Хмельницькі соцпрацівники: Самотнім старим і дров наколемо, і на ринок сходимо
Влітку допомагали виростити та зібрати врожай
Напередодні зими лякаючі думки про майбутній сезон виникають у кожного. Особливо страшно людям похилого віку, які з різних причин залишилися одні. Влітку – ще нічого, хоч тепло, на городику поруч із будинком, якщо він є, можна щось виростити, а от як бути взимку? Особливо цієї, коли відключають через обстріли світло, тепло, воду…
Співробітники територіальних центрів заспокоюють своїх підопічних - старих людей: «Взимку вас не залишимо!». Якщо треба – прийдуть і нарубають дров, допоможуть розтопити піч і приготувати їжу, сходять до магазину чи на ринок, в аптеку, привезуть одяг.
- Можемо і дім прибрати, і їжу приготувати, вікна помити, і кущі, що лізуть у вікно, постригти, - запевняють у Хмельницькому міському територіальному центрі.
Директор Хмельницького міського терцентру соцобслуговування Дмитро Старцун. Фото: facebook.com/startsun.dima
З кожною людиною – літньою чи молодою з інвалідністю, яка не може себе обслуговувати і виявилася без близьких у важких життєвих обставинах, - пишуть індивідуальний план. По пунктах: у чому саме потрібно допомогти і як часто?
– До нас звертаються люди кількох категорій: ті, хто може виходити з дому, хто може пересуватися лише по дому та лежачі, – пояснює «КП в Україні» директор Хмельницького міського територіального центру соціального обслуговування Дмитро Старцун. – До останніх приходять щодня, до тих, хто ходить по дому, – двічі-тричі на тиждень, залежно від потреби.
Влітку соціальні працівники навіть допомагали людям поважного віку обробляти городи. Посадити, прополоти, зібрати врожай – будь ласка. Рубати дрова, зрізати дерева, кущі, косити траву у дворі та біля будинку в села до старих приїжджають чоловіки – працівники терцентру. Щоправда, чоловіків лише троє, решта співробітників - жінки.
Благодійні продукти дають, але рідко
Також підопічним видають продуктові набори, щоправда, не часто. Цього року видавали тричі, а якщо є незаплановане фінансування, то організовують додаткові.
– Ми видали вже 20 000 таких наборів, до кінця року ця цифра досягне 26 тисяч, – продовжує Дмитро Старцун. – Вартість останнього такого набору – 567 гривень.
Бабусям та дідусям роздали по дві пляшки соняшникової олії, по кілограму борошна, цукру, гречки, рису, гороху, вівсяні пластівці, трохи печива, банку тушонки, згущене молоко і чай. Тим, хто переніс дорогу операцію або пройшов довге лікування, також можуть забезпечити гаряче харчування із їдальні на три місяці – безкоштовно.
По навколишніх 24 селах біля Хмельницького соцпрацівники ганяють між підопічними на велосипедах з кошиками – їх спеціально для них закупили, щоб можна було швидше пересуватися і продукти легше доставити. У селах самотніх людей похилого віку – 220, у місті – близько 800 осіб.
Соцпрацівники разом із пенсіонерами можуть і у полі попрацювати. Фото: facebook.com/khmtercentr
Безкоштовно допоможуть не всім
Терцентр безкоштовно обслуговує лише осіб із низьким доходом – до 4054 гривень, причому тут враховуватимуть дохід не лише свого підопічного, а й тих, хто зареєстрований у його будинку. І хоча підопічний живе сам у будинку і одержує менше трьох тисяч пенсії, але загальний дохід на людину вийде ого-го, якщо діти працюють за сотні кілометрів і непогано заробляють. Тоді навряд чи вдасться розраховувати на безплатного помічника.
– Раніше за законом ми взагалі могли обслуговувати лише одиноких, але тепер дозволили і тих, з ким ще хтось прописаний, – зазначають у терцентрі. – Якщо дохід більший за два прожиткові мінімуми – це 4054 гривні, значить, потрібно оплачувати 75% вартості послуг соцпрацівників. Якщо більше 8200 – потрібно буде за все сплачувати повністю.
Година роботи соціального працівника за державним стандартом оцінюється у сто гривень. Але за конкретні послуги є оплата. Наприклад, покосити траву коштує 34 гривні 95 копійок за 15 хвилин, піти купити продукти – 50 гривень 78 копійок за пів години, а якщо треба їхати на ринок – то 142 гривні 18 копійок, і вкластися соцпрацівник має за 84 хвилини. Прополка городу коштуватиме 147 гривень за 50 хвилин, клумби – 88 гривень 20 копійок за пів години, рубка та розпилювання дров – 176 гривень 40 копійок за годину.
У сільській місцевості мешканці переважно отримують всі послуги безкоштовно – тут низькі пенсії. Все фінансується із міського бюджету. Якщо платять соцпрацівнику – гроші він здає до каси.
Соцпрацівники разом із пенсіонерами можуть і у полі попрацювати. Фото: facebook.com/khmtercentr
Вивчення смартфона та комп'ютера – найпопулярніше
Місцями, де можна було б зібратися взимку та погрітися, займаються сільські старости. Тільки навряд чи скрізь це вдасться зробити. У територіальному центрі закупили обігрівачі, два бензинові генератори, запаслися паливом – якщо не буде світла, запустять їх. Також набрали кілька баків питної води та зробили запас продуктів.
– У Хмельницькому є пункт цілодобового тимчасового перебування, але ми там не зможемо прийняти навіть 100 людей, не те що 800, – зітхає Дмитро Старцун. – Але є ліжка, і там можуть знайти притулок люди, котрі опинилися в кризовій ситуації. Усім допомогти ми, на жаль, не можемо.
При терцентрі працює університет для людей похилого віку. Тут вони можуть вивчати англійську, польську, німецьку та українську мови, вивчати мистецтво, займатися хореографією чи фітнесом. Є 24 напрями освіти, але найпопулярніші – це вивчення смартфона та комп'ютерної грамотності. Всі ці курси користуються популярністю – постійно бувають від 500 до 800 осіб, а 800 – це всі міські підопічні центру. Окрім навчання, тут можна зайнятися спортом – є лікувальна фізкультура, тренажери, є реабілітолог, фізкабінет, можна записатися на масаж та інші процедури.
Продуктову допомогу хай і не так регулярно, як хотілося б, але одиноким пенсіонерам доставляють. Фото: facebook.com/khmtercentr
