На Львівщині зафіксовано спалах небезпечного інфекційного захворювання - лептоспіроз. В обласній інфекційній лікарні продовжують приймати пацієнтів. Станом на вівторок, 22 серпня, госпіталізовано 8 людей. У лікарні кажуть, що цього року кількість хворих на лептоспіроз зросла. Є й жертви - 9 серпня помер 30-річний пацієнт із Пустомитівського району.
За словами лікарів, їхні пацієнти заразилися лептоспірозом або купаючись у водоймах, або прибираючи у підвалі без засобів захисту.
Також минулого року випадки лептоспірозу фіксувалися у кількох областях – у Хмельницькій, Вінницькій, Кіровоградській. На жаль, також були жертви, зокрема серед дітей.
Так, у липні минулого року про випадок лептоспірозу, який спричинив смерть 15-річного школяра з Броварів, повідомила в.о. директора Броварської районної філії «Київський обласний центр контролю та профілактики хвороб» Оксана Колесник. Перші ознаки хвороби після купання у ставку на Черкащині у підлітка з'явилися через 12 днів. Чотири дні він лікувався амбулаторно, а коли стан різко погіршився, дитину намагалися врятувати спочатку в інфекційній лікарні Броварів, потім у київському "Охматдиті". На жаль, дорогоцінний у випадку лептоспірозу час було втрачено, хлопчик загинув.
Чим небезпечна ця хвороба, як відбувається зараження, до чого тут щури – пояснює завідувачка відділенням особливо небезпечних інфекцій Дніпропетровського обласного центру контролю та профілактики хвороб Галина Шамичкова.
«Це щось про щурів» - приблизно так ми думаємо про цю гостру інфекційну хворобу, що передається від тварин до людини. Чи то вони кусають, чи то щось отруюють, але де ми, а де щури? І чи багато людей, яких вони вкусили? Таких, звичайно, небагато, зате багато тих, хто в спеку купається чи рибалить, а тепер ще й тих, хто через війну змушений використовувати непридатну для пиття воду та жити у підвалах.
Серед усіх найнебезпечніших природно-вогнищевих хвороб лептоспіроз є єдиною інфекцією, яка щорічно реєструється на всій території України.
- Це гостра інфекційна хвороба із групи зоонозів, тобто, коли резервуаром та джерелом інфекції є різні види диких та домашніх тварин, – пояснює інфекціоніст. – У випадку з лептоспірозом це, насамперед, гризуни – від щурів та домашніх чи польових мишей до ондатр. Різні види домашніх тварин - свині, велика і дрібна рогата худоба, собаки. І дикі тварини: кабани, лисиці, вовки, хутрові звірі.
Пальму першості у цьому довгому списку тримають водоплавні гризуни, що живуть біля водойм зі слабкою течією або стоячою водою, від яких заражаються і домашні тварини.
Розмножуючись в організмі диких гризунів, бактерії лептоспіри разом із сечею потрапляють у навколишнє середовище, створюючи постійні осередки лептоспірозу навколо озер, річок, болотистій місцевості, на осушувальних каналах та вологих луках.
До речі, тварини-носії лептоспір виділяють збудника, залишаючись клінічно здоровими. При цьому дикі гризуни «викидають» їх із сечею протягом усього життя, домашні тварини – від кількох місяців до кількох років.
Хвороба викликається бактерією лептоспірою, у перекладі з грецької – "ніжна спіраль". Це різновид спірохети у формі довгої та надзвичайно рухомої спіральної нитки. Потрапляючи разом із сечею зараженої чи перехворілої тварини у водойму, а в домашніх умовах – на продукти харчування, лептоспіри досить довго зберігають життєздатність.
– У природних водоймах це 2-4 тижні, на харчових продуктах – від кількох годин до місяця, у вологому ґрунті – від 3 до 9 місяців, – зазначає Галина Шамичкова. – Лептоспіри добре переносять низькі температури, зберігаючись у замороженому стані. Але чутливі до сонячного світла, високих температур, дезінфікуючих засобів, кислот, швидко гинуть у морській воді.
Для людини механізм зараження лептоспірозом - виключно контактний, а ось способів передачі інфекції кілька. Заразитися можна водяним, аліментарним, тобто через шлунково-кишковий тракт, шляхами, а також через рани.
- Інфікування відбувається при вживанні зараженої води та продуктів, під час купання та риболовлі, випадковому попаданні сечі хворої тварини на пошкоджену шкіру, причому для проникнення лептоспір досить незначних подряпин, - попереджає лікар. - Під час сільгоспробіт чи догляду за хворою твариною, при укусі гризуна.
Небезпечні бактерії можуть потрапляти в організм не тільки через рани, але й через слизові оболонки рота, носа, очей, і навіть при вдиханні повітряно-крапельної суміші зараженої води.
Людська сприйнятливість до лептоспірозу досить висока, але за мирних часів хворіли найчастіше сільські жителі. У містах до виникнення захворюваності призводило погіршення санітарних умов, яке зараз «забезпечила» війна. І оскільки для людей основний шлях зараження - водний, в умовах, коли воду доводиться видобувати з найбільш сумнівних джерел, ризики спалахів лептоспірозу істотно зросли.
У тому, що бактерії лептоспірозу не переносять кислот, для людей є два позитивні моменти: по-перше, їх вбиває кислотне середовище шлунка. Отже, заразитися при вживанні інфікованої води чи їжі можна лише за наявності ушкоджень слизової рота. По-друге, бактерії гинуть у сечі хворого через її високу кислотність, не виділяючись у зовнішнє середовище. Тому від людини до людини лептоспіроз не передається.
При цьому є ті, хто ризикує через професійну діяльність: фермери, ветеринари, працівники м'ясокомбінатів, очисних споруд і каналізації, меліоратори, ті, хто займається виловом і утриманням бездомних тварин.
Якщо ж зараження таки відбулося, успіх лікування цієї небезпечної хвороби залежить від ранньої діагностики та своєчасного звернення за допомогою, попереджає Галина Шамичкова. Підступність лептоспірозу в тому, що на початку хвороби це може бути схоже і на гостре респіраторне захворювання, і на грип, з якими мало хто одразу йде до лікаря.
До того ж, інфекція може протікати зовсім безсимптомно. Якщо ж симптоми «незрозумілі», але контакт із сумнівною водою був, краще про всяк випадок звернутися до медиків.
Говорячи про перебіг хвороби, інфекціоніст звертає увагу, що вона починається гостро, а інкубаційний період триває від 6 до 20 днів.
- У більшості випадків у пацієнтів різко підвищується температура до 39-40 градусів, виникає сильний головний біль, слабкість, ломота в тілі, біль у литкових м'язах – характерний симптом.
Хвороба може супроводжуватися блюванням, діареєю, кон'юнктивітом, висипом, безсонням та відсутністю апетиту, сильною спрагою. Температура триває до 10 днів, після чого здебільшого хворий одужує. Хоча у третини пацієнтів трапляються рецидиви, що супроводжуються ураженням нирок та печінки.
Лептоспіроз може протікати у двох формах – жовтяничній та безжовтяничній.
У першому випадку довший інкубаційний період – до двох тижнів, хвороба протікає тяжко, викликаючи ниркову недостатність, жовтяницю, капілярні крововиливи. Страждає серце, печінка, травна та центральна нервова система. Хворий може потребувати реанімаційних заходів, і ризик летального результату високий. Смертність становить до 10%, при важких формах – до 40%, в особливій зоні ризику пацієнти віком від 60 років.
При безжовтяничній формі, на частку якої припадає до 90% випадків, хвороба супроводжується симптомами, схожими на грип. Інкубаційний період короткий – від 2 до 10 днів, а ускладнення після хвороби можуть бути пов'язані з порушенням зору та головними болями, які тривають ще тривалий час після хвороби. Смертельних наслідків ця форма не викликає.
– Самолікування у разі лептоспірозу смертельно небезпечне, – застерігає інфекціоніст. - Хвороба може викликати тяжкі ускладнення з боку нирок та печінки, геморагічний синдром, міокардит, пневмонію, набряк мозку. Тяжка течія часто закінчується смертю пацієнта, тому при появі перших симптомів потрібно негайно звертатися до лікаря.
Вилікувати хворого на лептоспіроз нелегко, особливо в нинішніх умовах, коли сотні тисяч українців обмежені у доступі до медичної допомоги або взагалі позбавлені її. Тому захищаємось, як можемо, самотужки: