Медична допомога в регіонах, охоплених війною, є дуже складним питанням. Не кожен сьогодні може піти до поліклініки, не кожна поліклініка може прийняти пацієнтів. Медики харківського Національного інституту терапії ім. Л.Т. Малої НАМН України організували цілодобові телефонні консультації для тих, хто потребує лікарської підтримки. Ініціатива виявилася дуже затребуваною. Тому що людям важливо знати: про їхні недуги не забули, їх не кинули, і медик, який дав клятву Гіппократа, на зв'язку.
Ми зателефонували лікарям 8 березня і самі переконалися: вони працюють!
Ольга Петюніна, кардіолог:
– Номери наших телефонів розлетілися майже всією Україною. Я наразі лише у душ ходжу без телефону під рукою. Дзвонять із Києва, Одеси, Миколаєва, Житомира, Тореза, Маріуполя. З приватних квартир, будинків та підвалів.
Головне питання, на яке доводиться шукати відповідь, – це як замінити препарати, яких немає, на ті, що їх можна знайти в нинішніх умовах.
– Які основні скарги?
- Дзвонять пацієнти із серцевою недостатністю – що робити із задишкою? Дзвонять зі стенокардією, дуже часто – з високим тиском.
- Переважно люди похилого віку?
- Зовсім ні. Дзвонять і 25-річні, і 30-річні. Ніхто від інфаркту не застрахований. Ось днями дзвонив молодий чоловік, тиск 220 на 170, і жодних ліків удома немає. Мені довелося згадати старовинний метод кровопускання: 300 – 500 мл вибираємо з вени шприцем, виливаємо. Тільки самостійно, без досвіду це робити не рекомендуємо. Просимо пошукати медсестру поблизу або сусіда, який знає ази медицини.
– Серце може заходитися не від хвороби, а від розпачу. Чи доводиться надавати таким людям допомогу?
- Звичайно. Я пояснюю, що з великою часткою ймовірності їх скарги пов'язані зі стресом. Якщо людина переживає, це б'є по всіх органах і системах. Рекомендуємо пити заспокійливе.
- А якщо вдома немає корвалолу чи валокордину? Молоді люди зазвичай такого не тримають. Що може заспокоїти та підбадьорити - кава, чай?
- Краще просто в міру гаряченька вода, але не кава і не чай. І спробувати все ж таки роздобути заспокійливе. Я особисто сама приймаю такі препарати. Лікарі – вони також люди.
– Вибачте за питання, але ви наразі де знаходитесь?
– У Харкові, у центрі міста. Моя клініка на Холодній горі працює, є стаціонар, пацієнти приходять амбулаторно. Лікарі також на місці, хто може дістатися роботи. Я не можу, тому приймаю на телефоні всіх постраждалих, а не лише харків'ян.
Валентина Чернова, гастроентеролог:
- Я теж звідусіль приймаю дзвінки – із Харківської, Київської областей, із західної та східної України. Дзвонять від Львова до Донецька. Не лише вдень, а й уночі. Ми давали присягу Гіппократа і не відмовляємо нікому. Я «дорослий» гастероентеролог, але багатьом потрібна допомога для дітей, і ми теж консультуємо.
- Напевно, зараз загострення гастритів...
- Так. І проблеми із травленням, із кишечником. У таких випадках намагаємося пояснити, що на першому місці режим харчування та дієта. Частота приймання їжі, наявність теплого харчування.
Звичайно, в нинішніх умовах цього важко дотримуватися, але якщо розповісти людям, як краще поводитися з наявними ресурсами, то це їх скоординує. Якщо у будинку немає жодних препаратів, згадуємо народні методи. Хоча у більшості наших телефонних пацієнтів все ж таки знаходиться аптечка. Простіше кажучи, шукаємо разом із пацієнтами, що є вдома та що можна запитати у сусіда.
- Кажуть, що багато проблем зі шлунком теж від нервів.
- Психотерапія – це дуже важливо. Багато хто в паніці, зляканий. Дзвонять часом по кілька разів – із підвалів, із якихось інших укриттів. Буває, що доводиться довго терпляче розмовляти. Сьогодні кожен лікар – це психотерапевт. Вважаю, що дуже правильно наш інститут організував таку роботу. Нині це наш фронт, ми так допомагаємо країні.
Ольга Коротченко, пульмонолог:
- Ви запитуєте, як пульмонолог може допомогти дистанційно? Так, для нас це неординарний досвід. Спочатку намагаємося з розповіді пацієнта з'ясувати, яку природу мають проблеми з диханням: це нервового характеру чи органічна патологія. Тому що багатьом зараз важко дихати через стрес. Людина вип'є заспокійливу пігулку, і її відпускає.
У багатьох у сирих запилених підвалах загострюється астма. Люди не можуть зрозуміти, що це і чому. Я намагаюся поставити попередній діагноз, розпитую, уявляючи, що людина в мене на прийомі. Кажу, що можна зробити. Звісно, наскільки це можливо.
- І те саме головне питання: а якщо немає медпрепаратів?
– Даю контакти волонтерів. З ними зв'язуюсь через свого брата. Волонтери привозять ліки. І не обов'язково пов'язані із моїм профілем. Був пацієнт із нашого інституту, для якого шукали інсулін. Вже просто будь-який. Але волонтер знайшов пацієнтові той, який саме потрібен, – великий флакон. Людину реально вдалося врятувати.
- Прогриміла війна, і ніби всі забули про коронавірус.
– Ніхто, на жаль, не забув. Коронавірус йде переможною ходою. Наразі великі скупчення людей, особливо у підвалах, де немає вентиляції. Навіть той, хто міг не захворіти, схильний до ризику в такій скупченості людей.
- При коронавірусі найбільше лякає запалення легень. Дзвонять із такими підозрами?
- Всяке буває. Запалення легенів не найстрашніше, особливо якщо уражені невеликі обсяги. Тромбоемболії, зумовлені коронавірусом, або інсульти – це страшніше.
Коронавірус небезпечний ускладненнями, які можуть бути фатальними, але верифікувати його без лабораторії неможливо. Ми можемо лише припускати по ознакам захворювання, його історії, контактам з іншими людьми.
– Ваш телефон теж розривається?
- Кипить! Вчора спеціально порахувала – прийняла 76 дзвінків. Але скажу прямо - не всі виправдані. Ось, наприклад, дзвонила жінка зі спокійного регіону, де працює медицина: «Значить, так. Я за оголошенням. Я кашляю три роки, скажіть мені…» І ображається, коли прошу її піти до свого лікаря.
Наші телефони – це не «халявні» консультації. Ми допомагаємо тим, хто перебуває в зоні реальних бойових дій і не має іншої можливості отримати медичну підтримку.