• Головна
• Суспільство

Фото: pxfuel.com

«Адвокатами диявола» називають юристів, які беруть під захист підозрюваних чи звинувачених у тяжких злочинах. І чим більше справа набуває розголосу, тим більше каміння летить у бік адвокатів. Так, нещодавно погрози на свою адресу почала отримувати захисниця 16-річного Миколи Харківського, який влаштував смертельну ДТП на маминій «Інфініті».

«КП" в Україні» вирішила дослідити, чому адвокати беруться за непопулярну роботу і чи правда, що вони позбавлені співчуття жертвам своїх клієнтів.

Зателефонували о другій годині ночі: допоможіть, підліток потрапив у ДТП

- Образи та погрози приходять і досі, я їх уже просто блокую. Ось сьогодні вранці видалила половину постів у Фейсбуці, бо мені неприємно це читати, – розповідає «КП" в Україні» Інна Данилова, адвокат Миколи Харківського. - Як людині неприємно, навіть не як адвокатові. Я 20 років працюю у сфері кримінального права і ніколи ні з чим подібним не стикалася.

У соцмережах Інну звинувачують у відсутності моральних принципів. «Я розумію, що це ваша робота, і вам не важливо, кого захищати. Я розумію, що все вирішують гроші», - написала одна із користувачів Фейсбуку.

- Це загальні звинувачення. Було кілька справ, у яких я відмовилася брати участь саме через принципи та розбіжності правових позицій, - продовжує Інна Данилова. - Але цього хлопчика я не вважаю кінченим відморозком. Просто у ЗМІ так подано інформацію. Мені зателефонували о другій годині ночі та попросили: допоможіть, дитина потрапила у ДТП. Я не знала усіх подробиць, коли давала згоду на захист, і не чекала, що ця аварія викличе такий резонанс.

Адвокат каже, що їй доводилося працювати за страшніші ДТП, і ніхто наразі не цікавиться, скільки разів вона виступала на боці постраждалих.

– Ось зараз я веду аварії, де справи взагалі зникли. Потерпілих просто не помічають, не допускають до матеріалів кримінального провадження. А ці ДТП теж зі смертельними наслідками, але вони не гучні, тож нікому не цікаві, - продовжує наша співрозмовниця.

Інна Данилова. Фото: facebook.com

Наприкінці грудня справу можуть передати до суду

Конституція України кожному дає право на захист під час слідства та у суді. За тяжкими злочинами і для підлітків, якщо обвинувачений не має грошей, захисника призначає державу.

– Багатьох обурює, що за мого клієнта платять його батьки. Мовляв, якби був безкоштовний адвокат, то не намагався б так вигороджувати. Я втомилася людям пояснювати, що безкоштовних адвокатів немає. Адвокат, якого призначають лінією безкоштовної правової допомоги, отримує гроші з бюджету, тобто за нього платять платники податків, - каже Інна Данилова.

Адвокат зазначає, що у справі про ДТП за участю «Інфініті» позиції її та підзахисного збігаються:

- Ми не від чого не відмовляємось, клієнт готовий понести будь-яку відповідальність, яку призначить суд. Головне, щоб вирок був законний. А деякі засади законності вже порушені. Зокрема, принцип змагальності сторін, бо йде великий тиск на слідство. Порушено право на захист – це погрози на мою адресу, за якими відкрито кримінальну справу. Я мушу реагувати на всі порушення, бо це моя робота. Навіть якщо це комусь не сподобається. А якщо не реагуватиму, то сама понесу відповідальність.

Інна каже, що, всупереч закликам, не збирається виходити зі справи та не вважає себе «адвокатом диявола».

– Я законний адвокат. Якщо розірвати договір, як цього хочуть критики, на моє місце прийде інший захисник. І це тільки затягне справу, бо треба буде наново вивчати матеріали, подавати нові клопотання. А так слідство йде рівно, лишилося провести ще кілька дій. Якщо не буде перешкод, наприкінці грудня справу вже можуть передати до суду, вважає юрист.

Не треба заперечувати очевидні речі

Ситуацію, в якій опинилася адвокат Данилова, її колеги сприйняли неоднозначно. Вони засуджують за те, що одразу спробувала вигороджувати підлітка, роздаючи пресі інтерв'ю, чим викликала гнів. Інші зазначають, що мовчати чи говорити – це не стільки вибір самого захисника, як позиція його клієнтів. Треті висловлюють солідарність.

«Там уже черга бажаючих представляти інтереси потерпілих, але справжня мужність - прийняти на себе захист підозрюваного. Інно Данилова, тримайся», - написав у Фейсбуці адвокат Олександр Шадрін.

Багато хто згадав історії зі своєї практики.

– Мені довелося захищати клієнта гіршого, аніж цей малолітній гонщик, – каже адвокат Євген Пугачов. - Було це 2009 року. Молодий чоловік познайомився за оголошенням у газеті з дівчиною і на першому ж побаченні до смерті забив її ціпком. Загибла працювала у податковій інспекції, на суд приходили співробітники, родичі, друзі, мама приносила портрет… Та ще клієнт не хотів мене слухати, гнув свою лінію, за що й отримав 15 років. Морально було дуже тяжко, відтоді я за подібні справи не брався.

Наш співрозмовник вважає, що за тяжкими злочинами є лише одна тактика:

- Адвокат не має заперечувати очевидних речей. Якщо є докази і все збігається, потрібно схиляти клієнта до каяття, шукати обставини, які дозволять пом'якшити покарання. Але багато моїх колег діють навпаки - брешуть родичам, що врятують вбивцю від в'язниці, займають у суді агресивну позицію, схиляють до такого ж клієнта. І отримують зворотний ефект - тяжче покарання, ніж могло бути.

Євген Пугачов. Фото: facebook.com/evgen.pugachev

Маньяки чи шизофреніки?

Прізвисько «адвокат диявола» до київського адвоката Віктора Чевгуза приклеїлося давно і анітрохи його не бентежить. Доводилося захищати і втікача прем'єра Павла Лазаренка, і вбивцю фотожурналіста Віталія Розвадовського, і одного з «дніпропетровських маніяків» Ігоря Супрунюка, на рахунку якого понад 20 звірячих вбивств. 19-річний Супрунюк разом зі своїм дружком Саєнком нападали на перших зустрічних жінок, дітей, пенсіонерів - тих, хто слабкіший. Вони розбивали їм голови молотком або арматурою і знімали один одного на відео поряд з жертвою, що агонізує.

- Я добре знаю судову психіатрію, захищав дисертацію на стику цієї науки та криміналістики. Коли я прийшов у СІЗО до Супрунюка, то побачив гарного розумного хлопця. Але коли він почав пояснювати, навіщо вбивав людей і знімав себе на відео - «щоб років у 30-40 подивитися, як у молодості гуляли», я зрозумів, що хлопець має глибоку форму шизофренії. І він її отримав у спадок – через покоління, – згадує юрист. - Я мав підтвердження своєї версії від батька Супрунюка,, але вже було пізно – ухвалили довічний вирок.

Коли прокотилася новина, що адвокати хочуть «відмазати маніяків через психлікарню», теж піднялася велика хвиля обурення.

– Мене не хвилює суспільний резонанс, якщо він проти мого клієнта, – каже Віктор Чевгуз.

Нині він захищає чергових «дияволів» - поліцейських із Кагарлика та Переяслава. Одного звинувачують у зґвалтуванні у стінах райвідділу, іншого – у вбивстві 5-річного Кирила Тлявова.

Віктор Чевгуз. Фото: facebook.com/chevguz

Наодинці клієнтові можна все сказати в обличчя

Але це не означає, що загартований досвідом адвокат позбавлений емоцій. Він може так само, як і ми, глибоко ненавидіти і зневажати злочинця. Але виконувати роботу, яка його годує.

– Був клієнт – тренер дитячої спортивної школи, який 40 хлопчиків протягнув через своє ліжко. А моєму синові тоді виповнилося 13 років… Коли я зустрівся з ним в ізоляторі, так і кинув: «Лайно! Якби тобі трапилася моя дитина, ти б у мене взагалі не вийшов із СІЗО, помер би за нез'ясованих обставин». У нього обличчя витягнулося. Я продовжив: «А тепер забудь про все, що я сказав. Я – твій адвокат. Тобі чотири статті навісили, три зможу відбити. А по одній точно підеш – за хлопчиків. Та сядеш на 5 років, а не на 10», – згадує Віктор Чевгуз ще одну історію. - В обличчя клієнтові, коли ми з ним віч-на-віч, я всю правду можу говорити. Але в суді захищатиму всіма способами, які надає закон.

У таких випадках юристи порівнюють себе з хірургами, які рятують хворого, є він наркоманом, збоченцем чи маніяком-убивцею. Мовляв, ми такі самі. Лікарі клятву давали, а ми – присягу.

Внутрішній рубіж

Основний спонукальний мотив для адвоката – це, звичайно ж, гроші. Але є ще один аргумент, який спрацьовує, якщо доводиться робити вибір на користь тієї чи іншої сторони.

– Обвинуваченого захищати легше, ніж постраждалого, я впевнився у цьому на своєму досвіді. У обвинуваченого більше прав. На боці постраждалого - державне звинувачення від імені прокурора. Начебто справедливість забезпечена. Але часто виходить так, що саме прокурор «зливає» справу, демонструє такі помилки, які одразу використовує собі на користь захист обвинуваченого, – каже адвокат Олександр Сирота. - Якщо ти захищаєш обвинуваченого, то воюєш лише з одним прокурором, який слабкіше супротивника. Якщо захищаєш потерпілого, то воюєш і з прокурором, і з адвокатами звинувачених. А останні можуть виявитися сильною армією.

Що стосується внутрішніх переконань, то наш співрозмовник вважає, що кожен адвокат має свій внутрішній рубіж, який не вдається переступати.

- Я не беруся захищати торговців наркотиками та вбивць, навіть якщо бачу, що на 90% можу ці справи розвалити і мені пропонують добрі гроші. Дуже сильне внутрішнє упередження, – пояснює Олександр Сирота. – Але за справу про ДТП, навіть якщо там буде п'ять – вісім загиблих, візьмуся обов'язково. Бо це ненавмисне вбивство.

Але за фактом на кожного, навіть найстрашнішого, «диявола» знайдеться сьогодні свій адвокат. Занадто велика конкуренція на цьому ринкові, щоб гидливо перебирати клієнтами.

Олександр Сирота. Фото: facebook.com/fantom991