Цей нестерпний тягар чесності: чому варто подивитись ромком «Любить не любить»
В українських кінотеатрах в самому розпалі - показ романтичної комедії «Любить не любить» від студії А24. Але жанр «романтична комедія» тут лише верхівка айсбергу. Якщо копнути трохи глибше, то це вже чорний ромком, а ще глибше – то взагалі вийде романтичний психологічний трилер.
В оригіналі картина називається The Drama. Однак, вочевидь, українські прокатники чи перекладачі подумали, що нашому глядачеві слово «постіронія» чуже – бо чому це романтична комедія і раптом Драма? Тож вийшло так, що більш зрозуміле для чогось романтичного «Любить не любить» відсікло всю двоїстість, які автори вклали у назву фільму.
А жаль. Бо весь комедійний сенс картини та її провокаційність в тому, що персонажі роздмухують драму з якоїсь дрібниці. Студія А24 не була б студією А24, якби взяла в роботу примітивну історію кохання. Ні, тут набагато все закрученіше, ніж просто «любить не любить». Гляньте лише на цей провокативний постер.
Одразу видно - це не просто романтична комедія. А романтична комедія з подвійним дном. Постер до фільму
Закохана пара – продавчиня з книгарні Емма (Зендея) та працівник художнього музею Чарлі (Роберт Паттінсон) готуються до весілля. Вони зустрічаються вже два роки, страшенно закохані одне в одного і майбутнє після шлюбу видається їм безхмарним. Напередодні весілля вони разом з дружбами дегустують вина для вечірки і, захмелівши, вирішують пограти в гру «Який твій найгірший вчинок в життя» (погана ідея, дуже погана – ніколи так не робіть!).
В результаті Чарлі дізнається щось дуже нехороше. 15-річну Емму недолюблювали в школі і в неї з’явилась ідея влаштувати в класі стрілянину з батьківської гвинтівки і помститися тим, хто її ображав. До діла, звісно, не дійшло. Але Чарлі, замість того, щоб здивуватись чи обуритись,а. потім забути, не може викинути з голови образ 15-річної підлітки з гвинтівкою. Ні, він розуміє, що вона була дитиною, що новачкам в чужій школі може бути важко, що думки про те, як би жорстоко помститись одноліткам властиві більшості підлітків, для себе він намагається виправдати Емму, але…
До весілля залишився лише тиждень, а його постійно терзає думка «А чи так добре я знаю Емму?», «А чи та вона звичайна, за яку себе видає?», «А на які жахіття вона ще здатна?». Спроби поговорити з Еммою на цю тему перетворюються на спроби вивернути партнерці душу. Але й Емма починає відкривати для себе «темну сторону» ідеального, інтелігентного і культурного Чарлі. Підготовка до весілля перетворюється на якесь постійне накручування тривожності. Закохана пара вже ледь витримує взаємний тиск на грані психопатії.
Стосунки між закоханими стають все більш напруженими. Кадр з фільму
Режисер та сценарист картини Крістоффер Борглі майстерно нагнітає напруження, яке зростає між нареченими щохвилини. Доводить до сказу не лише персонажів, а й глядача, якому хочеться кричати героям - «що ти робиш!», «зупинись!», «помовч». Емма та Чарлі глядача не чують, продовжуючи вимотувати одне одному нерви. Так романтична комедія плавно перетворюється на чорну романтичну комедію, яка змушує задуматись і викликає масу запитань. А чи треба бути на сто відсотків відвертим зі своїм партнером, чи дійсно чесність – це чеснота? А якщо вона перетворюється на щось деструктивне, то чи потрібна така чесність і з собою, і з іншими? Можливо, краще залишити при собі якісь моменти свого життя?
Або навпаки. Може, ти дізнаєшся про кохану людину щось таке, що буде тобі потім довгі роки шлюбу муляти, як камінець у черевику і псувати життя, то, може, краще й не вступати до цього шлюбу, обійтись «малою кров’ю»? Або – проговорити всі свої таємниці ще так би мовити «на березі» і потім знати, що разом ми здатні пережити й не такі труднощі?
І головне – а як би ти сам вчинив на місці персонажів?
А ще в цій картині дуже хороша гра акторів. І, хоч між Зендеєю та Паттінсоном немає екранної хімії, вони все одно змушують глядача переживати за їхні подальші стосунки. Поведінка персонажа Паттінсона викликає в нас й «іспанський сором», й огиду. І в той же час жалість і співчуття. Та й героїня Зендеї виявляється геть не така біла й пухнаста, якою здавалась на початку – через деякі її вчинки, хочеться вистрибнути з крісла на екран і хапати її за руки, щоб вона не наробила проблем. До речі, їхні друзі поводять себе не краще. І на другому плані теж розвиваються питання довіри та відкритості у парі.
Чого варта лише подружка нареченої у виконанні прекрасної Алани Хаїм – мабуть, найбільше бісячий персонаж у картині. Але при цьому варто враховувати, що секрет Емми зачепив її больові точки. І, не виключено, що її стервозність, це всього лиш спроби якось подолати цей глибоко прихований біль .
Чи буде в цій історії хеппі-енд – неважливо. Важливо, що саме тут вважати хеппі-ендом.
У подружки нареченої - своя правда і свої проблеми з чоловіком. Кадр з фільму
ЦЕ ВАЖЛИВО
Проблема підліткової стрілянини в школі дуже актуальна в США. І Крістоффер Борглі не лише хоче поговорити про природу людських стосунків. Він використовує романтичну комедію як майданчик для того, щоб підняти цю важливе і болюче питаня. І хоча, те, як він це робить, дехто вже сприймає як «нормалізацію стрілянини», незважаючи на те, що Емма відмовилась від цієї страшної ідеї, робить спробу поговорити на цю табуйовану тему, вивести глядача з зони комфорту і викликати гострі дискусії (які рано чи пізно допоможуть вирішити це питання, ніж замовчування).
