Завантажити ще

Жителі Лимана: Солдати ЗСУ перевіряють документи та запитують, які ліки привезти

Жителі Лимана: Солдати ЗСУ перевіряють документи та запитують, які ліки привезти
Фото: facebook.com/people/Алексей-Камышанский

Жителі звільненого Лимана відсипаються за останні дні – поки ЗСУ знатно нищили російських окупантів, заснути вдавалося лише уривками, максимум на пів години на добу. Люди кажуть: зараз у місті так тихо, що навіть моторошно.

"Ми зрозуміли, що повернулися наші"

– Ми з підвалів кілька днів не вилазили. Ні зв'язку, нічого не було, не знали, що тут відбувається, чи будемо живі. Стріляло, гупало, вибухало страшно! А потім стихло - і все, нікого нема. Ми походили, подивилися, в будинку переночували, а вранці до нас солдати постукали. Ми побачили синій скотч на рукавах, стоїмо, боїмося щось сказати – не знаємо, наші це чи не наші. Вони між собою українською заговорили, ми видихнули, дружина розплакалася. Документи перевірили у нас, запитали, які ліки потрібні, – і пішли. І тоді ми зрозуміли, що повернулися наші, – каже пенсіонер Михайло Дробенко із Лимана.

Він живе у районі Зелений. Ось уже другий день там тиша, і можна спокійно робити свої справи. Солдати ЗСУ ходять по дворах, перевіряють документи, шукають ДРГ і цікавляться, хто з колаборантів найгучніше кричав «Росія тут назавжди!», а хто готував незаконні референдуми. Прізвища їх, втім, давно відомі, а самих любителів "руського міра" й слід пропав.

На недобру пам'ять про себе окупанти залишили в Лимані сотні «подарунків»: розтяжки, прикопані снаряди та міни. Тому мешканців просять не ходити вулицями без нагальної потреби, а в'їзд до міста поки що закритий, як і виїзд – працюють сапери.

Фільтрування та перепустки

Мешканців у Лимані залишилося дуже мало. З 27 травня, коли місто було захоплене російськими солдатами, майже з 20 тисяч не залишили свої будинки від сили 5-6 тисяч людей. Не всім вдалося виїхати на підконтрольні території з різних причин, і тепер мешканців турбує питання: чи не визнають їх усіх посібниками окупантів та колаборантами?

- Адже і «референдум» був, голосували. А як не проголосуєш, якщо вони стоять і на тебе дивляться? - каже місцевий житель про «виборчу комісію» та голосування на коліні. - І заглядають, куди ти галочку поставив, у правильне місце чи ні. Цей «референдум» нічого не означає для України, так? Всі ці люди вже втекли кудись подалі.

Ще Михайло розповідає: місцевих росіяни постійно накручували, мовляв, «прийде Україна – вас усіх розстріляють ЗСУшники».

– Вони думали нас залякати. А ми чули лише, що «прийде Україна»! - сміється пенсіонер. – Але є тут особливо вразливі, які в стан шоку впадають, коли наші солдати документи на вулиці перевіряють. Чекають на розстріл, а в них запитують, чи не треба їм чогось із продуктів чи води.

Поступово до Лимана повертається життя. Звичайно, до повного розмінування та відкриття міста на в'їзд та виїзд ще далеко, але вже з'являється світло та вода у будинках, по дворах розвозять хліб та продукти, а військовослужбовці ЗСУ беруть у громадян списки всього необхідного – які потрібні ліки, засоби гігієни, продукти.

– Розмовляли із співробітником залізниці. Він сказав, що потроху йде відновлення шляхів, а всім залізничникам уже роблять перепустки, щоб вони могли виїжджати з Лимана на роботу та повертатися додому, – розповідає мешканка міста Лідія.

За її словами, місто виглядає настільки сумно, наскільки можливо. Уцілілих будинків одиниці, на кожному є щербини від снарядів чи дірки.

- Кажуть, що повернувся справжній мер міста, але поки що його не бачили. По хатах ходять військові та сапери, перевіряють погреби, підвали, майданчики. На Північній стороні добре ловить український мобільний зв'язок, можна телефонувати до рідних, - перераховує Лідія. – Вже питають, як можна дістатися до Лимана з Дніпра. Безпосередньо, звичайно, поки не вийде, але можна з Дніпра доїхати до Лозової, там сісти на електричку до Слов'янська, ну а вже зі Слов'янська якось самим можна добратися до Лимана. Але місто поки що закрите, добре, якщо через пару тижнів можна буде вже туди-сюди їздити.

Насамперед потрібно очистити місто від прапорів т.зв. «ДНР» та російських. Фото: Oleksiy Biloshytskyi/via REUTERS

Насамперед потрібно очистити місто від прапорів т.зв. «ДНР» та російських. Фото: Oleksiy Biloshytskyi/via REUTERS

Дадуть продукти та гроші

Як повідомила віцепрем'єр-міністр України Ірина Верещук, мешканці нещодавно звільнених територій отримуватимуть додаткову грошову допомогу у розмірі 2200 грн на додачу до гуманітарної допомоги у вигляді продуктів, засобів гігієни, теплого одягу тощо.

- Кожен, хто пережив окупацію, може розраховувати на всі актуальні види фінансової допомоги – і від держави, і від міжнародних гуманітарних організацій… З наступного місяця (з листопада. – Ред.) ці громадяни отримуватимуть ще одну додаткову допомогу – 2200 грн, - сказала Верещук.

Лиманці посміхаються: окупанти кілька місяців промивали мізки, розписуючи у фарбах всі жахи деокупації.

– А ми не боялися! – запевняють пенсіонери. – Ми просто чекали. Так, було тяжко, дуже тяжко, сиділи і без світла, і без продуктів, виїхати нікуди не могли, але чекали. Коли було тихо, ходили по сусідах, питали, хто живий. У нас же здебільшого молодь виїхала, батьки та бабусі-дідусі залишилися. Діти не могли додзвонитися до своїх рідних кілька місяців. Не уявляю, що вони пережили!

А тим часом

У Россії Кадиров та господар ПВК «Вагнер» звинуватили путінського генерала, що здав Лиман

Поки Лиман потихеньку повертається до нормального життя, окупанти в істериці з'ясовують, як так вийшло, що «друга армія» світу не втримала місто, причому не таке вже й велике. Взаємні звинувачення ллються рікою: одні називають винними у провалі мобілізованих – у «мобиків», мовляв, ні досвіду, ні бажання боротися і вмирати не зрозуміло за що. Інші винуватять вище командування, мовляв, створило на порожньому місці міф про другу армію світу, а як до справи дійшло – пшик вийшов. Треті на державних телеканалах обурюються тим, що на момент ганьби російської армії у Лимані замість відправки підкріплення Путін у Кремлі підписував папірці про приєднання українських областей до Росії. Щоправда, ЗСУ внесли свої корективи щодо кордонів захоплених територій і, схоже, підправлять ці кордони ще краще.

Феєрично скандалять між собою російські генерали та "герой Росії" Рамзан Кадиров, який уже сьогодні показово заявив, що відправляє на фронт своїх трьох неповнолітніх синів. Мовляв, діти краще знають, як воювати. А свій гнів "росіянин" Кадиров обрушив на командувача Центрального військового округу генерал-полковника Олександра Лапіна. Громадськості Лапін запам'ятався лише тим, що нагородив свого сина, підполковника, якраз того дня, коли ЗСУ погнали росіян з-під Чернігова.

Так от, Кадиров і Євген Пригожин, який приєднався до нього – олігарх і творець ПВК «Вагнер», дружно облаяли Лапіна за боягузтво і що здав місто. Потім стріли полетіли в начальника Генштабу РФ Герасимова, а це, вважай, прямо в Шойгу, міністра оборони тієї країни. А Шойгу - це ставленик кого? Президента. Виходить, на царя-батюшку хулу нагнали?

А тут ще до критикуючих приєднався і полковник авіації Віктор Алксніс, якого мають пам'ятати на початку 90-х і все, що з тим часом пов'язане. Збитий, але не підкорений льотчик Алксніс заявив прямо: «В Інтернеті йде активний пошук ворогів та зрадників, винних у поразках нашої армії в Україні. Я аж ніяк не виправдовую Шойгу, Герасимова, Лапіна та інших воєначальників. Але за всім цим я бачу добре організовану кампанію з виведення з-під удару головного винуватця того, що відбувається - Президента Росії, Верховного Головнокомандувача В. В. Путіна».

Відволікаючий маневр у особі Алксніса не спрацював - все голосніше Путіна називають винуватцем провалу Харківської та Лиманської операцій (і всіх майбутніх). На ток-шоу, які зазомбували половину Росії, вже прямо говорять про те, що треба кидати все та йти додому. Дуже акуратно, потихеньку, майже непомітно стріла народного гніву розвертається у бік глави держави, і якщо вона полетить – ну що ж, однією проблемою для України стане менше.

Довідка КП

Лиман одне із найстаріших міст Донецької області, заснований у 1667 році.

До 1923 року називався Лиман, потім перейменований на Червоний Лиман, історична назва була відновлена в ході декомунізації у 2016 році.

Населення до початку бойових дій – 20 006 осіб. Зараз – невідомо.

Відстань до Донецька 136 км (по автошляхах).