Клади, гетьманські клейноди та унікальна зброя: в яких країнах зберігаються українські скарби
Українські скарби та пам'ятки історії можна знайти у різних музеях та приватних колекціях у всьому світі – надто часто в минулому наші музеї банально грабували, а експонати, вирушаючи на виставки, не поверталися назад.
Втім, зараз деякі з артефактів, нехай повільно, але все ж таки повертаються додому - так, є шанс повернути, здавалося, втрачене назавжди скіфське золото, що застрягло в Нідерландах. Можливо, до українських музеїв повернуться й інші вкрадені цінності.
Днями стало відомо, що в Україну до 400-річчя гетьмана Петра Сагайдачного привезуть його меч (див. головне фото). Цією зброєю нагородили Сагайдачного у 1621 році за перемогу над турками під Хотином. Сама реліквія зберігається у Польщі, але цього року її матимуть змогу побачити й українці.
Бородинський скарб
Розсип виробів із золота, срібла, бронзи, рідкісних порід нефриту та тальку було знайдено у 1912 році біля містечка Бородіно на Одещині. У скарбі налічувалося 17 виробів, з яких 11 збереглися повністю і 6 з уламків: інкрустовані золотом срібні кинджал і фібула (металева застібка, яка також використовувалася і як прикраса), три срібні навершя копій, чотири поліровані нефритові інкрустовані золотом топора, три кам'яні булави, дві бронзові пластини-оковки, фрагменти керамічного посуду.
Усе це багатство датується II тисячоліттям до нашої ери. Клад має виняткову історичну цінність, оскільки є сполучною ланкою між пам'ятниками бронзової епохи Середземномор'я та майже всієї Євразії.
Клад зберігається в Історичному музеї у Москві (Росія).
Бородинський скарб знаходиться в Історичному музеї у Москві. Фото: Невідомий - Журнал 1914 року, Громадське надбання, https://commons.wikimedia.org/w/index.php?curid=19161874
Сабатинівський човен
Дерев'яний човен, виготовлений, ймовірно, в I-II тисячолітті до нашої ери, був знайдений на дні річки Південний Буг біля села Сабатинівка на Кіровоградщині в 1937 році. Човен видовбаний зі ствола 360-річного дуба за допомогою кам'яних знарядь та вогню. Довжина човна – до 7 метрів, він витримував 1,5 тонни вантажу. Усередині човна було виявлено керамічні вироби.
Підйом та дослідження човна чомусь проходили в обстановці найсуворішої таємності, місцевих жителів співробітники НКВС переконливо попросили не балакати про знахідку. Потім її взагалі завантажили на залізничній станції у вагон і відправили до Ленінграда.
Надалі дослідження човна проводилися замало, результати їх невідомі. Після Другої світової війни Сабатинівський човен під ім'ям «човен-однодеревка» став головним експонатом Центрального військово-морського музею в Санкт-Петербурзі (Росія), при цьому він датується початком XVII століття.
Сабатинівський човен. Фото: Nodotty - власна робота, CC BY-SA 4.0, https://commons.wikimedia.org/w/index.php?curid=44888693
Збручанський ідол (він же – Збручанський Світовид)
Скульптура IX століття, одна з рідкісних пам'яток слов'янського язичницького культу. Ідол, виконаний у вигляді кам'яного стовпа заввишки 2,67 метра із зображенням слов'янського бога Рода-Світовида, був знайдений у 1848 році біля села Личківці (Тернопільська область) у річці Збруч. Знахідці сприяла неймовірна посуха на той час – голова статуї з'явилася над поверхнею вод Збруча після різкого зниження їхнього рівня. Гарний стан пам'ятника історії пояснюється тим, що його не кинули у воду, а сховали там – жодних слідів ушкоджень на статуї нема.
Зараз Збручанський ідол зберігається у Краківському археологічному музеї. У Києві є репліка артефакту. Побачити її можна на Володимирському проїзді, між Софійською та Михайлівською площами.
Збручанський ідол у Краківському археологічному музеї. Фото: Silar - власна робота, CC BY-SA 3.0, https://commons.wikimedia.org/w/index.php?curid=25710997
Клейноди
Клейноди – атрибути влади (прапор, знак, гербовий друк, булава тощо) мають для України величезне значення, проте доля козацьких клейнодів є сумною. Захопити клейноди було справою честі для ворогів, і з різних обставин, переважно трагічних, гетьманські клейноди та інші козацькі раритети зараз знаходяться в музеях Польщі, Швеції, Туреччини, Росії.
У Росію клейноди вивозили як трофеї у 1676 році (після капітуляції Петра Дорошенка) та у 1775 році (після знищення Запорізької Січі).
А булава гетьмана Пилипа Орлика, успадкована від Івана Мазепи, була привезена до Швеції. Нині вона зберігається у Муніципальній бібліотеці міста Лінчепінг. Там же, у Швеції, в Національному музеї військової історії зберігаються не лише українські, а й кримськотатарські клейноди. За деякими даними, там є і перший прапор гетьмана Богдана Хмельницького, який був втрачений у бою під Берестечком у 1651 році і потрапив до Польщі, звідки його забрали шведи, що виграли у 1656 році битву з поляками.
Імовірний прапор Богдана Хмельницького у Стокгольмі Посольство України у Швеції. Фото: sweden.mfa.gov.ua
Клад з кургану Солоха
Одна з найбагатших скіфських так званих «царських» могил, датована IV століттям до нашої ери, знаходиться біля села Велика Знам'янка Запорізької області. Під 18-метровим курганом були розташовані дві гробниці, одна з яких добряче розграбована. Однак і в ній, і в сусідній удалося виявити золоті предмети похоронного інвентарю. Грецькі амфори, бронзові наконечники стріл. Залишилися золоті прикраси, зброя (два мечі), золотий гребінець, прикрашений сценою битви скіфів, булава, грецькі шоломи.
Все це багатство виявилося в Ермітажі (Санкт-Петербург, Росія).
Золотий гребінь із кургану Солоха Громадське надбання. Фото: https://commons.wikimedia.org/w/index.php?curid=426403
Михалківський скарб
Скарбницю золотих прикрас – Міхалківський скарб – було відкрито двічі, у 1878 та 1897 роках біля села Михалків Тернопільської області (коли ця територія входила до складу Австро-Угорської імперії). Перший скарб складався, за різними описами, із сотень, або навіть тисяч предметів та їх фрагментів загальною вагою близько 7 кг. Друга частина скарбу – також золоті предмети вагою понад 1,5 кг.
Більшість скарбу потрапила до колекції Віденського природничого музею, Будапешта та Берліна, а також у приватні руки.
На думку дослідників, Міхалковський скарб немає собі рівних за цінністю серед подібних скарбів. Серед ритуальних речей були корона Дарія Великого (діадема із золотою бляхою), кілька браслетів, круглих блях, золотих гудзиків, зображень вовків тощо.
Спочатку скарб прикрашав колекцію графа Володимира Дідушицького, а в 1940 році був вивезений до Росії. Подальша доля скарбу невідома. У Львівському історичному музеї залишилися лише гальванічні відбитки та фотографії скарбу.
Золоті браслети з срібла. Фото: spadok.org.ua
Артефакти Херсонеського городища
Під час Кримської війни у 1853-1955 роках Херсонес потрапив у зону контролю англо-французьких військ. Вони й розпочали варварське розграбування Херсонеського городища та в районі Балаклави, де було знайдено теракотові статуетки, багато посуду, фрагменти середньовічного рельєфу та інші артефакти. Частина зі знайденого пішла до Британського музею, решта пішла по руках колекціонерів. У Британському музеї налічується 159 об'єктів з городища – зразки посуду, фрагменти виробів із заліза та бронзи, предмети зі скла, світильники тощо.
Історичні скарби Стародавньої Русі
У 1938 році до Москви, до Третьяковської галереї вирушили десятки експонатів з музеїв Києва – в СРСР готувалися відзначити 750-річчя «Слова про похід Ігорів» великою експозицією раритетів того часу. Пам'ятники епохи Київської Русі були взяті в Українському музеї (зараз – Національний художній музей України) та в Софійському заповіднику (звідси до Москви передали фрагмент мозаїки XII століття колишнього Михайлівського Золотоверхого собору). Також на вшанування «Слова…» відправили мозаїку «Дмитро Солунський» (XII століття), фреску «Пророк Самуїл (XII століття), фрагмент фрескового орнаменту XII століття, а також копію фрески «Музикант» із Софійського собору.
Всі ці експонати мали повернутися до Києва через три місяці після закінчення виставки, але жоден не повернули Україні. Досі експонати знаходяться в музеях Москви та Петербурга, і про їхнє повернення навіть не йдеться.
