Медик швидкої допомоги: Люди перестали дзвонити за симптомами, з якими раніше викликали «102»
Одні кажуть, що війна притуплює хвороби, які зазвичай завдавали серйозного занепокоєння. Інші – що загострює. Напевно, кожна людина має свою реакцію на події. Але як би вони не розгорталися, люди будуть схильні до недуг – пов'язаних і не пов'язаних з війною.
Як в обложеному Києві працює швидка допомога, "КП в Україні" розповів медик столичної швидкої допомоги Фелікс Лідерман.
Лікарі не злякалися
- Фелікс, багато з тих, хто залишився в Києві, бояться, що, якщо організм підведе, швидка допомога не приїде на виклик.
– Швидка допомога працює! Лікарі не злякалися, лікарі розуміють, що це їхній обов'язок, їхній фронт, святий обов'язок рятувати людей. Усі, хто може дістатися своєї підстанції, виходять на чергування. І працюють по кілька діб за себе та за тих, хто не може доїхати територіально із Київської області. На ентузіазмі, на патріотизмі, з розумінням свого обов'язку.
- Зараз більше чи менше викликів, аніж до війни? І якого характеру ці виклики?
– Виклики йдуть від звичайних пацієнтів. Як і раніше. Можу сказати, що викликів поменшало. Причини, певно, різні. Одні поїхали, інші, на мою думку, не хочуть турбувати лікарів за симптомами, з якими раніше регулярно зверталися на «102». Люди розуміють, що медичні установи працюють в умовах воєнного часу та госпіталізації за дрібницями зараз не актуальні.
Поки йдуть побутові виклики
- На які скарги доводилося виїжджати вашій бригаді?
- Ось сьогодні чоловік упав, вдарився, сильно боліли ребра. Ще були переломи стегна, гіпертонічні кризи. Але все це поки що так звані побутові виклики. А ось моїм колегам, коли ворожа ракета потрапила до будинку на Лобановського, довелося рятувати людей, які реально постраждали від російської агресії. Ми тим часом недалеко проїжджали.
Ми сподіваємось на наших захисників, ми віримо, що ворог у Київ не прорветься, але якщо станеться найгірше, готові вивозити поранених, рятувати з-під завалів.
- А як справи з коронавірусом?
– Я особисто на такі виклики не виїжджав. Складається враження, що про коронавірус майже забули. Але це моє особисте враження згідно з практикою останніх днів.
«Всі ми військовозобов'язані»
– Медикаменти є?
- У нас залишилися медикаменти ще з мирного часу та поки їх достатньо, щоб повноцінно надавати допомогу. Що буде далі, не можу сказати, не володію ситуацією із постачання. Зараз турбуватися нема про що.
- Лікарів вистачає? Адже вони теж люди – із сім'ями, з дітьми. Могли евакуюватись.
– Наші лікарі молодці. Вони виходять на роботу, незважаючи на обстріл, незважаючи на вибухи. Я особисто не чув, щоб хтось із наших співробітників евакуювався. Ми є військовозобов'язаними – усі медики. Нам дають пів року відстрочення від мобілізації за умови, щоб ми працювали за своєю спеціальністю на своєму робочому місці. Ми мобілізовані за своєю професією. Наша війна – це фронт порятунку.
