливих місць у свіжіші. Це стосується не тільки Африки, а й Азії, у якої, крім посух, трапляються ще й цілком апокаліптичні повені.
Те, що ми поки що не бачимо біля себе вимушених переселенців з інших континентів, лише питання недовгого часу. Вони з'являться і не через сто років, а дуже скоро.
Щодо Азії, то поглянемо на Китай. Екологічна обстановка у країні просто жахає, тут уже колапс та катастрофа. З 20 найбільш забруднених міст планети 16 знаходяться саме у Китаї. Майже у всіх китайських містах йдуть кислотні дощі, у повітрі постійно зростає вміст діоксиду сірки та оксидів азоту, а в Пекіні, Гуанчжоу, Аньшані та інших великих мегаполісах він вже давно перевалив за всі допустимі межі.
Китай намагається хоч щось покращити, інвестує у відновлювані джерела енергії, але це справа не одного року і навіть не десятиліття. Неможливо за лічені місяці прибрати все, що викидалося в повітря десятиліттями і накрило територію набагато більшу, ніж Піднебесна.
Через таку завісу азіатські країни, разом із Китаєм, потрапили у хвилю аномального тепла, яка розпочалася у квітні. У Бангладеш через температуру вище 40 градусів Цельсія почало танути дорожнє покриття, і по всій країні масово відключалася електрика - страждаючі бангладешці намагалися врятуватися від спеки, включивши кондиціонери. Вирощування чаю, рису та фруктів впало наполовину, а смерті від теплових ударів та теплових виснажень фіксувалися десятками, якщо не сотнями.
В Індії термометри нещодавно показали незвичні навіть індійцям +44. Було закрито школи, установи перейшли на графік роботи з 7 ранку до 13.00, у зоопарках від спеки вмирали звірі, а у своїх будинках та на вулицях – люди.
А в Таїланді після +45 градусів на термометрах мешканці кількох міст почали масово виїжджати до інших місцевостей, надовго паралізувавши міську інфраструктуру.
Подивимося на інші континенти. У Мексиці минулого тижня 100 людей померли за два тижні, не витримавши температуру +50 градусів. У США у деяких штатах «всього» +36, але для тих широт це страшна цифра, лікарні переповнені.
Поєднання екстремальної спеки та забруднення повітря зазвичай призводить до збільшення числа респіраторних, серцево-судинних та ниркових захворювань. Влада азіатських країн доповіла про стрибок цих захворювань, що важко піддаються лікуванню в умовах тієї ж спеки і того ж забрудненого повітря. Хтось вважає, що в нас буде по-іншому?
А комарам – добре!
Спека – це не лише відсутність прохолоди та води, неврожаї, лісові пожежі та смерті людей, це ще й надактивні комахи. Вчені з Музею природної природи у Флориді (США) провели дослідження та видали загалом зрозумілий вердикт: в умовах тепла та спеки комахи живуть активним життям, у тому числі й статевим. Холод зазвичай змушує комах вгамувати свій запал, але якщо встановиться спека без найменших натяків на похолодання, комахи не просто розмножаться в гігантських кількостях, а й почнуть активніше пересуватися континентами, розносячи патогени серед народів.
Уявили ситуацію, так? Навала сарани та інші страсті єгипетські… До речі, аномальні хмари комарів можна побачити вже й у нас. Крім того, на європейській частині вже побільшало кліщів, які можуть поширювати кліщовий бореліоз або кліщовий енцефаліт. Прийшов до нас і «тигровий комар», що розповсюджує пропасницю Денге. Чим тепліше стає там, де раніше кліщам і комарам було некомфортно через холод, тим швидше вони з'являться в нових місцях. Якщо Європа "тигрового комара" не знала, то зараз у Західній Європі для нього найпрекрасніші умови.
Малярія також може знову з'явитися на європейському континенті через широке поширення виду комарів Anopheles, які можуть бути переносниками цієї хвороби. Стояча вода плюс тепло - це просто рай для цих комарів, і чим вище температура, тим швидше і болючіше їхні укуси, тим швидше розвиваються паразити Plasmodium, що переносяться ним і викликають малярію.
Експерти прогнозують, що поступово до кінця століття хвилі екстремального тепла та посухи відбуватимуться приблизно двічі на рік у середньому по 25-30 днів кожна. Дістанеться всім: і Північній Америці, і Східній Африці та Центральній Європі.
- У той час як хвилі тепла та посухи накладаються одна на одну, суспільство руйнуватиметься на кількох рівнях. Наприклад, такі домашні тварини, як корови, свині, кури та вівці, почнуть масово вимирати. Урожайність основних сільськогосподарських культур (пшениця, кукурудза, соя та рис) знизиться. Хвилі тепла можуть призвести до захворювань, пов'язаних із спекою, вплинути на якість та доступність води, потенційно впливаючи на санітарію та гігієну, – каже Ашока Мішра, професор кафедри інженерії навколишнього середовища та наук про Землю Університету Клемсона.
Наслідки повені у німецькій Баварії у 2021 році. Фото: Peter Kneffel/Підкресла aliance via Getty Images
Повені на десерт
За прогнозами Європейського агентства з навколишнього середовища, у більшій частині Європи кількість сильних опадів уже зростає. У липні 2021 року демоверсію того, як повені перетворюють успішні країни на зони лиха, побачили Німеччина та Бельгія. І ризик зростає.
Якщо зі спекою все зрозуміло, то повені – це не тільки стихійна сила води, що зносить все на своєму шляху. Так, це руйнування будинків та інфраструктури за лічені хвилини, затоплення родючих земель, розмив полів та прибережних зон через штормові нагони.
- Наш світ перебуває на роздоріжжі, і наша планета перебуває в перехресті прицілу, - сказав нещодавно генсек ООН Антоніу Гуттеріш на сесії Міжурядової групи експертів зі зміни клімату. - Ми наближаємося до точки неповернення, перебуваємо на вершині переломного моменту.
