Літні небезпеки: дизентерія – незмінна супутниця воєн
За свою багатовікову історію дизентерія завжди була незмінною супутницею воєн та соціальних катастроф, коли люди позбавлені можливості дотримуватися особистої гігієни та елементарно мити руки, пити чисту воду, правильно зберігати та термічно обробляти продукти.
І фактор, що їй сприяє, - високі літні температури, тому дизентерію називають не тільки хворобою брудних рук, а й інфекцією спеки. Зараз для її виникнення - маса додаткових умов: немиті або погано вимиті овочі та фрукти, збільшене споживання води, купання у водоймах, ідеальні умови для розмноження бактерій у продуктах харчування.
Що за хвороба та чому виникає?
Дизентерія є бактеріальною інфекційною хворобою, що вражає шлунково-кишковий тракт, та однією із найпоширеніших кишкових інфекцій. Будучи напрочуд «життєстійкою», дизентерія відома з часів Гіппократа, якому належить авторство цієї назви. Щоправда, тоді цим терміном називали всі хвороби, що супроводжувалися діареєю та болями в животі.
Дизентерія викликається бактеріями роду шигела, тому друга назва – шигельоз. Ці бактерії можуть бути різних видів, що, своєю чергою, впливає на перебіг хвороби.
Основними збудниками є такі види: Зонне, Флекснера, Григор'єва-Шига. Наприклад, останні – найменш стійкі, а ось шигели Зонне – «найміцніші», і вони разом із шигелами Флекснера найбільш поширені на території України.
У воді відкритих водойм ці стійкі бактерії життєздатні до 48 днів, у молоці – до 10 днів, на продуктах та посуді – від 5 до 14 днів. Найчастіше потрапляють в організм із вживанням сметани, сиру та інших неякісних кисломолочних продуктів.
І відомо, що шигели миттєво гинуть при кип'ятінні, за 15-20 хвилин - під дією ультрафіолету, чутливі до дезинфікуючих засобів.
З організму хворої людини бактерії виділяються з перших днів появи симптомів, небезпеку для оточуючих вона становить протягом 7-10 днів.
Інкубаційний період дизентерії - 2-3 дні, але перші симптоми можуть з'явитися через кілька годин після вживання заражених продуктів.
Сприйнятливі до хвороби всі, але на її виникнення впливає і індивідуальна кислотність шлункового соку, і наявність дисбактеріозу, і виразки травного каналу, і стан імунітету. Найчастіше дизентерією хворіють діти, котрим вона особливо небезпечна.
У чому особливість дитячої дизентерії?
Хвороба найбільш поширена серед малюків від 6 місяців до 5 років, коли організм дуже сприйнятливий до інфекцій, адже світ у цьому віці пізнається через рот, навичок особистої гігієни ще немає, а встежити за кожним рухом дитини не просто.
Хворіють діти важче, ніж дорослі, і розвивається недуга у них трохи інакше. У новонароджених вона може протікати безсимптомно, але триватиме набагато довше, ніж у дорослих. У дітей до трьох років, для яких дизентерія найбільш небезпечна, вона зазвичай починається гостро, з високою температурою, яка тримається до п'яти днів. Може спричинити ураження нервової та серцево-судинної систем.
Загалом, тяжкість перебігу залежить від загального стану здоров'я дитини та від виду бактерій, що викликають хворобу. Важче діти хворіють при дизентерії Флекснера, якщо страждають на кишкові паразити і регулярні запалення носоглотки. У новонароджених на першому році життя дизентерія частіше виникає при штучному вигодовуванні, на тлі анемії, діатезу чи рахіту.
В окупованих містах, як у Херсоні, стихійна торгівля стала способом виживання. І санітарні правила при цьому часто порушуються. Фото: t.me/hueviyherson
Якими симптомами проявляється?
Починається дизентерія стрімко й гостро: за кілька годин хворий проходить шлях від відсутності апетиту до загальної інтоксикації. Симптоматика залежить від тяжкості перебігу хвороби.
При легкій формі: раптові переймоподібні болі зліва, що передують акту дефекації; рідке випорожнення 3-5 разів на день з незначними домішками слизу та прожилками крові; температура нормальна та трохи підвищена.
При середньотяжкій формі: різкі болі внизу живота; підвищення температури; часте рідке випорожнення по 10-20 разів на добу, з домішками слизу та крові; відчуття неповного випорожнення кишечника; хвороблива дефекація; ознаки інтоксикації – слабкість, запаморочення, тахікардія, зниження тиску, головний біль, лихоманка.
При тяжкій формі: різко виражена інтоксикація з ознобом, сплутаністю свідомості, загальмованістю або, навпаки, перезбудженням; мізерне, слизово-кров'янисте випорожнення з домішками гною; часті та сильні болі в животі; нудота та блювання; підвищення температури до 40 градусів.
Як передається інфекція?
Єдиним резервуаром та джерелом збудника інфекції є хвора людина або безсимптомний носій бактерій. Збудник потрапляє у навколишнє середовище, ґрунт чи воду з калом зараженої людини. Розповсюджувачем є мухи, які переносять бактерії з нечистот на продукти.
Основний шлях поширення інфекції - харчовий, оскільки безліч продуктів є чудовим середовищем для розмноження збудника дизентерії. Звичайно, за умови порушення технології їх виготовлення, зберігання та перевезення. Значна роль належить продуктам, які не піддаються термічній обробці – молоку, сметані, овочам, фруктам, салатам, холодним закускам, компотам.
При контактно-побутовому шляху передачі зараження відбувається внаслідок контакту з хворим чи через забруднені побутові предмети – посуд, дверні ручки, вимикачі, дитячі іграшки. Тому найважливішу роль тут виконують брудні руки та недотримання правил особистої гігієни.
Водний шлях передачі діє при забрудненні води через пошкодження водопровідної мережі чи потрапляння до неї стічних чи каналізаційних вод. Вживання такої води, приготування на ній їжі, навіть просто миття овочів небезпечне зараженням дизентерією.
Що відбувається під час зараження?
Заражається людина лише через рот, бактерії проникають в організм через шлунково-кишковий тракт. Якась частина з них гине в шлунку, а вцілілі рухаються далі травним каналом. Бактерії шигели потрапляють у тонкий кишечник, інтенсивно розмножуючись і руйнуючи його клітини, потім переміщаються в товстий кишечник, викликаючи ще більш масоване ураження клітин. Шигели здатні проникати в кровоносні судини, провокуючи порушення згортання та мікроциркуляції крові.
Всмоктуючись, токсини збудників діють на слизову оболонку травного каналу, нервові закінчення, а потім на внутрішні органи та різні відділи нервової системи.
Як уберегтися?
Оскільки дизентерія – це насамперед хвороба брудних рук, головною профілактичною дією залишається миття рук: після відвідин туалету, перед приготуванням їжі та перед їжею. Звичайно, з милом, протягом 40-60 секунд, не забуваючи про тильну і бічну сторону долонь, ділянок між пальцями та під нігтями – все, як навчила нас пандемія коронавірусу.
Щодо інших протидизентерійних заходів, у МОЗ України радять:
- не купувати продукти у стихійних місцях торгівлі, де вони не проходять лабораторного контролю;
- не вживати продукти, термін придатності яких закінчився «буквально вчора» або свіжість яких викликає хоч найменші сумніви;
- термічно обробляти молоко та молочні продути, куплені на фермерських ринках. У жодному разі не давати дітям некип'яче домашнє молоко або сир у «сирому» вигляді;
- замочувати у воді овочі, зелень та фрукти перед вживанням хоча б на 5 хвилин. Дитячі порції обдавати окропом;
- не допускати тісного сусідства сирої та готової їжі – ні на столі, ні в холодильнику;
- стежити за чистотою дитячих іграшок, регулярно мити їх у теплій воді з милом;
- для пиття використовувати лише кип'ячену або бутильовану воду. За відсутності централізованого джерела водопостачання для приготування їжі обов'язково кип'ятити або очищати воду доступними способами;
- позбавлятися мух, які можуть переносити збудників хвороби;
- не займатися самолікуванням при появі дизентерійних симптомів. По-перше, неправильне та несвоєчасне лікування може призвести до розвитку тяжких ускладнень. По-друге, клінічні прояви дизентерії насправді можуть бути симптомами зовсім інших захворювань.
Що може ховатися під симптомами дизентерії?
По-перше, кишкові інфекційні захворювання. По-друге, отруєння різного характеру: грибами, ліками, алкоголем. По-третє, схоже можуть проявлятися хірургічні патології: непрохідність кишечника, запалення органів малого тазу або апендикса, кровотеча у шлунково-кишковому тракті, спричинена різними причинами, позаматкова вагітність, запалення черевини.
Навіть терапевтичні патології можуть «прикидатися» дизентерією: наприклад, інфаркт міокарда, який може починатися з нудоти, блювання, рідкого випорожнення, болю у верхній частині живота.
Які наслідки може спричинити хвороба?
Незважаючи на те, що прогноз при дизентерії найчастіше сприятливий, до важких форм перебігу та ускладнень схильні маленькі діти, люди похилого віку, пацієнти у виснаженому стані, що мають хронічні захворювання – діабет, ожиріння, серцеві та легеневі патології.
Наслідки перенесеної дизентерії можуть зачіпати як кишечник, так і інші органи. До кишкових ускладнень відносяться:
- перитоніт;
- перфорація або продірявлювання кишечника;
- випадання слизової оболонки прямої кишки;
- розтягнення товстої кишки;
- кишкові кровотечі та непрохідність.
Ускладнення можуть поширюватися на інші органи та системи, викликаючи:
- інфекційно-токсичний шок через надлишок у крові бактерій та токсинів;
- ураження нервової системи, результатом яких може стати менінгіт і навіть набряк головного мозку;
- пневмонію;
- ниркову недостатність;
- міокардит;
- панкреатит.
