П'ять ризиків для української економіки у 2022 році
Незважаючи на кризу у світовій економіці, Україна пережила два останні роки з незначними втратами - інфляція та курс долара перебувають у прогнозованих рамках, а від карантинних обмежень постраждало не так багато видів бізнесу, як це могло б бути. Проте наступного року на нас може чекати різке зростання цін на комуналку та продукти харчування. «КП в Україні» разом із експертами зібрала найбільші ризики для економіки наступного року.
Зростання тарифів
Для громадян найнеприємнішим сюрпризом наступного року може стати зростання тарифів на комуналку, яке заплановано на травень-жовтень. Влада взяла на себе зобов'язання перед МВФ не встановлювати обмеження на газ та тепло.
Експерти кажуть, що тарифи на газ, тепло та гарячу воду через це можуть підвищитися мінімум на 50-70%. Уряд та НБУ дають менш радикальні прогнози, але не менше ніж на 20%.
Причому дорожчатимуть послуги ЖКГ найближчі три роки. В уряді вважають, що виглядатиме це так:
2022 рік
- електроенергія +17,5%
- газ +20%
- гаряча вода та опалення +16%
2023
- електроенергія +10%
- газ +7,5%
- гаряча вода та опалення +10%
2024
- електроенергія +5%
- газ +10%
- гаряча вода та опалення +7,5%
У свою чергу, згідно з інфляційним звітом НБУ, тарифи на електрику підвищуватимуть до економічно обґрунтованого рівня зі швидкістю 20-25% на рік.
Це може боляче вдарити по населенню, але, як кажуть експерти, для самої економіки це добре.
– Сильніше, ніж зростання тарифів, варто побоюватися економічного популізму, – пояснює «КП в Україні» старший аналітик «Альпарі» Вадим Іосуб. - Побоюватися треба не підвищення тарифів ЖКГ, а, навпаки, їхнього заморожування. Необґрунтованого зростання зарплат та пенсій, роздачі інших економічних «плюшок» для відновлення політичної популярності влади. Подібні заходи, не підтверджені можливостями бюджету, призведуть до зростання держборгу, загальної розбалансованості економіки, зростання інфляції та девальвації гривні.
Продукти подорожчають
Через високі ціни на газ ми вже спостерігаємо подорожчання кондитерських та хлібобулочних виробів. Але це може бути квіточками. Через рік усі без винятку продукти харчування можуть суттєво подорожчати через те, що останнім часом злетіли ціни на добрива. Експерти кажуть, що у собівартості виробництва добрив 80% займає газ. Якщо рік тому тонна карбаміду (азотне добриво, відоме як сечовина) коштувала близько 250 доларів, то восени ціни злетіли до 800-900 доларів.
Крім того, аграрії чекають, що через високі ціни на газ у новому сезоні подорожчають засоби захисту рослин. У їх виробництві також застосовується газ. Зростання цих витрат аграрії закладуть у вартість майбутнього врожаю.
Отже, дорогий газ цієї осені може відгукнутися за рік.
Все це спричинить високу інфляцію. І хоча уряд заклав до бюджету інфляцію на рівні трохи більше 6%, експерти не вірять у це. За словами економіста Данила Моніна, якщо уряд «відпустить» у вільне плавання тарифи на газ і тепло, як це передбачає меморандум із МВФ, а продукти зростуть у ціні через газ, то інфляція за підсумками наступного року знову буде двозначною.
Відтік капіталу
Ще однією проблемою для країни може стати відтік капіталу. Коли іноземні інвестори починають розпродувати гривенні облігації, а потім купувати валюту для виведення її за кордон, ми традиційно спостерігаємо ослаблення гривні.
Це може статися з кількох причин. По-перше, через припинення політики стимулюючих заходів провідними центробанками світу гроші можуть подорожчати. Якщо США та ЄС вимкнуть друкарський верстат, то ставки прибутковості на цих ринках зростуть і частина інвесторів покине Україну.
Другою причиною втечі капіталу може стати російська військова агресія. Для прикладу: останнє накопичення військ північного сусіда біля наших кордонів коштувало національній валюті послаблення на 1 гривню за долар. Щойно напруженість знизилася, курс гривні почав зміцнюватися.
– Один із головних ризиків для економіки – це загострення геополітичної ситуації у відносинах з РФ, повернення конфлікту в «гарячу» фазу, – продовжує Вадим Іосуб. - Крім очевидних гуманітарних та економічних втрат це може призвести до серйозного відтоку капіталу, скорочення іноземних інвестицій, падіння гривні, зростання цін.
Нова хвиля кризи у світі
Якщо ви думаєте, що наступного року ризики від коронавірусних обмежень знизяться і на нас чекає зростання економіки, то це не зовсім так. Вплив кризи спостерігатиметься і наступного року, і від неї може постраждати і наша країна.
– Головною проблемою глобальної економіки, безумовно, залишиться коронавірус, – пояснює «КП в Україні» аналітик TeleTrade Сергій Родлер. - Різні темпи вакцинації в розвинених країнах, в країнах, що розвиваються, повинні посилити проблеми нерівності. Це видно на прикладі свіжого оновлення прогнозів МВФ щодо азіатських країн: якщо очікування МВФ щодо ВВП Китаю та Індії у 2021 році залишаються незмінними, то щодо країн АСЕАН він був переглянутий на 1,5%. Щодо України прогноз був переглянутий восени вже двічі до 4%, а потім і до 3,2%.
За словами експерта, складнощі з ланцюжками продажів досі не були вирішені. Водночас, через «Омікрон» виникає цілком реальна загроза повторного закриття портів, зокрема в КНР, де виявляють нульову терпимість і запроваджують масштабні карантини одразу щодо цілих міст.
З 10 найбільших портів 7 знаходяться саме у Китаї. При цьому брак судів і працівників логістичної сфери відчувається вже зараз - у середньому в світі вантаж приходить до одержувачів на 14 днів пізніше за терміни.
- Дефіцит комплектуючих у сукупності з доларом, що дорожчає, сприятимуть зростанню інфляції та зниженню купівельної спроможності населення, - каже Родлер. - Зрозуміло, цей факт знайде відображення у темпах відновлення економіки. Будь-які локдауни стримуватимуть цей процес. Якщо у розвинених країнах вакциновано близько 80% населення, то в Україні лише 33%. Коронавірус та його негативні наслідки для економіки залишаються головними викликами як для України, так і для всього світу.
До речі, криза може прийти із Китаю. Тим більше, що в четвер один із найбільших китайських забудовників оголосив дефолт, не розрахувавшись за двома кредитами на понад 1 млрд доларів. З урахуванням того, що їхній кредитний портфель становить близько 300 млрд доларів, це може стати початком світової фінансової кризи.
Відсутність політичної волі
Ну і нарешті, ще один ризик полягає в тому, що влада може відмовитись від реформ, які від неї вимагають західні партнери. Спочатку це цілком може сподобатися виборцям, але економіці може зашкодити
– Ще один ризик – це відсутність політичної волі у проведенні антикорупційних реформ, реформ судової системи, посиленні незалежності НБУ, корпоративному управлінні підприємствами з державною часткою, – резюмує Вадим Іосуб. - По суті, це означатиме розрив програми з МВФ. Окрім траншей МВФ, країна в цьому випадку залишиться без грошей інших міжнародних фінансових організацій, макродопомоги ЄС. Можуть бути знижені рейтинги країни і зросте вартість обслуговування держборгу. Зменшаться валютні резерви, які є подушкою безпеки країни.
