2 жовтня
Завантажити ще

Бюджет воєнного часу: долар по 50 і трильйон на оборону

Бюджет воєнного часу: долар по 50 і трильйон на оборону
Фото: Євген Козловський з сайту Pixabay

Кабмін затвердив проєкт державного бюджету на 2023 рік. У Верховній Раді вже розпочали його розгляд.

«КП в Україні» вивчила та проаналізувала основні параметри головного кошторису країни на наступний рік.

Половина бюджету – на оборону

Основний пріоритет бюджету воєнного часу залишається незмінним: безпека та оборона. Раніше президент України Володимир Зеленський говорив про те, що на оборону у 2023 році піде понад трильйон гривень. Голова податкового комітету ВР Данило Гетьманцев уточнив ці цифри: за його словами, на сектор безпеки та оборони планується спрямувати майже половину всього бюджету – 1,136 трлн.

Такі витрати наштовхнули експертів на міркування щодо майбутнього. Так, наприклад, аналітик Данило Монін поділився своїми роздумами щодо того, як можна було б утримувати українську армію після війни.

- По суті, Україна після перемоги у війні цілком може виконувати функцію забезпечення безпеки та щита Європи, - вважає Монін. - Якщо наразі Європа на оборону витрачає 150-250 млрд євро, то цілком можна було б домовитися з європейцями про участь українських військових у колективному захисті країн Європи та участь армії у разі виникнення воєнного конфлікту. Це 20–30 млрд євро. А чому ні? Адже це і приплив валюти до країни, і розвиток тут військово-промислового комплексу, і гідне утримання наших супервоїнів, і – головне – серйозне попередження сусідам: якщо сунуться – удобрюватимуть чорнозем!

Але поки що це плани на перспективу. А сьогодні, якщо подивитися на зазначені параметри, стає зрозумілим, що на оборону підуть практично всі доходи за 2023 рік, які заплановані на рівні 1,28 трлн грн. При цьому очікується, що витрати будуть удвічі більшими, тобто попередньо дефіцит бюджету становитиме 1,28 трлн грн.

Очевидно, що дефіцит колосальний та явно розрахований на міжнародну допомогу.

"Лідери" та "аутсайдери" розподілу бюджетних коштів

Витрати на утримання держорганів, за винятком силових структур, планують скоротити порівняно з 2022 роком на 11,6 млрд грн.

Про «лідерів» та «аутсайдерів» у розподілі бюджетних коштів у своєму телеграмі розповів член комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослав Железняк.

Отже, до топ-5 тих, чиї бюджети зростуть найбільше, входять:

  • Кабмін: +73% (+3,595 млрд). Желєзняк попереджає: тут немає жодної «зради» - до цих витрат увійшла Держпродспоживслужба, яка 2022-го числилася за Мінекономіки.
  • ГУ розвідки Міноборони: +41% (+3,379 млрд).
  • Міноборони: +37% (+233,555 млрд). Якщо рахувати в абсолютних цифрах, то це найбільше підвищення витрат.
  • Мінветеранів: +13% (+789,2 млн).
  • МЗС: +5% (+261,06 млн).

Крім того, зростуть бюджети СБУ (+4%), Мінфіну (+3%) та МВС (+2%).

Найшвидше зменшаться бюджети:

  • Міненерго: -97% (-188,39 млрд). Щоправда, насправді у Міненерго нічого не втратили. Таке зменшення бюджету відбулося за рахунок виключення компенсації ПСО (механізм забезпечення пільгових тарифів. – Авт.) на 111 млрд. та врегулювання заборгованості перед суб'єктами ринку на 76 млрд грн. – ці кошти вже виділили цього року законопроектом №7429.
  • Мінекономіки: -86% (-20,86 млрд). І знов-таки міністерство не в такому глибокому мінусі, як може здатися, адже тут "пішла" Держпродспоживслужба, яка "прийшла" до Кабміну.
  • Мінцифри: -86% (-3,67 млрд).
  • Міністерство розвитку громад і територій: -74% (-22,297 млрд).
  • Мінінфраструктури: -65% (-17,311 млрд).

Основні макропоказники

Автори документа вважають, що реальний ВВП у 2023 році зросте на 4,6%, інфляція становитиме 30%. Середня зарплата очікується на рівні 18,5 тис. грн (цього року її було заплановано на рівні 14 025 грн).

Раніше президент Зеленський казав, що бюджет на 2023 рік формуватиметься з кількох важливих пунктів, серед яких не лише трильйонні витрати на оборону, але й індексація пенсій, скорочення видатків.

– Хочу, щоб мене почули українські пенсіонери: уряду поставлено завдання наступного року так само, як і цього року, забезпечити індексацію пенсій для всіх наших пенсіонерів, – заявив президент днями у своєму відеозверненні.

Судячи з попередніх цифр, на соціальні програми (пенсії, субсидії, допомогу малозабезпеченим сім'ям, виплати переселенцям, витрати на медицину та освіту) піде 35% видатків бюджету (800 млрд грн).

19 млрд грн спрямують до Фонду ліквідації наслідків збройної агресії, 24 млрд грн заплановано як додаткову дотацію на компенсацію видатків для місцевих бюджетів у зв'язку з війною.

Якщо говорити про податкову політику, то дива не сталося: реформа «10-10-10», мабуть, відкладається. Жодних податкових змін у проєкті бюджету-2023 не заплановано.

Щодо курсу, то середньорічний курс запланований на рівні 42 грн за долар, а на кінець року – 50 грн. Експерти, опитані «КП в Україні», одностайні: «долар по 50» взято зі стелі. Зрозуміло, що війна не вносить стабільності на валютний ринок, але річ у тім, що передбачити ані розвиток подій, ані тим більше вплив цих подій на курс на настільки далеку перспективу сьогодні не може ніхто.

Цікаво, що до цього прогнозу з великою часткою недовіри поставився і Ярослав Желєзняк.

– Це єдиний документ, де згадується «долар по 50», – написав він у своєму телеграмі. – І насправді я дуже скептично ставлюся до можливостей чиновника з Мінекономіки передбачити наприкінці серпня цього року в умовах війни курс на кінець наступного року. У такому разі цей чиновник був би вже мільярдером Wall Street.