Array ( [0] => 2829 [1] => 2836 [2] => 2850 [3] => 2860 [4] => 2871 [5] => 2883 [6] => 2890 [7] => 2898 [8] => 2921 ) 1
0
15 квiтня
Завантажити ще

2022-й у цифрах соціологів: жити майже нестерпно, але «тримаємо стрій»

2022-й у цифрах соціологів: жити майже нестерпно, але «тримаємо стрій»
Фото: REUTERS/Valentyn Ogirenko

Ще рік тому ми вважали, що коронавірус – це найгірше, що могло статися в нашому житті, та глибокодумно констатували: світ вже ніколи не буде колишніми. І якщо з першим висновком ми дуже помилилися, то з другим – як у воду дивилися.

Як українці пережили найважчий та майже нестерпний 2022 рік, як оцінюють нинішню ситуацію та на що сподіваються у майбутньому? Відповіді на ці питання дали опитування та дослідження соціологів.

Впевнені в собі, як ніколи

Станом на кінець 2022 року вісім з десяти українців вважають, що справи в Україні йдуть у правильному напрямку, і лише 7% - у неправильному. Оцінка напрямку розвитку справ як правильного домінує в усіх регіонах та вікових групах. При цьому абсолютна більшість опитаних (97%) впевнена, що Україна зможе відбити напад Росії та перемогти. Такі результати показало комплексне дослідження соціологічної групи «Рейтинг», що було проведено 20-21 листопада 2022 року.

Згідно з дослідженням компанії Gradus у жовтні 2022-го, найбільш важливі потреби українців залишилися без змін – це гроші (64%) та доступ до роботи (30%). Щодо суб’єктивних оцінок стану здоров’я, то вони зберігаються на рівні минулих досліджень: майже половина опитаних декларує наявність деяких проблем з фізичним та ментальним здоров’ям.

Респонденти, які мали досвід переїзду, констатують, що на новому місці більшість місцевого населення ставилася до них доброзичливо. Гуманітарну допомогу від української держави отримували 35% опитаних. Якщо говорити про зовнішніх мігрантів, то серед них дві третини отримували гуманітарну допомогу від уряду тієї держави, до якої вони переїхали. Здебільшого це була грошова допомога (82%), тимчасове житло (59%), продукти харчування (59%), засоби гігієни та санітарні засоби (51%), одяг (48%).

Показники ефективності дій української влади від початку війни залишаються на високому рівні: 66-71%. Більш за все українці довіряють ЗСУ (65%) та президенту України (47%). Довіра до ЗСУ знаходиться на найвищому за всі проведені дослідження рівні.

Зростають ціни та імідж

Оцінюючи зміни у різних сферах за останній рік, більше позитивних оцінок було зафіксовано щодо політичної ситуації (під час опитування «Рейтингу» близько половини зазначили, що вона покращилася) та відчуття впевненості у майбутньому (майже 40% опитаних зазначили про покращення). А найкращі показники спостерігаються в оцінці обороноздатності країни (90%) та міжнародному іміджі України (86%).

У сфері свободи слова і демократії половина опитаних не відчули змін, третина вважають, що тут ситуація покращилася. Щодо стану доріг - 42% зазначили, що змін не відбулося, чверть побачили покращення, 28% - погіршення. Ситуація в боротьбі з корупцією не змінилася для 46%,  покращилася – для 22%, погіршилася – для 17%. Якість медичного забезпечення та житлово-комунальних послуг не змінилася майже для половини опитаних.

Найгірше респонденти «Рейтингу» оцінили ситуацію з цінами на основні товари та ліки (погіршилася для 94%). І це не дивно: про чергове зростання цін ми пишемо щомісяця, хоча могли б і щотижня. Шестеро з десяти опитаних зазначили про погіршення матеріального становища родини, проте автори дослідження звертають увагу: хоча оцінка власного матеріального становища і зазнала негативних змін, поточні показники не гірші рівня 2018 року.

Ставлення до біженців

Після 24 лютого 2022 року мільйони українців виїхали за кордон. І хоча дехто повернувся до України, більшість все ж залишилися у інших країнах.

Такі масштабні соціальні потрясіння часто перетворюються на лінії розламу у суспільстві та стають основою для диференційованого ставлення до окремих категорій людей. Тому вивчення того, як наші співгромадяни, що опинилися у різних умовах, ставляться один до одного, є актуальним.

Незважаючи на окремі дописи у соцмережах стосовно того, що українці, які зараз перебувають на території України, ставляться до українських біженців у Європі з деякою ворожістю, дослідження Київського міжнародного інституту соціології (КМІС) показало, що це не так. Причому експерти КМІС наголошують, що отримані результати, попри нинішні умови, мають високу репрезентативність та дозволяють досить надійно аналізувати суспільні настрої населення.

Для вивчення ставлення до окремих категорій біженців у КМІС провели експеримент з розщепленою вибіркою (split-sample). Експерти сформулювали, крім загального питання про ставлення до українських біженців у Європі, також чотири деталізовані сценарії-категорії біженців. Респондентам запропонували оцінити своє ставлення до одного з запитань-сценаріїв, а саме до:

  • 38-річної жінки, яка має неповнолітню дитину. Вони виїхали до Європи, а її чоловік залишився в Україні;
  • 25-річної дівчини, яка незаміжня та не має дітей і яка виїхала до Європи;
  • 72-річного професора, який на момент вторгнення перебував у Європі з особистих обставин і продовжив залишатися там;
  • 31-річного чоловіка, який сам живе в Україні, але час від часу працює в Польщі. На момент вторгнення був у Польщі і вирішив поки не повертатися, а продовжити працювати у Польщі.

Виявилося, що у всіх випадках ставлення до українських біженців в Європі є досить позитивним. 75-90% українців, які зараз перебувають на території України, «ставляться з розумінням і не засуджують» їх. На загальному рівні (ставлення в цілому до біженців) 90% мають нормальне чи позитивне ставлення.

За думкою заступника директора КМІС Антона Грушецького, наративи «виїхали і насолоджуються Європою, поки ми тут страждаємо під обстрілами і з вимкненням світла» залюбки транслюються російською пропагандою, яка намагається розколоти Україну. Але результати опитування свідчать, що загалом ставлення до біженців досить позитивне. І те, що в Україні щиро чекають на повернення своїх співгромадян, має транслюватися на різних рівнях і для різних аудиторій. Українське суспільство має бути дуже зацікавлене в тому, щоб у певний момент біженці могли повернутися додому. Адже це не тільки їхнє право, але й питання післявоєнного демографічного потенціалу країни.

Сподівання на майбутнє

Згідно з дослідженням «Рейтингу», дві третини опитаних очікують, що 2023 рік буде кращим за попередній. 12% вважають, що рік буде таким самим, 16% - гіршим. Цікаво, що у порівнянні з минулорічним дослідженням показники більш оптимістичні. Також майже 90% дивляться у 2023-й з оптимізмом, лише 6% з песимізмом.

Згідно з опитуванням Gradus, оптимістичний настрій зберігають 64% українців, які вірять, що Україна зможе побудувати сильну економіку. 63% упевнені, що Україна стане членом Євросоюзу до 2030 року, а 59% респондентів  - що держава відбудує після війни все, що було зруйновано.

Щодо майбутнього України через 10 років, то, за даними КМІС, песимістичні очікування мають лише 5% респондентів. Водночас 88% українців вважають, що через 10 років Україна буде процвітаючою країною у складі ЄС. І ці результати проливають світло на питання, де українці беруть сили для того, щоб триматися в надскладних умовах та не вимагати від влади переговорів з Росією для припинення бойових дій.

Справа в тому, що в українців є сформований позитивний образ майбутнього власної країни. І ця мрія абсолютної більшості – успішна Україна у сім’ї європейських народів – вважається цілком досяжною. Сьогоднішня стійкість українців на фронті та у цивільному житті трансформується у винагороду для себе та нащадків у майбутньому. Це допомагає «тримати стрій» та рухатися до реалізації мрії.​