3 жовтня
Завантажити ще

Волонтери із Запоріжжя проводять світло військовим "у полі"

Волонтери із Запоріжжя проводять світло військовим
Фото: www.facebook.com/groups/1103220730617499

Заряджати рацію можна у танку

Дружини Дмитра, Ігоря та Олега із Запоріжжя – одні з небагатьох жінок, які не сваряться, коли благовірні щовечора зачиняють вхідні двері із фразою: «Я в гараж!».

Знають – хлопці діло роблять, не для сім'ї і не для себе – а для військових. А це сьогодні святіше за перші дві причини. Стовідсоткове алібі забезпечують відгуки тих же військових у Фейсбуці, а купа вдома коробок із комп'ютерними безперебійниками, які хлопцям шлють поштою з усієї України, лише підтверджує причину відсутності чоловіків вечорами у сімейному колі.

До війни 36-річний Дмитро Сандуленко працював в інтернет-магазині, іноді вечорами ремонтуючи друзям та знайомим комп'ютери та іншу електроніку – щоб не втратити навички. Це його хобі, яке з початком війни виявилося затребуваним на фронті.

- У мене давно була ідея зробити для себе інвертор – пристрій для електроживлення, який можна використовувати у польових умовах, наприклад, під час поїздок із наметами на природу, – розповідає «КП в Україні» Дмитро Сандуленко. – Або як варіант аварійного освітлення будинку чи у гаражі.

У мирний час втілювати цей задум Діма не поспішав, а коли в полях України загуркотіла військова техніка, згадав про нього – і з друзями вирішив виробляти інвертори для зарядки рацій, телефонів та іншого "в полі". Вони працюють від автомобільного акумулятора, підключати їх можна у вантажівці або навіть у танку.

– Це дуже просто – інвертор можете зробити ви чи самі військові, якщо є комп'ютерний безперебійник, – пояснює Дмитро Сандуленко. - Він використовується для резервного живлення комп'ютера – це так званий "упс". Також знадобиться пара проводів та затискачі типу «крокодил» для підключення до акумулятора.

Вперше на роботу, за його словами, піде від кількох десятків хвилин до кількох годин. Відеоінструкцію, як зробити інвертор самостійно, озброївшись нехитрими деталями, хлопці виклали в інтернеті.

Замовлення від військових на інвентори надходять регулярно. Фото: https://www.facebook.com/groups/1103220730617499

Замовлення від військових на інвентори надходять регулярно. Фото: https://www.facebook.com/groups/1103220730617499

Дарують за рахунок донатів

"У полі" заряджатися можна стільки, скільки вистачить енергії акумулятора в машині або скільки вистачає бензину. Також інвертори устатковані системою захисту від перегріву, звичайними розетками та ручкою для перенесення.

– Ми знали про проблему з електропостачанням на війні, чули скарги військових на те, що ніде зарядити рацію – від звичайного пауербанку можна додати енергії лише у смартфон, – розповідає Дмитро. - Який тут вихід: або генератор, а він дорогий, шумний і потрібне паливо, або інвертор, який підключається до будь-якого акумулятора. Перші десять штук у нас вилетіли миттєво.

Ось зараз військові пишуть: «Дякуємо, три місяці користувалися - все супер, але інвертор згорів». Швидко замінили – вже новий поїхав працювати. Там підглянули із сусіднього підрозділу – теж захотіли… Про нас уже пішла чутка, попит стабільно високий. Думаю, наших потужностей не вистачить, щоб його задовольнити.

На сьогоднішній день волонтери відправили на фронт вже близько 200 інверторів. За відгуками зрозуміли, що потреби військових вгадали на 100%. Посипалися нові заявки, чутки про запорізьких волонтерів, які можуть провести світло у бліндаж, пішла підрозділами.

На пристроях безперебійного живлення хлопці не заробляють – спочатку віддавали безкоштовно, тепер просять сплатити собівартість. Паралельно продовжують працювати на своїх роботах, відпрошуючись у керівництва, щоб зробити кілька інверторів для військових, і віддаючи вільний час вечорами і вихідними. Черга за пристроями – кілька тижнів наперед. За день, якщо вдається зібратися утрьох, встигають зробити 15 штук.

- Якщо немає можливості сплатити собівартість – віддамо інвертор задарма, - каже Дмитро. – Нам допомагають донатами ті, хто хоче, щоб ми далі дарували світло армії, – це покриває витрати на все необхідне і дає можливість віддавати їх безкоштовно.

Раніше хлопці в кращому разі виходили в нуль, якщо їм повертали собівартість, або дарували.

Поки що в майстерні працює троє людей (зліва направо) Ігор Ревнюк, Олег Кіршнер, Дмитро Сандуленко. Фото: https://www.facebook.com/groups/1103220730617499

Поки що в майстерні працює троє людей (зліва направо) Ігор Ревнюк, Олег Кіршнер, Дмитро Сандуленко. Фото: https://www.facebook.com/groups/1103220730617499

На честь гаубиці, а не портвейну

Обсяги виробництва інверторів зростають – запорізька команда волонтерів спирається лише на кількість безперебійників, отриманих від людей. Без них нічого не вийде. Щоправда, терміни можуть затягнутися – рук більше не стає.

– Зараз у нас близько 50 безперебійників, і це для нас багато – фізично ми обмежені у часі, адже у кожного – робота, – продовжує Дмитро Сандуленко. – Я працюю в гаражі за ноутбуком, мені легше поєднувати, а Ігор та Олег – інженери, і робота у них – офлайн. Таким темпом нам виходить зробити 20-30 інверторів на тиждень.

Замислювалися хлопці й над іншими проєктами – наприклад, робити потужніші пауербанки для військових із електромобільних акумуляторів. Це теж не щось новеньке – такі легко можна знайти в інтернеті, але доведеться розщедритись – за них просять тисяч 10.

- Ми могли б робити це набагато дешевше - як експеримент сам зробив для себе такий пауербанк, його собівартість разів у шість менша за ту, яку хочуть продавці на ОЛХ, - зазначає Дмитро. – Мені він коштував півтори тисячі гривень. Але фізично зараз немає часу робити їх масово. Хоча об'єктивно це також потрібна річ на війні. Сучасному воїну потрібна електрика.

Команда волонтерів із Запоріжжя, які взяли собі назву «Майстерня Три топора», не відмовляють і цивільним – були запити від мешканців Бучі, які підглянули інвертори у військових та теж захотіли. Але такі замовлення виконуються в другу чергу – потреби армії важливіші.

- «Три топора» – це американська гаубиця «М-777», яку постачали Україні наші партнери та назва якої так само знайома нашому суспільству, як «Джавелін» чи «Хаймерс», - пояснює вибір назви Дмитро Сандуленко. – Військові її так і називають: «Три топора». А ще всі, хто народився при «совку» чи трохи згодом, пам'ятають портвейн «777» – звідти ми взяли шрифт на логотипі.

Але все ж таки, в першу чергу, назву волонтери пов'язують із гаубицею.

Запорізькі волонтери вже передали військовим 200 інверторів для заряджання рацій та телефонів у польових умовах. Фото: https://www.facebook.com/groups/1103220730617499

Запорізькі волонтери вже передали військовим 200 інверторів для заряджання рацій та телефонів у польових умовах. Фото: https://www.facebook.com/groups/1103220730617499