28 травня
Завантажити ще

Невже збіг? Чому після запровадження держрегулювання продукти знову подорожчали

Невже збіг? Чому після запровадження держрегулювання продукти знову подорожчали
Фото: Мартінчик Павло

Новорічні свята, якими у нас зазвичай пояснюються подорожчання товарів, залишилися позаду, а ціни продовжують повзти вгору. І зупинити їх поки що не можуть ні відсутність нових свят, ні держрегулювання, ні гаманці українців, що спорожніли.

Чим викликане лютневе подорожчання товарів та чи є межа зростання цін? Про це ми поговорили із економістами.

Все вгору

Ціни на продукти зростають повільно, але впевнено. Тільки за останні пару тижнів твердий сир, який я зазвичай купую, став дорожчим на 5 грн, сир – на 4 грн, вершкове масло – на 6 грн за 180-грамову (!) пачку. Дорожчають хліб, м'ясо, овочі.

Звичайно, можна припустити, що все це особисті відчуття. Може ж бути, що ось так не пощастило: загалом ціни стоять на місці, а дорожчають продукти лише з мого особистого продуктового кошика?

Теоретично це, звичайно, можливо, але продуктові індекси говорять про інше. Тож, як каже мій знайомий психолог, якщо вам щось здається, то, швидше за все, це вам не здається.

Отже, індекс споживчих цін на продукти харчування загалом у лютому 2022 року становив 102,69%. Це означає, що лише за місяць продуктові цінники в середньому зросли майже на 3%.

Більшість позицій подорожчали на скромні 1-2%, але овочі борщового набору б'ють справжні рекорди (див. лише цифри). Тож тепер навіть пісний борщ важко назвати бюджетною стравою.

Чому вони дорожчають

Про те, що продукти в Україні продовжуватимуть дорожчати, економісти попереджали ще два місяці тому. Серед основних причин називали зростання тарифів на електроенергію, сезонність, збільшення мінімальної зарплати, а також зростання цін на продовольство. І всі ці фактори продовжують працювати на подорожчання і до сьогодні.

В Україні, як і раніше, не вистачає сховищ, де можна було б зберігати зібраний урожай

, – каже експерт Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин.

– За останні роки їх більше не стало, держпрограми з будівництва сховищ немає, тож у чому є, в тому й зберігаємо. І капуста, морква, цибуля – словом, усе те, що ми виростили та зберегли – дорожчають насамперед саме через зростання ціни на енергоносії, адже сховища треба якось опалювати.

Про те, як сильно на ціну овочів впливають тарифи, говорить і той факт, що минулого року на український ринок почали прибувати огірки з Росії. Справа в тому, пояснює Олег Пендзин, що огірки та помідори зараз виключно парникові, а парники – це серйозне споживання електроенергії. В Україні ціна на енергоносії надто висока, тоді як на внутрішньому ринку РФ вона набагато нижча. Відповідно, і огірки-помідори там дешевші.

А як же бути з іншими продуктами, які не пов'язані ні зі сховищами, ні з теплицями? Тут інша причина зростання світових цін на продовольство.

За логікою, Україна, будучи великим експортером продуктів, могла б не зважати на світові ціни, але в умовах глобалізації це неможливо, пояснює економіст Андрій Мартинюк. Ціни на світових ринках штовхають вгору цінники всередині країни. Виробникам, які можуть продавати свою продукцію за кордон за вищими цінами, просто невигідно продавати її дешевше своїм внутрішнім споживачам. Тож вибір небагатий: або українські цінники тягнуться вгору за світовими, або на нас чекає дефіцит продуктів.

Президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко додає: на зростання цін в Україні значною мірою впливає зростання зарплат, які торік піднялися майже на 30%. На думку експерта, якщо у 2022-му зростання зарплат буде таким самим великим, то й ціни зростуть відповідно.

Графіка

Графіка "КП в Украине"

А як же державне регулювання?

Здавалося б, запроваджене наприкінці минулого року держрегулювання мало б хоч трохи стримати зростання цін, але все пішло з точністю до навпаки. Збіг? Експерти так не вважають.

– Справа в тому, що держрегулювання ніяк не впливає на основну причину зростання цін – відчутне зростання витрат виробників, – зазначив у бесіді з «КП в Україні» аналітик TeleTrade Сергій Родлер. - І я не став би говорити про те, що всьому виною бажання ритейлерів нажитися на населенні. Проблема в тому, що виробники змушені постійно витрачати більше на створення продукту, а ось підняти ціни відповідно до зростання витрат вони не можуть, оскільки купівельна спроможність українців дуже обмежена. До цього минулого року додалися і додаткові фактори: подорожчання газу, яким опалюють приміщення, а також загальносвітовий дефіцит зерна та іншої сировини, яка використовується у виробництві продуктів.

Тобто зростає собівартість продукції, а тут ще запроваджуються незрозумілі правила щодо декларування націнки для ритейлу, продовжує Родлер. Цілком очікувано, що заборона збільшення цінника однієї групи товарів неминуче призведе до спроб компенсувати збитки за допомогою вартості інших товарів. Наприклад, якщо не можна піднімати ціни на вершкове масло 72,5%, то масло 83% просто злітає у ціні.

Якщо торгівля товарами стає невигідною, виходів із ситуації небагато: або припинити закуповувати ці найменування, або перекласти збільшені витрати на кінцевих споживачів. Як ми бачимо, перспектива так собі

, - підсумував Сергій Родлер.

На думку Олександра Охріменка, держрегулювання цін – це радше піар, ніж реальна економіка. Економіст нагадує, що в Україні до 2017 року працювало держрегулювання цін, і при цьому були періоди суперінфляції, тобто жодні держобмеження не заважали цінам зростати.

– Ніде у світі держрегулювання цін не працює і не може працювати, бо будь-яке регулювання просто збільшує навантаження на бізнес, – пояснює Охріменко. – Тому за таких умов ціни зростають, а не падають.

З тим, що державне регулювання цін – це сумнівний та недоречний крок в умовах ринкової економіки, погоджується і президент Інституту реформ та розвитку Києва Олександр Вовченко. Таким чином влада намагалася продемонструвати свою реакцію на критичну ситуацію з цінами та пом'якшити негатив у свій бік, каже економіст, але очевидно, що ці заходи не лише не принесли жодної користі українцям, а й ускладнили ситуацію.

Що далі?

Економісти, опитані «КП в Україні», вважають, що продуктові цінники зростатимуть і надалі. І це при тому, що українські ціни на продукти вже наблизилися до цін у країнах з успішними економіками, доходи українців у рази нижчі, ніж в Європі, а на продукти українці витрачають близько половини своїх доходів.

– На подорожчання продуктів у нашій країні впливають не лише зростання цін на енергоносії та зростання зарплат, а й щорічне підвищення цін на добрива, ослаблення гривні, постійні інфляційні процеси, – каже Олександр Вовченко. – А крім того – монополізовані ринки, корупційна складова, неефективна аграрна політика, технологічна «непідкованість», недосконалість транспортно-логістичної системи в Україні. Окреме питання – умови співпраці торгових мереж з українськими виробниками. І на кожен із цих пунктів у держави має бути чітка розгорнута відповідь: що потрібно зробити, щоб вирішити всі ці проблеми? Це велика копітка робота, але вона необхідна, адже адекватні та зрозумілі ціни на продукти – це наша продовольча безпека.

На думку Сергія Родлера, уряду варто насамперед підтримати вітчизняного виробника шляхом пільг хоча б на купівлю газу, а також подбати про вирішення проблем із дефіцитом. Наприклад, запровадити адекватне експортне мито для представників АПК. Без цих заходів ціни будуть зростати далі, і анонсовані « продуктові талони » тут зовсім не допоможуть.

Новини по темі: Цены інфляція продукти