Статистика COVID-19 "правильна" і реальна: у чому різниця
34 408 нових випадків у щоранковій статистиці МОЗ за 28 січня, але понад 48 тисяч позитивних ПЛР-тестів за цю ж добу. 2 384 нових хворих у Києві "офіційно", але 6 669 позитивних тестів – за даними столичних лабораторій. Такі цифри наводить системний аналітик Євген Істребін на своїй сторінці в соцмережі для ілюстрації "правильної статистики", яку нам щодня озвучують.
Дізнатися реальну кількість хворих не можна
Іншими словами є реальні дані, а є ті, що показують. Перші з кожним днем виглядають дедалі тривожнішими, другі стримують панічні настрої. З одного боку, не піддаватися істериці правильно та корисно для здоров'я. З іншого боку - в умовах епідемії краще знати, що відбувається, ніж перебувати в рожевих окулярах.
А дійсність така, що для повного розуміння щоденного приросту нових хворих до кількості позитивних ПЛР-тестів потрібно додати тих, хто має позитивні експрес-тести, і тих, хто захворів, але тести не робив.
Наприклад, 26 січня офіційна кількість нових виявлених випадків була 24 321. За даними Євгена Істребіна, цього дня було отримано 47 835 позитивних ПЛР-тестів та 13 864 антиген-тести. Тобто у сумі виявлено 61 698 нових хворих. Плюс невідома кількість хворих, які не пішли робити тести. І виходить, що оцінити зараз реальну кількість хворих в Україні неможливо.
Беззаперечним лідером у розбіжності між новими випадками та кількістю виявлених ПЛР-тестів стабільно виступає Київ. У свіжому прогнозі розвитку епідемії COVID-19 від Національної академії наук вказується, що кількість нових позитивних тестів збільшилась у 10 разів у порівнянні з мінімальними значеннями початку січня та перевищила максимум минулої хвилі на 50%. Але на динаміці нових виявлень це ніяк не позначилося через суттєві затримки оприлюднення результатів тестування.
"Подібні затримки можуть вплинути на своєчасність вжиття заходів щодо стримування інфекції", - попереджають у НАН.
І вони не просто можуть, вони вже впливають, тому приклад – ситуація з переходом на дистанційку в столичних школах. Точніше, неквапливі роздуми над переходом. Деякі вирішили не виходити з 31 січня, деякі не вирішили, а є й такі, хто вже повчився онлайн та з понеділка повертається до звичайного режиму. А чому ні, якщо цифри не лякають?
Затримки – від трьох днів до місяця
Євген Істребін ситуацію із внесенням нових випадків у столичну статистику називає кричущою. За його інформацією, за перші чотири дні цього тижня у Києві отримано понад 25 тисяч позитивних ПЛР-тестів, тоді як у статистику потрапляє близько 2 тисяч на день. Тобто розбіжність – більш ніж утричі, ця тенденція спостерігається ще з кінця 2020 року, що підтверджують і щомісячні прогнози розвитку епідемії від НАН України.
Чому відбувається такий розрив у даних? У звіті науковців Національної академії наук зазначено, що інформація оприлюднюється із затримкою. Не всі нові випадки, нові смерті та одужання, про які йдеться сьогодні, сталися протягом вчорашнього дня. І між подією (тестування, виписка, госпіталізація, смерть) та внесенням цієї інформації до бази даних, а потім її оприлюдненням можуть бути "значні затримки". У НАН говорять про те, що середня тривалість таких затримок почала зменшуватись і зараз становить 3-6 днів. За інформацією Євгена Істребіна, дані іноді вносяться із місячною затримкою.
Правильним індикатором реальної кількості нових випадків є кількість позитивних ПЛР-тестів – вона стає відомою набагато раніше, ніж інформація про кожен окремий випадок буде внесена до реєстру. Робиться це сімейними лікарями вручну – тими самими лікарями, які ще приймають пацієнтів, ходять на виклики, займаються вакцинацією та нескінченно щось вносять до електронної системи охорони здоров'я.
"27 січня о 9-й вечора мені прийшли результати ПЛР за 25 і 26 січня, - пише в соцмережах сімейний лікар. - Крім того, що їх треба внести, треба ще повідомити пацієнтів і вислухати потік паніки. З самого ранку вношу дані та спілкуюся з хворими, потім на чергування, і не знаю, чи встигну подати дані хворих.
Лабораторії на межі краю
Крім затримок з об'єктивних причин є явні заниження з незрозумілих. Ну, як незрозумілих – "боротьба" з панікою, небажання вводити жорсткі обмеження, "червоні зони", не кажучи вже про непопулярний з усіх боків локдаун.
У соцмережах люди з різних регіонів кажуть, що лікарні приховують випадки зараження у нековідних відділеннях. Адміністрації це невигідно: і клопоту багато з поясненнями, доганами, купою документів, і відділення на карантин закриють. А так ковідний тихо виписаний "за власним бажанням", і всім начебто добре.
Аналітик Олена Герасимова з Інституту економіки та прогнозування НАН України у своєму свіжому щотижневому огляді констатує приріст госпіталізацій абсолютно в усіх областях країни. І явне заниження офіційної статистики нових випадків удвічі у Київській, Волинській, Хмельницькій та Львівській областях. У столиці дані щодо захворюваності занижені вп'ятеро.
Не додають об'єктивності картини та обмежені потужності лабораторій для тестування. На думку Євгена Істребіна, межу їхніх можливостей практично досягнуто.
Добовий максимум ПЛР-тестів восени становив 77 тисяч, у нинішню зиму вже доходили до обробки 65 тисяч тестів на день. Деякі лабораторії навіть зараз, на розгоні хвилі, не справляються: наприклад, за даними на 27 січня, необробленими у всій країні залишалися близько 8,5 тисячі тестів. Дніпропетровський, Хмельницький та Волинський обласні лабораторні центри не встигали проводити дослідження більше, ніж усі інші.
Тому обробки 100 тисяч тестів на день лабораторії навряд чи досягнуть. І є ризик прийняти "межу" їх потужностей за плато епідемії. Хоча настане воно не через уповільнення темпів захворюваності, а просто тому, що вище цієї межі у нас не тестують.
Що далі?
За нинішній тиждень, коли нова хвиля піднялася просто на очах, темпи зростання добових госпіталізацій зросли до 42%. Найактивніше стаціонари заповнювалися в Івано-Франківській, Львівській, Вінницькій, Харківській, Дніпропетровській та Одеській областях. Темпи зростання позитивних випадків за тиждень збільшились на 118%.
Часто трапляються історії з минулої осені, коли сімейні лікарі направляють на безкоштовний ПЛР-тест через 3-4 дні, тому що черга. Або коли склав тест у четвер, а результат буде у вівторок, бо не встигають. З особливостей нових реалій – зосередженість на невакцинованих хворих та "посунення" тих, хто щеплений. І нестача всього: тестів, потужностей, рук та людей, фізичних ресурсів лікарів.
За прогнозами вчених, найближчим часом просвіту не буде, а пікових значень цієї хвилі ми досягнемо за 2-3 тижні. Говорячи про нові випадки, у НАН називають середню денну цифру близько 40 тисяч (максимальна межа – майже 53 тисячі) до кінця наступного тижня.
Системний аналітик Євген Істребін, чий негативний варіант прогнозу на січень, на жаль, підтвердився, вважає, що є фактори і "за", і "проти" повторення листопадового сценарію.
Чинники "за" дуже прості - низький рівень як вакцинації, так і дотримання епідемічних заходів безпеки з повним ігноруванням масок.
Фактори "проти": зовсім недавня хвиля з великою кількістю перехворілих, більш високий рівень вакцинації порівняно з вересневим та негайне закриття всіх навчальних закладів на тлі ще не остаточно заповнених стаціонарів.
Що з цього вийде – дізнаємось дуже скоро, але лютий буде складним. І це не паніка.
