Законний кол-центр - це фактично колишня диспетчерська, де обробляють вхідні дзвінки. Так працюють екстрені служби, комунальні організації, банки, усі гарячі лінії. Незаконний, або так званий «чорний» кол-центр, діє з точністю навпаки – дзвінки надходять від операторів з єдиною метою: виманити чужі гроші. А таких способів, на жаль, чимало, і навіть попереджена людина може бути застигнута зненацька.
Останніми місяцями інформаційні стрічки рясніють повідомленнями про викриття шахраїв. Лише у Києві за один тиждень їх виявили як мінімум у трьох районах, а ще пройшли спецоперації у Дніпрі, Одесі, Харкові…
Тема виявилася настільки гострою, що у Верховній Раді ось уже третій місяць працює Тимчасова слідча комісія (ТСК), яка розбирається з незаконними кол-центрами. Про те, чи пов'язана її діяльність з активністю правоохоронців, чого не вистачає в законодавстві та чого хочуть досягти депутати, KP.UA розмовляє з членом ТСК Максимом Бужанським.
- Шахрайство через кол-центри – це не новина сьогодення, вона існує давно. Максиме, чому саме цього літа в Раді створили слідчу комісію?
- Тому що є розуміння: ці кол-центри набули характеру масового явища, особливо під час війни. Йдеться вже не про формування нового виду злочинного бізнесу, а про формування кримінальної еліти, яка вписується у структуру взаємодії з правоохоронними органами та місцевою владою. Якщо не намагатись перешкоджати цьому явищу зараз, то завтра воно стане елементом держави.
Ви подивіться, яка жахлива кількість неповнолітніх залучена до роботи цих кол-центрів, яку школу обману вони там проходять!
- Свіжа пам'ять про скандал між двома народними депутатами (Миколою Тищенком та Олегом Семінським. – Ред.) через кол-центр на Подолі. Підозри серйозні – допомога Росії, здавання інформації про наше ППО… Ви на комісії це обговорювали?
– Я не коментую персоналії. Стосунки між народними депутатами не можуть бути предметом обговорення на засіданні ТСК. Наше завдання - зробити так, щоб жоден незаконний кол-центр не міг працювати.
Щодо цього конкретного факту, то Національна поліція відкрила кримінальне провадження, і нас це влаштовує – у всьому має розібратися слідство. Якщо є питання, пов'язані із національною безпекою, то цим займеться Служба безпеки України.
- Якщо ролі розподілено, навіщо знадобилася спеціальна комісія у парламенті?
- У законодавстві є великі проріхи, які дозволяють вільно рекрутувати персонал для кол-центрів, вільно рекламувати їх у соцмережах - Телеграмі, ТікТоку, брати приміщення в оренду, отримувати доступ до серверів, різних фінансових транзакцій. Вільно залучати до злочинної діяльності неповнолітніх.
Боротьба з кол-центрами за однією статтею Кримінального кодексу «Шахрайство» була явно неефективною. Чому ніхто не розглядає це явище як злочинне співтовариство, яким воно насправді є?
Ухваливши закон № 8235, Верховна Рада посилила відповідальність за шахрайство у період воєнного стану. А зараз ми готуємо ще серію законопроєктів, які дозволять ефективно боротися з кол-центрами. У тому числі, розробимо документ, який надасть їм юридичне формулювання. Тобто позначить, що таке протизаконний кол-центр, які має ознаки.
З одного боку, неправильно розписувати кожен окремий вид злочинів досить загальної кваліфікації. Але з іншого - бачимо, що сьогоднішньої правової бази недостатньо. Необхідне чітке визначення та окрема стаття.
– До речі, депутатів ще торік критикували за те, що відповідальність за майнові злочини під час війни посилили, а за шахрайські дії, яких розвелось багато, – ні.
- Із Кримінальним кодексом треба поводитися дуже акуратно. На жаль чи на щастя, автоматичне посилення покарання не завжди призводить до підвищення ККД. Але справді буває, що якась стаття давно не оновлювалася, не індексовано відповідальність. Ось зараз у нас з'явилася впевненість, що необхідно внести корективи до статті «Шахрайство», і це вже працює.
- Цього літа правоохоронці завзято взялися за кол-центри. Це пов'язано із роботою вашої комісії?
- Ви ж самі бачите, що повідомлення про викриття надходять чи не щодня. Такої різкої активності з боку правоохоронних органів раніше не було.
– На нещодавньому засіданні ви заслуховували представників Нацполіції, Офісу генпрокурора. Що вони казали?
- Говорили те саме, що й раніше: для ефективної роботи по кол-центрах необхідні заяви від потерпілих, тобто щоб були збитки, від яких можна "танцювати". Ця позиція нам зрозуміла, але в цьому випадку вона виглядає як спроба самоусунутись.
За такою логікою завтра хтось продаватиме наркотики перед відділенням поліції, потерпілих не буде - і можна нічого не робити.
- З наркотиками проводяться оперативні закупівлі, впроваджуються агенти. Чи можна те ж саме робити по кол-центрах?
– Впровадити агента у серйозний кол-центр досить складно, там потужна система безпеки. Про те, які методи використати, має думати поліція.
Я ж нагадаю, що в Україні діє закон про злочинні спільноти, і його треба застосовувати. Злочином є саме членство у такому співтоваристві. А далі йдеться про рівень провини, роль, про відповідальність кожного учасника. Потрібно змінювати філософію боротьби із цим злом.
– Якщо когось і затримують, то це організатори, адміністратори. Але ж оператори на телефонах теж свідомо дурять людей, щоб вкрасти їхні гроші.
- Звичайно. Вони й скоюють цей злочин – шахрайство.
- Але ж покарання немає. Молоді люди тому й ідуть до цих кол-центрів, що не бояться.
- Правильно – не бояться. Наше завдання зробити так, щоб боялися. Тому що все це казки, начебто кол-центри шкодять росіянам. Якийсь відсоток ошуканих росіян є, але це аж ніяк не основна аудиторія.
На одному із засідань ТСК її голова Олександр Куницький запитав керівника кіберполіції: хто є основною жертвою шахраїв? І отримав миттєву відповідь – наші вимушені переселенці. У них намагаються відібрати гроші, які держава дає через "е-підтримку". А ще європейці – чехи, поляки, литовці, латвійці… Наші партнери вже зверталися з претензією: ми вам так колосально допомагаємо, а ви нічого не робите, щоб припинити це нахабне пограбування.
- У соцмережах часто обговорюють, хто кришує кол-центри: поліція, прокуратура, представники влади різних рівнів...
- Цілком очевидно, що у всіх є «криша». Але шукати її теж не наше завдання. Ми прагнемо, щоб «криша» просто не була потрібна, щоб зробити роботу кол-центрів неможливою на території України.
Згоден, це важко. Багато нюансів пов'язано з тим, що поліція забігла, налякала, вилучила техніку, а згодом через суд все доводиться повертати. Нас це також не влаштовує. Але також не влаштовує, коли тривають слідчі дії, а підозри нікому не вручаються. Нас цікавить не кількість інформаційних приводів, а результат.
– Про результат. Про погроми кол-центрів ми часто чуємо в новинах. Але про передачу справи до суду або про вироки інформації фактично немає. Хіба що про маленькі центрики, де було 5 – 6 осіб. Але не по гігантах на 150 робочих місць.
- Ми на початку шляху. Ось нещодавно мої колеги Олександр Куницький та Артем Дмитрук домоглися, щоб, коли в Одесі поліція штурмом взяла кол-центр, було затримано 115 людей. На шахраїв працювало багато неповнолітніх, батьки приїжджали – за вуха їх виводили. Сподіваємось, справа дійде до суду. І будуть нові гучні, ефективні історії.
- У телеефірі народний депутат Артем Дмитрук сказав, що в країні діють близько 2000 кол-центрів. Звідки ця цифра?
- Так, десь 2000 чи 1800. Це за даними нашої слідчої комісії та даними поліції. Як бачимо, поліція моніторить ситуацію, але ми хочемо від них більшої агресивності.
- Ви згодні зі словами Олександра Куницького про те, що Дніпро – столиця незаконних кол-центрів?
– Є такий стереотип. Нам би хотілося, щоб у результаті діяльності нашої ТСК його спростували. І ми цим займаємось.
– Кол-центри облюбували мегаполіси. Київ, Дніпро, Харків, Запоріжжя... Львів почав часто звучати у цьому контексті. Якщо зараз почнуться облави, чи існує ризик, що шахраї переберуться до тихої провінції?
– Ні. Їм потрібна інфраструктура, тобто люди та технічні можливості. Це по-перше. По-друге - марнославство. Ці кол-центри стали так різко впадати у вічі, тому що почали хвалитися своїм становищем, своїм багатством.
Вони мають низку машин, корпоративний одяг, гімни. Вони винаймають великі приміщення в престижних бізнес-центрах, демонструють свій стиль життя. Це подається як приналежність до якоїсь касти.
Маленькі міста їх не влаштовують. Я знаю, що частина кол-центрів із Дніпра внаслідок дій поліції релокувалася на Хмельниччину. Так там вони себе погано відчували, спортклубами бігали шукати охоронців. Маленьке місто та мільйонник – це різний стан душі.
- А починалося все з в'язниць, з колоній...
- Так, спочатку були дзвінки з в'язниць. Але це дитяче лепетання, у порівнянні з тим, що відбувається зараз. Злочинний бізнес освоїла молодь, поставила на потік. Заснували мотиваційні тренінги, розгорнули рекламу, влаштували перевірки на поліграфі, освоїли використання криптовалют для виведення/заведення грошей.
Це бізнес молодих, і це найстрашніше. Завжди є моральні "червоні лінії". І треба бути останнім покидьком, щоб грабувати людей, які все втратили на війні. А вони грабують.
– «Червоні лінії» було порушено ще до війни. Відбирати у пенсіонерки останні заощадження, шантажуючи сином, що потрапив у біду, – це теж нелюдська підлість.
- Згоден. Тому ми намагаємося ці лінії виставляти та стискати до капкана. І нам потрібна широка підтримка суспільства.
Одна з найпопулярніших шахрайських схем. Ви отримуєте телефонний дзвінок від брокера фондової біржі (наприклад, FOREX) з пропозицією вигідно інвестувати в акції відомих компаній. Суму просять невелику, а якщо грошей немає, то можуть запропонувати мікрокредит.
Якщо абонент відразу не кидає трубку, в хід йдуть психологічні маніпуляції – сумні прогнози щодо інфляції, розповіді про прибутковість компанії тощо. Клієнту пропонують зайти на сайт, підписати онлайн договір та відкрити персональний кабінет. Далі в ньому псевдоброкер у ручному режимі вирощує "грошове дерево", а ви ""удобрюєте його новими інвестиціями.
Фінал може мати кілька варіантів. Акції починають падати в ціні, і вам пропонують сплатити за страховку, після чого ваш «особистий рахунок» закривається. Або просто повідомляють, що фірма зазнала краху разом із усіма інвесторами. Зворотній зв'язок із брокером закривається.
За такою схемою жертв умовляють вкладати гроші в криптовалюту. Цей вид шахрайства більше розрахований на іноземних громадян.
Протягом останнього року подібні кол-центри правоохоронці викривали у Києві, Харкові, Львові, Дніпрі. Середній дохід становив від 5 і більше мільйонів доларів.
Важливо: брокерську діяльність в Україні ліцензовано. Перевірити офіційних учасників фондового ринку можна на сайті НКЦПФР у розділі «Реєстри». Фінансові установи можна перевірити на сайті НБУ у розділі «Нагляд».
Той, хто телефонує, представляється співробітником служби безпеки банку і повідомляє про спроби сторонньої особи отримати доступ до вашого рахунку. Найчастіше називаються Ощадбанк або ПриватБанк, оскільки це дає більшу кількість влучень.
Далі робиться все для «порятунку» ваших коштів, насправді, звичайно ж, навпаки. Співрозмовник усіма хитрощами намагається вивідати номер, термін дії, CVV-код, а в ідеалі і пін-код вашої карти, щоб отримати доступ до неї.
Може використовуватись і така схема: вам запропонують замінити сім-карту, щоб «перекодувати» рахунок. Це розраховано на тих, чиї номери не прив'язані до паспорта. Той, хто телефонував, даватиме довгі пояснення, надсилатиме СМС з кількома кодами. Розмова займе хвилин 10 – 15. За цей час шахраї перевипустять картку від вашого імені та за функцією «забули пароль» зайдуть у персональний кабінет.
Важливо: співробітники служби безпеки банку не спілкуються з клієнтами по телефону і ніколи не випитують дані. Передзвоніть у банк за відомим вам номером і запитайте, чи виходили звідти з вами на зв'язок.
Дані банківської картки або картки « е-підтримка » також можуть вивідувати на підставі перерахування державної допомоги, допомоги від країн Євросоюзу, від Червоного Хреста та інших благодійників.
Як варіант – вам цю допомогу перерахують на спеціально відкритий рахунок, коли ви вкажете усі анкетні дані. А щоб заробити рахунок, ви повинні покласти на нього символічну суму. Наприклад, 50 гривень.
Важливо: благодійники не шукають навмання, кому дати гроші. Про види державної чи зарубіжної допомоги інформують офіційні джерела.
Такі оголошення можна знайти в інтернеті або отримати через СМС. Найчастіше вони мають на увазі рекламну акцію, коли хочуть збути товар, що залежався, маскуючи ціни під знижки.
Під таким же приводом дають оголошення шахраї, заманюючи цінами, наполовину меншими, ніж у магазинах. За вказаним номером телефону вам відповість реальний оператор і розповість про якість товару. Від покупця потрібно лише одне – внести якусь суму передоплати. Покупку він, звичайно, не отримає.
Важливо: справжні продавці не вимагають грошей наперед. Розрахунок відбувається або з кур'єром, або посилка оплачується в поштових відділеннях.
Найстаріший, найпримітивніший, проте діючий спосіб розвести на гроші. Дзвінки відбувається ночами, потрапляння розраховане на літніх легковірних людей, які рідко відвідують інтернет.
Той, хто дзвонить, представляється співробітником поліції, лікарем або посередником від здирників. Гроші на відкуп, викуп, термінову операцію тощо пропонується перерахувати на рахунок або принести в призначене місце.
Важливо: не поспішати виконувати умову. Покладіть слухавку, спробуйте самі з'ясувати, чи все гаразд з вашим сином, чоловіком чи батьком. Якщо є причина для тривоги, дзвоніть у поліцію.