7 серпня
Завантажити ще

Зліт курсу та загроза голоду: 7 популярних апокаліптичних прогнозів в Україні

Зліт курсу та загроза голоду: 7 популярних апокаліптичних прогнозів в Україні
Фото: Ратинський В'ячеслав/УНІАН

Курс долара обвалиться вдвічі, паливо закріпиться на рівні 2 євро за літр, безробіття зросте ще більше, а весь світ чекає на голод. Що з цього правда, а що явне перебільшення? «КП в Україні» обговорила найпоширеніші «економічні» страшилки з аналітиком Олексієм Кущем.

1.Навіщо відпустили курс і чи чекає на нас обвал гривні вдвічі?

Минулого тижня НБУ вніс зміни на валютному ринку. Серед іншого, з 21 травня Нацбанк дозволив банкам не обмежувати свої курси з продажу готівкової валюти, і курс впевнено пішов нагору. Чимало економістів озвучили зовсім нерадісні прогнози щодо курсу – 45, 50 та навіть 70 грн за долар. Чи чекає на нас така серйозна девальвація?

Аналітик Олексій Кущ вважає, що НБУ ухвалив абсолютно правильне рішення.

Фінансовий аналітик Олексій Кущ. Фото: facebook.com/Олексій Кущ

Фінансовий аналітик Олексій Кущ. Фото: facebook.com/Олексій Кущ

- Багато хто думає, що, відпустивши готівковий курс, регулятор забрав у них щось хороше, - каже аналітик. – Насправді у ситуації, коли за кордоном можна було знімати долари по 29,25 грн, а в Україні продавати їх по 33-35 грн, нічого хорошого немає. Результатом цього дисбалансу стали автобусні тури, єдиною метою яких було проїхатися прикордонними європейськими містами та перевести в готівку гроші з карти. Але ми пам'ятаємо про закон збереження матерії: якщо хтось заробляє на рівному місці 100 млн грн на день, то решта їх втрачає. Тепер НБУ цю лавочку прикрив.

Критикувати можна будь-яке рішення, продовжує експерт. Зрозуміло, що незадоволені знайдуться завжди, особливо в умовах воєнного часу. Але в цьому випадку пріоритет – державні інтереси та правила логіки. Проте жодна логіка не пояснює той факт, що весь цей час курс для українців, які перебувають за кордоном, був більш вигідним, ніж для тих, хто залишився в Україні.

Щодо прогнозів, то, вважає Кущ, грандіозного обвалу останні рішення НБУ гривні не принесуть. Девальвація буде помірною – 34 грн за долар плюс максимум 15% (до речі, цей прогноз експерт давав ще на початку місяця і сьогодні його не змінив. – Авт.). Тобто вище за 40 грн долар у поточних умовах не підніметься.

2. Чи чекає на нас подальше зростання цін на паливо?

На паливному ринку України склався стійкий дефіцит. Адміністративне регулювання цін на пальне вводилося для того, щоб усі могли купити бензин за доступною ціною, але призвело до того, що його не міг купити ніхто навіть за недоступною. Сьогодні це недалекоглядне рішення скасували, але, каже Олексій Кущ, сказавши «А», треба було ще й сказати «Б» та «В».

«Б» у нашому випадку – це дотація бідних. За словами економіста, на людей з автомобілями сьогодні лягає додаткова соціальна відповідальність – возити чи вивозити родичів та близьких, допомагати з доставкою продуктів та гуманітарки тощо. У таких умовах людина не повинна залишитися «без коліс» лише тому, що вона втратила роботу чи зарплату. Тому, вважає експерт, щоб дотувати людей, для яких автомобіль є необхідним, потрібно вводити електронні талони в «Дії».

Держава знімала податки з розрахунком, що трейдери забезпечать населення паливом за доступною ціною. Цього не сталося, отже, діалог не відбувся, і податки треба повертати.

"В" - повернення оподаткування. Справа в тому, каже Кущ, що держава знімала податки з розрахунком, що трейдери забезпечать населення паливом за доступною ціною. Цього не сталося, отже, діалог не відбувся, і податки треба повертати.

– Щодо прогнозів, то ціна зростатиме, – зазначив експерт у коментарі «КП в Україні». – Цінники на заправках зростають у всьому світі, а у нас до всього цього додаються логістичні проблеми, які лише посилюються. Тож орієнтир цін в Україні – це 2 євро за літр в еквіваленті.

3. Чи чекає на нас зростання цін у рази?

Обивателі впевнені, що між курсом та цінами на продукти існує пряма залежність. Тобто якщо курс слабшає на 10%, то на ці ж 10% виростають ціни. Експерти пояснюють, що це так.

Логістична складова у цінах на різні продукти складає 10-40%. Тобто, каже Кущ, за девальвації в 10% подорожчання різних груп продуктів становитимуть 1-4%.

Водночас логістичні проблеми, як і ризики, пов'язані із постачанням товарів в Україну, залишаться високими.

4. Як ми тепер без солі?

Днями з полиць українських магазинів зникла сіль. Продукт, звичайно, необхідний, але чи вартий дефіцит солі того, щоб писати про це щодня і псувати всім нерви?

– Проблема стосується лише кам'яної солі, оскільки сольові шахти та виробники солі знаходяться у Донецькій області, – пояснює експерт. - Вивезення солі зараз неможливе, тому що в регіоні йдуть бойові дії.

Але, продовжує експерт, на щастя, у нас зараз не середньовіччя, коли сольова криза могла призвести до бунтів та повстань. Сьогодні до наших послуг морська сіль, рожева сіль, імпортна сіль в асортименті, а також вся таблиця Менделєєва.

– За великого бажання сіль можна синтезувати навіть у домашніх умовах, хоча, сподіваюся, до цього справа все ж таки не дійде, – каже Кущ. - Тому жодних проблем тут немає – суцільне нагнітання паніки.

5. Чи загрожує Україні голод?

Світ лякають голодом, і багато хто серйозно впевнений, що майбутня нестача продовольства не омине й Україну. Олексій Кущ заспокоює: голод нашій країні точно не загрожує:

- В Україні голоду не буде: країна «сидить» на 2-3-річних запасах зерна та олії.

В Україні голоду не буде: країна «сидить» на 2-3-річних запасах зерна та олії. Всі ці запаси дуже децентралізовані, тому знищити все просто неможливо.

Всі ці запаси дуже децентралізовані, тому знищити їх просто неможливо. Голод загрожує бідним країнам, котрі через зростання цін на продовольство не зможуть забезпечити продуктами своє населення, а також країнам, які залежать від українського зерна та не можуть його отримати. Це насамперед країни Північної Африки – Єгипет, Лівія, Марокко, Туніс.

6. Чи чекає на депозити українців націоналізація?

Ця чутка поки що не дуже серйозна, проте українці передають її «з вуст в уста»: вклади з банків непогано було б забрати. Оскільки націоналізація вкладів є не таким вже неймовірним варіантом.

Економіст знову заспокоює: тут вкладникам нічого побоюватися.

- Націоналізація дрібних та середніх вкладів в Україні неможлива, оскільки це зачепило б надто багато людей і викликало б величезну протидію, - каже Кущ. – Навпаки, сьогодні надаються максимальні гарантії на період війни. На мій погляд, націоналізацію можна було б розглянути для великих вкладів – наприклад, понад 100 тис. доларів – як участь верхівки нашої еліти у порятунку держави. Але й тут я певен, що цього не станеться, і цим вкладам також нічого не загрожує.

7. Чи можна за умов війни зупинити зростання безробіття?

У будь-яку кризу українців лякає зростання безробіття. І в цьому немає нічого дивного, враховуючи, що більшість наших співгромадян не мають жодних заощаджень. Ситуація справді непроста, і вона має всі шанси ще більше посилитися.

– В Україні є проблема безробіття, але вона не єдина: до неї додаються ще проблеми часткової зайнятості та трудової бідності, – каже Кущ. - Тобто не просто немає роботи, а й на тій роботі, яка є, або не платять зарплату, або пропонують виходити на роботу не п'ять разів на тиждень, а два. За моїми оцінками, без роботи сидять не менше 30% населення, і близько половини людей зіткнулися з частковою зайнятістю або скороченням зарплати. Тобто вже постраждали близько 80%. 20%, що залишилися, - це ті, хто працюють у стратегічних галузях економіки (електропостачання, водопостачання), а також у деяких бюджетних сферах.

За таких умов, вважає експерт, щоб ситуація не погіршувалась, держава має створювати робочі місця хоча б на мінімальній зарплаті – як мінімум на 6500 грн.

- Незважаючи на те, що багато говорять, що роботи в країні немає, вона є, - каже експерт. - Трудовий фронт дуже великий, його просто ніхто не охоплює. У будь-якому місті, де йшли бойові дії, потрібні люди, щоби розчищати вулиці, щось ремонтувати, перевозити вантажі, є велика потреба у соціальних працівниках. Крім того, потрібно максимально залучати малий та середній бізнес для виконання держзамовлень – наприклад, плетіння маскувальних сіток, пошиття військової форми. Зараз багато чого закривається за рахунок волонтерів, а потрібно, щоб держава створювала у цих сегментах робочі місця.