• Головна
• Суспільство

Фото: flickr.com/photos/unicefua

Центр громадського здоров'я МОЗ зібрав базові поради щодо надання першої допомоги. З єдиним застереженням: виявивши постраждалу людину, потрібно оцінити місце події та надавати допомогу за умови, що це є безпечним для всіх.

КРОВОТЕЧІ

Одне з найскладніших ускладнень після поранень або травм, що виникає внаслідок порушення цілісності судин – капілярів, вен, артерій.

Як визначити, яку судину пошкоджено:

• артеріальна кров має червоний колір, витікає пульсуючим струменем;
• венозна кров дуже темного кольору, тече безперервно рівномірним струменем;
• капілярна кров витікає зі всієї поверхні рани.

Залежно від локалізації кровотеча може бути зовнішньою та внутрішньою.

ВАЖЛИВО: перша допомога при кровотечі має бути дуже швидкою. Загрозою для життя є втрата більше 30% крові (загальний об'єм у дорослого – близько 5 літрів), особливо якщо швидка крововтрата і відбувається в короткий термін.

Домедична допомога при різних видах зовнішньої кровотечі має свої особливості, про це – нижче, загальні правила такі:

• при великій крововтраті потерпілого необхідно укласти з піднятими ногами;
• викликати медиків;
• не торкатися рани руками;
• не промивати рану, це може посилити кровотечу;
• не видаляти з рани сторонні предмети – бруд, уламки скло тощо;
• бруд навколо рани обережно прибрати у напрямку від неї та обробити антисептиком очищені краї.

Капілярна кровотеча

Як правило, не супроводжується великою крововтратою, кров витікає з рани повільно, швидко зупиняється і не несе загрози життю. При пошкодженні капілярів поверхня рани покривається дрібними крапельками.

Що робити:

• обробити краї рани спиртовим антисептиком і накласти асептичну марлеву пов'язку, коли на саму марлю під пов'язку накладається вата;
• не затягувати пов'язку туго, часто капілярна кровотеча не вимагає звернення до лікаря, крім випадків з великою площею пошкодженої поверхні.

Венозна кровотеча

Через високу швидкість витікання крові можливе утворення кров'яних згустків, які в жодному разі не можна видаляти, щоб не спровокувати посилення крововтрати.

Що робити:

• накласти на рану асептичну пов'язку та перев'язати;
• якщо це не зупинило кров, потрібно накласти джгут нижче за місце ушкодження. Під джгут підкласти м'яку прокладку, щоб уникнути травматизації шкіри і м'яких тканин, та записку із зазначенням часу накладання джгута;
• максимальний час до зняття джгута – 1 година в умовах холоду та 2 години у теплу пору року. Перевищення ліміту часу призведе до відмирання тканин знекровленої кінцівки.

Артеріальна кровотеча

Найбільш небезпечна серед інших видів через стрімкий характер крововтрати та необхідність негайного надання допомоги. При пошкодженні великих артерій кров може бити фонтаном.

Що робити:

• якщо немає переломів, пошкоджену кінцівку слід підняти;
• джгут або закрутку з тканини накласти вище рани, ближче до тулуба, залишити записку з фіксацією часу накладання;
• тимчасовий ліміт до зняття  такий самий, як при венозній кровотечі;
• якщо фіксуючого матеріалу немає, притиснути артерію пальцем у місці пульсації вище за точку пошкодження;
• якщо кровоточить ліктьова, підколінна, стегнова, плечова артерії, потрібно зафіксувати кінцівку в максимально зігнутій та підведеній позиції.

ВНУТРІШНЯ КРОВОТЕЧА

Небезпечна тим, що розпізнати її самостійно і своєчасно практично неможливо, кров витікає з пошкоджених судин у порожнини, органи та навколишні тканини.

ВАЖЛИВО: характеризується блідістю шкіри, частим слабким пульсом, прискореним диханням, холодним липким потом, нудотою, блюванням, спрагою, тахікардією та зниженням тиску, виділенням крові з калом, сечею.

Що робити:

• викликати швидку;
• зафіксувати постраждалого в положенні напівсидячи та забезпечити йому повний спокій:
• прикласти холодний компрес або лід до передбачуваного місця кровотечі.

ПЕРЕЛОМИ

Одне з найпоширеніших ушкоджень, що характеризується порушенням цілісності кісткової тканини. Домедична допомога при переломах потребує дуже обережних дій.

Як розпізнати:

• інтенсивний біль у пошкодженій ділянці, що посилюється під час рухів;
• оніміння в області травми;
• набряк тканин або видима деформація в області травми;
• кістка, що виступає через шкіру;
• сильна кровотеча у місці травми;
• зміна кольору шкіри та синці.

ВАЖЛИВО: для відкритого перелому характерні біль, рана у місці перелому та кровотеча, неприродне положення кінцівки, хрускіт у місці перелому, уламки кістки у рані.

У закритого ті самі симптоми, але немає рани, на місці перелому утворюється гематома, а кінцівка розпухає.

Загальні правила для надання допомоги за будь-яких видів переломів:

1. Оглянути потерпілого, перевірити, чи він притомний, чи дихає.
2. Викликати швидку допомогу.
3. За відсутності дихання негайно розпочати серцево-легеневу реанімацію.
4. Визначити характер перелому – відкритий чи закритий.
5. Контролювати будь-яку кровотечу та прикрити будь-які рани.
6. Слідкувати, щоб постраждалий не рухався.

Що робити при відкритому переломі:

• звільнити рану від одягу, розрізати його над раною та визначити, чи потрібно накладати джгут для зупинки кровотечі;
• при артеріальній кровотечі накласти джгут вище за рану, але в жодному разі не на ділянці перелому;
• обробити антисептиками шкіру навколо рани;
• накласти чисту пов'язку на рану;
• допомогти прийняти положення, що завдає якнайменше болю;
• знерухомити пошкоджену кінцівку за допомогою шини або підручних засобів;
• укрити людину теплими речами чи ковдрою;
• за необхідності дати знеболюючий препарат;
• забезпечити постійне спостереження за постраждалим до приїзду лікарів та намагатися заспокоїти його.

Що робити при закритому переломі:

• допомогти прийняти найменш болісне положення;
• знерухомити кінцівку за допомогою шин або підручних засобів;
• по можливості прикласти лід чи холодний предмет до місця травми;
• дати знеболювальне;
• укрити ковдрою;
• заспокоїти потерпілого та спостерігати за ним до приїзду швидкої.

ВАЖЛИВО: у разі відсутності шини та підручних засобів у вигляді дошки або палиці, травмована кінцівка прибинтовується до непошкодженої. При транспортуванні людина повинна лежати, зламана кінцівка має бути підведена.

При розтягуванні на постраждалий суглоб треба накласти тугу пов'язку. Фото: flickr.com/photos/unicefua

РОЗТЯГНЕННЯ ЗВ'ЯЗОК

Одна з найпоширеніших травм, від якої страждають найчастіше гомілковостопні, колінні, променезап'ясткові, плечові суглоби.

Для розтягнення характерний різкий місцевий біль, набряк і синець під шкірою, порушення опори та рухів. Якщо травма серйозна, набрякає не лише область суглоба, а й прилеглі до неї тканини, навпомацки ця ділянка стає гарячою.

Що робити:

• забезпечити спокій травмованому суглобу;
• першої доби прикладати лід чи холод до місця травми;
• накласти тугу пов'язку на постраждалий суглоб, щоб вона не порушувала кровообіг та чутливості шкіри пошкодженої кінцівки;
• помістити травмовану кінцівку на невелике підвищення вище рівня серця, щоб зменшити приплив крові і, відповідно, набряк.

ВАЖЛИВО: у цей період заборонено будь-які теплові процедури, масаж, прийом алкоголю. Для зняття болю та набряку можна використовувати протизапальні нестероїдні препарати. Якщо біль нестерпний або набряк великий, потрібно звертатися до лікарні.

ОПІКИ

Негайно викликати медиків потрібно у випадку, якщо у дорослого обпалено 10% площі тіла, у дитини – 5%, або якщо з опіком пов'язана ще й травма, або якщо обпалені верхні дихальні шляхи чи очі. Що можна зробити в якості першої допомоги:

• зняти гарячий або обгорілий одяг, прибрати тісні речі або прикраси, що знаходяться поблизу ділянки опіку. Не чіпати того, що прилипло до ураженої шкіри, одяг навколо розрізати та залишити опік недоторканим;
• охолодити обпечену ділянку холодною водою або холодним компресом для зменшення болю, але не прикладати лід. Охолодження ефективне в перші три години після ураження і має тривати до 20 хвилин. Уцілілі ділянки повинні залишатися сухими та теплими. Важливо: якщо температура тіла потерпілого впала до 35 градусів, не можна охолоджувати опік!
• Тепер необхідно мати в аптечці протиопікову пов'язку, яка охолоджує місце опіку, зменшує ймовірність виникнення бульбашок, захищає рану від інфікування та механічних ушкоджень. Така пов'язка не прилипає і не травмує рану, забезпечує у ній середу з постійної вологістю і температурою, поглинає великий обсяг виділень. Як накладати: зняти верхню захисну плівку з одного боку пов'язки, прикласти до рани, потім зняти плівку з іншого боку. Накладену пов'язку зафіксувати бинтом чи лейкопластирем;
• якщо такої пов'язки немає, прикласти на місце опіку суху стерильну марлеву пов'язку або шматок чистої тканини, щоб захистити місце ураження. У жодному разі не наносити на пошкоджену ділянку мазь, олію чи спрей;
• дати потерпілому води, щоб зменшити інтоксикацію та не допустити зневоднення. Можна дати знеболювальне – ібупрофен чи парацетамол;
• у разі опіків обличчя або очей до приїзду медиків потерпілого потрібно помістити у сидяче положення, це зменшить набряк. Якщо опік обличчя отримано у закритому приміщенні, він може супроводжуватись ураженням дихальних шляхів. Тому, якщо під рукою є пульсоксиметр, потрібно контролювати сатурацію потерпілого та передати ці показання медикам;
• при великій площі опіків людина особливо легко переохолоджується. У такому разі її потрібно зігріти, покривши ковдрами або теплим одягом.

ВАЖЛИВО: щоб не нашкодити, намагаючись допомогти, потрібно пам'ятати про те, що робити категорично не можна.

• не використовувати лід, який може призвести до гіпотермії – патологічного стану, що розвивається у разі зниження температури тіла нижче 35 градусів;
• не використовувати олію, сік алое, домашні мазі та зілля, продукти тваринного походження;
• до приїзду медиків не мазати жодними гелями чи мазями;
• не використовувати препарати, що містять спирт, це може посилити опік;
• не проколювати бульбашки, а якщо вони розірвалися, накласти зверху стерильну пов'язку.

У випадку з опіками інтенсивність болю не завжди пов'язана з серйозністю ураження, іноді дуже серйозні опіки можуть бути відносно безболісними.

ЗАБІЙ І ВИВИХ

Забиті місця можуть виникати не тільки при падінні, але і від дії ударної хвилі, при вибухах снарядів і мін. На місці пошкодження дуже швидко з'являється набряк та синець. Забиті місця порушують функцію пошкодженого органу, але якщо в м'яких тканинах вони викликають тільки біль і обмеження в русі, то забиття внутрішніх органів чреваті серйозними наслідками. І в цьому випадку потерпілого треба негайно евакуювати до лікарні.

Що робити при забої м'яких тканин:

• забезпечити спокій ушкодженій ділянці тіла;
• накласти на місце травми тугу пов'язку та підняти уражену ділянку;
• прикласти до травмованого місця холод;
• обробити місце травми дезинфікуючим засобом, якщо на ньому є подряпини або порізи.

Вивих проявляється болем у кінцівках, западінням ділянок суглоба, відсутністю активних рухів у ньому, фіксацією кінцівки у неприродному положенні, найчастіше – укороченням кінцівки. Найчастіше вивихи бувають у плечовому суглобі, у суглобах нижньої щелепи та пальців рук.

Що робити:

• дати знеболюючий препарат;
• прикласти холод до пошкодженого суглоба;
• зафіксувати кінцівку у тому положенні, яке вона прийняла після травми. Якщо постраждала нижня – знерухомити її за допомогою шин чи підручних засобів, верхню кінцівку підвішують на косинці.

ВАЖЛИВО: вправленням вивиху повинен займатися тільки лікар! Постраждалих із вивихом нижніх кінцівок потрібно транспортувати лежачи.

Обробляючи рану, насамперед слід зупинити кров. Фото: flickr.com/photos/unicefua

У ТЕМУ

ПЕРВИННА ОБРОБКА РАН

Незалежно від виду рани - вогнепальної, колотої або різаної - при масивній зовнішній кровотечі порядок дій такий: зупинити кров за допомогою прямого тиску на рану, поки не з'явиться можливість використовувати кровоспинний джгут, турнікет або стискальну пов'язку.

Якщо кровотеча незначна – накласти пов'язку, яка давитиме на рану, використовуючи при цьому серветки, бажано стерильні, еластичний або простий бинт.

Якщо в рану потрапили дрібні предмети і легко можна їх видалити – зробіть це. Роблячи перев'язки наступними днями, обробляти ділянку треба навколо рани одним із препаратів: хлоргексидин біглюконат, повідон-йод, 70% розчин етанолу (спирт етиловий 70%). Під час обробки слід стежити, щоб антисептики не потрапили в рану, щоб уникнути хімічного опіку.

Потерпілому можна дати знеболювальне, якщо він не приймав його раніше.

У разі великого пошкодження, якщо рана викликає занепокоєння і не затягується, потрібно негайно звернутися за медичною допомогою.