Європу налякали голодом: чи варто вже запасатись продуктами
Європейські споживачі знову починають заповнювати комори продуктами «про запас», а в ООН наполегливо радять відкрити порти на Одещині, інакше загрожують голодом та колапсом.
Наскільки реально за нинішніх умов поновлення продуктового експорту з України і чи не пропаде без нас Європа? Про це ми поговорили із економістами.
Легка паніка
У Європі починають готуватись до дефіциту продуктів. Минулого тижня німецька влада повідомила жителям країни, що їм знадобиться запас їжі та ліків. На думку уряду, через «українську кризу» (так обтічно тут часто називають війну Росії з Україною) Німеччина може зіткнутися з надзвичайною ситуацією.
Німецька влада нагадала, що у зв'язку з коронакризою вже готували список необхідних запасів, які включають все необхідне, щоб можна було прожити в автономному режимі десять днів. До нього входить щонайменше 20 літрів води, а також мінімальний продуктовий набір. У розрахунку на одну особу це 3,5 кілограма хліба, круп та макаронів, близько 4 кілограмів овочів і бобових, 1,5 кілограма м'яса й риби, яйця та інші продукти.
Настав час згадати ці рекомендації і знову починати заповнювати холодильники, комори та кухонні шафи.
Кілька тижнів тому продуктовий бум почався в Естонії. Декілька днів поспіль люди змітали з полиць продуктових супермаркетів продукти тривалого зберігання – крупи, консерви, макаронні вироби. Особливим попитом користувалося соняшникове масло, яке, до речі, з того часу у продажу так і не з'явилося. А у місцевій пресі вже вийшло кілька статей щодо того, що настав час переключатися з соняшникової олії, основними постачальниками якої були Україна та Росія, на оливкову й рапсову.
В очікуванні голоду
Минулого тижня трохи масла у вогонь паніки підлили в ООН, знову почавши лякати і без того налякану Європу. Виконавчий директор Світової продовольчої програми Девід Бізлі закликав розблокувати порти Одеської області, щоб забезпечити вільну доставку українських продуктів по світу. «Українські зерносховища переповнені. У той же час 44 мільйони людей у всьому світі рухаються до голодної смерті, - цитують Бізлі ЗМІ. - У нас мало часу, і ціна бездіяльності буде вищою, ніж будь-хто може собі уявити».
За словами представника ООН, якщо роботу українських портів не буде відновлено, то Україні загрожує колапс сільського господарства, а всьому світові – голод.
Тему страшного голоду продовжують мусувати і в Німеччині. Зокрема, про те, що посуха, пандемія та російська війна в Україні можуть викликати у світі «найсильніший голод із часів Другої світової війни», в інтерв'ю Bild заявила міністр з питань економічного співробітництва та розвитку Німеччини Свенья Шульце.
Німецький міністр нагадала, що, за даними Всесвітньої продовольчої програми, від голоду у світі страждають 300 млн людей, і ці цифри постійно зростають.
При цьому ціни на продовольство знаходяться на рекордному рівні.
Нагадаємо, що на початку квітня Продовольча та сільськогосподарська організація ООН підрахувала, що світові ціни на їжу відновили історичний максимум. Ціни на продовольство у світі лише у березні зросли на 33,6% у річному вираженні. І це не дивно, якщо згадати, що останніми роками на Україну та Росію припадало близько 30% світового експорту пшениці та 20% світового експорту кукурудзи.
"Відкриття портів нереально"
Більшість української продукції експортується через порти, тому їхнє блокування викликає цілком зрозуміле занепокоєння у світі. Проте заклики ООН щодо їхнього розблокування спрямовані у порожнечу. Експерти, опитані «КП в Україні», одностайно зазначили, що судячи з того, як розвиваються події, українські порти не будуть розблоковані до кінця війни.
- Чиновники нерідко озвучують рідкісне марення незалежно від того, сидять вони у Києві чи у Нью-Йорку, - зазначив у розмові з «КП в Україні» економіст Владислав Банков. - Ні про яке відкриття портів до закінчення війни не може бути й мови: жодна страхова компанія у світі не покриє ризики щодо подібних перевезень.
Отже, на сьогодні єдиний можливий вихід – це експорт української продукції через порти третіх країн.
Росія спеціально блокує порти, щоб створити в економіці України ще більші проблеми, і полегшувати нам життя росіяни не планують, каже президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко.
- З огляду на те, що розблокування відбудеться лише після закінчення війни, сьогодні Україна намагається перебудувати логістику, щоб вантажити зерно через румунські, болгарські, польські та литовські порти, - розповідає експерт. - Це абсолютно реально, але на розбудову потрібен час. Якщо правильно організувати логістику, експорт продуктів можна наростити у рази, хоча, звичайно, довоєнних обсягів ми навряд чи досягнемо.
Олександр Охріменко навів як приклад дані щодо відвантаження зерна за березень та квітень 2022 року. За його словами, у квітні завдяки залученню європейських портів експорт зерна з України зріс уп'ятеро порівняно з попереднім місяцем.
«Ані колапсу, ані голоду не буде»
Незважаючи на такі песимістичні очікування щодо портів, економісти переконані, що колапсу сільського господарства, всупереч прогнозам ООН, в Україні не буде. Як не буде й голоду у Європі.
Зокрема, у тому, що обіцяного ООН колапсу не станеться, упевнений Владислав Банков. Але низка українських агрохолдингів закінчать рік зі збитками. При цьому, продовжує економіст, безвідповідальні заяви урядовців ООН лише провокують зростання світових цін на продовольство.
– Колапс не настане, і українське сільське господарство швидко відновиться після війни, – вважає аналітик Данило Монін. – Так, цього року буде найменший урожай, але це тимчасово.
Олександр Охріменко додає: навіть попри війну посівна в Україні пройшла добре. Порівняно з минулим роком засіяли лише на 13% менше площ. Тож проблем із вирощуванням сільгоспкультур у нас немає, є проблема з експортом.
Голоду в Україні, як і в Європі, не буде, а ось проблеми в Африці та Азії нікуди не подінуться, вважає Охріменко. Тож недостатня кількість продуктів позначиться насамперед на цих країнах.
- Я не вірю у світовий голод у той час, коли у світі викидається величезна кількість їжі, - резюмував Данило Монін. – Справді, у бідних країнах буде більша продуктова інфляція, і вона позначиться на погіршенні добробуту, але в жодному разі не йдеться про голод у Європі.
Тож, кажуть експерти, зробити невеликі продуктові запаси «для заспокоєння душі», мабуть, можна. Але переносити все поспіль із полиць супермаркету до своєї квартиру не варто.
