22 червня
Завантажити ще

Зростання мінімалки до 8000 грн: плюси та мінуси для співробітника та роботодавця

Зростання мінімалки до 8000 грн: плюси та мінуси для співробітника та роботодавця
Фото: pixabay.com

Бізнес скаржиться, що не витримає чергового підвищення податків, але правда в тому, що підвищення мінімалки – це медаль із двома сторонами. З одного боку, вибілювання зарплат, хоча б часткове, бюджету не завадить. Та й збереження соціальних стандартів на одному рівні роками неможливе – це призводить до зубожіння та ще більшого розшарування суспільства.

З іншого боку, зростання мінімалки неминуче веде до збільшення витрат бізнесу, відповідно, зростання цін на товари та послуги, а також збільшення витрат на зарплати бюджетників.

Багатше не станемо

З 1 квітня мінімальна зарплата в Україні відповідно до бюджету на 2024 рік зросте до 8000 гривень. Це найбільше підвищення за період повномасштабної війни, але грошей в українських кишенях більше не стане. Все просто: оскільки половина зарплат перебуває в тіні, зростання мінімалки призведе лише до зростання офіційної частини та, відповідно, до збільшення податкового навантаження, але «конвертна частина» зменшиться.

Економісти не перший рік говорять про те, що для зростання добробуту громадян потрібно збільшувати не мінімалку, а прожитковий мінімум та мінімальну пенсію. Крім того, експерти нагадують про «накопичення негативу». Йдеться про те, що останніми роками в країні поступово накопичуються як фіскальне навантаження, так і державний тиск, тому будь-яке збільшення податків може стати останньою краплею, коли «чаша переповниться».

Втім, кажуть економісти, піднімаючи мінімальну зарплату, ніхто й не ставить за мету підвищувати добробут трудящих.

Нові завдання

- Спочатку мінімальний розмір оплати праці дійсно запроваджувався для підтримки працівників, зайнятих низькооплачуваною працею, але сьогодні це вже не актуально. Перед світовою спільнотою ставиться нове завдання, яке Міжнародна організація праці (МОП) сформулювала через індекс Кейтца. Йдеться про відношення мінімальної зарплати до усередненої в країні. Мінімалка має становити не менше 50% від усередненої зарплати, а в країнах ЄС цей стандарт ще вищий – 60%. Нижчий індекс говорить про те, що мінімальні стандарти в країні занижені, - розповів Коротко про аналітик компанії «Центр біржових технологій» Максим Орищак.

У 2022 році індекс Кейтца в Україні за мінімалки 6700 грн та середньої зарплати 14 857 грн становив 45%, а за підсумками 2023-го впав до 38% (мінімалка – 6700, середня зарплата - 17 440 грн), наводить цифри експерт. Наразі індекс становить 40%, і лише після зростання мінімальної зарплати до 8000 грн індекс знову повернеться до значення 45%, як у 2022 році.

- Це все одно нижче за мінімальний рекомендований рівень у 50%, але хоча б зберігає ситуацію на рівні 2022 року, - каже Орищак. – Тож у зростанні мінімалки з 1 квітня немає нічого особливого і, тим більше, надзвичайного. Для досягнення європейського індексу нам взагалі потрібно було б підняти мінімалку до 10,5 тис. грн, але це в поточних умовах нереально.

Плюси і мінуси

Сказати, що бізнес не надто задоволений черговим зростанням мінімалки – нічого не сказати. Збільшення податкового навантаження зможе "потягти" далеко не кожна компанія. Але загалом економісти говорять про те, що плюси та мінуси зростання мінімальної зарплати в Україні тісно переплетені.

- У нас досить великій кількості працюючих співробітників формально виплачують мінімалку, а решту вони отримують у конвертах. Тому безумовним плюсом зростання мінімальної зарплати є часткове виведення бізнесу з тіні та збільшення суми відрахувань до держбюджету, – зазначив у коментарі Коротко про директор Економічного дискусійного клубу Олег Пендзін.

Мінус полягає у необхідності підвищувати зарплати бюджетникам. Справа в тому, що економіст пояснює, що до мінімальної зарплати прив'язаний перший розряд тарифної сітки. Тому разом із збільшенням мінімалки потрібно збільшувати зарплату лікарям, вчителям, держслужбовцям. І все це важким тягарем лягає на бюджет.

– Зростання податків через збільшення мінімальної зарплати не перекриває витрати на зростання зарплат бюджетників, а всі додаткові витрати бюджету ми покриваємо за рахунок запозичень, які рано чи пізно доведеться віддавати, – каже Олег Пензін. – Але уряду слід збільшувати соціальні стандарти. Інакше вийде так, що ціни зростають, а зарплати – ні. Не можна допускати падіння рівня життя кілька років поспіль.

Максим Орищак також вважає, що не індексувати зарплати довго не можна. Адже падіння індексу Кейтца призводить до соціального розшарування, що порушує політичну стійкість у країні.

- З іншого боку, в сьогоднішніх умовах мало який бізнес може похвалитися зростанням прибутку, - каже Орищак. – Тому зростання мінімалки – це сигнал для підвищення цін на продукцію та послуги, тобто підприємці просто перекладуть збільшені витрати у ціни. Якщо такої можливості немає, буде задіяно схеми неповного робочого дня та інші варіанти.

А ось побоювання з приводу того, що співробітників для зниження витрат виведуть «за штат», експерти не поділяють.

- Не думаю, що бізнес почне вживати таких заходів, - зазначила у розмові з Коротко про директор консалтингової компанії TalentMatch, HR-експерт Наталія Слинько. – А ось нових співробітників справді можуть оформлювати не повністю або співпрацювати із фрілансерами. Але, на мій погляд, набагато критичнішим фактором, який перешкоджає офіційному працевлаштуванню, є не рівень мінімальної зарплати, а військовий облік.

Нагадаємо, що раніше експерти говорили про дві великі проблеми на українському ринку праці. По-перше, загальна кількість чоловіків, які шукають роботу, знизилася. Особливо це стосується робітничих професій – слюсарі, механіки, працівники виробничих ліній. У деяких регіонах таких людей настільки не вистачає, що роботодавці готові перевозити їх з інших регіонів. І ось тут вони стикаються з другою проблемою: військовий облік та обмежене пересування чоловіків навіть Україною. Багато хто небезпідставно побоюється отримати повістку, перетинаючи кордон області. Крім того, компанії, які працюють "по-білому" та офіційно оформлюють усіх співробітників, зіткнулися з тим, що далеко не кожного важливого для роботи компанії працівника можна «забронювати». Щоб це зробити, потрібно актуалізувати всі документи, і це нерідко призводить до мобілізації якраз під час актуалізації.