Спецслужби України прозвітували про затримання 18-річного хлопця, підозрюваного у вбивстві Ірини Фаріон у Львові 19 липня. Не минуло й тижня! За цей час, як розповіли правоохоронці на брифінгу в п'ятницю, 26 липня, було вивчено тисячі доказів, опитано 900 свідків, переглянуто багато відео з камер спостереження та відібрано 9000 (!) фотознімків з них.
Оперативність спецслужб можна пояснити резонансністю трагічної події. Юнак, який тільки-но закінчив школу, стріляє в голову жінці, з якою не знайомий особисто, водночас він не кілер, який працює на замовлення, і не «обсаджений» зіллям наркоман. Мотиви його й досі невідомі. Такого в Україні начебто не було.
Всупереч усім законам ведення слідчих дій, особисті дані підозрюваного у вбивстві відразу з'явилися в Мережі. Кадри з камери відеоспостереження на будинку зняли юнака в панамі та сонячних окулярах, якого потім в інтернеті впізнали як В'ячеслава Зінченка, уродженця Дніпра. З посиланням на поліцейське відомство його назвали всі провідні ЗМІ.
Почали копати далі – і знову здивування.
Пристойна, порядна родина, тато воює у лавах ЗСУ, мама працює у навчальному закладі. Про їхнього сина – жодного поганого слова не говорять ні сусіди, ні учні гімназії, яку закінчив В'ячеслав, ні педагоги, ні друзі. Навчався добре, займався футболом на рівні дитячо-юнацької спортивної школи. Пройшов курси управління БпЛА, щоби допомагати армії. В українофобії ніколи не був помічений. За даними масмедіа, торік Зінченко вступив на заочне навчання до Дніпровського державного університету внутрішніх справ на факультет права. Тобто школу закінчив із високими балами, початкові знання в галузі юриспруденції має і звіт у своїх діях собі дає.
Навряд чи полум'яні промови Ірини Фаріон, що розбурхували українське суспільство своєю категоричністю щодо української мови та повним неприйняттям в Україні російськомовних жителів (у тому числі і військовослужбовців ЗСУ), вплинули на підлітка. Швидше, образу могли відчути старші люди, а 18-річні футболісти-студенти, як показує життя, рідко цікавляться внутрішньою політикою країни.
Підозрюваний, на перший погляд, пристойний юнак: освічений, із порядної родини, студент вишу та футболіст. Фото: Нацполіція
Політикою хлопець, може, й не цікавився, але на спільноти нацистських угруповань у соцмережах начебто був підписаний і навіть залишав там свої недвозначні коментарі, в яких фігурує слово «жиди», наприклад. Можливо, це і дає привід думати про залучення хлопця до ультраправого угрупування.
Хто відправив підлітка на вбивство – сподіваємось, скаже Нацполіція, там уже є версія, що хлопець – лише виконавець чужих намірів. Але вражає і підготовка злочину, де відчувається рука дорослої людини.
Зі скупих зведень поліції відомо, що хлопець приїхав із Дніпра до Львова. Винайняв три квартири через додаток Booking. Приховував свою зовнішність панамкою та темними окулярами під камерами відеоспостереження. Стріляв із близької відстані небойовою, спортивною кулею. Після вбивства ретельно міняв маршрути, місце проживання, одяг. Не те щоб це нехарактерно для 18-річних хлопців, але відчувається тверда напрямна рука за спиною.
І ще питання: В'ячеславу у квітні виповнилося 18 років. Чи оновив він свої дані у ТЦК? І якщо ні, то як він спокійно пройшов шлях із Дніпра до Львова, жодного разу не пред'явивши документи? Як йому здали квартири? Звідки взагалі у нього гроші на квартири у Львові, адже оренда у цьому місті – це дороге задоволення, хай навіть якщо знімати подобово… Навряд чи мама-вчитель чи тато-солдат підкинули дитині багато тисяч гривень просто так. До речі, ніхто з оточення не знав, що хлопець кудись виїжджав із рідного міста. Мама начебто знала, але що син відповідав на її стривожене: «Синку, ти де, та як?» у телефонній трубці… Все-таки три місяці готувався, як каже слідство. У травні купив примітну панамку, наприклад, багато одягу та взуття на зміну. Де взяв гроші, пістолет і кулі, де навчився стріляти, чому вибрав саме цю жертву – слідство поки що не розголошує у своїх інтересах.
У цій панамі та окулярах на півобличчя підозрюваний кілька днів по 2 години просиджував біля будинку Ірини Фаріон. Фото: Нацполіція
Коментарі В'ячеслава в телеграм-каналах ультранаціоналістичного штибу також змушують задуматися: або він вкрай просунутий у питаннях нацрухів, або писав не він. Складається враження, що думки, викладені під ніком «В'ячеслав» (у наці-пабликах користувачі не соромляться підписуватись реальним ім'ям?), більше підійшли б людині похилого віку, ніж 18-річному хлопцеві, синові солдата ЗСУ.
Угрупування NS/WP (National-Socialism/White Power) в Україні відоме мало, це російська організація, учасники якої неодноразово були засуджені в РФ за вбивства або замах на вбивство на ґрунті національної ненависті. Пік розквіту організації припав на середину нульових, наприкінці 2014-го сайт організації вже не працював, і про неї забули. Колишні учасники потім визнавали, що NS/WP – це проєкт російських спецслужб, щоб залучати молодих людей до протиправних дій, щоб потім заарештовувати та нейтралізувати їх чи керувати ними. У 2022 році, після початку повномасштабного вторгнення, хтось дістав NS/WP з-під шару багаторічного пилу, "обтрусив" його і запустив знову. І відразу ж було затримано шістьох членів NS/WP у кримінальній справі про замах на вбивство пропагандиста Володимира Соловйова. Звичайно, російські слідчі знайшли під час обшуку у них українські паспорти і відразу заявили про те, що Україна винна.
Російський слід у нинішній історії українські слідчі не просто не скидають із рахунків – це одна з версій. До того ж на суді щодо обрання запобіжного заходу підозрюваний показував язик і говорив нісенітницю - можливо, цей момент зацікавить психологів і психіатрів. Батьки підлітка вважають, що їхній син невинний. Такої думки дотримуються і друзі підозрюваного.
Донька Ірини Фаріон - Софія - намагалася достукатися до В'ячеслава, питаючи, навіщо він це зробив. Відповіді не отримала. Фото: Мирослава Бзікадзе/Коротко про