• Головна
• Події

Обвинувачений у шахрайстві за розкрадання земельного фонду однієї з громад Житомирської області колишній топчиновник Державної продовольчої зернової корпорації Андрій Задирака співпрацює із відвертими російськими колаборантами. Один із його ключових партнерів Олександр Кураков має бізнес в Луганську, зареєстрований за російськими законами після початку повномасштабного вторгнення росії. Сам Задирака починав карʼєру в компанії, якою володіли росіяни, а її основною діяльністю було вивезення українського зерна до росії.

Це коротка історія колишнього чиновника Андрія Задираки, який після недовгої і невдалої карʼєри у Державній продовольчій зерновій корпорації, звідки був звільнений за корупцію, вирішив стати фермером у Житомирській області. Утім, замість того, аби в цивілізований спосіб брати в оренду земельні ділянки і відкрито конкурувати із іншими сільгоспвиробниками, Задирака вирішив піти рейдерським шляхом і почав забирати наділи у місцевих громад.

Одним із показових кейсів є описана в ЗМІ історія кооперативу “Морозівський”. Задирака з подільниками вирішив “відродити” колгосп, розформований ще в середині 1990-х, а потім переписав його на своїх підставних осіб, захопивши в такий спосіб сотні гектарів Малинської територіальної громади. Наразі землі вартістю у понад 600 млн грн прокуратура повернула законним власникам, проти Задираки і його спільників відкрито кримінальне провадження, а сам ексчиновник переховується в Греції, про що повідомляв під час судових засідань з обрання йому заочно запобіжного заходу. Аналогічні провадження відкрито і щодо низки інших схем із “відродженням” колгоспів в різних куточках Житомирської області, які провертав бізнес-партнер Задираки Олександр Шептій. Варто відзначити також, що про незаконне користування земельними наділами громад компаніями Задираки було відомо ще понад 5 років тому. Проте тоді йшлось про передачу “Лугинській зерновій компанії” не аграрних, а так званих “бурштинових” земель без конкурсу.

Утім, крім кримінальних справ про шахрайство і зловживання службовим становищем, у Задираки скоро, ймовірно, можуть зʼявитися і набагато більш серйозні обвинувачення, повʼязані зі співпрацею із колабораціоністами. Під час аналізу компаній, якими володіє ексчиновник (і які продовжують йому приносити прибуток, доки він перебуває в Греції), а також під час аналізу публікацій у ЗМІ, ми виявили бізнес-партнера, який не просто володіє бізнесом в росії, а став співзасновником компанії на окупованій території уже після початку повномасштабного вторгнення. Мова про Олександра Куракова, з яким у Задираки є спільна компанія - ТОВ “Агропаладіум - Плюс”. Він же представляє інтереси Задираки в таких активах, як “Каширська зернова компанія”, “БСК Агро” та “Поліська аграрна група”.

А ще у Куракова є мажоритарна частка в ТОВ “Агромонтажник”, зареєстрованому на тимчасово окупованій території Луганської області в селищі Дзержинського. Сфера діяльності – оренда і управління власною нерухомістю. Перереєстрацію за російськими законами було здійснено в жовтні 2022 року після ухвалення кремлем рішення про “прийняття” Луганської області до складу росії. І оскільки частка Куракова становить 84%, навряд чи така перереєстрація могла б відбуватися без його відома. Тим більше, що компанією керує російський громадянин Георгій Ільюшин (ІПН 614502168039), а одним зі співвласників є інший російський громадянин - Павло Воронов (ІПН 940200759081).

(Дані компанії з українського реєстру по ТОВ “Агромонтажник”)

Склад учасників компанії ТОВ “Агропаладіум - плюс”, адреса Куракова та ж сама, в Луганській області.

Можна було б припустити, що це неусвідомлене рішення, і всі українські фірми Куракова, зареєстровані за українськими законами на території Луганської області, просто “автоматично” перереєстрували за російським законодавством. Але ж ні: “Агромонтажник” - єдина така компанія, а отже, для цього потрібно було проявити проактивні зусилля. Більше того, можна також припустити, що компанія діяла і за “законами” терористичного угруповання “Луганська народна республіка”, оскільки в переважній більшості випадків на “староокупованих” територіях процес перереєстрації за “місцевими понятіями” українських бізнесів пройшов уже давно.

Не виключено, що саме Кураков знайшов для Задираки ще одного партнера з Луганщини – фермера з Попасної Віктора Шпиталенка. На Шпиталенка буквально кілька тижнів тому переписали ТОВ “Агро Інвест Лугини”, яке має в управлінні понад 3300 земельних ділянок на кілька тисяч гектарів. Раніше цією компанією формально володів Іван Логвинюк, тесть Задираки. Фактичне управління бізнесом “Агро Інвест Лугини” після приходу Шпиталенка залишилось за родиною Задираки.

Цікаво, що щільну співпрацю із колаборантами підтримують також юридичні “радники” Задираки - родина юристів Дармограй: "Частиною активів втіклого ексчиновника управляють його тесть Іван Логвиненко (бенефіціар ТОВ "Агро Інвест Лугини", "Острозька зернова компанія", "Лугинська зернова компанія"), а також родина юристів Дармограй: адвокатка Тетяна Дармограй керує земельним банком, її чоловік - колишній суддя Ємільчинського райсуду Іван Дармограй - забезпечує "правову підтримку", у тому числі в місцевих судових та силових органах, а їхня дочка Дарина Матвієнко (Дармограй) представляє інтереси компаній в земельних спорах в судах. До їхнього кола входять також найкраща подруга Тетяни — державний реєстратор Ірина Демʼянчук та її дочка Ольга Омелянчук.

У ЗМІ Куракова називали колишнім топменеджером Павла Бабіча. Зараз це ще один агропідприємець на Житомирщині, який також повʼязаний із росією – він розвиває бізнес разом із колишньою громадянкою росії, депутаткою Житомирської облради Іриною Костюшко на кошти “олігарха зі “списку Кремля” Данила Хачатурова, ексвласника санкціонованої США компанії “Росгосстрах”. Через це вони також можуть стати фігурантами справи про колабораціонізм. Раніше і сам Бабіч був представником в Україні “Росгосстраха”, а його агрофірма “Провагроінвест” раніше називалась Страхова компанія “Провідна”.

Тож не дивно, що Кураков де факто виявився колаборантом, який фінансував тероризм. Адже згідно з фінансовими даними тільки за 2024 рік фірма “Агромонтажник” заплатила в бюджет держави-агресора не менше 100 тис. рублів.

Нам не відоме ставлення самого Задираки до його бізнес-партнера, проте навряд чи ці факти обійшли стороною його увагу, розуміючи слабкість ексчиновника до колабораціонізму в своєму оточенні. Тому діяльність Олександра Куракова та Андрія Задираки сьогодні повинна підпадати під санкції статей 111-1 (колабораційна діяльність), 110-2 (фінансування зміни територіального устрою - в тому числі через сплату податків), 258-5 (фінансування тероризму) Кримінального кодексу України. Максимальна санкція за цими статтями - до 12 років позбавлення волі. Причому на такі вироки можуть «розраховувати» не лише Задирака і Кураков, але і його адвокатсько-судівське крило бізнесу Дармограй, які всі разом тихо сприяють розведенню «руського міра» в серці Житомирщини. І це уже не просто шахрайство, через яке Задирака зараз переховується в Греції.

Навіть більше, сам ексчиновник, ймовірно, розуміє ризики, повʼязані з можливою появою в переліку його обвинувачень ще й тяжкого злочину - сприяння колабораційній діяльності. Адже тоді майже очевидним стане вирок, а оголошення в міжнародний розшук буде неминучим. І екстрадиційні процедури можуть запуститися набагато швидше, ніж коли йдеться “просто” про обвинувачення у рейдерському захопленні землі і незаконному користуванні нею протягом тривалого часу. Втім, саме такою має бути відповідальність за неперебірливість у своїх бізнес-контактах під час повномасштабного вторгнення. Адже прихована співпраця і підтримка “ждунів” на місцях є не менш підступним і небезпечним діянням, ніж прямий напад противника як на фронтах, так і в тилу.