Array ( [0] => 2829 [1] => 2836 [2] => 2850 [3] => 2860 [4] => 2871 [5] => 2883 [6] => 2890 [7] => 2898 [8] => 2921 ) 1
0
Завантажити ще

На провокацію чекали, але не настільки халтурну: що ж сталося в Брянській області?

На провокацію чекали, але не настільки халтурну: що ж сталося в Брянській області?
Фото: скріншот

Не стільки сам випадок у Брянській області 2 березня, скільки його антураж та післясмак стали приводом для обговорення і - найчастіше – лихослів'я. Російські канали новин, перебиваючи один одного, захлинаючись писали хвилюючі новини і через півгодини самі ж себе спростовували, зібравши багатий урожай «лайків» і гнівних емодзі. За істерикою мовчки стежили в Україні, чекаючи на хоч якийсь антракт у цьому явно цирковому шоу. Версії множилися і обсипалися, ми знайшли дві найцікавіші.

Диверсанти з російськими паспортами

Отже, судячи з російських новин, українська ДРГ, яка згодом назвалася Російським Добровольчим корпусом (РДК), одягнувши розпізнавальні знаки (жовті смужки), зайшла до двох сіл Брянської губернії (на кордоні з Чернігівською областю України) – Любечани та Сушани.

Диверсанти розкидали листівки, зміст яких досі не вдалося встановити, стріляли у шкільний автобус (потім цю заяву спростували, потім автобус перетворився на «Ниву»), захопили заручників (шість осіб, потім і це спростували), а потім… пішли. Точніше, за даними російських воєнкорів, «були видавлені назад на територію України».

Було розіграно карту «убита дитина», але тут здригнулися навіть махрові пропагандисти. Дитина (спочатку це була дівчинка, потім хлопчик, 9 років, а за останньою версією – 11) поранена, її життю нічого не загрожує, а хто вже поранив – це питання в Росії навіть не обговорюється. Тому що з тіла дитини лікарі нібито дістали кулю, випущену зі зброї, звичайно, натовського виробництва.

Підсумок операції «української ДРГ» - один убитий, один постраждалий і багато галасу навколо. Ах, так, диверсанти встигли по дорозі назад замінувати за собою всю місцевість, і на міні (звичайно ж, натовського виробництва) акуратно підірвалася машина Росгвардії, і четверо росгвардійців отримали легкі осколкові поранення.

Нервовий виступ президента Росії Путіна після брянських подій викликав не так здивування, як усвідомлення того факту, що медицина тут безсила.

– Ті, хто проник на територію Брянської області, хочуть позбавити нас історичної пам'яті, нашої історії та мови, – сказав, не поперхнувшись, національний лідер, і відразу стало зрозуміло, що в Росії національна пам'ять та вся історія зосереджені у селах Любечани та Сушани.

Одна із знайдених на місці роботи ДРГ мин. На одній із таких нібито підірвався автомобіль росгвардійців. Фотографію розмістив у своєму ТГ-каналі депутат Держдуми РФ Олександр Хінштейн. Фото t.me/Hinshtein/3580

Одна із знайдених на місці роботи ДРГ мин. На одній із таких нібито підірвався автомобіль росгвардійців. Фотографію розмістив у своєму ТГ-каналі депутат Держдуми РФ Олександр Хінштейн. Фото t.me/Hinshtein/3580

Адже попереджали

Самі учасники «Русского добровольческого корпуса», як вони себе назвали, записали відео, де сказали, що РДК прийшов у Брянську область, «щоб показати співвітчизникам, що сподівання є, що вільні російські люди зі зброєю в руках можуть боротися з режимом». Це було б чудово, якби на відео користувачами телеграм-каналу «Місто Глупов» не був упізнаний якийсь Денис Нікітін (він же Капустін), колишній друг відомого російського неонациста Максима Марцинкевича («Тесака»), який начебто покінчив життя самогубством у тюрмі. У свою чергу «Місто Глупов» посилається на журналістів німецького видання Spiegel, які підозрювали ще чотири роки тому Нікітіна-Капустіна в роботі на ФСБ.

Російський добровольчий корпус, за деякими відомостями, з'явився у серпні 2022 року у складі Міжнародного легіону України. До нього увійшли росіяни, які воюють за Україну з 2014 року. Денис Нікітін, він же Капустін, - командир РДК. У його підпорядкуванні – етнічні російські емігранти, які проживають як в Україні, так і в інших європейських країнах.

Провокація? Цирк? Можливо, і те, й інше. Ще 23 лютого зведення Об'єднаного командування «Північ» попереджали про появу в РФ біля кордону з Чернігівською областю військової техніки, що рухається, без розпізнавальних знаків, і «зелених чоловічків». Передбачалося, що росіяни готують провокацію до роковин повномасштабного вторгнення 24 лютого. Ну, тиждень почекали, поки вщухне галас, - і зобразили... Щоправда, жодного фото- або відеодоказу з наслідками «вторгнення диверсантів» російська влада не пред'явила.

Зі зведення Об'єднаного командування

Зі зведення Об'єднаного командування "Північ". Скріншот

Інша версія

І ізюминка у тому, як мешканці села повідомляли своїх правоохоронців про те, що біля їхніх будинків гуляють диверсанти. Перші дзвінки пішли о пів на дев'яту ранку, і тільки після третьої години дня, коли «диверсантів видавили», в село виїхала машина Росгвардії і підірвалася на міні. Цікаво? А ось і пояснення.

Опозиційний російський ресурс Gulagu.net опублікував листа людини, яка нібито була в курсі брянської провокації росіян. Вірогідність цього повідомлення під питанням, але викладаються досить цікаві подробиці. Коротко: росіяни готували свою «постановку», але її обламала справжня ДРГ, яка невідомо звідки взялася, яка (упавши як цегла на голову) і сплутала всі карти постановникам.

Отже, світ завмер у здивуванні, і поки в Росії ниють «А нас за що?», навіть ООН відвернулася, заявивши, що не може перевірити дані про інциденти у Брянській області. Засідання російського Радбезу в п'ятницю, 3 березня, може розцінити брянські події як казус беллі, але коли це Росії була потрібна нагода, щоб вторгнутися на територію іншої країни? У Держдумі вже закликали оголосити війну Україні замість СВО. В Україні всю історію назвали класичною провокацією, чим, власне, вона і є.

- Історія про українські ДРГ у РФ – це класична провокація. Цілком свідома. Росія хоче злякати своїх, щоб за рік війни хоч якось виправдати напад на іншу країну і бідність. Тим часом партизанський рух у Росії стає сильнішим та агресивнішим. Бойтесь своїх партизанів…, - резюмував на своїй сторінці у Twitter радник Президента України Михайло Подоляк