Наречена захисника "Азовсталі" чекала на нього з полону: Втратила дитину через нерви
Один із захисників "Азовсталі", киянин Володимир, завдяки черговому етапу обміну полоненими, 29 червня зміг повернутися додому. Там на нього з нетерпінням чекала наречена Аліна. Про це пише видання " Своі.City ".
Володимир, який ще 2020 року приєднався до лав ЗСУ, познайомився з Аліною у лютому минулого року. На той момент хлопець уже півтора роки служив у полку "Азов". Дівчина зазначає, що у них із Володимиром були однакові бажання — обидва шукали серйозні стосунки, хотіли створити міцну родину. За весь цей час, каже Аліна, вони жодного разу не сварилися. Пояснює це спокійним та врівноваженим характером коханого.
- Вова не палить і не п'є. З ним я дізналася і відчула, як це, коли тебе дуже люблять. Я ніколи нічого не потребувала, не переживала. Вова завжди після роботи біг додому, був поряд, – каже Аліна.
Разом вони зробили ремонт у квартирі у Маріуполі та планували спільне життя. 1 грудня Володимир зробив дівчині пропозицію, і вони почали готуватися до весілля. Купили обручки, сукню для Аліни, а для нього встигли придбати лише сорочку та туфлі.
Крім того, пара мріяла про малюка. Аліна навіть завагітніла, але через переживання і нерви, викликані війною, вона втратила дитину у квітні. На той момент дівчина вже не мала зв'язку з Володимиром.
Вона розповіла, що Володимир отримав тяжке поранення. Його 17 травня евакуювали з "Азовсталі" до окупованого Новоазовська. З того часу він жодного разу не зміг зв'язатися з нареченою.
- У перший день повномасштабного нападу Росії мені Вова написав: "Я тебе дуже люблю. І розумію, що найімовірніше не повернуся". Зв'язувалися у соцмережі, переписувалися, інколи спілкувалися голосовими повідомленнями. Зв'язок із коханим зник 19 березня. Був апатичний стан, мені не хотілося жити. Адже зв'язку з коханим не було, не знала, де він і що з ним. Під вікнами літали снаряди, а в мене нуль реакції, я навіть жодного разу не спускалася до підвалу, – згадує дівчина.
Аліна залишалася у Маріуполі до останнього. Вона жила без світла та газу, воду набирала у колодязі, а їжею з нею ділилися українські військові. Виїхати вирішила до Києва із міста 12 травня, коли зрозуміла, що росіяни почали незаконно захоплювати український Маріуполь.
Дівчина каже, що, незважаючи на те, що вони не встигли розписатися, вважала Володимира своїм чоловіком. Тепер, коли захисник нарешті на волі, ніщо не завадить стати сім'єю.
