Уряд схвалив проєкт бюджету на 2027 рік: головне - витрати на війну та підвищення податків
Кабінет міністрів схвалив проєкт Державного бюджету на 2027 рік, відповідний законопроєкт з'явився на сайті парламенту ввечері 15 вересня. Після представлення проєкту бюджету на 2027 рік в Раді народні депутати мають подати правки до 1 жовтня. Потім Бюджетний комітет приготує проєкт до розгляду, а перше читання очікується в парламенті в кінці жовтня.
Дві третини – на безпеку та оборону
Згідно із проєктом бюджету, видатки бюджету у 2027 році очікуються на рівні 7,27 трлн грн, а доходи - в обсязі 5,65 трлн грн.
Дві третини видатків бюджету (66,8%) припадає на безпеку та оборону. Зокрема, на потреби Міністерства оборони передбачено 3,76 трлн грн, що на 320 млрд грн більше, ніж у плані видатків відомства на 2026 рік.
Загалом на безпеку та оборону передбачено 4,885 трлн грн. З них:
- 1,7917 трлн грн передбачено на грошове забезпечення військових і зарплати працівників сектору з нарахуваннями;
- 2,2985 трлн грн - на озброєння та військову техніку;
- 499,9 млрд грн - на інші видатки сектору;
- 264,9 млрд грн - у резерві для сектору безпеки та оборони;
- до 30 млрд грн державних гарантій на закупівлю озброєння і техніки.
Додатковим джерелом фінансування зброї та техніки для ЗСУ стануть кошти, отримані за результатами роботи БЕБ, НАБУ і ДБР, доходи від управління активами АРМА, штрафи Держаудитслужби та Антимонопольного комітету, а також плата за оформлення дозволів на експорт озброєнь. Про це повідомила заступник голови фінансового комітету Верховної Ради Ольга Василевська-Смаглюк.
Водночас 1,73 трлн грн, або 35,7% оборонного ресурсу, становлять кошти Європейського Союзу на закупівлю зброї та техніки. Ці кошти обліковуються у спеціальному фонді бюджету, але можуть надходити не грошима. Партнери можуть самі закупити й передати Україні зброю та техніку, а в бюджеті буде відображена їхня вартість.
- Це бюджет війни, - прокоментував цифри аналітик Данило Монін. – І щоб зрозуміти це, достатньо подивитися на розмір витрат на безпеку. Якщо у бюджеті на 2026 рік витрати на безпеку були у розмірі 2807 млрд грн, то первинний бюджет на безпеку у 2027 році - 4885 млрд грн, тобто плюс 2078 млрд. Окрім цього, ще очікується передача «воєнки» на 1 трлн грн. Тож 5,9 трлн грн бюджету на безпеку, вважай, у кишені. Це більше ніж 120 млрд доларів.
ВВП, інфляція та курс долару
Для розрахунку показників проєкту держбюджету на 2027 рік було використано основні прогнозні макропоказники за сценарієм Прогнозу економічного і соціального розвитку України на 2027–2029 роки, йдеться в Пояснювальній записці до документу.
Відповідно до цього сценарію, економіка України у 2027 році залишатиметься в режимі воєнної адаптації. Зростання реального ВВП прогнозується лише на рівні 1,3%, а номінальний ВВП становитиме 11 144,4 млрд грн.
У вимірі грудень до грудня попереднього року споживчі ціни зростуть на 8%.
Середня номінальна заробітна плата становитиме 34 409 грн, а реальна заробітна плата зросте на 5,3%.
Щодо курсу, то в проєкті закладено курс долара на рівні 47,1 грн, на кінець року - 48,3 грн. Нагадуємо, що це розрахунковий показник, який жодним чином не впливає на валютно-курсову політику НБУ.
Соціальні стандарти
У проєкті Держбюджету на 2027 рік закладено підвищення основних соціальних стандартів.
З 1 січня мінімальна зарплата зросте на 10,4% та становитиме 9546 грн.
Загальний прожитковий мінімум зросте на 10,9% - до 3559 грн.
Для основних соціальних і демографічних груп населення прожитковий мінімум складатиме:
- дітей віком до 6 років - 3124 грн;
- дітей віком 6-18 років - 3895 грн;
- працездатних осіб - 3691 грн;
- осіб, які втратили працездатність, - 2878 грн.
При цьому індексацію бюджетникам обнулять.
«Водночас обнуляють індексацію, щомісячну доплату, яка досі частково компенсувала зарплати бюджетників зростання цін, - повідомила Василевська-Смаглюк. - У січні 2027 року цю доплату, яка склалась станом на грудень 2026-го, не виплачуватимуть. Подальше зростання цін почнуть рахувати з нуля, тому право на нову індексацію з'явиться лише після того, як інфляція знову перевищить встановлений поріг».
На соціальне забезпечення уряд передбачив 540 млрд грн (на 15,5% більше, ніж у 2026 році), на освіту - 328,5 млрд грн (+21,6%), охорону здоров’я - 292,5 млрд грн (+13,9%).
Також уряд заклав до бюджету підвищення зарплат вчителів на 65% та лікарів і медсестер.
Зберігається і механізм індексації пенсій. З 1 березня 2027 року пенсії проіндексують майже 10 мільйонам українців - кошти на щорічну індексацію пенсій уже враховані у проєкті Держбюджету.
Коефіцієнт індексації та конкретний розмір підвищення у бюджетних документах поки не вказані. Конкретний розмір підвищення стане відомий пізніше, коли Кабмін затвердить коефіцієнт індексації з урахуванням інфляції та зростання середньої зарплати, з якої сплачено ЄСВ.
Грошей ще немає, але їх вже «витратили»
Цікаво, що у бюджет на 2027 рік заклали надходження понад 117 млрд грн від податкових змін, які ще не ухвалені, зокрема від підвищення ставки ПДВ. По це повідомила Ольга Василевська-Смаглюк.
У проєкті держбюджету уряд також врахував додаткові надходження від податкових змін, які ще не затверджені законами:
- 58,7 млрд грн від підвищення ставки ПДВ;
- 38,5 млрд грн від продовження підвищеної ставки податку на прибуток банків;
- 11,8 млрд грн від оподаткування товарів у міжнародних посилках та експрес-відправленнях (16 вересня було ухвалено в першому читанні – Ред.);
- 8,3 млрд грн від додаткового підвищення акцизів на бензин, дизельне пальне та скраплений газ.
«Разом це понад 117 млрд грн доходів, для отримання яких Верховна Рада ще має внести зміни до Податкового кодексу, - коментує Василевська-Смаглюк. - Найбільшу суму уряд очікує саме від підвищення ПДВ. Але якою має бути нова ставка і коли її планують запровадити, у бюджетних документах не вказано».
Також у бюджеті на 2027 рік залишається незакритою потреба у десятки мільярдів доларів зовнішнього фінансування.
- Бюджет-2027 вимагає 91 млрд доларів зовнішнього фінансування, з яких 52 млрд - грантів та 39 млрд - кредитів, - констатував Данило Монін. - А загальний рівень державних видатків поки що за грубою оцінкою без розрахунків складає близько 90% ВВП. І це первинний бюджет, тільки поданий до Верховної Ради. Думаю, МВФ і тим більше ЄС будуть шоковані такими цифрами. 52 млрд грантів можна назбирати за рахунок 45 млрд євро фінансування від ЄС з урахуванням курсу євро/долар. А ось де взяти ще 39 млрд доларів кредитів - це велике питання.
Це синдром чорної діри війни, що нескінченно розширюється, продовжує експерт. Ми бачимо величезні грошові потоки практично без контролю і тотальне бажання еліт зберігати статус «війна вимагає все більше і більше ресурсів».
До речі
Грошей в країні обмаль?
З 15 вересня в Україні фінансуються лише соціальні видатки, зарплати бюджетникам та утримання військових. Про це в своєму телеграм-каналі повідомила народна депутатка від "Слуги народу", заступник голови фінансового комітету Верховної Ради Ольга Василевська-Смаглюк.
«Грошей в бюджеті обмаль, - написала депутатка. - Подивимось, що Верховна Рада наголосує завтра з міжнародних вимог: посилки, сек'ютеризація. SEPA (загальноєвропейська система банківських переказів, яка дозволяє здійснювати безготівкові платежі в євро швидко та просто. – Ред.) в порядку денному немає. Це так бояться депутати невинного реєстру банківських рахунків і сейфів. Особливо з огляду на те, що всі в цій країні одне про одного все знають, особливо де гроші лежать, і один за одним слідкують».
Заявлений жорсткий режим економії викликає закономірні питання: навіщо до цього стільки грошей витрачали і чи можна сказати, що Бюджет-2026 був непродуманим?
Головна відмінність між приватним сектором і державним полягає у наслідках неефективності, каже економіст Владислав Банков. Якщо підприємець, що не справляється, банкрутує, то чиновник, який не виконав завдання, отримує збільшений бюджет.
- Це питання до правоохоронних органів, які вже б мали порушити тисячі кримінальних справ проти відповідних чиновників: як так сталося, що, отримавши збільшені проти попереднього року бюджети, фактично за квартал до кінця року вся країна опинилася в такому стані? – прокоментував економіст в розмові з Коротко про. – Безумовно, справжні проблеми глибші, але для їх розв'язання треба почати з цих вузлів. Неефективність бюджетного сектору, непропорційність кількості держслужбовців до залишку населення на території країни, надмірне фінансування окремих міністерств. Очевидно, що без кардинальних структурних змін бюджетна криза наступного року лише поглибиться, навіть за умов надання міжнародної допомоги в повному обсязі. Адже надходження податків і запозичень будуть гарантовано нижче прогнозованих. Тобто, або уряд провадитиме жорсткі структурні реформи з масовими звільненнями бюджетників і скороченням витрат, або на нас очікує гіперінфляція.
За словами президента Українського аналітичного центру Олександра Охрименка, в бюджеті на 2026 рік основну ставку робили на зарубіжну допомогу. Але ці гроші надходять дуже повільно. Тому потрібно «викручуватися».
- Проте жодної «економії» зараз немає, - зазначив Охрименко в розмові з Коротко про. – Основні виплати як надходили, так і надходять. А взагалі нічого нового: у нас традиційно кожен бюджет недофінансований. Тож це звичайний бюджет та звичайні проблеми.
Аналітик Данило Монін в «бюджет економії» також не вірить.
- Мінфін навіть не прагне випускати підвищену кількість облігацій внутрішньої позики - на останньому аукціоні залучив лише 2 млрд гривень. Це ні про що, - прокоментував аналітик новину у розмові з Коротко про. - Головна мета таких неправдивих месседжів - провести підвищення податків, скориставшись моментом.
