Директор Чорнобильської атомної станції Валерій Сейда: Радіофобія окупантів зіграла нам на руку
Російські війська залишили територію Чорнобильської атомної станції, завершивши окупацію суто бюрократичною процедурою – підписанням акта приймання-передачі обладнання.
Сенс їхнього перебування на території ЧАЕС так і залишився незрозумілим, а ось наслідки інтригують: є інформація про окопи, вириті в Рудому лісі, про госпіталізованих до лікарні Гомеля (Білорусь) армійців з ознаками променевої хвороби.
Щоб краще дізнатися, що зараз відбувається на ЧАЕС, «КП в Україні» зателефонувала директору станції Валерію Сейді.
Без автоматів за спиною
За інформацією мера Славутича Юрія Фомичова, росіяни забрали з собою нацгвардійців, які охороняли станцію та були захоплені в полон 24 лютого – у перший день війни. Обслуговуючий персонал ЧАЕС окупанти не чіпали. Це підтвердив і Валерій Сейда.
- Персонал зітхнув із полегшенням. Якщо раніше доводилося працювати в умовах, коли за твоєю спиною стоять люди з автоматами, то зараз ситуація вільна і спокійна, - каже директор станції.
Питання зміни вахти, як і раніше, залишається актуальним. Нині думають, як це зробити. Залізнична колія від Славутича до ЧАЕС частково проходить територією Білорусі. Цей шлях із зрозумілих причин зараз неможливий.
- А якщо рухатися в об'їзд, то ситуація поки що незрозуміла і може становити небезпеку для людей, - пояснює Валерій Сейда.
Прогулянки Рудим лісом
Щодо чуток, якими супроводжується вихід росіян з такої специфічної зони, наприклад, про окопи в Рудому лісі, то ні підтвердити, ні спростувати їх директор ЧАЕС не може.
- Персонал знаходиться на території станції, а де могли бродити росіяни, ми не знаємо, - констатує Валерій Сейда.
Рудий ліс – це умовна назва території, яка у найближчому оточенні ЧАЕС є найбільш забрудненою. До катастрофи тут росли багаторічні сосни, які взяли на себе такий сильний удар опромінення, що почервоніла хвоя. Дерева було вирубано та поховано в землю ще у 1986 році. Але територія досі залишається дуже забрудненою.
- Коли стане спокійнішим, можна буде проїхати, провести огляд, що там змінилося, що ні. Але поки що це на порядку денному не стоїть. Персоналу мало, спеціалісти займаються виключно експлуатацією станції, – продовжує наш співрозмовник.
Втім, Валерій Сейда зазначає, що катастрофічні наслідки «прогулянки» Рудим лісом не матимуть.
- Підвищене опромінення можна отримати, проте навіть у цьому випадку прямої загрози життю не настане. Може бути шкірне забруднення чи внутрішнє надходження радіаційного пилу, але крім виносу радіації за встановлені межі великої шкоди нічого очікувати. Усі страхи променевої хвороби – це чистої води радіофобія, і в цьому випадку вона зіграла нам у плюс, - вважає експерт.
Щось вантажили у БТРи і вочевидь не своє
Обережно цікавимося, чи всі прилади в їдальні при атомній станції цілі. Тому що була інформація, що непрохані гості не погребували прихопити з собою навіть вилки як трофеї.
- Про це писав голова інформаційного агентства у Чорнобилі. Там є кілька готелів, де розміщували туристів. Ось звідти, кажуть, зникли обідні прилади. Але щось вочевидь потягли й у нас. Коли стояли останні БТРи, в них, за відгуками очевидців, росіяни завантажували речі. І вочевидь не свої. От буде на майданчику більше людей, проведемо огляд та оцінку збитків. А поки що це для нас не актуально. Головне, що основне технологічне обладнання зберігається і працює без зауважень, - зазначає директор станції.
У Славутичі – місті атомників – теж зараз спокійно. Кілька днів не бачили чужинців. Мобільний зв'язок працює, інтернет – з перебоями, особливо проводовий. Але це не дуже засмучує городян, яким у березні шість днів довелося готувати їжу на багаттях. З 14 березня подачу електрики відновили, і це благо.
Також у Славутичі сподіваються, що буде краще й з доставкою продуктів. За окупантів їх доводилося завозити, що називається, лісовими стежками.
А ось із самим Чорнобилем зв'язку досі немає…
