22 травня
Завантажити ще

Ні кавунів, ні помідорів. Які продукти будуть у дефіциті через руйнування Каховської ГЕС

Ні кавунів, ні помідорів. Які продукти будуть у дефіциті через руйнування Каховської ГЕС
Фото: Прилепа Олександр/УНІАН

Руйнування ворогом Каховської ГЕС стало однією з найбільших техногенних катастроф, яка матиме як короткострокові, так і довгострокові негативні наслідки в різних сферах. KP.UA поговорила з експертами про те, як вплине підрив греблі на вітчизняне сільське господарство та чи загрожує світові нестача продуктів.

Продовольча безпека під загрозою?

В ООН продовжують «висловлювати занепокоєння» черговим військовим злочином в Україні та наголошують: руйнація Каховської ГЕС матиме наслідки для продовольчої безпеки в усьому світі. За словами Мартіна Гріффітса, генерального секретаря ООН з гуманітарних питань, катастрофа на Каховській ГЕС неминуче спричинить зростання цін на продукти.

- Вся ця територія, яка спускається до Чорного моря та Криму, є житницею не тільки для України, а й для всього світу, - цитують Гріффітса ЗМІ. – Ми вже маємо труднощі із продовольчою безпекою, але ціни на продукти, я впевнений, обов'язково зростуть. Ми побачимо великі проблеми зі збиранням та посівом наступного врожаю, що матиме величезний вплив на глобальну продовольчу безпеку.

«Миру нічого не загрожує»

Президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко вважає, що в ООН дещо згущують фарби. У регіоні і до підриву ГЕС йшли бойові дії, тому сказати, що там займалися сільським господарством у звичайному режимі, було б великим перебільшенням.

– Всі розмови про зростання цін на зерно через підрив Каховської ГЕС для мене виглядають як спекуляції, – зізнався експерт у розмові з KP.UA. – Зерно з цього регіону вже давно не постачалося на експорт через бойові дії, і не постачатиметься, доки війна не закінчиться. Тож називати руйнування ГЕС причиною нестачі зерна я б не став.

Експерт Світового Банку Оксана Руженкова нагадала про те, що Україна має великі проблеми з експортом зернових «зерновим коридором» та «шляхами солідарності». А днями Путін взагалі заявив про те, що «Росія думає про вихід із зернової угоди».

- Враховуючи вищесказане, Україні дефіцит круп та борошна не загрожує, - вважає експерт. - Та й особливого подорожчання у цьому сегменті очікувати не варто. Хіба що підвищать ціни на електроенергію і на воду для бізнесу, плюс логістика і основні матеріально-технічні ресурси, що вже подорожчали. Однак тут я дуже сподіваюся на вміння уряду використати ручні важелі управління ринком. Це ми вже побачили на прикладі заборони експорту цукру, яка була запроваджена для попередження зростання цін в Україні в літній період.

Залишимося без цибулі та помідорів

У той час, як світовій продовольчій безпеці вибух на ГЕС практично нічим не загрожує, про ситуацію в Україні цього не скажеш.

Аналітик компанії «Центр біржових технологій» Максим Орищак вважає, що через логістичні проблеми ціни в регіоні зростуть досить суттєво.

– Загалом по Україні можна чекати зростання вартості хлібобулочних виробів, риби, овочів, фруктів, – каже експерт. - Херсонщина – це регіон із добре розвиненим сільськогосподарським виробництвом, але водночас посушливим кліматом, тобто питання штучного зрошення сільгоспугідь дуже важливе. Але відновити інфраструктуру навіть після того, як зійде вода, буде непросто. Отже, ціни зростатимуть і наступного року.

Експерт зазначає, що область є одним із національних лідерів із вирощування овочів та баштанних культур. Тому до списку продуктів, що подорожчають, можна сміливо заносити помідори, капусту, цибулю, болгарський перець, баклажани.

Оксана Руженкова каже, що робити будь-які підрахунки втрат саме від руйнування ГЕС, а не від війни в цілому, зараз складно. Оскільки значна частина Херсонської області було окуповано ворогом, на вирощений на її площах урожай українцям і так особливо розраховувати не доводилося.

– Якщо говорити про внутрішній ринок, то затоплення півдня України призведе до логічного подорожчання томатів, – зазначила експерт у розмові з KP.UA. - Про їхній можливий дефіцит говорять усі насінні компанії, які не вийшли на довоєнні продажі насіння томатів. Особливий недобір буде відчутним по тепличних біф-томатах - це великі салатні помідори, кожен з яких важить 200-250 г. Але південь завжди славився ґрунтовим томатом «Чумак» - спеціально виведеним для переробки гібридом, який збирається комбайнами. Українські господині за останні роки до нього звикли і завжди чекали кінця серпня, щоби купити ці дешеві дрібні томати із щільною шкіркою. Це практично ідеальне рішення для консервації, приготування різних страв, та й у салаті вони смачні: солодкі і не течуть. Але цього року доведеться обходитися без «Чумака».

Цей сорт вирощувався у Херсонській, Миколаївській та Одеській областях, пояснює Руженкова. Після підриву греблі Каховського водосховища Херсонську область затоплено практично всю. У Миколаївській області є серйозні проблеми з водою – без зрошення на півдні овочі не вирощуються взагалі. Залишається небагато площ під ґрунтовим томатом на Одещині. Але минулого року їх було вкрай мало, і цього теж більше не стане.

Також доведеться переглянути оптимістичні прогнози щодо зростання площ під цибулею, продовжує експерт. Хочеться сподіватися, що рекордні ціни 2022 року на неї не повторяться за рахунок розширення площ по всій Україні, але скорочення пропозиції таки буде. Крім того, знову буде меншим урожай моркви та білокачанної капусти. Постраждає врожай капусти у Дніпропетровській області, яка вирощувала її на поливі, підживлюючись із зрошувальної системи, яка бере старт у Каховському водосховищі. Є надія, що врятувати ситуацію можна буде пекінською капустою, яку садять улітку. За словами Руженкової, минулого року всі, хто посадив її для пізнього осіннього збирання, були дуже задоволені фінансовим результатом.

"Дефіцит овочів вже є"

Про те, як вирощуватимуть овочі після підриву Каховської ГЕС, у своїй колонці на Аgrotimes.ua написав керівник консультаційної компанії «Агроаналіз» Вадим Дудка.

На його думку, підрив дамби не знищить великотоварне виробництво овочів у Херсонській області, але створить певні труднощі. Справа в тому, що більшість фермерів-овочівників не мали власної землі, працюючи на орендованій. Ті, хто орендував поля біля каналів, вирощувати городину там не зможуть. Але в овочівників залишається два варіанти - використовувати воду зі свердловин або змінити розташування своїх полів, наприклад, ближче до Дніпра.

– Це обмежує зону овочівництва – економічно виправдано подавати воду з річки на відстань 4-5 км від берега, – пояснює експерт. – Тож у перший рік після звільнення лівобережної Херсонщини овочівництво зосередиться біля берега Дніпра та зон, де є вода у свердловинах.

Відповідаючи на запитання, чи в Україні буде дефіцит овочів після вибуху на греблі, Вадим Дудка відповідає: він уже є. З початку окупації ключових овочівницьких регіонів овочі в нашій країні стрімко подорожчали – саме так і проявляється дефіцит у ринковій економіці. Але як тільки ми звільнимо нашу землю, розмінуємо поля, овочівництво відновлюватиметься, ціни на продукцію падатимуть, дефіцит – зменшуватиметься.

Причому, вважає експерт, на всі ці процеси ситуація з каналами вплине незначно. Фахівець наводить цифри: наша Каховська зрошувальна система зрошувала 330 тис. га землі, з них лише на 20-25 тис. га вирощувалися овочі, причому часто саме овочі зрошувалися зі свердловин. Тому що овочі – це частіше 30 - 100 га, а не тисячі гектарів, як для сої та кукурудзи. Овочеводи більш мобільні. Вони не мають зернопотоків, великих баз техніки тощо. Вони можуть переїхати на нові поля, якщо бажають зберегти свій бізнес.

Докладно про це в колонці експерта можна прочитати тут.