Жарти з мирного часу про те, що "нам не потрібні запаси - ми ж не до війни готуємося!" залишилися у далекому минулому. Зараз у соцмережах активно обговорюються якраз особливості продуктових запасів у воєнний час, коли можна і без світла раптово залишитися, і терміново змінювати місце проживання.
Які продукти і скільки потрібно заготовляти на зиму, коли йде війна? Про це – у сьогоднішньому матеріалі «КП в Україні».
За останній тиждень у стрічках соцмереж мені кілька разів зустрічалися меми про найпоширеніший спосіб заготівлі вишень на зиму: помити, розкласти по пакетиках, заморозити, а через рік викинути, бо почався новий сезон вишень.
Подібне багато хто може сказати і про інші свої заготовки - кабачки, баклажани, ревінь, чорну смородину і т .д.
Звісно, ніхто не сперечається – запаси потрібні. Але це мають бути правильні запаси, а не «купити та заморозити все, що потрапило на очі».
Для початку проведіть ревізію того, що вже є, та прикиньте, на скільки часу вам цього вистачить. Наприклад, якщо в морозилці є три кілограми пельменів, а їсте ви їх раз на два місяці, то новий запас пельменів точно не потрібен.
За цим принципом розрахуйте приблизну витрату продуктів. Тобто, якщо у вас вистачає пляшки соняшникової олії на місяць, то ваша межа запасів – три пляшки, п'ять точно будуть зайвими. І так проаналізуйте всі продукти.
І, нарешті, запасайте лише те, що справді любите. Якщо члени вашої родини на дух не виносять яблучне пюре та кабачкову ікру, не треба ними запасатися лише тому, що у вас, крім яблук та кабачків, нічого не вродило.
А тепер приступаємо до формування запасів.
Ті, хто мають досвід життя в окупації, кажуть, що першими з магазинів зникають борошно, цукор, дріжджі, олія. Як бачимо, це ті продукти, які не пропадуть досить тривалий час, але все ж таки переносити весь сусідній магазин у свою комору або на балкон не варто. Такі запаси потрібно робити з розрахунку 2-3 місяці та в міру використання поповнювати. Тобто, якщо кілограм цукру у вас йде за два тижні, а пачка соди – за півроку, то правильним буде запас 5-6 кг цукру та одна (!) пачка соди.
Що стосується круп, то знову ж таки, користуючись вищеописаними правилами, купуйте тільки те, що дійсно їсте. Наприклад, одна моя подруга купує пакет гречки кожні два тижні, а друга – приблизно раз на рік. Очевидно, що одній бажано покласти в запаси 5-6 пакетів гречки, а другій – достатньо одного.
Отже, із продуктів тривалого зберігання запасаємо:
Консервація – це, мабуть, найпопулярніший спосіб заготівлі в Україні. Якщо варення та домашні лечо – ваш коник, робіть заготовки:
Якщо ви ніколи нічого не консервували, починати це робити зараз точно не варто. Придбайте по парі баночок улюблених джемів та солоних огірків та переходьте до наступного пункту.
Найпростіший і найшвидший спосіб домашніх заготовок. Щоправда, щоб усе це використовувалося, потрібно справді робити заготовки, а не просто засунути у морозилку величезний кабачок.
Основні правила: вишню та черешню треба морозити без кісточок, кабачки – натерти на тертку і добре віджати, баклажани перед заморожуванням потрібно запікати або обсмажувати, заготовки на супи (наприклад, перець, помідори, гриби) мають бути помиті та порізані. М'ясо та рибу потрібно нарізати на порційні шматки, зробити битки чи котлети і вже потім заморожувати у сирому чи готовому вигляді.
Отже, морозимо:
Основний ризик такого способу зберігання у воєнний час полягає у відключенні світла. Якщо у вас є генератор або ви уявляєте, куди зможете переправити своє «заморожене багатство» у випадку форс-мажору, це ваш спосіб. Якщо ж ні, беріть до уваги, що без світла морозилка зберігає температуру максимум 4-5 днів (і якщо її не відкривати), і переходьте до наступного пункту.
Це, напевно, «найвоєнніший» спосіб заготівель. По-перше, нічого не пропаде, якщо відключать світло. По-друге, все це довго зберігається, а у разі непередбачених обставин можна взяти з собою, на відміну від банок з консервацією, які є громіздкими та незручними.
Отже, що можна сушити:
Цей розділ заготовок незамінний у будь-який час, а тим більше у воєнний:
Цей список найкраще трансформувати на свій смак. Наприклад, якщо ви любите згущене молоко, а до меду байдужі, сміливо змінюйте мед на згущене молоко - правил ПП почнете дотримуватися після війни. Те ж з супами та кашами швидкого приготування: зараз не до ЗОЖ, головне – вижити.
Гірчицю (хрін, кетчуп, аджику або інший соус) потрібно брати в м'яких пакетах з кришкою, що закручується. Сало, хлібець, гірчиця - і ось готовий перекус на всі випадки життя.
Частина з цього списку - пачку хлібців, пачку печива, пакет з горішками - краще відразу покласти в тривожну валізку.
– Нинішня вимушена економія для українців є справжнім випробуванням, адже економити треба не лише на якості, а й на кількості їжі, – зазначив у коментарі «КП в Україні» аналітик компанії Esperio Олександр Болтян. – Якщо перейти на максимально просту їжу та ще й планувати закупівлі, можна заощадити близько 15% своїх витрат.
Головні правила влітку та восени: купувати сезонні продукти, робити це на ринках та торгуватися. Можна об'єднуватись сім'ями, щоб робити оптові закупівлі за максимально низькою ціною.
Інфляція вище 20% одних лякає, а інших стимулює формування їстівної подушки безпеки. Зараз саме час робити сезонні закрутки та заготівлі на зиму, бо взимку з настанням опалювального сезону витрати зростуть, а інфляція прискориться.
Якщо говорити про стандартні засоби економії, то обов'язковий крок – це список продуктів. Він потрібний не тільки для економії, але і для того, щоб відстежувати, які продукти ви споживаєте, і зупинитись на корисних і недорогих.
Щодо акцій, як одного зі способів купити дешевше, то сліпо довіряти їм не варто. Щоб переконатися, що ця пропозиція дійсно вигідна, потрібно регулярно ходити магазинами і порівнювати ціни. Не варто звикати до одних точок продажу товарів, оскільки цінова політика тих чи інших магазинів постійно змінюється.