Два-три тижні після Нового року - і очікуваний сплеск коронавірусної та гострої респіраторної інфекцій у Донецьку не забарився. Гуляння, черги в торговому центрі на ковзанку, забиті ігрові кімнати там же, поки батьки в юрбі інших дорослих відзначають свято за столиком у сусідньому кафе. І було б дивно, якби нічого не сталося. А так все логічно.
«Влада» так званої «ДНР» явно розгублена і не знає, що робити. Сподіваються на вакцинацію як на панацею, але у Донецьку все не так просто, як здається. Вакцинуватися від коронавірусу «Супутником Лайт» можна тільки або через безроздільний страх перед ковідом, або під загрозою найжорстокіших обмежень. За чутками, в окупованих містах вже хочуть запровадити вхід до громадських установ за QR-кодами. Щоправда, є нюанси.
- По-перше, щоб потрапити до того ж банку чи міграційної служби, потрібно вистояти чергу на вулиці. Хто завгодно, нехай у нього буде хоч десять щеплень і QR-кодів, може там і захворіти. По-друге, зробити щеплення – теж справа не п'яти хвилин, – розповідає донеччанка Аліна Букіна.
Отже, пригода «Зроби щеплення хоча б вакциною «Супутник Лайт» починається рано. Годині о сьомій ранку.
- Після сьомої ранку треба йти до поліклініки займати чергу. Поліклініка працює з 8-ї години, але о восьмій вже стоятиме натовп народу в різні кабінети, у тому числі й на щеплення. Я прийшла о пів на восьму, була шостою в черзі на вакцинацію, - згадує Аліна. - Біля дверей кабінету ми сиділи спочатку хвилин 20 - запізнювалася лікарка, яка мала нас оглядати перед уколом. Коли ми потрапляли до неї, нас просто запитували: "Здоров'я?" Ми: "Так". Вона: "Ну йдіть вакцинуйтесь". І починала виписувати папірці. Ось це було найдовшим. Сам укол робиться швидко, а потім довелося витратити півтори години на підписання паперів, отримання QR-коду, друку на документах. Все це робилося в різних кабінетах у різних кінцях будівлі. У результаті я вийшла з поліклініки рівно о 10-й годині.
Що стосується побічних ефектів, то загалом донеччани відзначають лише несильний біль у місці уколу, легку слабкість протягом дня, а то й взагалі нічого.
– Вакцина «Супутник Лайт» – це перший компонент «Супутника V», я і не чекала від нього жодних «побочок» – як від фізрозчину. Якби не вимога керівництва на роботі – всім вакцинуватися! - і не папірець з QR-кодом, який може мені стати в нагоді, я б не пішла на щеплення. Не бачу сенсу у ньому! – наголошує Аліна Букіна.
Вона також зазначає: чула, як пацієнти оплачували вартість ампули «Супутника Лайт» і без жодного уколу йшли отримувати свої QR-коди. Ціни питання називалася різна - від 500 до 1000 рублів, але донеччани, які звикли мовчати, не особливо афішують цей обман навіть серед близьких.
На блокпостах біля лінії розмежування облаштовані комфортні пункти вакцинації, але з Донецька до них складно дістатися. Фото: minre.gov.ua
На підконтрольній території України з вакцинацією проблем немає: можна обрати місце щеплення, можна обрати вакцину, час, отримати QR-код, потім - гроші за вакцинацію… Звичайно, для багатьох донеччан це недосяжні речі, але в когось виходить щепитися нормальною вакциною. Щоправда, для цього слід виїхати за межі непідконтрольних територій.
- Звичайно, здійснювати шлях, нехай довжиною на добу, через Росію до України тільки заради того, щоб вакцинуватися, ніхто не буде. Якщо є інші справи - наприклад, документи поновити, рідних відвідати, по роботі чи з навчання - тоді так, в графік поїздки вписують і вакцинацію. А просто трястися 25 годин, проходити чотири кордони заради одного-двох укольчиків ніхто не буде, – розповіла «КП" в Україні» мешканка Донецька Юлія.
Перед Новим роком жінка поїхала до Києва - накопичилося багато справ по роботі, які вимагали її присутності, і добігав кінця закордонний паспорт, потрібно було оформляти новий.
- Я планувала перебувати там три тижні, тому вирішила і вакцинуватися, саме проміжок між дозами дозволяв. Ще у Донецьку записалася на сайті Центру вакцинації на зручний мені слот (місце та час), тож жодних черг, ніде я не мерзла, а прийшла і зробила щеплення, – розповідає Юлія.
Але Юлія зіткнулася з проблемою: після вакцинації їй видали не сертифікат із QR-кодом, а довідку. З нею треба було йти до сімейного лікаря, який мав виписати ковід-сертифікат та занести дані до системи E-Health. Але проблема в тому, що мешканці тих територій не підписували декларацій з сімейними лікарями…
– Тому з цією довідкою я прийшла до приватної клініки. Після консультації (платної) на підставі цієї довідки мене внесли до системи, до «Дії», і там уже підтягнувся й сертифікат. "Ковідну" тисячу я витратила на книги, - поділилася донеччанка.
На виїзді з підконтрольної території України прикордонники вимагали сертифікат або довідку перехворілого на ковід. У Росії та на блокпостах так званої «ДНР» українські медичні документи ніхто не питав - ані Росія, ані ОРДЛО не визнають українські сертифікати так само, як і Україна – російські та окупаційні.
- Якщо не було сертифікату чи довідки про те, що людина перехворіла на коронавірус, то наші прикордонники відправляли на експрес-тест вартістю у 600 грн і терміном дії на три дні. Тим, хто їздить часто, це невигідно – простіше вколотися та забути про витрати, – рекомендує Юлія.
Такі документи про вакцинацію видають у самому Донецьку. От тільки зізнаються вони лише на непідконтрольних територіях. Фото: Діна Вишневські
Росія, яка займається окупованими районами сходу України, далі заяв у стилі «треба вакцинуватися!» та поставок двох партій однокомпонентної вакцини «Супутник Лайт» не пішла. Не відкрила жодного пункту щеплення, як це зробила Україна на КПВВ «Новотроїцьке», не визнала довідки про вакцинацію проти ковіда з «ЛДНР», навіть горезвісні QR-коди родом з Донецька – Луганська на території Росії не зчитуються у додатку «Держпослуги».
- Були охочі поїхати та вакцинуватися у Москві чи Ростові. Комусь, кажуть, вдалося – щоправда, як іноземцям, за українськими паспортами. Ті ж, хто має паспорти Росії, отримані в ОРДЛО, або «паспорти ДНР», пролетіли повз. У російських паспортах немає прописки на території РФ, а паспорт "ДНР" мало кого цікавить. Тому прищепитися можуть ті, хто зробив прописку та оформив СНІЛЗ (який теж без прописки просто папірець). Чули, що іноземцям можна вакцинуватися за гроші – у приватних медичних центрах. Коштує близько 3000 рублів (1113 грн), але не знаю того, хто б це зробив. Всі вважають за краще щеплюватися в Донецьку, хоча за статистикою видно, що щеплених менше, ніж вони розраховували, – пояснює донецький мешканець Володимир Колін.
Медики у Донецьку визнають: прищепну кампанію провалено, розраховувати, що коронавірус зникне так само стрімко, як і з'явився, не варто. Згорнуті восени ковідні відділення починають розгортати наново - донеччани бояться, що попереду на них чекає жорсткий карантин і зріст захворюваності, помножений на нестачу кадрів, обладнання та ліків у лікарнях.