"Там Рябчук збожеволів і вбив командира". Нацгвардієць, який вижив у кривавій бійні на "Південмаші", вперше розповів подробиці
Нацгвардійці Ігор Семенченко і Жанна Шарова, які дивом вижили в розстрілі на "Південмаші", вперше розповіли в деталях про події тієї ночі, коли їх товариш у службі Артемій Рябчук відкрив вогонь по варті.
Семенченко почувається краще, він переніс кілька операцій. Він отримав кульове поранення живота та стегна. Хлопець каже, що зі стрільцем Артемієм Рябчуком перетинався кілька разів, оскільки він служить за контрактом, а Рябчук був строковиком, і на чергування він заступав рідко. Про це караульний, який одужує в лікарні Мечникова, розповів 7 лютого в коментарі ТСН.
- Я спав. Крізь сон я почув постріли. Я також почув, як кухар упустив каструлі. Коли тут забігає сам кухар і кричить: "Там Рябчук збожеволів, і він убив керівника". Буквально мить, і він (Рябчук) стоїть у дверях та стріляє в мене. Я встиг тільки повітря в груди набрати. Він пішов так стріляти спочатку в мене, потім у того, хто спав поруч, потім ще одного і ще, - розповідає Ігор.
"Здається, це якась диверсія"
Семенченко каже, що з Рябчуком рідко перетинався на варті. Артемій заступав раз на два місяці, а контрактники, такі як Ігор, 8 разів на місяць. Про хлопців, які були у варті, нацгвардієць каже – добре спілкувався з усіма і навіть керівництвом.
– Він убив Левковського, Черника – вони були чудовими хлопцями, з якими ми спілкувалися. Жодного булінгу, або "дідівщини", про які говорять, не було, це все нісенітниця. Я не знаю, чому він так зробив, але у всьому винен лише він. Я вважаю, що він має сидіти довічно. На відео видно – він сидів у тривожній групі. У них магазини із собою. Він підійшов до "пірамідки" і почав вести вогонь. Мені здається, це якась диверсія. Він досить професійно поводився зі зброєю. Досить холоднокровно. Людина, яка прослужила 2 місяці, так поводитися не може. Він вираховував час, – вважає Ігор.
Поранений додає, що навички стрілянини у Рябчука були такі, що їх не міг мати хлопець, який прослужив 2 місяці.
Коли його затримали, він сказав, що "один примудрився втекти". Він розумів, якщо він вийде з варти, він назад не зайде, бо треба, щоб хтось відкрив зсередини. Якби той хлопець не втік, він би нас усіх постріляв. Чому відчинилися двері в КХО? Тому що той хлопець із старшого призову, Женя, прийшов із нічної перевірки постів. Він був у "сушильні" поруч. І коли він почув, що Рябчук стріляє, він відчинив двері і йому вдалося вибігти, я думаю, завдяки йому ми залишилися живі, – розмірковує Семенченко.
"От з цього буде пуття"
Ігор стверджує, що з багатьма, кого Артемій Рябчук убив і поранив, стрілець не був знайомий, тож "буліти" вони його не могли.
- Якби він був загнаний і з нього знущалися, мені здається, він би стріляв у тих, хто це робив, а він стріляв по всіх, кого бачив. Той керівник, якого він застрелив, він взагалі був зі штабу, вони заступають раз на кілька місяців. Той чоловік йому нічого поганого не зробив. Чому він так вчинив, треба питати в нього, за що й навіщо, - міркує Ігор.
Хлопець розповів, що із Рябчуком спілкувався кілька разів і був про нього позитивної думки.
- Коли строковики потрапили до роти та проходили стажування, вони в окремому "кубрику" були. Я зайшов до них і запитав: Що вам хлопці подобається? Я одразу його виділив. "Ось із цього буде пуття", - подумав. Він великий, міцний. Ми з ним добре поговорили. До нього претензій ніколи не було. Скромний, небалакучий. Хочу, щоб його покарали. Те, що про частину кажуть, це неправда, я за півтора року з таким не стикався. Не хочеться, щоб за його дії страждав ще хтось, – каже поранений нацгвардієць.
Ігор Семенченко ще перебуватиме у лікарні, але мріє трохи побути вдома. Також він каже, що має намір повернутись на службу за контрактом, якщо не буде проблем зі здоров'ям. Єдине, що його бентежить та лякає, це те, що отримати кулю в мирному місті можна від колег у службі.
"Я не встигла доповісти в частину - він у мене вистрілив"
Жанна Шарова родом із Харківської області. Декілька років тому дівчина приїхала вчитися в Дніпро й тут і залишилася, займалася дзюдо. Вона закінчила навчання в університеті внутрішніх справ за спеціальністю "правоохоронна діяльність", а після закінчення вишу вирішила відслужити за контрактом у Нацгвардії. Дівчина працювала у варті й на спеціальному устаткуванні передавала інформацію керівництву частини.
– Я не можу знати, чому він це зробив. Він влучив у мене, тому що я могла доповісти у частину, я не встигла цього зробити, він у мене вистрілив, і я не змогла встати. Я його взагалі не знала. Я рідко заступала у варту, і я заступала лише у контрактний підрозділ. Я навіть не знаю всіх поранених. Я ніколи не помічала, щоб у нас був булінг, усі були дружні. Як у строковиків – я не знаю. Контрактний підрозділ був нормальним. Служба йшла тихо, без подій. З тієї варти знала лише трьох людей, - розповіла Жанна.
ДОВІДКА
Вночі 27 січня 20-річний солдат-строковик Нацгвардії з Одеської області Артемій Рябчук розстріляв своїх товаришів у службі на території заводу "Південмаш" у Дніпрі. П'ятеро людей загинули, ще п'ять отримали поранення. Правоохоронці затримали стрільця, суд відправив його до СІЗО щонайменше на 60 діб.
Жанна Шарова та Ігор Семенченко отримали найтяжчі поранення. Артемій Рябчук вистрілив у дівчину 3 рази. Вона була найважчою із п'яти постраждалих нацгвардійців. Дівчина втратила 3 літри крові, кулі пробили кишечник і зачепили хребет. Пацієнтці вже зробили кілька операцій, вона й досі у реанімації.
Владислав Гуліда, Денис Намесник та Євген Мачула відбулися легкими пораненнями, вони перебували у свідомості. Цих трьох військових уже перевели з реанімації.
