МАФи зникають, ціни зростають: до чого призвів масштабний демонтаж кіосків у Києві
У Києві триває масштабний демонтаж тимчасових споруд: ще на початку року міська влада розповіла про плани - скоротити кількість МАФів на 90%. Старі та незаконні кіоски біля станцій метро й на вулицях обіцяли замінити новою мережею у єдиному архітектурному оформленні.
Незважаючи на те що таке рішення було нібито (!) підтримано більшістю мешканців столиці, реакція суспільства зовсім неоднозначна. Експерти кажуть про знищення робочих місць, підприємці заявляють про тиск на малий бізнес під час війни, а покупці в шоці від того, як підскочили ціни та де тепер шукати звичну послугу.
Та й взагалі: невже це зараз дійсно найважливіше питання в столиці?
І знову боротьба з МАФами
На п’ятий рік повномасштабної війни достатньої кількості бомбосховищ в столиці як не було, так і немає. Проте місцева влада зайнята більш важливими справами: з початку року в Києві стартував новий етап боротьби з МАФами.
Як пояснила у розмові з Коротко про директорка аналітичного центру «Ресторани України» Ольга Насонова, з МАФами не продовжують договори оренди землі, відповідно, вони опиняються поза законом і підлягають знесенню. Більшість – щонайменше 60% - після цього ніде не відкриваються: ціна оренди в стаціонарних приміщеннях зависока, бізнес-модель не складається. Водночас частина все ж переїжджає.
- Останнім часом активізувався викуп квартир на перших поверхах та їх ремонт, - розповідає Насонова. – Зараз можна спостерігати, як за деякий час після знесення МАФу на першому поверсі будинку, де раніше була квартира, відкрилася грузинська випічка, кав'ярня або канцтовари, часто з такою ж назвою.
Але загалом, за спостереженнями Насонової, бізнес зараз знаходиться в глибокій рецесії - такої кількості закладів, що продаються, не було ніколи. Якщо є можливість, дрібні підприємці починають працювати онлайн чи під замовлення, торгувати з машин. Але часто МАФи самі закриваються, не чекаючи зносу, бо потрібної кількості платоспроможних покупців просто немає.
За офіційними даними, тільки в першій половині 2026 року було знесено близько 700 МАФів, проте, каже експертка Світового Банку Оксана Руженкова, в реальності цифри в рази більші. Йдеться як про крихітні мінікав’ярні, відкриваючи які люди ризикнули на підприємництво, так і про виготовлення ключів, ремонт шкіргалантереї, про перукарів, точильників, шевців. Колись у кожного на масиві був улюблений «свій» швець, а тепер їх немає. Закрилися кіоски «Союздруку», які, до речі, також жили у режимі МАФів.
Під знесення потрапили і вейпи, і невеличкі кав'ярні, і магазинчки з усім необхідним, і продавці послуг. Фото: КМДА
Незручно та дорого
- МАФів було багато біля шкіл, коледжів: підлітки виходили після занять, брали пиріжки-каву та спілкувалися, але це вже в минулому, - продовжує Оксана Руженкова. – І, звісно, знесення МАФів – це болючий удар по найбіднішим. Люди купували тут хліб, овочі, молочні продукти. Зараз за все це доводиться платити значно більше. Наприклад, у МАФі біля мого дому м’який сир продавався по 69 грн за кіло, а коли ці ж продавці переїхали у стаціонарний магазинчик, ціна одразу злетіла до 114 грн. При цьому у формат магазину переїхали одиниці.
Експертка СБ каже, що з 12 точок, що працювали біля її дому, на магазин переорієнтувалася тільки одна, іншим нова оренда виявилася не по кишені.
Окрема розмова – працівники МАФів. За словами Руженкової, у кожній точці працювало щонайменше 3-5 осіб, а, наприклад, у «лавашних» і по 10 людей. Тож після знесення МАФів на вулиці опинилися тисячи нових безробітних.
- В одному з МАФів працювала сімейна пара, продавали овочі, - ділиться досвідом експертка. – Це був зареєстрований ФОП, який заробляв собі на життя. Коли зносили кіоски, вони плакали. Сказали що поїдуть з міста на дачу, житимуть там, а продавати нічого не будуть, бо мають вік майже 60 років.
На думку директорки консалтингової компанії TalentMatch, HR-експертки Наталії Слинько, масштабно на ринок праці знесення МАФів не впливає. Скоріше - на мікроекономічні показники розвитку малого бізнесу в конкретному районі.
- Здебільшого це малий бізнес - ФОПи, які працюють самі на себе або з родиною. Але ж часто це єдине джерело доходу у таких підприємців, тому це знищує їх самозарадність, - зазначила HR-експертка.
Оксана Руженкова розповідає, що час від часу переглядає відповідні новини та коментарі до них. Киян, які задоволені ситуацією, менше 20%, вони зауважують, що без кіосків «хоч вулицю почали бачити». Проте насправді жодного благоустрію на місці знесених МАФів так і не відбулося. Був МАФ - стали руїни.
Сквер біля метро «Політехнічний інститут» - чи не єдиний, де на місці знесених МАФів зробили благоустрій території. Але купити продукти чи випити кави тепер можна лише в ТЦ. Фото: КМДА
Кому це вигідно?
На думку Оксани Руженкової, знесення МАФів насамперед вигідно торговельним мережам. Продажі хлібних і молочних виробів, овочів і фруктів у супермаркетах однозначно зросли, хоча поціновувачі, наприклад, ковбаси і сирів із МАФів до торгівельних мереж масово не побігли. Занадто дорого.
- Знесення МАФів – це велика втрата для мешканців міста, - зазначила Руженкова в розмові з Коротко про. – Фактично влада цим зрубала сук під малим бізнесом. Місцева влада розповідає про те, що легалізація дрібних ФОПів принесе гроші до бюджету, але насправді станом на серпень 2026 року ситуація геть інша. На ринку оренди відбувається активна ротація, і колишнім власникам МАФів там немає місця з фінансових причин. Натомість, наприклад, на площі Космонавтів, де раніше були МАФи, зараз працює бургерна від крупної транснаціональної аграрної компанії. Виглядає це як перерозподіл ринку. Складається враження, що під більш лояльних для місцевої влади гравців просто зачищають місця.
Водночас, продовжує експертка, ми втрачаємо потужного учасника споживчого ринку, який балансував цінники супермаркетів. Торгові мережі тримають свою маржу до останнього, вони воліють не реагувати на сезонне зниження цін. На відміну від МАФів, які більш гнучкі і оперативно реагували на сезонні фактори, заробляючи на обсягах продажів.
- МАФи – це суто українська історія: дрібні підприємці працюють, створюючи зручність для людей, – додає Ольга Насонова. – В Європі нічого подібного немає: є стріт-фуди, є ярмарки – от і все. Скажімо, у парку європейського міста можна пройти кілометри, і не буде жодної точки з морозивом чи хоча б з водою. Тож я думаю, що знесення МАФів – це таке показове «рівняння на Європу». І, звичайно, лобіювання інтересів великого рітейлу, який хоче поріділий потік покупців перенаправити на себе.
В Україні інтереси великого бізнесу - понад усе, продовжує експертка. Дрібний бізнес нікому не потрібний, не цікавий. Після масованих ударів ворога 5 серпня 2026 року по логістичній та торговій інфраструктурі в Києві та області уряд доручив Мінекономіки терміново опрацювати механізми підтримки та компенсації для постраждалих підприємств. Йдеться саме про великий бізнес. А що з малим? Про компенсації їм навіть мови немає.
- Я розумію: торговим мережам зараз важко, але важко всім, - підсумувала Оксана Руженкова. – І, крім маржі супермаркетів, є ще кияни, зокрема, пенсійного віку, яким потрібно щось їсти. Місцевій владі варто було б про це подумати.
