6 грудня
Завантажити ще

Економіка війни: чи варто платити податки та комуналку

Економіка війни: чи варто платити податки та комуналку
Фото: Костянтин Чернічкін/REUTERS

У соціальних мережах активно поширюються не тільки відверті фейки, але й усілякі «добрі поради». Наприклад, поради щодо порятунку української економіки, яка знищується війною. Сенс цих посилів простий: усе починається з кожного з нас, і наші консолідовані дії не можуть не спрацювати на благо вітчизняної економіки.

Але наскільки ці поради адекватні і чи варто їм слідувати? Про це «КП" в Україні» спитала в економістів.

«Платіть за рахунками та тримайте бізнес відкритим»

У популярні поради щодо «порятунку економіки» входять кілька основних пунктів:

  1. Перестати волонтерити, жертвуючи робочим часом: якщо є робоче місце та робота – це і є основний рубіж оборони Вітчизни.
  2. Поважати підприємців та бізнес, які намагаються стабільно працювати в цих умовах: вони наразі є хребтом економіки.
  3. Подолати в собі почуття провини того, хто вижив («поки я тут у теплі, інші воюють»). У будь-якому разі всі люди піти на фронт не можуть. Кожен має своє місце у цій війні, і кожен має вести оборону на своєму рубежі.
  4. Продовжувати кругообіг грошей: заплатити за рахунками, заплатити податки, замовити випічку у знайомої, як це робили до війни, зробити манікюр та стрижку, заплатити за квартиру тощо. Словом, намагатися тримати обіг грошей максимально можливим.
  5. Підприємцям, наскільки можна, тримати бізнес відкритим. Особливо на заході України, де загрози війни є мінімальними.
  6. Тим, хто виїхав за кордон, шукати роботу та негайно приступати до неї – ваші пожертвування на армію та перекази до України будуть дуже цінними.
  7. Окреме звернення до IT-шників: наразі ви чи не єдиний працюючий канал валюти до України. Вже сам факт того, що ви працюєте, – це сильний внесок у перемогу. Можна навіть евакуюватися, головне – не переставати працювати на наші українські компанії та не переставати сплачувати податки в Україні.

«Насамперед дбайте про себе та свої сім'ї»

Теоретично начебто все правильно, але практично виникають питання. Звісно, ніхто не закликає платити за комуналку тих самих мешканців Ірпеня чи Харкова. Та замовити випічку замість того, щоб купити на останні гроші продукти, також виглядає не найрозумнішим рішенням. Та й вибір «волонтерити чи працювати» краще робити самостійно, а не під впливом закликів та гасел.

До речі, сьогодні деякі компанії настільки захопилися волонтерством та всілякою допомогою, що вже надсилають гроші на благодійність замість того, щоб виконувати контракти та платити зарплати власним співробітникам. Зрозуміло, що армії наразі гроші потрібні, але у всіх нас є діти та батьки, яким треба щось їсти.

Цікаво, що економісти від порад щодо «порятунку економіки» також залишилися не в захваті.

– Сьогодні економіка країни руйнується, і відновлення займе роки, – каже аналітик компанії Esperio Олександр Болтян. - Якщо й у мирний час грошей на потреби міст виділялося недостатньо, то після війни витрати будуть списані по максимуму, а отже, будь-які гроші будуть корисні. Незважаючи на грошову та військову допомогу інших країн, незважаючи на грошові перекази громадян України на підтримку армії, грошей на відновлення не вистачатиме.

Експерт пояснює: роблячи манікюр та замовляючи торт у кондитера, ви підтримуєте не економіку, а тих громадян, які не мають накопичень та живуть поточними заробітками. Що, звичайно, саме по собі теж потрібне, але не має жодного відношення до підтримки економіки.

Щодо податків, то, вважає експерт, говорити про те, що ці гроші ефективно витрачатимуться на відновлення міст, не доводиться.

- Я розумію, що думка про те, що насамперед потрібно думати про себе, непопулярна, але давайте будемо об'єктивними та чесними, - пропонує Болтян. – Що буде з людьми після війни? Очевидно, що особисті накопичення нам знадобляться. Розрахунок на те, що всю країну спонсоруватиме IT-сектор, можливо, і має сенс, але виникає питання: як так вийшло, що у нас зберігся лише IT-сектор?

Простим обивателям треба пам'ятати про сім'ї та дбати насамперед про себе, особливо з фінансової точки зору, вважає експерт. Користуватися послугами різних спеціалістів можна – ви отримаєте послугу та підтримаєте людей. Але при цьому не варто обманюватись тим, що ви таким чином підтримаєте економіку. Найімовірніше, всі платежі будуть оминати податкову, - це реалії воєнного часу.

«Це абсурд і нісенітниця»

Аналітик Олексій Кущ зізнається, що на подібні поради щодо «порятунку» йому хочеться відповісти старим жартом: не треба мені розповідати, що мені треба робити, і тоді я не говоритиму, куди вам треба йти. На думку експерта, спільні гасла «не волонтерити та платити за рахунками» абсурдні та безглузді.

– Воєнна економіка передбачає не нову поведінку мікроагентів, а нові функції держави, – каже експерт. – Поведінкова економіка керується емоціями, а вони сьогодні у нашому суспільстві найрізноманітніші – від паніки до консолідації.

Спеціально для «КП" в Україні» Олексій Кущ розклав по поличках, що насправді передбачає воєнна економіка за нинішніх умов. І це зовсім не ті пункти, які поширюють у соцмережах.

  1. Перше і найголовніше: держава має налагодити всі логістичні процеси щодо посівної. Якщо ми пропустимо цю посівну, на нас чекають великі проблеми із продовольством. Крім того, потрібно заборонити експорт продовольства та максимально закуповувати продовольство до держрезерву. Також на території Польщі було б не зайвим сформувати продовольчі хаби для тимчасового митного зберігання у режимі складу, оскільки на території України їх можуть розбомбити та знищити.
  2. Необхідно націоналізувати інфраструктурні об'єкти: ті самі облгази мають працювати під жорстким контролем держави.
  3. Жорсткий контроль у сфері пасажирських перевезень, щоб уникнути анархії.
  4. Націоналізація чи тимчасове взяття під державний контроль видобувних галузей. Нафта та газ, видобуток яких здійснюється на контрольованих територіях, повинні йти до держрезерву. Щойно відкриється можливість експортувати залізну руду, всі доходи повинні йти до державного резервного фонду.
  5. Максимальне збільшення держзамовлення у військово-промисловому комплексі.
  6. Повна заборона виведення капіталу їхньої країни.
  7. Обговорення можливості переведення в дохід держави великих депозитів – скажімо, понад 500 тисяч доларів, хоча сума і дискусійна. Настав час тим, хто 30 років «заробляв» на всій країні, віддати доходи для порятунку держави.