23 травня
Завантажити ще

Слідами стрілянини на «Південмаші: чи можуть стратегічні об'єкти охороняти пацани-строковики

Слідами стрілянини на «Південмаші: чи можуть стратегічні об'єкти охороняти пацани-строковики
Фото: Національна поліція

Шок, який зазнало суспільство після розстрілу на заводі «Південмаш» у Дніпрі, перекреслив навіть панічні думки про війну. 20-річний здоровий гарний хлопець, у якого попереду все життя, позбавив його п'ятьох людей і намагався довести смертельний список до десяти.

І це не школа, де можуть грати підліткові гормони, це військова служба у Національній гвардії – особливо відповідальному підрозділі МВС.

Слідство обіцяє бути довгим, але - два результати. Або Артема Рябчука, уродженця Ізмаїльського району Одеської області, визнають неосудним і на нього чекає примусове лікування або тюремні грати до кінця життя.

Чи перевіряли Артема Рябчуна на психічну осудність перед тим, як відправити служити? Невідомо. Фото: facebook.com/UA.National.Police

Чи перевіряли Артема Рябчуна на психічну осудність перед тим, як відправити служити? Невідомо. Фото: facebook.com/UA.National.Police

Вимоги з відбору - як у десантники

Артем Рябчук був одним із понад чотирьох тисяч молодих людей, яких відправили за призовом до Національної гвардії. Ті, що відслужили, кажуть, що такий розподіл вважається престижним, як мінімум - більш вдалим, ніж у сухопутні війська, де доводиться «копати від паркану і до обіду».

Володимир Поліщук. Фото: facebook.com/VolodymyrPetrovychPolishchuk

Володимир Поліщук. Фото: facebook.com/VolodymyrPetrovychPolishchuk

- Національна гвардія – це правонаступник внутрішніх військ. У старій назві було закладено основну суть: це військові, яких готують не для прямих бойових дій, а для важливих завдань усередині країни. Перша основна функція – охорона громадського порядку, друга – конвоювання засуджених, третя – охорона особливо важливих державних об'єктів. Так було за часів Радянського Союзу, у перші роки незалежності України, так залишається і наразі, – каже полковник міліції Володимир Поліщук, який сам служив у внутрішніх військах, очолював їхній прес-центр, а потім прес-службу МВС.

Експерт каже, що відбір новобранців до Нацгвардії має відрізнятися особливою суворістю.

- Це єдині солдати термінової служби, яким беззастережно довіряють зброю та які постійно перебувають з нею, якщо стоять в охороні. Вимоги можна порівняти хіба з тими, що висуваються до десантників. Особлива увага приділяється психіці та психологічній витривалості. Психологи повинні працювати не лише перед відправкою новобранців у частину, але також перед кожною вартою - простежити нюанси настрою, дізнатися, чи не трапилося чогось тривожного, чи не було сумної звістки з дому. Словом, переконатися, що людина спокійна, стримана і не схильна до ексцесів, - каже Володимир Поліщук.

Щодо дідівщини, яка нині у всіх на слуху, то думка нашого експерта така:

– За час моєї служби ми завжди концентрували увагу на тому, щоб у внутрішніх військах не було таких проявів. Наставництво було, але жорстких знущань з новобранців не пам'ятаю, та й від інших про це не чув.

Тим часом Володимир Поліщук не заперечує, що інциденти траплялися й раніше.

- Були спроби суїциду з різних причин, самогубства в караулі, були втечі. Але нічого подібного не відбувалося.

Все упиралося у нестатутні

В Україні функціонує кілька видів озброєних охорон. Це "Альфа" СБУ, Управління державної охорони, поліція охорони, судова охорона. Чи може там статися щось подібне?

Микола Жукович. Фото: facebook.com/mykola.zhukovich

Микола Жукович. Фото: facebook.com/mykola.zhukovich

– У нашому відомстві виключено, – каже співробітник прес-центру Судової охорони Микола Жукович. - По-перше, у нас немає такої зброї, суди охороняються із травматичними пістолетами, і лише для особистої охорони суддів видаються вогнепальні засоби. По-друге, і, мабуть, це головне, - у нас все на контрактній основі.

Так саме в СБУ, УДОУ, поліції охорони. Це професійні силові підрозділи, куди люди ходять на роботу, де отримують зарплату та звідки можуть піти за своїм бажанням будь-якої миті.

Строковий призов – це зовсім інший статус, усвідомлення несвободи та залежності. Ось наразі, коли все це сталося, багато хто задається питанням - а чи можна так просто довіряти охорону стратегічного об'єкта юнакам, які лише три місяці тому розуміли убивчу силу зброї лише за комп'ютерними стрілялками?

Ігор Романенко. Фото: facebook.com/profile.php?id=100005092151176

Ігор Романенко. Фото: facebook.com/profile.php?id=100005092151176

Питання про переведення Нацгвардії на контрактну основу порушується регулярно. Востаннє його обіцяв вирішити у 2015 році Арсен Аваков, але все залишається як є.

- Контрактна служба – це дуже добре, але на неї потрібні гроші. А ми наразі не можемо укомплектувати контрактниками навіть бойові бригади, – каже генерал-лейтенант у відставці Ігор Романенко. - Проблема не в тому, що строковики не можуть впоратися із завданнями з охорони. Проблема у нестатутних відносинах. Схожі трагедії траплялися в армії. Можливо, у менших масштабах. Коли починали розбиратися, все упиралося у нестатутні.

Останню жертву він навіть не знав

Власне, це і є основна версія, над якою працюватимуть слідчі Державного бюро розслідувань. За непідтвердженими офіційними даними, Рябчука товариші по службі нібито цькували за те, що він розборонив бійку і доповів про це командирові. Такий собі булінг «ябеди», майже як у школі.

– Військова частина знаходиться за територією заводу. Добре годують, режим сну забезпечений. Тепло, комфортно, навколо асфальт, а не польова грязюка, – розповів «КП" в Україні» один із співробітників «Південмашу», який попросив не називати імені. - У караульному приміщенні на території заводу також створено всі зручності. Хто не служив за інших умов, той цього не оцінить.

Співрозмовник вважає, що тієї дідівщини, з якою доводилося багатьом стикатися раніше, в частині немає.

– Все залежить від сприйняття. Одному скажеш: вимий туалет - він зробить. Іншому скажеш - він вважає себе приниженим. Кожна людина має свій больовий поріг, у деяких він дуже низький. У будь-якому разі реакція солдата неадекватна. На заводі працює як Нацгвардія, так і відомча охорона. Жінка (Віра Лебединець, контролер контрольно-пропускного пункту. – Прим. ред.), яку солдат убив останньою, навіть не була з ним знайома.

Перевірки зведені до формальностей

Висновки про стан стрільця із Нацгвардії зробить психолого-психіатрична експертиза. Але час назад не повернути. Як вийшло, що такий уразливий юнак проскочив через фільтри й отримав зброю? Чи можуть тут взагалі бути якісь гарантії?

Денис Олександров. Фото: psy.knu.ua/

Денис Олександров. Фото: psy.knu.ua/

- Можу сказати, що раніше справді проводилися серйозні дослідження психіки новобранців, яких мали намір спрямовувати до Нацгвардії на відповідальні завдання. Були спеціальні випробування, методики. Але й вони дозволяли виключити ймовірність психічних розломів лише на 90 відсотків, - каже доктор психологічних наук Денис Александров, який багато років пропрацював у міліції. – Після 2014 року почали розвивати потужну школу з реабілітації учасників АТО в системі МВС. А ось відбір на строкову службу знизився за якістю.

Наразі, на думку експерта, психологічна перевірка зведена до формальностей. Військкомати відчувають дефіцит призовників, беруть усіх, хто придатний. А високий, фізично міцний сільський юнак без явних шкідливих звичок і з хорошими характеристиками - чим не кандидат? І розмова перед видачею зброї теж давно не розмова по душах. Командир запитує: "Ве нормально?" - "Нормально…" - "Ну, бери автомат".

- Навіть якщо ви знаєте абсолютно ідеальну людину, все одно залишаються ризики, - каже Денис Александров. - Те, що сталося у Дніпрі, схоже на граничний стан, який міг бути спричинений тривалими стресами. Здається, що стрілець вбиває нібито спокійно і розважливо, а насправді він діє як автомат, виконуючи закладену програму.

При цьому психолог не вважає, що дитячі переживання – смерть батька, загибель близького друга – обов'язково спричинили душевний розлад Артема. У всіх у минулому залишилися ті чи інші травми. Велику мотивацію для вчинків має сьогодення.

Фото
Фото
27 Сiчня 202210:58

В ТЕМУ

На «Південмаші» і раніше стріляли

Це не перша стрілянина на заводі «Південмаш». На початку вересня 2016 року караул Нацгвардії затримав фрезерувальника, який намагався винести із заводу велику кількість кольорового металу.

Несподівано робітник вихопив пістолет і відкрив вогонь по вартових. Один солдат отримав поранення в обличчя та кулю у бронежилет. Другий був поранений у живіт по дотичній.

Стрілка затримали бійці, які прибули на допомогу.

ІСТОРІЯ ПИТАННЯ

Незадовго до четвертої ранку в момент несення варти солдат охорони заводу «Південмаш» у Дніпрі відкрив вогонь з автомата по своїх товаришах по службі. П'ятьох убив, п'ятьох поранив. Троє перебувають у дуже тяжкому стані.

Останньою жертвою стрільця стала жінка, яка чергувала біля виходу та відмовилася відчинити двері. Артем Рябчук залишив територію заводу через паркан, забравши з собою зброю та запасні ріжки до неї. Близько дев'ятої ранку він попросив у перехожої жінки телефон, щоб повідомити поліцію, де його можна затримати.

Рябчуку оголосили підозри за трьома статтями Кримінального кодексу. Паралельно ДБР зареєструвало кримінальне провадження за статтею про службову недбалість керівництва Нацгвардії і має намір розслідувати версію про те, що у військовій частині, де служив Рябчук, були допущені нестатутні відносини. А поки що через кілька годин після трагедії командувач Нацгвардії Микола Балан подав у відставку.