Фронтмен рок-гурту O.Torvald та військовослужбовець Євген Галич ділився, що за час повномасштабної війни пройшов депресію, алкоголізм та лікування у психотерапевта. Нині співак продовжує працювати з психологом і запустив проєкт із психологічної допомоги військовим.
- Я регулярно працюю з психологом. До того ж, ми створили психологічні сесії для ветеранів. Тобто це хлопці-ветерани, які не мають змоги спілкуватися, умовно кажучи, з цивільними психологами через те, що вони їм мало довіряють. Ми намагаємось на своєму прикладі допомагати їм просто розмовами. Тому в мене зараз психологічні сесії не тільки з терапевтом, а й з побратимами, - розповів він в інтерв’ю «Люкс ФМ».
З якими проблемами зірки звертаються до психологів – в історіях Коротко про.
У вересні у день свого сорокаріччя TAYANNA зізналася, що останні кілька років були для неї дуже важкими. Це змусило співачку звернутися за допомогою до психотерапевта.
- Мені було дуже важко. Я загубила всі опори, які були в моєму житті. Я залишилася одна. І в бізнесі, і в особистому житті. Я в такій ситуації була років 10 тому. І зараз вона повторилася. У мене була дуже глибока депресія. Напевно, вона сталася для того, щоб я дійсно подивилася в глибину себе і пішла на психотерапію. І це важко, коли ти розумієш, що, наприклад, тобою керувала все життя якась травма дитяча. Думаєш: «Я ж могла жити інакше». А мною керував якийсь дитячий страх – або недолюбленість, або невпевненість, - розповіла Тетяна Решетняк в інтерв’ю «Неймовірній правді про зірок».
Водночас TAYANNA каже, що не вважає себе фантастичною жінкою, про яку співає, а в терапії намагається вирішити проблеми із самооцінкою.
- Я не вважаю себе фантастичною жінкою. Це та жінка, якою я хотіла б стати. Є такий дисбаланс між тим, що я написала у пісні, й тим, яка я є. Цю пісню я писала, коли дійсно відчувала себе такою у моменті. Тому що такою бачив мене чоловік, який був тоді поруч зі мною і для якого я написала цю пісню. Але коли ми з ним розійшлися, все - я ніколи не відчувала себе фантастичною жінкою. Це моя основна тема в психотерапії – оцей комплекс меншовартості і недооцінення себе. То як ти можеш себе відчувати фантастично, коли в тебе всередині якийсь біль чи якась травма? Скільки собі казала: психани, візьми і полюби себе! Але ж воно так не працює. Це реально потрібно працювати над собою, - пояснила співачка.
Для TAYANNA основна тема в психотерапії – комплекс меншовартості і недооцінення себе. Фото: Instagram.com/tayanna_reshetnyak/
Любава Грєшнова працює з психологом вже понад 10 років.
- Я людина достатньо рефлексуюча, депресивна. І саме через це я вже більше 10 років в терапії з психологом. У мене різні бувають стани. Бувають стани, коли просто хочеться вийти у вікно. І це буває нерідко. Я переживаю це сама, бо не хочеться засмучувати маму, близьких. Підписникам це теж не треба, бо коли тобі погано, люди дуже люблять таке смакувати. Тому це завжди всередині, а зовні здається, що я дуже життєрадісна і все в мене класно, - розповідала Любава в інтерв’ю Коротко про.
За словами акторки, депресивні стани у неї бувають через розчарування в людях:
- Мені все здається, що далі вже неможливо, немає куди, але кожного разу люди намагаються мене здивувати. Я взагалі вибудувала своє життя так, що в мене в принципі друзів майже немає. Мої найкращі друзі – це чоловік, син, мама, тато, бабуся, деякі родичі. Я максимально себе оберігаю. Але люди все одно дивують. Я не розумію, чому вони такі злі, заздрісні, як вони можуть бути такими безжалісними, як вони можуть бути такими кар’єристами… І це не про війну, це про прості людські стосунки. Мене це настільки душить! Тому просто даю собі час прийняти це і відгородитися, щоб мати змогу рухатися далі.
Любава зізнається, що їй би дуже хотілося навчитися бути щасливою.
- Я б хотіла себе бачити в точці, в тому етапі, де мене не вибивають із життя, де, що б не сталося, я знаходжу в собі сили лишатися цілісною, впевненою в собі і щасливою, щоб нести світло людям, - додає акторка.
З початку повномасштабної війни актор та комік Кирило Ганін тролив росіян у чат-рулетці, знімаючи це для YouTube. Його онлайн-трансляції стали вірусними в мережі, однак це позначилося й на його психічному здоров’ї.
- Спілкуючись з тими свинями, неможливо себе стримувати, я дуже емоційний. Я зайнявся своїм здоров’ям, тому що інколи в житті поводився так само, як на стрімах. У мене не було межі. Я спілкувався з людьми, неначе це черговий співрозмовник з чат-рулетки. Мені було дуже погано. Через це ми ледь не розійшлися з дівчиною, – зізнався Кирило Ганін каналу ТЕТ.
Щоб врятувати стосунки з коханою, актор вирішив звернутися до психотерапевта. Завдяки сесіям він почувається значно краще й уже з власного досвіду радить вчасно піклуватися про свій ментальний стан.
- Ходити до психолога – це не означає бути психом. Ходити до психолога – це означає усвідомлювати, що в тебе є якісь проблеми. Психолог – це не лікар, він не лікує. Він дає маршрут, по якому варто йти. Насправді моя психотерапевтка не дала мені жодної поради. Вона каже: «А спробуй зробити ось так». Я пробую, і в мене виходить, і мені від цього краще, – каже Кирило.
Кирило Ганін пішов до психолога після спілкування з росіянами у чат-рулетці. Фото: Instagram.com/kiril.ganin_club/
Оля Полякова розповіла, що звернутися до психотерапевта її змусила тривожність. Співачка каже, що відвідувала сеанси впродовж трьох місяців.
- Раніше мені здавалося, що люди, які дивляться дуже сильно всередину себе, їм просто немає що робити. Але прийшов момент… Думаю, це була криза середнього віку, яка в мене сталася трішки пізніше, ніж в інших людей. Ми ж всі різні. У жінки в середньому це відбувається у віці 36 - 42 роки. Я, як конячка, бігла по колу, в мене ніколи не було навіть часу відслідкувати свої почуття. Мені було дуже комфортно, що я така весела, класна, енергійна, красива, - поділилася співачка в інтерв’ю Маші Єфросиніній.
Оля Полякова зізнається: проблема була в тому, що вона не вміла досліджувати свої почуття.
- Не думала, чому буваю то агресивна, то хочу їсти, то хочу сексу, то плакати, то істерично сміятися. Чому так? Мені здавалося, це у мене такий характер. Але я перестала це вивозити і звернулася до психотерапевта з одним запитом: «Я більше не можу, не вивожу ні себе, ні свій характер, ні весь цей пи…ць, який несеться, не розумію, куди йти, що на нас і нашу країну чекає попереду, що чекає в цій країні моїх дітей». Мені було дуже погано. У мене вперше в житті не було ніякого майбутнього попереду. Цей стан взагалі переслідує всіх нас. Ти не бачиш ніякої картини.
За словами Полякової, прийшла вона в терапію у дуже розваленому стані:
- Коли я приїхала до Німеччини з двома дітьми на початку повномасштабного вторгнення, сиділа і ридала, моя подруга-психіатр почала малювати мені план на завтра, на день. Кажу: «Що ти робиш? У мене життя розлетілося. У мене немає майбутнього. Який план?» А вона каже: «Це перше, що ти повинна зробити. У тебе повинно бути хоч якесь відчуття того, що буде завтра». Ми всі перестали мріяти.
Я прийшла в абсолютно розірваному стані: не хочу, не можу, не знаю, куди йти. І зараз я працюю з тривожністю. Все йде від тривожності, коли ти не можеш просто полежати, бо тобі треба кудись бігти, тебе аж підкидає… Я раніше думала, що це енергія. Що я дуже сильно хочу піти й спекти той хліб. Але ні. Це тривожність тебе так підкидає, бо ти не можеш залишитися із собою наодинці на п'ять хвилин, ти хочеш себе чимось зайняти, щоб не думати про те, що насправді тебе тривожить. Ми плутаємо дуже велику кількість своїх бажань з тривожністю. Я вже зрозуміла, як це працює.
Оля Полякова каже, що ми плутаємо велику кількість своїх бажань з тривожністю. Фото: Facebook.com/polyakovamusic