Array ( [0] => 2829 [1] => 2836 [2] => 2850 [3] => 2860 [4] => 2871 [5] => 2883 [6] => 2890 [7] => 2898 [8] => 2921 ) 1
0
23 квiтня
Завантажити ще

Чи чекає на планету голод: наскільки світовий ринок продовольства залежить від України

Чи чекає на планету голод: наскільки світовий ринок продовольства залежить від України
Фото: REUTERS

ООН лякає весь світ голодом не перший рік. Навіть коли основною причиною було горезвісне «людей багато, а їжі на всіх мало», у світі голодували близько 150 млн. людей. Потім свій внесок вніс коронавірус, який призвів до набагато більшої продовольчої кризи, ніж очікувалося, і кількість голодуючих зросла мінімум у півтора раза. Зараз до цих проблем додалася війна Росії та України, які є вагомими постачальниками різних груп продуктів.

Чи загрожує нашій планеті голод? Яка їжа опиниться у найбільшому дефіциті? Чи доведеться ситій Європі переглядати звичний раціон через війну, розв'язану в нашій країні ? Про це «КП в Україні» поговорила із економістами.

Голод не для всіх

Спочатку відзначимо, що, говорячи про загрозу голоду в усьому світі, міжнародні аналітики завжди уточнюють, що, по-перше, йдеться далеко не про всі країни, а, по-друге, далеко не про всіх громадян конкретних країн.

Як пояснив економіст Андрій Мартинюк у коментарі «КП в Україні», загалом усі групи ризику можна умовно поділити на дві великі частини.

Найбільш загроза голоду стосується насамперед досить обмеженої кількості країн – здебільшого близькосхідних, африканських та латиноамериканських.

Крім того, у групі ризику знаходяться вразливі частини населення навіть у відносно благополучних країнах – біженці, вимушені переселенці, мігранти, люди, які шукають притулку через війни у своїх країнах.

Економіст Борис Кушнірук також вважає, що загалом світу голод не загрожує. Але при цьому, вважає експерт, не виключено, що частина країн Близького Сходу та Африки матимуть великі проблеми.

- Проблеми з продовольством, що посилюються, загрожують соціально-політичною дестабілізацією цих регіонів, що цілком може позначитися на всьому світі, - говорить Кушнірук. - Йдеться як про зростання кількості мігрантів до країн Європи, так і про можливий початок громадянських воєн, принаймні у деяких близькосхідних та африканських країнах.

Аналітик TeleTrade Сергій Родлер погоджується: навряд чи сьогодні доречно говорити про світовий голод. Все ж таки на подвір'ї зараз не XIX і навіть не XX століття, і ланцюжки постачання знаходяться на набагато вищому рівні. А ось дефіцит, каже експерт, абсолютно точно виникне, і це впливатиме на ціноутворення.

Соняшникова олія вже зникає

Перші ластівки дефіциту вже виявилися - це олія. Вона практично зникла з європейських прилавків, а де залишилася –  подорожчала.

– З німецьких магазинів практично зникли соняшникова олія та борошно, – каже мешканка передмістя Берліна Світлана. – Зрідка товар з'являється, але ціна вже вища у півтора раза, і, як правило, встановлені обмеження – дві пляшки олії та два пакети борошна в одні руки.

Поступово соняшникова олія «виходить» із торгових мереж Угорщини, Чехії, Литви, Естонії – на прилавках залишається лише ріпакова та оливкова. Причому те, що залишилося, подорожчало порівняно з літніми цінами у півтора-два рази: ріпакова олія продається по 1,7-1,9 євро за літр, соняшникова – по 3,5-3,8 євро.

– Проблеми із соняшниковою олією важко назвати несподіваними, – каже президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко. – Україна є світовим експортером, тому цілком зрозуміло: якщо ми тимчасово припинимо експорт, буде дефіцит. Тож нинішній дефіцит у Європі лише посилюватиметься у зв'язку з війною в Україні.

Європейські споживачі вже серйозно побоюються, що скоро з прилавків зникне й рапсова олія, але тут українські економісти одностайні: цього добра буде достатньо. Справа в тому, що ріпакова олія має набагато менший попит. Крім того, лідером посіву ріпаку у світі є зовсім не Україна, а інші країни – Канада, Індія, Китай, Австралія, деякі країни Європи.

На черзі борошняні вироби

Як уже говорилося вище, поступово з прилавків, принаймні німецьких, зникає борошно, тому можна прогнозувати, що далі дефіцит торкнеться борошняних виробів – хліба, макаронів, випічки.

– Все просто: Україна та РФ були найбільшими експортерами зерна, поставляючи приблизно третину світового обсягу, – каже Андрій Мартинюк. - Військові дії та санкції заморозили постачання цих продуктів, відповідно, дефіцит та подорожчання неминучі.

Водночас Родлер зазначає, що на сьогодні ціни на зерно знову дійшли рівноваги, оскільки учасники ринку враховують можливе нарощування обсягів експорту з інших країн, зокрема з Індії.

- Втім, ризики погіршення ситуації залишаються, оскільки у Бразилії, Канаді та США стикаються із посухою, проте поки що оцінювати вплив цього фактора рано, - зазначив експерт у розмові з «КП в Україні». - Важливий момент: експорт виявився практично неможливим не лише з України, де заблоковані порти, а відправлення здійснюється обмеженими партіями залізницею, а й з РФ, де також не можуть повноцінно скористатися своїми портами у Чорному морі.

Головним чином від експорту пшениці з двох країн залежать в Еритреї та Сомалі, де на них припадає майже 100% споживаного зерна, продовжує Родлер. Також велику роль експорт впливає у Катарі, Монголії, Вірменії, Грузії, Азербайджані, Лівані, Пакистані, Джибуті, Киргизії. Тут залежність менша, тому криза виникнути не повинна, але підвищення цін безперечно відбудеться.

М'ясу та птиці підготуватися

Аналогічна ситуація із кукурудзою, суттєву частку якої на європейський ринок також постачала Україна. Причому кукурудза – це не лише попкорн та консервована кукурудза у банках. Це насамперед корми.

– Дефіцит кукурудзи тією чи іншою мірою позначиться на всіх продуктах харчування, – каже Охріменко. - Кукурудзу використовується насамперед як корм для птиці. А це означає, що пропозиція птиці поменшає, і ціни на неї зростуть. Взагалі, війна в Україні показала, наскільки світовий ринок продовольства залежить від нашої країни. І сьогодні всі зацікавлені в тому, щоб ситуація хоча б не посилювалася.

Мартинюк погоджується: наслідком дефіциту зерна та кукурудзи справді може стати дефіцит і подорожчання продуктів тваринного походження, таких як м'ясо, молоко, яйця.

Що далі

Економісти, опитані «КП в Україні», звертають увагу на те, що санкції позбавили європейське сільське господарство дешевих добрив, і тамтешнім аграріям доведеться використати більш дорогі аналоги, що зрештою також призведе до зростання цін на продукти.

- Через війну справді виникли проблеми з експортом добрив, а це вже може мати довгостроковий негативний ефект на світовий АПК та сприяти проблемам зі зростанням цін на продукти навіть у країнах, де не сильно залежать від постачання саме з України та РФ, - вважає Родлер. - Все залежатиме від тривалості війни: якщо вона затягнеться до кінця року, то африканські та близькосхідні країни зіштовхнуться з серйозними економічними проблемами. Наприклад, у Єгипті на закупівлі потрібно витратити додатково мінімум 0,4% ВВП. Але все ж таки думаю, що за рахунок різних відпрацьованих механізмів із субсидування та взаємодопомоги реальний голод виникнути не повинен.

Економіст Владислав Банков упевнений: навіть незважаючи на скорочення виробництва олії, зернових на фураж, продовольчої пшениці, голоду в Європі не станеться.

- Що стосується України, то, гадаю, нічого з продуктів не зникне - просто асортимент адаптується до існуючого попиту, і це нормальний ринковий механізм, - резюмував Банков. – А нестача тих чи інших товарів може бути зумовлена логістичними труднощами чи перегинами з регулюванням, яким зловживають залишки чиновників на місцях, але вона якщо і буде, то короткочасною.