Лікарі про проблеми з киснем у ковідних лікарнях: день пережили – і добре
На піку нової хвилі пандемії, коли добова кількість хворих в Україні перевалила за 20 тисяч, а позначка летальних щоденних наслідків почала досягати півтисячі, зіткнулися із несподіваним: у лікарнях різних регіонів катастрофічна ситуація з киснем.
Наприкінці минулого тижня про його нестачу заявила влада Чернігова, 25 жовтня колапс стався в Миколаєві, де постачальник перед вихідними привіз до лікарні №5 менший обсяг, ніж потрібно, а у понеділок не приїхав зовсім.
Для 300 пацієнтів, які потребують кисневої підтримки, з усього міста звозили концентратори, шукали, де заправити балони, залишки подавали тільки в реанімації. І зовсім кричуща історія - 26 жовтня в Одесі, де 43 пацієнтів довелося евакуювати серед ночі через нестачу кисню до лікарні №11.
- Спочатку проблеми почалися у Миколаївській області, і дійшло до того, що машину з киснем, яка їхала до Одеси, завернули до Миколаєва, - розповів «КП" в Україні» лікар-анестезіолог Роздільнянської ЦРЛ Іван Чернов. - І це виявився той кисень, якого потім забракло Одесі. Спершу він закінчився у лікарні на Міхновського, бо постачальник не доставив його вчасно, а потім рятівну машину перехопили та відправили до Миколаєва. Це й призвело до того, що пацієнтів із лікарні на вул. Міхновського довелося спішно евакуювати до стаціонару на вул. Ядова.
І все це божевілля відбувається на тлі запевнень МОЗ, що кисню у нас достатньо, до лікарень він надходить, а кількість ліцензованих виробників зростає як на дріжджах – тільки ось було 16, а вже 22! Ну а як же, ми ж провели роботу, готувалися після весняної хвилі, гроші виділили у вересні на кисневе постачання, Індії навіть свій кисень пропонували. Щоправда, до виробників належать і постачальники, а два заводи закрилися на ремонтні роботи, а ще один «трохи поламався», тож довелося домовлятися про закупівлі з Польщею. А нова хвиля виявилася кисневозалежною – і це єдине, в чому чиновники не набрехали.
«Дельта» збільшила потреби у кисні у 2-3 рази
За словами київського пульмонолога Світлани Бичкової, потреба в кисні, що збільшилася у рази, пов'язана з більш важким перебігом ковіду.
- Штам «Дельта» частіше викликає пневмонії з великим ураженням легень – до 70-80% або навіть 90%. Легкі складаються з мішечків, кожен з яких своїм дном прилягає до судини, і пневмонія при ковіді характеризується тим, що потовщується відстань між мішечком, в якому повітря, і судиною. Внаслідок цього кисень не може надходити з легенів у кров. І чим більший відсоток ураження, тим сильніше пацієнт потребує кисню. При цьому і потоки його можуть бути різні: комусь достатньо подавати його зі швидкістю 4-5 літрів на хвилину, а комусь - 10 літрів на хвилину. Відповідно, за такої швидкості кисень дуже швидко витрачається.
При цьому абсолютно не прогнозовано, скільки часу пацієнт проведе на кисні, як відреагує організм і який «ліміт» закладається на кожного. Одному вистачить семи днів, іншому може знадобитися півтора місяці.
Крім того, кисню потребує і безліч постковідних пацієнтів, у яких після хвороби залишається фіброз. За словами Світлани Бойко, таким людям достатньо зранку встати та почистити зуби, щоб сатурація впала. І після переведення в «чисту» пульмонологію, коли пацієнт уже не виділяє вірус, він може потребувати кисню, доки стан не стабілізується.
Слова пульмонолога підтверджує й анестезіолог Іван Черненко. Виходячи з його практики, потреба в кисні «Дельта» збільшила у 2-3 рази.
– Проблема з киснем була і рік тому, але тоді реально нічого не було, – каже лікар. – До нової хвилі готувалися, проте ніхто не був готовий до таких масштабів – і це не лише кількість пацієнтів, але й їхня кисневозалежність. Не можна сказати, що це тільки наша проблема, з нею стикаються і в Європі - у тій же Німеччині з їхньою розвиненою медициною наразі теж перебої з киснем. Жодна система у світі не в змозі витримати такі пікові навантаження на медицину і такі потреби у кисні, як нині. Попит перевищив пропозиції. А ковід залишився тим самим – так, у «Дельти» є свої особливості з раннім початком і різкішим перебігом, але одна справа, коли у відділенні умовно 10 важких пацієнтів, та інша – коли їх 25. І проблеми з киснем – результат дуже великої кількості саме важких хворих.
Пульмонолог Світлана Бичкова. Фото: Особистий архів
Потрібно 50, але використовуємо 10
Балансує на межі дефіциту кисню й Херсонська область. Наприклад, у Генічеській районній лікарні, куди звозять пацієнтів із чотирьох громад, на добу потрібно 50-60 балонів – наразі на кисні 56 пацієнтів. Через необхідність ззаощаджувати використовують лише 10 на день, решта – концентратори. Вони, звичайно, не підходять для важких хворих - їм дістається кисень, а для тих, хто хворіє легше, використовують концентратори - іноді по два на одну людину.
розповідає головний редактор генічеського інтернет-видання «Новий візит» Геннадій Осьмак
Генічеський район не лише найбільший, а й найвіддаленіший від Херсону, тому найважчих хворих доводиться везти за 250 кілометрів. До самого Генічеську ближче Запоріжжя, тож кисень від АЕС може стати рятівним для лікарні. Хоча й не в одному кисні проблема - працювати у медичному закладі скоро буде нікому. Звільняються і медсестри, і лікарі, котрі втомилися терпіти затримки зарплат. Днями з медперсоналом ЦРЛ нарешті розрахувалися за серпень.
З Роздільнянської ЦРЛ машина поїхала вранці, щоб заправити балони, і лікарі не знали, що з цього вийде.
– У нас є балони, циліндри та киснева станція біля лікарні, яка, на жаль, днями зламалася, – каже анестезіолог Іван Черненко. - Ми були змушені екстрено перейти на балони - це дуже економічно невигідно і незручно, оскільки потрібно їздити і заправляти їх. Кисневі циліндри заправляє машина, що приїжджає, від постачальника. Це спеціалізований транспорт, якого немає ані у лікарень, ані в області. Поки що у нас немає кисневої кризи, але те, що наразі його не вистачає через вихід станції з ладу – це проблема.
Із навантаженням не справляється техніка - та ж станція, що зламалася, не була розрахована на такі потужності. Хоча в Роздільній, за словами лікаря, вона була гарною, сучасною - великий концентратор промислового масштабу, що продукує кисень з повітря. Але й такі станції мають обмеження за потужністю – вони не можуть виробляти більше, ніж у них закладено, а з ладу виходять через перевантаження. Але медики не мали інших варіантів – кисень життєво необхідний.
– Сьогодні ми екстрено взяли концентратори у сімейних лікарів, які виділяли на амбулаторний етап, щоб "сімейники" могли давати їх пацієнтам, – розповідає анестезіолог. - Ось ми їх тимчасово забрали, максимально намагаємось економити та чекаємо на машину із заправленими балонами. Але якщо раптом у нас не заправлятимуться циліндри, ми не витягнемо. Балони не допоможуть, бо машина не встигатиме їздити до Одеси та заправляти їх. Тоді буде те саме, що й на Міхновського, – пацієнтів доведеться кудись переводити. Тільки я сумніваюсь, що до Роздільної поїде колона із швидкої допомоги їх евакуювати, це не Одеса.
Спроба "набити ціну"?
На думку лікаря, тому й була так важлива вакцинація до початку нової хвилі – усі розуміли, що у пікове навантаження наша медсистема не витримає. І вона це з великим "успіхом" демонструє, хоча, якщо вірити прогнозам, найвищий пік у нас ще попереду – у перші тижні листопада. Тому наразі, коли у лікарнях зайняті геть всі ліжка, доводиться виписувати тих, хто одужує, тих, хто не сильно кисневозалежний, - їм видають концентратори і відправляють додому, госпіталізують лише важких пацієнтів.
Мабуть, не остаточним піком керувалися і в МОЗ, коли допустили закриття на ремонт двох заводів-виробників саме у жовтні – не раніше й не пізніше. Як повідомив на брифінгу заступник міністра охорони здоров'я Олександр Комарида, «ми ще не дійшли до пікового періоду. Коли кисень буде необхіднішим, ці заводи працюватимуть на повну потужність і збільшать кількість кисню, який вироблятимуть». Виходить, що наразі він «менш необхідний», а лікарні перебільшують масштаб проблеми і просто розважаються, перевозячи пацієнтів із одного стаціонару до іншого? Адже загалом, за словами чиновника, дефіциту кисню у ковідних лікарнях немає. Прикрість в тому, що є ще й «зокрема» - деякі лікарні в деяких семи, за даними системного аналітика Євгена Істрєбіна, регіонах. А в них щохвилини потрібно дихати «деяким» людям, яким просто не пощастило опинитися в такій лікарні.
– Я не фанат «теорії змови», але все це схоже на спробу «набити ціну» та маніпуляції на ринку, – вважає Іван Черненко. – Чому заводи не пішли на ремонт улітку, адже всі знали, що восени буде пікова захворюваність? Щоб потім утридорога перепродавати кисень? А те, що кисневий ринок у нас – один із найкриміналізованіших, ні для кого не секрет. Коли той самий Одеський припортовий завод продає кисень по 5 тисяч за тонну, його купує постачальник та продає лікарням по 15 тисяч. І про цю проблему всі знають, але всіх влаштовує. Або є кисневі фірми-«прокладки», коли великий виробник продає своїм же дрібнішим продавцям, а ті вже вроздріб утридорога перепродають лікарням. І закриття виробництв на ремонт зараз – це або маніпуляції самих заводів, або влада десь прорахувалася. Звичайно, можливо, у них є жорсткі рамки та терміни для ремонтів, можливо, вони чекали на якісь деталі, але виглядає це дещо дивно.
Анестезіолог Іван Черненко. Фото: Особистий архів
Порятунок тих, хто задихається, – проблема керівників лікарень
А тим часом чи вистачить сьогодні лікарні кисню - головний біль кожного головного лікаря. Він, звичайно, дзвонитиме до міськздраву, облздраву у критичних випадках, проситиме вплинути на ситуацію. Те ж завертання машини, яка їхала до Одеси, не могло обійтися без втручання чиновників, яким треба було рятувати Миколаїв. Якось ситуацію моніторить РНБО, намагаючись стежити за розподілом за потребами. Але чиновники далеко, а пацієнти – ось вони, і чи буде чим їм дихати – проблема керівництва лікарень.
– У нас, наприклад, немає спеціалізованого транспорту для перевезення балонів, – каже Черненко. - І це турбота головного лікаря - де він його дістане, скільки він за нього заплатить. Тільки заправка кріоциліндрів – це 20 тисяч гривень на добу, приблизно як лікування одного пацієнта, на яке нам НСЗУ виділяє 22 тисячі. І це лише кисень на одне відділення! А є ще споживана енергія концентраторами та кисневою станцією, заправлення балонів.
У лікарнях, де дефіциту немає, теж із завмиранням серця щодня підраховують, скільки кисню витрачено минулої доби.
– У нас 270 осіб у відділенні, з них 176 - кисневозалежні, – констатує генеральний директор міської клінічної лікарні №4 у Дніпрі Наталія Бут. – І це особливість нинішньої хвилі – багато пацієнтів потребують кисневої підтримки. У нас 260 централізованих точок із високопоточним киснем, і під них зайнята частина оперблоку. А витрати збільшилися втричі! Якщо минулої хвилі тонна на день була великою цифрою, то нині - 2,5-3 тонни на день. Нас рятує постачальник, який знаходиться у Дніпрі, у нас укладено договір, за яким вартість однієї тонни – 5800 гривень. І заправки відбуваються щонайменше тричі на тиждень. Якщо бачимо перевитрати, нам наступного дня довозять кисень. Резерв знаходиться у кріоциліндрах загальною ємністю 14 тонн, ось на ранок є запас 8 тонн.
Витрата кисню залежить не лише від кількості пацієнтів, а й від того, як вони ним користуються – можуть відкласти маску убік, невчасно перекрити кран. За цим у лікарні намагаються стежити, контролює процес киснева служба. Багато забирає і реанімація, тому чим більше там хворих, тим більші витрати.
Щодо проблем із дефіцитом в інших регіонах, Наталія Бут припускає, що лікарні могли вчасно не укласти договори з постачальниками. Або уклали, але не збільшили зі зростанням захворюваності обсяг, що поставляється. Адже ще у вересні здавалося, що на існуючому обсязі можна протриматися до кінця року, але "Дельта" внесла корективи. Важлива й «історія стосунків» із постачальником – добре, коли вона довга, перевірена та надійна.
Бут генеральний директор міської клінічної лікарні №4 у Дніпрі Наталія. Фото: Особистий архів
