• Головна
• Економіка

Фото: Getty Images

Повномасштабна війна в Україні триває 10-й місяць, але це не означає, що життя в країні зупинилося. Як показало дослідження, проведене у листопаді 2022 року компанією Gradus, 45% українського бізнесу намагається працювати як і раніше, а кожна четверта компанія зберегла чи навіть збільшила чисельність персоналу.

Якими є пріоритети компаній, у якому форматі працюють українські співробітники і чому вітчизняний бізнес не поспішає переїжджати за кордон? Автори дослідження знайшли відповіді на ці запитання.

Більшість тримаються

Подруга, яка працює у банку, перейшла на дистанційну роботу ще до пандемії, і всі 9 місяців війни продовжує працювати з дому. Каже, що роботи стало не менше, а приблизно вдвічі більше, оскільки частина співробітників виїхали за кордон і тепер не мають доступу до системи, а їхні обов'язки розподілили між рештою. Щоправда, і зарплати трохи зросли.

– З відключеннями електрики працювати стало набагато складніше, – каже вона. - Відключення за графіком - це ще добре, а ось аварійні повністю вибивають із робочого процесу. Наприклад, дивлюся - за графіком відключення о 9-й. Тобто відкривати новий протокол немає сенсу. Чекаю до 10 – світло є. О 10.15 таки відкриваю протокол і починаю працювати в авральному режимі, але несподівано світло пропадає, а разом з ним і вся робота. Плюс неузгоджена робота підрозділів – в одних електрики немає, в інших – зв'язку, у третіх – і того, й іншого. А ось 24 листопада настала повна гармонія: світло та зв'язок зникли у всіх. Разом з опаленням та водою.

Незважаючи на те, що чимало бізнесів не змогли пережити 9 місяців повномасштабної війни, більшість все ж таки тримаються. Я опитала два десятки своїх друзів та знайомих, і всі вони працюють у тих же компаніях, що й до війни. Серед них – банк, страхова компанія, логістична, дослідницький інститут, будівельна фірма, інтернет-магазин, медична лабораторія, IT-компанія, юридична контора, кадровий портал, інтернет-видання, супермаркет, ресторан.

Топ-10 сфер

В основу дослідження Gradus лягло опитування представників української бізнес-аудиторії – власників та керівників малого, середнього та великого бізнесу. Виявилося, що 45% опитаних працюють як і раніше, 42% – частково, а 12% призупинили роботу.

До топ-10 сфер, які сьогодні затребувані в Україні найбільше, увійшли:

• інформаційно-консультаційні послуги,
• роздрібна торгівля,
• гуртова торгівля,
• виробництво товарів,
• будівництво,
• ІТ-сектор,
• фінансова та страхова діяльність,
• операції з нерухомістю,
• надання послуг,
• сільське, лісове, рибне господарство.

Як бачимо, результати дослідження повністю збігаються із моїм особистим досвідом.

Але, звісно, ​​сказати, що всі працюють, як і до війни, було б величезним перебільшенням. У кожній третій компанії констатують, що їхній дохід знизився більш ніж удвічі, у кожній четвертій – на 25-50%, у кожній десятій – менш ніж на 25%, а у кожній дев'ятій припинився зовсім. Про те, що дохід їхньої компанії за час війни не змінився або навіть зріс, говорять 14% опитаних.

Три чверті співробітників змінили режим роботи

Незважаючи на те, що своїми основними пріоритетами в українських компаніях називають збереження зарплат (50%) та збереження персоналу (49%), зі зрозумілих причин це виходить далеко не у всіх.

Зберегти або навіть трохи збільшити кількість співробітників вийшло менш ніж у чверті компаній. У кожній п'ятій компанії довелося розлучитися з половиною та більше співробітників.

Загалом формат роботи співробітників виглядає так:

• Співробітники мають меншу зайнятість/оплату - 33%
• Режим роботи залишився без змін - 27%
• Співробітників скоротили - 19%
• Співробітники тимчасово у відпустці без збереження зарплати - 19%
• Перевели на неповний робочий день - 12%
• Співробітники мають велику зайнятість/оплату - 8%
• Співробітники тимчасово в оплачуваній відпустці - 6%
• Додатково найнято нових співробітників - 5%
• Співробітники у календарній відпустці за рахунок підприємства - 5%
• Співробітники тимчасово у відпустці з частковою оплатою - 5%

Трансформації та релокації

Перебудова робочих процесів та пов'язаних із завданнями сфер бізнесу називається трансформацією. Наприклад, вдалими прикладами цифрової трансформації є популяризація онлайн-замовлень, безготівкової оплати в мережі тощо. Так ось: із цілком зрозумілих причин третину українських бізнесів за час війни було тією чи іншою мірою трансформовано.

У кожній восьмій компанії (12%) відбулося повне чи часткове переміщення бізнесу. З них більше половини перемістилися у межах України, кожна п'ята – за кордон, решта – і по Україні, і за кордон. Три чверті переміщених компаній обирають для нової локації країни ЄС, а країною номер один для переміщення за кордон цілком очікуваною є Польща.

Серед переваг Європи українські бізнесмени називають усталені правила ведення бізнесу (39%), доступ до великих ринків збуту (36%), доступ до кредитування (28%), прозорість правил оподаткування та бухобліку (27%), вільний рух робочої сили, послуг та капіталу (25%).

До топ-5 основних недоліків ведення бізнесу в Європі увійшли висока конкуренція з боку вже існуючих бізнесів у країнах ЄС (36%), високе податкове навантаження (29%), бюрократія (28%), висока оплата праці працівникам (27%), труднощі з веденням документації та обліку мовою країни реєстрації (19%).

При цьому 9 із 10 респондентів впевнені: український бізнес цілком здатний бути конкурентним та успішним на європейських ринках.