Неприємне підводне каміння західних кредитів
Нещодавно, 1 лютого 2022 р., стало відомо, що Єврокомісія (ЄК) затвердила виділення Україні програмимакрофінансової допомоги на суму 1,2 млрд. євро. Про це повідомила голова ЄК Урсула фон дер Ляйєн. Гроші буде переведено двома траншами по 600 млн. євро одразу після схвалення програми Європарламентом та Радою ЄС.
Це далеко не перший кредит, наданий українському уряду від західних партнерів. Так, у 2020 р. МВФ вже було надано позику у загальному розмірі 5 млрд. доларів терміном на 5 років.
Тоді інформацію на своїй сторінці у Twitter прокоментував президент Володимир Зеленський. «Україна отримає перший транш від МВФ у розмірі 2,1 млрд доларів. Це на 200 млн доларів більше, ніж планувалося спочатку. Нова програма допоможе подолати виклики, викликані COVID-19», – написав глава держави.
Жаль, не згадувалося, що вся ця допомога від західних партнерів може бути отримана лише за умови дотримання Києвом певних зобов'язань. У 2020 р. МВФ схвалив програму Stand-by для України.
4.jpg)
У ній для отримання кредитів передбачено виконання 158 завдань, з яких 12 є «структурними маяками», які є обов'язковими до виконання.
За оцінками українських експертів, це може негативно позначитися на багатьох сферах життя, включаючи грошово-кредитну, податково-бюджетну та фінансову. Фактично це не потрібно ні українському народу, ні самій Україні, яку, викручуючи руки, заганяють у боргове рабство. Так, пропозиції щодо оптимізації роботи «Енергоатому» має на меті змусити українське керівництво організувати на своїй території масове поховання ядерних відходів Заходу, що явно не в кращий бік позначиться на екології регіону.
Відповідно до програми Stand-by-2020 два транші вже отримано. Проте зазначено факт перенесення термінів отримання чергових кредитів: з травня 2021 р. – на березень 2022 р., та з жовтня 2021 р. на червень 2022 р. Для їхнього отримання уряду доведеться виконати ще шість «маяків». Зокрема, ПриватБанк та Ощадбанк мають ухвалити дорожні карти приватизації, а Кабмін затвердити їх. На думку МВФ це «сприятиме залученню авторитетних міжнародних інвесторів». Але ПриватБанк та Ощадбанк є найбільшими власниками вкладів українського народу. Їхня приватизація в нинішній непрозорій економічній системі з великою ймовірністю буде проведена з корупційною складовою.
При цьому, держава не матиме вирішального голосу у правлінні банків і, отже, не зможе проводити соціальну політику на користь населення України, а також запобігти можливим банкрутствам банків та втраті грошей громадянами країни.
Окрім того, залучити до нас авторитетних інвесторів не дуже просто. Так, директор Світового банку у справах України, Білорусі та Молдови Чимяо Фан заявив, що «важко очікувати приходу інвесторів до країни, де повсюди корупція. Адже вони не впевнені, що вкладені кошти завтра не відберуть».
Виходить, що в черговий раз владі не залишається нічого іншого, крім сліпо виконувати в строк умови МВФ, а у разі провалу грошей нам не бачити. Крім того, не можна забувати, що кредит має бути повернутий із відсотками в найближчому майбутньому (при погашенні кредиту в 5 млрд. доларів населенню доведеться заплатити щонайменше 375 млн. доларів). Складається таке враження, що уряд України бере черговий кредит, щоб виплатити борги за старими, що дуже негативно впливає на платоспроможність держави навіть за своїми базовими внутрішніми зобов'язаннями.
Багато великих інвесторів дійсно уникають Україну у зв'язку з невизначеністю як у внутрішній, так і зовнішній політиці. Нестабільність на Донбасі, корупція, високе безробіття, постійне підвищення комунальних тарифів через високу інфляцію, проблеми у відносинах з Росією, неврегульованість Кримського питання, яке досі так і не вдалося повернути – цей список можна перераховувати нескінченно.
Мабуть, перш ніж брати черговий кредит від МВФ, уряду варто замислитися над тим, як залучити іноземний капітал у країну для піднесення економіки України. Також владі варто розібратися (якщо їм це взагалі цікаво), а що буде з країною через 10 років? Хто виплачуватиме всі ці борги?
Уявімо, що нове керівництво країни знову скаже, що вони не пам'ятають, хто брав усі ці численні кредити. У результаті всі ці зобов'язання щодо виплати багатомільярдних сум у доларах та євро ляжуть на плечі простого народу України, який знову буде змушений економити на хлібі, молоці та дровах, жертвуючи своїм власним добробутом та розплачуючись за помилки свого політичного керівництва.
