Array ( [0] => 2829 [1] => 2836 [2] => 2850 [3] => 2860 [4] => 2871 [5] => 2883 [6] => 2890 [7] => 2898 [8] => 2921 ) 1
0
Завантажити ще

Рекрутер Вікторія Потапенко: З початку війни український ринок праці обвалився на 80%

Рекрутер Вікторія Потапенко: З початку війни український ринок праці обвалився на 80%
Фото: REUTERS

Війна перевернула наше життя, а разом із ним і ринок праці з ніг на голову. Мільйони українців залишилися без роботи та засобів для існування. Як показували довоєнні дослідження, майже половині населення заощаджень «в разі чого» вистачило б на місяць, а війна вже триває майже вдвічі довше. Тому відновлення роботи підприємств сьогодні є життєвою необхідністю як для економіки країни взагалі, так і для кожного з нас зокрема.

Яку роботу сьогодні можна знайти в Україні та в яких регіонах зосереджені вакансії? Які професії виявилися затребуваними у період війни, а яким доведеться чекати до мирних часів? На кого наразі треба вчитися, щоб бути затребуваним через кілька років і зробити свій внесок у відновлення країни?

Ці та інші питання ми обговорили з рекрутером міжнародного сайту з пошуку роботи Jooble Вікторією Потапенко.

«Ринок перевернувся»

- Вікторіє, як змінилися тенденції ринку праці під час війни? Можливо, всі процеси прискорилися чи, навпаки, сповільнилися, намітилися суттєві відмінності у регіонах?

Вікторія Потапенко. Фото: Особистий архів Вікторії Потапенко

Вікторія Потапенко. Фото: Особистий архів Вікторії Потапенко

– За даними Європейського банку реконструкції та розвитку, в Україні зупинили роботу близько 30% підприємств. З початку військових дій ринок праці обвалився на 80% і перебуває у шоковому стані. За даними опитування соціологічної групи «Рейтинг», станом на березень 2022 року більше половини українців (53%) не працювали. У квітні намітилася тенденція на покращення, і частка українців без можливості заробітку скоротилася до 43%.

Це дані в середньому в Україні, але очевидно, що курс на відновлення робочих місць більше торкнувся територій, де не було інтенсивних бойових дій. Зокрема, видно приріст вакансій, що відкриваються в Києві, пов'язаний з масовим поверненням людей до столиці. Така сама ситуація і в центральній частині України. Однак на територіях воєнних дій ситуація на ринку праці залишається важкою: майже три чверті населення не мають роботи. Здебільшого тут працюють співробітники, зайняті у компаніях, які забезпечують життєдіяльність населення. Не можу не відзначити їхню мужність і героїзм у цей час.

- А що із зарплатами?

- Щодо зарплат, то у загальній статистиці зарплати або залишилися без змін, або скорочені. Поки що компанії з обережністю ставляться до підвищення рівня оплати, оскільки багато з них зазнали збитків через реальну або потенційно можливу руйнацію об'єктів своєї інфраструктури або інфраструктури компаній-партнерів, з якими раніше була співпраця.

Крім того, сьогодні ринок перевернувся. Якщо раніше ми бачили ринок праці претендентів, де умови диктували кандидати, то нині правила визначає роботодавець.

- Як змінилася за час війни кількість вакансій та шукачів або про це поки що рано говорити?

Вікторія Потапенко: Найбільше пропозицій роботи - у роздрібній торгівлі: 42% усіх вакансій. Затребувані також фахівці у сфері перевезень, логістики, роботи складів.

- У перші дні війни кількість вакансій на сайтах із пошуку роботи різко скоротилася. Більшість компаній призупинили наймання співробітників, оскільки не було чіткого розуміння ситуації. У березні вакансії почали з'являтися у західних та центральних регіонах України, але їхня кількість була в десятки разів нижчою, ніж у довоєнний час.

Але ситуація динамічно покращується, навіть якщо порівняти березень та квітень.

За даними Jooble, найбільше вакансій для претендентів наразі доступно у великих містах: Києві, Львові, Дніпрі, Запоріжжі. Також до десятки міст увійшли Івано-Франківськ, Вінниця, Житомир, Луцьк, Кропивницький та Кривий Ріг. Найбільш популярні вакансії від роботодавців сьогодні – це розробник програмного забезпечення, різноробочий, копірайтер, менеджер з продажу, водій, оператор кол-центру, консультант, кухар, тестувальник програмного забезпечення, дизайнер.

- Чи є у вас дані щодо перетікання робочих рук за кордон?

- У звіті ООН йдеться, що Україну вже покинули понад 4,3 млн біженців. Якщо воєнні дії будуть набувати все більш затяжного характеру, все більше біженців працевлаштовуватимуться за кордоном, якась частина залишиться там і після війни. Але ці дані з'являться згодом.

«Найбільше пропозицій - у роздробі»

- Які професії виявилися затребуваними внаслідок війни?

- Сьогодні найбільше пропозицій роботи у роздрібній торгівлі – 42% усіх вакансій. Потрібні також фахівці у сфері перевезень, логістики, роботи складів.

А ось пропозицій роботи у сфері IT менше, ніж у мирні часи. Багато IT-компаній переорієнтували свій найм на європейських кандидатів.

До галузей, в яких сьогодні трохи більше роботи, ніж у інших, входять також сільське господарство (оскільки наразі триває сезон посівної кампанії), медицина, фармацевтика. Потрібні працівники на харчові виробництва.

- Чи є професії, які через війну виявилися в Україні взагалі незатребувані?

– Це професії, пов'язані з розважальною діяльністю, організацією заходів, туристичних послуг, рекламних послуг. Усі ці сфери сьогодні переживають важкі часи. Поки що психологічна ситуація не сприяє їх роботі, але після війни ці сфери знову будуть затребувані.

Найбільше вакансій після перемоги з'явиться у будівельній галузі. Фото: Catherine Ivill/Getty Images

Найбільше вакансій після перемоги з'явиться у будівельній галузі. Фото: Catherine Ivill/Getty Images

«Війна – це переосмислення цінностей»

- Очевидно, що після закінчення війни країна багато будуватиме. Де ми візьмемо стільки будівельників, враховуючи, що багато хто продовжує виїжджати? Адже професія будівельника є однією з найбільш затребуваних у Європі.

- Після війни ми переживатимемо бум будівництва, а попит народжує пропозицію. Вже нині чимало іноземних компаній виявили бажання допомогти відбудовувати Україну, а це означає, що у сферу будівництва прийдуть не лише іноземні інвестиції, але й робочі руки.

Також уряд створює фонди та розробляє плани щодо відновлення. Високий попит на спеціалістів будівельної сфери викликає конкуренцію на ринку праці. Отже, компаніям потрібно буде покращувати умови роботи, зокрема й підвищувати заробітну плату, щоб мати більше кандидатів.

До речі, зазначу, що у будівельній галузі працюють не лише інженери, виконроби та будівельники. Це дуже широка сфера, яка зачіпає і виробництво будівельних матеріалів, і логістику, і рекламні послуги. Тому разом із будівельними спеціальностями зросте попит на менеджерів із продажу, проектувальників, співробітників складів, дизайнерів, логістів.

Вікторія Потапенко: Війна – це завжди переосмислення цінностей, у тому числі своїх професійних пріоритетів. Думаю, що після перемоги багато хто змінить профорієнтацію.

– Відновлення країни після війни займе роки. На кого нині треба вчитися, щоб бути затребуваним за кілька років?

- Як випливає з усього, про що було сказано вище, це насамперед професії, пов'язані з будівництвом: будівельники, інженери, проектувальники, адміністративні співробітники. Також в еру пошуку альтернативних джерел енергії будуть перспективними професії у сфері енергетики, видобутку газу, пошуку та розвитку альтернативних відновлюваних джерел

Насамкінець хочу сказати, що війна – це завжди переосмислення цінностей, у тому числі своїх професійних пріоритетів. Думаю, що після перемоги багато хто змінить профорієнтацію. Можливо, у деяких з'явиться бажання відкрити бізнес чи монетизувати свої хобі, вміння. А перспектива вступу країни до Європейського Союзу відкриє перед нами нові можливості, але стане актуальним питання вивчення іноземних мов та отримання додаткової освіти.

А Україна у свою чергу відкриється з нового боку для потенційних європейських інвесторів.

ПИТАННЯ РУБА

Чи варто звільнятися за згодою сторін?

Це питання сьогодні дуже актуальне з огляду на катастрофічну ситуацію на ринку праці, коли мільйони українців раптово лишаються роботи. При цьому роботодавці все частіше пропонують оформити розрив трудових відносин за згодою сторін.

Як і багато в нашому житті, звільнення за згодою сторін має свої плюси та мінуси. До плюсів відносяться можливість перервати дію трудового договору будь-коли без необхідності відпрацьовувати два тижні (зрозуміло, якщо вдалося досягти угоди за датою). Це може бути зручно для тих, хто знайшов нове місце роботи або, скажімо, раптово вирішив поїхати. Також звільнення за згодою сторін обирають ті, хто сильно «накосячив» на роботі, щоб уникнути звільнення за дисциплінарною статтею.

Головний мінус полягає в тому, що компенсацію за звільнення за згодою сторін можна отримати лише у разі взаємної домовленості, тобто в українських реаліях не так вже й часто. Та й заперечити звільнення за згодою у разі потреби буде досить важко.

- Раніше при реєстрації у центрі зайнятості звільнений співробітник отримував виплату з безробіття, розмір якого та початок відрахувань залежали від робочого стажу та причини звільнення, - пояснює Вікторія Потапенко. – Наприклад, звільнені за власним бажанням отримували допомогу на 90-й день після реєстрації. Але із запровадженням карантинних обмежень із квітня 2020 року виплата відбувається з першого дня реєстрації незалежно від статті звільнення. Для роботодавців стаття за згодою сторін дає можливість звільнити співробітника, не використовуючи статтю «скорочення», яка накладає на підприємство необхідність виплати вихідної допомоги. При цьому, звільнившись за згодою сторін, працівник не має права забрати заяву на звільнення, оскільки анулювати домовленість можна буде лише за рішенням сторін.

Підсумовуючи, можна говорити, що припинення трудового договору за згодою є прийнятним виходом для ситуацій, коли працівник має звільнення за статтею або потрібно терміново змінити місце роботи або проживання. Також цей варіант підходить у ситуаціях, якщо роботодавець погоджується на грошову компенсацію. В інших випадках потрібно ретельно зважувати всі «за» та «проти».​