22 червня
Завантажити ще

Дослідник Київської школи економіки: Молочка та хліб подорожчають, а з м'ясом ситуація неоднозначна

Дослідник Київської школи економіки: Молочка та хліб подорожчають, а з м'ясом ситуація неоднозначна
Фото: Фролов Михайло

Незважаючи на війну, посівна кампанія в Україні вже розпочалася. Про це заявив заступник міністра аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький. За його словами, «посівна розпочалася на 2% територій, бо в Україні лише відійшли нічні морози. Але готовність висока».

Вже сіють ранні ярі культури – пшеницю та овес. На черзі - овочі класичного борщового набору: морква, буряк, цибуля, капуста, картопля. Проте частина сільгосптериторій захоплені ворогом, поля або заміновані, або там тривають бої. Як ця ситуація може вплинути на зростання цін на продукти, «КП" в Україні» розповів дослідник Київської школи економіки Павло Мартишев.

У різних регіонах свої культури

Павло Мартишев. Фото: facebook.com/pmartyshev

Павло Мартишев. Фото: facebook.com/pmartyshev

- Якщо ми говоримо про те, які культури на якій території України висаджуються, то війна, звісно, здатна вплинути на структуру посівів цього сезону. На територіях, де ведуться бойові дії, домінантними є кукурудза та соняшник, – пояснює Павло Мартишев.

Соняшнику багато в Донецькій області та на півдні України – де багато сонця та стоїть суха погода. Він більш адаптований до спеки.

- Тому можуть бути проблеми із соняшником та кукурудзою. Натомість із пшеницею ситуація краща. У нас понад 90% урожаю – це озима пшениця. Її давно посіяли, і зимівля пройшла добре. Потрібно підживити її добривами та контролювати територію, щоб потім зібрати врожай, – каже експерт.

Наш експерт не сперечається – цьогорічного врожаю Україна отримає менше порівняно з довоєнними часами, що негативно вплине на економічний стан сільгосппідприємств. Проте дефіциту зерна у країні не очікується.

За словами нашого співрозмовника, також є деякі проблеми з насінням та добривами.

Наприклад, насіння кукурудзи десь на 60% імпортне. І соняшнику близько 80% імпортного. Зберігається ймовірність того, що деяким господарствам може бракувати насіння для посівної, – додав Павло Мартишев.

 

Гроші на них у фермерів є, а ось із доставкою виникають труднощі, особливо у прифронтові зони.

Питання нестачі добрив уже порушувалося: останніми роками їх постачання йшло з Білорусі, тому виникла певна залежність. Наразі поставок немає. І до посівної ми прийшли з невеликим запасом азотних добрив, які використовуємо найбільше, і тут ситуація не така плачевна. А ось з калійними та фосфорними можуть виникнути проблеми.

Тваринники можуть виграти

Що буде із зростом цін на продукти? У принципі, цього не можна виключати хоча б тому, що він почався ще до війни.

На початку грудня вже йшлося про можливу значну продуктову інфляцію. Її посилювали ціни на газ, які закладаються у собівартість виробництва. А це і молочні продукти насамперед, і хлібопекарська галузь. У цих сферах ми можемо очікувати зростання цін і зараз, - припускає Павло Мартишев.

 

А от щодо тваринництва ситуація поки що не до кінця зрозуміла. Але є підстави вважати, що обставини, що склалися, можуть зіграти фермерам на руку. До війни тваринництво зіштовхнулося як із подорожчанням ресурсів, так і з дорогими кормами. Через низьку рентабельність прогнозувалося зниження поголів'я свиней на третину.

– Вважали, що свиней почнуть вирізати. А ось як тепер буде, не зовсім ясно. Оскільки значна частина фуражного зерна залишилася в Україні та його продають по дисконту. Фермери хочуть збути зерно, отримати гроші і так уникнути ризиків, що до них зайдуть і заберуть урожай. Тому наразі ціни у середині країни просідають. І, можливо, цим скористаються тваринники, – припустив експерт.

Але загалом тренд на подорожчання продуктів збережеться. Особливо в частині імпортних овочів та фруктів. Але так не лише у нас. Це подорожчання неминуче для світу. А Україна – частина світової економіки.

[h5_tt class="orange_h5_title" text="ДО РЕЧІ""

Чому не відкрити нові агропідприємства

Для простого обивателя здається логічним перемістити сільськогосподарські комплекси з північного сходу країни на захід, де ситуація значно спокійніша та безпечніша. Але таке припущення з практичної точки зору – фактично нездійсненне завдання.

– Сільське господарство не мобільне. Поле не рухається. Це фізично неможливо. Релокація допустима певною мірою для тваринницьких комплексів. Але й у їхньому випадку це вкрай проблематично здійснити, – пояснив Павло Мартишев.