З понеділка, 11 грудня, у Дарницькому районі столиці почнуться військові навчання Угруповання сил і засобів оборони Києва. Вони будуть тривати протягом декількох днів і закінчаться лише 14-го числа, повідомили у пресслужбі Київської міської військової адміністрації.
- Знімати та оприлюднювати відео- і фотоматеріали пересування військових і техніки – заборонено, - нагадав людям голова КМВА Сергій Попко.
Він додав, що під час тренувань відбудуться практичні дії із залученням особового складу, штатної військової техніки та озброєння. Мета навчань - нарощування бойових спроможностей під час підготовки і ведення оборонної операції.
Заборона на відео- і фото фіксацію переміщення техніки та на роботу сил ППО в Україні введена з початку повномасштабного вторгнення РФ. Основна ціль заборони – щоб ворог не зміг використати оприлюднені дані для коригування ударів.
В Україні також діє заборона на користування відеореєстраторів на авто- та мототранспорті. Вона поширюється на всі регіони України і діятиме до закінчення війни.
[category] => 2898 [categories] => [categories_seo] => [type] => 0 [position] => 342859 [adate] => 1702282872 [publication_date] => [adate_day] => 1702252800 [approved] => 1 [langid] => 2 [created] => 1702282872 [changed] => 1702282872 [userid] => 58 [redirect] => [views] => 0 [shares] => [comments] => [header] =>Тренування оборони міста Києва буде тривати декілька днів.
[with_photo] => 1 [with_gallery] => 0 [with_video] => [imagealt] => facebook.com/GeneralStaff.ua [coordinates] => [extcode] => [user_changed] => 58 [common_props] => [models_props] => [file] => [sources] => [references] => [authors] => [creator] => [files] => [gallery] => [images] => [props] => [tags] => [article_shares] => [article_childs] => [video] => [props_data] => [articles:protected] => articles Object *RECURSION* [childs_total] => 0 [alias32] => 599557404 [indexed] => [reindexed] => 0 [cropdata] => {"art":{"main":{"src":"\/img\/forall\/u\/0\/58\/409223464_701506658829082_6410678050540707006_n(5).jpg","crop":{"x":"0","y":"0","w":"2048","h":"1092"},"action":"update","format":"original"},"news_big":{"src":"\/img\/forall\/u\/0\/58\/409223464_701506658829082_6410678050540707006_n(5).jpg","crop":{"x":"0","y":"0","w":"2048","h":"1070"},"action":"update","format":"original"},"tn2":{"src":"\/img\/forall\/u\/0\/58\/409223464_701506658829082_6410678050540707006_n(5).jpg","crop":{"x":"116","y":"0","w":"1817","h":"1365"},"action":"update","format":"original"},"news_cover":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"infographics":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"}},"gal":{"main":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"tn":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"idx":""}} [other_author] => [priority_top] => [anchor_rubric] => [anchor_time] => [pos_in_the_feed] => 0 [other_data] => ) [681285] => article Object ( [absnum] => 681285 [numsup] => 0 [childs] => 0 [alias] => u-kijevi-trivoha-spratsjuvala-razom-z-ppo-cherez-balistiku [title] => У Києві тривога спрацювала разом з ППО через балістику [title_short] => [meta_title] => У Києві тривога спрацювала разом з ППО через балістику [meta_keywords] => Київ балістика, Юрій Ігнат [meta_description] => Уранці Росія вдарила по Києву Іскандерами або ракетами С-400, повідомив речник Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат [seo_h1] => [seo_body] => [body] =>Фахівці з’ясовують, який тип балістики Росія запустила по Києву уранці 11 грудня. Про це в ефірі загальнонаціонального телемарафону «Єдині новини» повідомив речник Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат, передає Укрінформ.
- ...Тип уточнюється. Це значення особливого не має, коли всі цілі збиті. Але тим фахівцям, які зараз документують чергові злочини РФ, це зробити непросто, бо ракети, які знищуються у повітрі, вибухають і розлітаються на шматки, які потім горять. Ідентифікувати можна краще за все за двигунами, які в тих ракетах. Тому треба дочекатись висновків. Які саме були ракети: балістичні Іскандер–М, або зенітні керовані ракети С-400, - сказав він.
Ігнат підкреслив, що добре відпрацювали сили ППО, захистивши дуже багато людей у Києві. Він додав, що сигнал тривоги спрацював разом з роботою ППО, бо РФ інколи ретельно планує свої операції із запуску балістики. Відстань часто дуже маленька, бо запускають з окупованих територій, і «тому інколи менше ніж хвилину самого польоту ракети до самого влучання». Тому, коли є інформація про загрозу балістичного озброєння, це значить, що є інформація про можливі пуски. Але інколи ворог робить це більш ефективно і приховано.
Речник Повітряних сил уточнив, що інформація про запуски потрапляє не лише від української розвідки, а й від партнерів, які допомагають з цією інформацією.
Уранці понеділка протиповітряна оборона знищила в Києві та області вісім балістичних ракет. У Дарницькому районі столиці вибуховою хвилею та через падіння уламків пошкоджені приватні будинки та четверо людей постраждали.
[category] => 2871 [categories] => [categories_seo] => [type] => 0 [position] => 342836 [adate] => 1702282800 [publication_date] => 1702282800 [adate_day] => 1702252800 [approved] => 1 [langid] => 2 [created] => 1702282709 [changed] => 1702282960 [userid] => 26073 [redirect] => [views] => 0 [shares] => [comments] => [header] =>Уранці Росія вдарила по столиці «Іскандерами» або ракетами С-400.
[with_photo] => 1 [with_gallery] => 0 [with_video] => [imagealt] => armyfm.com.ua [coordinates] => [extcode] => [user_changed] => 26073 [common_props] => [models_props] => [file] => [sources] => [references] => [authors] => [creator] => [files] => [gallery] => [images] => [props] => [tags] => [article_shares] => [article_childs] => [video] => [props_data] => [articles:protected] => articles Object *RECURSION* [childs_total] => 0 [alias32] => 3599484182 [indexed] => [reindexed] => 0 [cropdata] => {"art":{"main":{"src":"\/img\/forall\/u\/260\/73\/ignat-fahivci-z\u2019yasovuyut-yakij-tip-balistiki-vorog-zapustiv-po-kiyevu.jpg","crop":{"x":"0","y":"0","w":"1025","h":"546.6666666666666"},"action":"none","format":"original"},"news_big":{"src":"\/img\/forall\/u\/260\/73\/ignat-fahivci-z\u2019yasovuyut-yakij-tip-balistiki-vorog-zapustiv-po-kiyevu.jpg","crop":{"x":"0","y":"0","w":"1024","h":"535"},"action":"none","format":"original"},"tn2":{"src":"\/img\/forall\/u\/260\/73\/ignat-fahivci-z\u2019yasovuyut-yakij-tip-balistiki-vorog-zapustiv-po-kiyevu.jpg","crop":{"x":"152","y":"0","w":"767","h":"576"},"action":"none","format":"original"},"news_cover":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"infographics":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"}},"gal":{"main":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"tn":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"idx":""}} [other_author] => [priority_top] => [anchor_rubric] => [anchor_time] => [pos_in_the_feed] => 0 [other_data] => ) [681281] => article Object ( [absnum] => 681281 [numsup] => 0 [childs] => 0 [alias] => charlz-iii-ta-koroleva-kamilla-predstavili-pershu-rizdvjanu-listivku-pislja-koronatsiji [title] => Чарльз ІІІ та королева Камілла представили першу різдвяну листівку після коронації [title_short] => [meta_title] => Чарльз ІІІ та королева Камілла представили першу різдвяну листівку після коронації [meta_keywords] => новини шоу-бізнесу, король Чарльз ІІІ, королева Камілла, королівська родина, королівська родина новини [meta_description] => Чарльз ІІІ та королева Камілла показали різдвяну листівку [seo_h1] => [seo_body] => [body] =>Представники Букінгемського палацу показали першу різдвяну листівку правителів Великобританії Чарльза III та Камілли як правлячих монархів. На ній зображено портрет подружжя, зроблений у тронному залі Букінгемського палацу після їхньої коронації 6 травня.
"Бажаємо вам щасливого Різдва та Нового року", - свідчить підпис всередині листівки, опублікованої в Instagram.
Автором знімка є Х'юго Бернанд, який був офіційним фотографом сім'ї у день коронації пари. Він також виступав як весільний фотограф Чарльза і Камілли у 2005 році, а потім Кейт і Вільяма в день їхнього весілля у 2011 році.
Раніше Кейт Міддлтон та принц Вільям показали незвичайну різдвяну листівку сім'ї. На чорно-білому фото, зробленому фотографом Джошем Шиннером на початку цього року, подружжя позувало в студії разом із трьома помітно підрослими дітьми - 10-річним принцом Джорджем, 8-річною принцесою Шарлоттою і 5-річним принцом Луї. Знімок у вигляді портрета - рідкість і відступ від стилю для принца і принцеси Уельських. Зазвичай вони діляться з підписниками різнокольоровими фотографіями сім'ї, зробленими на свіжому повітрі.
[category] => 2850 [categories] => [categories_seo] => [type] => 2097154 [position] => 342755 [adate] => 1702281604 [publication_date] => [adate_day] => 1702252800 [approved] => 1 [langid] => 2 [created] => 1702281604 [changed] => 1702281604 [userid] => 40766 [redirect] => [views] => 0 [shares] => [comments] => [header] =>
На ній зображено портрет подружжя, зроблений після їхньої коронації 6 травня.
[with_photo] => 1 [with_gallery] => 0 [with_video] => [imagealt] => instagram.com/theroyalfamily/Hugo Burnand [coordinates] => [extcode] => [user_changed] => 40766 [common_props] => [models_props] => [file] => [sources] => [references] => [authors] => [creator] => [files] => [gallery] => [images] => [props] => [tags] => [article_shares] => [article_childs] => [video] => [props_data] => [articles:protected] => articles Object *RECURSION* [childs_total] => 0 [alias32] => 790797193 [indexed] => [reindexed] => 0 [cropdata] => {"art":{"main":{"src":"\/img\/forall\/u\/407\/66\/409694726_1062392845105271_686064542797385636_n.jpg","crop":{"x":"0","y":"155","w":"768","h":"409.6"},"action":"update","format":"original"},"news_big":{"src":"\/img\/forall\/u\/407\/66\/photo_2023-12-11_09-51-51.jpg","crop":{"x":"0","y":"146","w":"1279","h":"668"},"action":"update","format":"original"},"chronicle":{"src":"\/img\/forall\/u\/407\/66\/photo_2023-12-11_09-51-50.jpg","crop":{"x":"87","y":"0","w":"853","h":"1280"},"action":"update","format":"original"},"tn2":{"src":"\/img\/forall\/u\/407\/66\/409694726_1062392845105271_686064542797385636_n.jpg","crop":{"x":"0","y":"92","w":"768","h":"576.8311688311688"},"action":"update","format":"original"},"news_cover":{"src":"\/img\/forall\/u\/407\/66\/photo_2023-12-11_09-51-51.jpg","crop":{"x":"0","y":"54","w":"1280","h":"853"},"action":"update","format":"original"},"infographics":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"sx_mobile":{"src":"\/img\/forall\/u\/407\/66\/409694726_1062392845105271_686064542797385636_n.jpg","crop":{"x":"71","y":"0","w":"628","h":"768"},"action":"update","format":"original"}},"gal":{"main":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"tn":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"idx":""}} [other_author] => [priority_top] => [anchor_rubric] => [anchor_time] => [pos_in_the_feed] => 0 [other_data] => ) [681169] => article Object ( [absnum] => 681169 [numsup] => 0 [childs] => 0 [alias] => jakshcho-putin-napade-jak-krajini-nato-hotujutsja-do-mozhlivoho-vtorhnennja-rf [title] => Якщо Путін нападе: як країни НАТО готуються до можливого вторгнення РФ [title_short] => [meta_title] => Якщо Путін нападе: як країни НАТО готуються до можливого вторгнення РФ [meta_keywords] => російська агресія, НАТО, Прибалтика, Фінляндія, Польща [meta_description] => Яка країна НАТО стане наступною метою Путіна у разі успіху в Україні, чи зможуть Литва, Латвія, Естонія, Польща та Фінляндія відбити військове вторгнення росії. [seo_h1] => [seo_body] => [body] =>Президент США Джо Байден у своєму зверненні до Конгресу з приводу надання коштів Україні сказав, якщо Путін переможе в Україні, то наступними цілями російської агресії можуть стати країни НАТО.
«Якщо Путін візьме Україну, він там не зупиниться. Важливо подивитися у довгостроковій перспективі», - сказав він.
Напередодні російська Рада Федерації затвердила бюджет Росії на 2024 рік. У ньому рекордні суми військових витрат. Вперше вони перевищать витрати на соціальну сферу. Російська влада неодноразово заявляла, що воює не проти України, а з усім НАТО, яке, у свою чергу, вважає Росію загрозою номер один.
Днями заступник голови Ради безпеки РФ Дмитро Медведєв знову заявив, що загроза зіткнення Росії з НАТО і початку третьої світової війни ще "ніколи не була такою реальною".
Країни Балтії: без НАТО - пропадуть
"Якщо Росії дати адаптуватися зараз, у 2028 році Кремль зможе відновити розбитий нами військовий потенціал, і Росія матиме достатньо сили атакувати країни, які у фокусі російської експансії. Крім України, це точно країни Балтії, і точно ті країни, на території яких присутні російські контингенти. Це чітка інформація від нашої розвідки, і ми сигналізуємо вам про це", - зазначив президент Володимир Зеленський на саміті Європейської політичної спільноти восени цього року.
Реальна загроза нападу на країни Балтії та реальні можливості для цього було сформовано ще у 2017-2018 роках. До цього і в Москві, і на Заході були проведені дуже серйозні дослідження того, що ж буде у разі вторгнення російських військ у країни Балтії. І загальний висновок був досить песимістичний: якщо таке вторгнення відбудеться, то за кілька днів російська армія вийде на литовсько-польський кордон. Бо самі ці країни не зможуть протистояти російській військовій машині.
Тому минулого року Латвія, Литва і Естонія приєдналися до закликів запустити четверту статтю договору НАТО про початок консультацій в умовах "загрози цілісності та безпеки". Четверта стаття договору НАТО передбачає консультації всередині Альянсу, коли хоч одна країна-учасниця заявляє про загрозу "цілісності, політичної незалежності та безпеки". Наступна стаття договору говорить про надання реальної військової допомоги у разі нападу.
У відповідь на побоювання східного флангу Альянс вперше в історії вирішив активізувати оборонний план Східної Європи. Це означає підвищену готовність для сил НАТО, які у разі більшої небезпеки можуть бути перекинуті до Східної Європи.
Активізація цього плану означає не лише розміщення контингенту та техніки тут, що дуже важливо, а й готовність, наприклад, на військовій базі у Техасі. Винищувачі можуть прибути з Середземного моря, як це нещодавно було. І перемістити сюди десантників із США також можна дуже швидко.
І США, і інші країни НАТО висловили готовність відправити до Балтійського регіону військову техніку та особовий склад одразу після вторгнення Росії на територію України. У результаті присутність додаткового контингенту НАТО у Латвії, Литві та Естонії подвоїлася.
Чотири північно-східні бойові групи (Латвія, Литва, Польща та Естонія) перебувають під командуванням НАТО через штаб Багатонаціонального корпусу «Північний схід» у Щецині, Польща. Два штаби дивізійного рівня координують навчальні та підготовчі заходи своїх відповідних бойових груп.
До початку повномасштабного вторгнення в Україну тут було розміщено близько чотирьох тисяч військових із Великобританії, Канади, Німеччини, Данії, Норвегії та інших країн. Додатково Канада вислала 460 осіб у Латвію, Великобританія – близько 900 осіб в Естонію, Данія – 200 осіб в Естонію, Німеччина – 350 осіб у Литву, Норвегія – 60 осіб у Литву. США відправляють до країн Балтії 800 осіб, вісім винищувачів F-35 та двадцять вертольотів AH-64 Apache.
Стратегія швидкого посилення НАТО гарантує, що сили передової присутності будуть посилені Об'єднаною оперативною групою підвищеної готовності НАТО (ОГПГ), ширшими Силами реагування НАТО, додатковими силами підвищеної готовності союзників і більш важкими силами другого ешелону НАТО, якщо це необхідно.
Польща: найбільш мілітаризований бюджет в Альянсі
У цій країні влада не виключає того, що в найближчі три-десять років може з'явитися "серйозний ризик" російського вторгнення до Польщі. І цей термін офіційну Варшаву слід використати, щоб максимально посилити армію.
Росія бачить у Польщі головного конкурента на здобуття лідерства в регіоні, вона бажає контролювати всі процеси, що відбуваються. Москва також розлючена через те, що Польща дуже багато допомагає Україні.
Варшава загалом дуже серйозно сприймає ризик дій Росії, робить усе можливе, щоб здійснити свою безпеку та обороноздатність (ухвалення закону про захист батьківщини, закупівля передового західного озброєння, збільшення присутності військ НАТО на східному кордоні).
Міністр оборони Польщі Маріуш Блащак закликав партнерів по НАТО збільшити на території країни військову присутність Альянсу. "Американська присутність - найкращий спосіб стримування агресора", - заявив Блащак.
Але й самі поляки не сплять. Нині вони створили одну з найбільших та боєздатних армій Європи. "Польське військо має бути настільки численним і таким сильним, щоб саме його існування відлякало агресора. Кремлівська влада сильних не вдарить, коли вона бачить слабкість, вона нападає", - сказав міністр оборони цієї країни Маріуш Блащак.
Тому Польща збільшила чисельність власних збройних сил із 160 000 до 300 000: 250 000 професійних солдатів та 50 тисяч службовців у цивільній обороні. Польща почала витрачати на оборону замість 2% ВВП, як це заведено в інших європейських країнах, удвічі більше – 4%.
Польський бюджет стає найбільш мілітаризованим у Північноатлантичному альянсі. За військовими витратами населення Польща також опиняється на першому місці серед країн НАТО.
Нинішній оборонний бюджет становить рекордні 20,4 мільярди євро. І вже з урахуванням позабюджетних коштів, ця сума зростає до 25 мільярдів євро. Загалом у наступні 10 років Польща планує витратити на переозброєння приблизно 90 мільярдів євро.
Фінляндія: може впоратися з агресією навіть сама
Саме небезпека агресії, що походить від Росії, змусила Фінляндію вступити до НАТО. Поки що для неї немає безпосередньої загрози від Росії, але слід пам'ятати про фактор несподіваних дій Кремля.
"Треба бути готовим до того, що Росія може стати агресивною та непередбачуваною", - заявив прем'єр-міністр Фінляндії Петтері Орпо. Росія вже почала облаштовувати військові бази біля кордону із Фінляндією.
Фінська армія, за оцінками військових із штаб-квартири НАТО в Брюсселі, може зараз самостійно забезпечити безпеку свого кордону. Збройні сили на новому північному фланзі НАТО вважаються добре підготовленими, навченими та мотивованими. Фінляндія ніколи не скасовувала загальний військовий обов'язок для чоловіків і зараз має близько 24 000 солдатів, що перебувають на службі, а також понад 900 000 навчених резервістів. У разі нападу Сухопутні, Військово-морські та Військово-повітряні сили Фінляндії можуть бути збільшені ще на 280 тисяч осіб. Фінські збройні сили повністю відповідають рівню НАТО і можуть бути інтегровані у всі сфери, заявляють у штаб-квартирі Альянсу у Брюсселі.
Країна також створила одну з найпотужніших артилерій у Європі та має крилаті ракети з дальністю дії до 370 км. Вона витрачає 2% ВВП на оборону, що вище, ніж у багатьох країнах НАТО. "Фінляндія, на відміну від інших країн, не скоротила фінансування армії після холодної війни", - похвалив нового члена Альянсу генсек НАТО Єнс Столтенберг.
"Серед населення екстремально високий рівень готовності до опору та оборони", - говорить Столтенберг про фіни. Як нейтральна країна протягом багатьох років Фінляндія створила велику армію, маючи досвід війни з СРСР взимку 1939-1940 років.
«Україна виявилася занадто жорстким шматком, щоб Росія змогла його пережувати. Фінляндія буде такою ж», - сказав з приводу російської агресії головнокомандувач збройних сил Фінляндії генерал Тімо Ківінен. І підтвердив, що армія його країни готова чинити жорсткий опір Росії, якщо вона вирішить напасти.
[h5_tt class="orange_h5_title" text="Думка експерта"]
Іван Ступак, експерт Українського інституту майбутнього:
- Перша та найближча мета Росії – це країни Балтії. І в Москві вже дуже давно розглядають варіант анексії цих країн. Більше того, у Литві, Латвії, Естонії та НАТО це чудово розуміють. І вони мають план захисту, звичайно в рамках НАТО. Вони готуються до партизанської війни у стилі «бджоли проти ведмедя».
Із Фінляндією інша історія. У Росії добре пам'ятають зимову війну наприкінці 30-х років минулого століття. Там дуже велика територія, північ, холод – а це катастрофічні витрати ресурсів. Тож у Москві ще сто разів подумають, перш ніж нападати на цю країну.
Що стосується Польщі, то вона, за винятком Кенігсберга, не має прямого кордону з Росією. Але вона може стати наступною після країн Балтії ціллю агресії Росії. Втім, у поляків дуже сильна армія та сучасна техніка. Україна добре перемолола професійне ядро російської армії, і вона вже не має сил, щоб боротися ще й з польською.
[category] => 2871 [categories] => [categories_seo] => [type] => 12290 [position] => 342816 [adate] => 1702281600 [publication_date] => -1702281600 [adate_day] => 1702252800 [approved] => 1 [langid] => 2 [created] => 1702041214 [changed] => 1702102365 [userid] => [redirect] => [views] => 0 [shares] => [comments] => [header] =>Ризики збройного нападу на європейські держави залишаються реальними.
[with_photo] => 1 [with_gallery] => 0 [with_video] => [imagealt] => REUTERS [coordinates] => [extcode] => [user_changed] => 37076 [common_props] => [models_props] => [file] => [sources] => [references] => [authors] => [creator] => [files] => [gallery] => [images] => [props] => [tags] => [article_shares] => [article_childs] => [video] => [props_data] => [articles:protected] => articles Object *RECURSION* [childs_total] => 0 [alias32] => 2662091658 [indexed] => [reindexed] => 0 [cropdata] => {"art":{"main":{"src":"\/img\/forall\/u\/186\/8\/\u043d\u0430\u0442\u043e1.jpg","crop":{"x":"0","y":"85","w":"1280","h":"682.6666666666666"},"action":"none","format":"original"},"news_big":{"src":"\/img\/forall\/u\/186\/8\/\u043d\u0430\u0442\u043e1.jpg","crop":{"x":"0","y":"93","w":"1279","h":"668"},"action":"none","format":"original"},"tn2":{"src":"\/img\/forall\/u\/186\/8\/\u043d\u0430\u0442\u043e1.jpg","crop":{"x":"15","y":"0","w":"1135.6945244956771","h":"853"},"action":"none","format":"original"},"news_cover":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"infographics":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"}},"gal":{"main":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"tn":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"idx":""}} [other_author] => [priority_top] => 3 [anchor_rubric] => 0 [anchor_time] => 0 [pos_in_the_feed] => 0 [other_data] => ) [681284] => article Object ( [absnum] => 681284 [numsup] => 0 [childs] => 0 [alias] => mapa-bojovikh-dij-v-ukrajini-11122023 [title] => Мапа бойових дій в Україні: 11.12.2023 [title_short] => [meta_title] => Мапа бойових дій в Україні: 11.12.2023 [meta_keywords] => війна в україні, бойові дії в україні, мапа бойових дій, мапа бойових дій в україні сьогодні [meta_description] => Війна в Україні – мапа бойових дій на 11 грудня 2023 року. Ситуація на сході та півдні України – мапа бойових дій сьогодні. [seo_h1] => [seo_body] => [body] =>Актуальна мапа бойових дій та лінії фронту 11 грудня.
[category] => 2890 [categories] => [categories_seo] => [type] => 524800 [position] => 342829 [adate] => 1702281261 [publication_date] => [adate_day] => 1702252800 [approved] => 1 [langid] => 2 [created] => 1702281261 [changed] => 1702281261 [userid] => 49 [redirect] => [views] => 0 [shares] => [comments] => [header] =>Актуальна мапа бойових дій та лінії фронту на 11 грудня.
[with_photo] => 1 [with_gallery] => 0 [with_video] => [imagealt] => [coordinates] => [extcode] => [user_changed] => 49 [common_props] => [models_props] => [file] => [sources] => [references] => [authors] => [creator] => [files] => [gallery] => [images] => [props] => [tags] => [article_shares] => [article_childs] => [video] => [props_data] => [articles:protected] => articles Object *RECURSION* [childs_total] => 0 [alias32] => 3348569011 [indexed] => [reindexed] => 0 [cropdata] => {"art":{"main":{"src":"\/img\/forall\/u\/0\/49\/\u043a\u0430\u0440\u0442\u0430(159).jpg","crop":{"x":"0","y":"473","w":"900","h":"480"},"action":"update","format":"original"},"news_big":{"src":"\/img\/forall\/u\/0\/49\/\u043a\u0430\u0440\u0442\u0430(159).jpg","crop":{"x":"0","y":"478","w":"900","h":"470"},"action":"update","format":"original"},"tn2":{"src":"\/img\/forall\/u\/0\/49\/\u043a\u0430\u0440\u0442\u0430(159).jpg","crop":{"x":"0","y":"375","w":"900","h":"675.974025974026"},"action":"update","format":"original"},"news_cover":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"infographics":{"src":"\/img\/forall\/u\/0\/49\/\u043a\u0430\u0440\u0442\u0430(159).jpg","crop":{"x":"0","y":"0","w":"900","h":"1426"},"action":"update","format":"original"}},"gal":{"main":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"tn":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"idx":""}} [other_author] => [priority_top] => [anchor_rubric] => [anchor_time] => [pos_in_the_feed] => 0 [other_data] => ) [681283] => article Object ( [absnum] => 681283 [numsup] => 0 [childs] => 0 [alias] => rf-atakuvala-mikolajivshchinu-ulamki-shakhediv-poshkodili-ahropidprijemstvo [title] => РФ атакувала Миколаївщину, уламки шахедів пошкодили агропідприємство [title_short] => [meta_title] => РФ атакувала Миколаївщину, уламки шахедів пошкодили агропідприємство [meta_keywords] => Миколаївщина, шахеди Миколаїв [meta_description] => Якою зброєю РФ атакувала Миколаїв в ніч на 11 грудня. Скільки БПЛА збили сили ППО. [seo_h1] => [seo_body] => [body] =>Над Миколаївщиною в ніч на 11 грудня збито 13 ударних БПЛА «Shahed-131/136». Як повідомили в ДСНС, уламками збитих дронів пошкоджено приміщення агропідприємств та сільськогосподарська техніка в Куцурубській та Снігурівській громадах, а також приватні будинки в Очаківській громаді.
За даними голови Миколаївської області Віталія Кіма, ворог також атакував регіон напередодні. Так, протягом 10 грудня зафіксовані російські атаки о 08:20, 17:38, 22:45. РФ била з артилерії по акваторії та м. Очаків Очаківської громади. Також 10 грудня в Очакові внаслідок падіння уламків збитого БПЛА типу «Shahed-131/136» був пошкоджений житловий будинок. Постраждалих немає.
Вночі 10 грудня в населеному пункті Куцурубської громади внаслідок падіння уламків збитого БпЛА типу «Shahed-131/136» виникла пожежа складського приміщення з сільськогосподарською технікою, яка була оперативно ліквідована. Постраждалих немає.
У Баштанському районі під час нічної атаки 10 грудня в Снігурівці внаслідок падіння уламків збитого БПЛА типу «Shahed-131/136» виникло займання порожнього складського приміщення на території агропідприємства, яке було оперативно ліквідовано. Постраждалих немає.
Вночі РФ також атакувала Київ. Над столицею сили ППО збили 8 ракет. Влучань немає, та внаслідок падіння уламків в Деснянскому районі ушкоджений приватний будинок. Постраждали 4 людини. Всі отримали допомогу на місці.
[category] => 2890 [categories] => [categories_seo] => [type] => 0 [position] => 342828 [adate] => 1702280962 [publication_date] => [adate_day] => 1702252800 [approved] => 1 [langid] => 2 [created] => 1702280962 [changed] => 1702280962 [userid] => 58 [redirect] => [views] => 0 [shares] => [comments] => [header] =>Сили ППО збили 13 БПЛА.
[with_photo] => 1 [with_gallery] => 0 [with_video] => [imagealt] => t.me/dsns_telegram [coordinates] => [extcode] => [user_changed] => 58 [common_props] => [models_props] => [file] => [sources] => [references] => [authors] => [creator] => [files] => [gallery] => [images] => [props] => [tags] => [article_shares] => [article_childs] => [video] => [props_data] => [articles:protected] => articles Object *RECURSION* [childs_total] => 0 [alias32] => 2085955392 [indexed] => [reindexed] => 0 [cropdata] => {"art":{"main":{"src":"\/img\/forall\/u\/0\/58\/409223464_701506658829082_6410678050540707006_n(4).jpg","crop":{"x":"0","y":"139","w":"1280","h":"682.6666666666666"},"action":"update","format":"original"},"news_big":{"src":"\/img\/forall\/u\/0\/58\/409223464_701506658829082_6410678050540707006_n(4).jpg","crop":{"x":"0","y":"146","w":"1279","h":"668"},"action":"update","format":"original"},"tn2":{"src":"\/img\/forall\/u\/0\/58\/409223464_701506658829082_6410678050540707006_n(4).jpg","crop":{"x":"1","y":"0","w":"1278","h":"960"},"action":"update","format":"original"},"news_cover":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"infographics":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"}},"gal":{"main":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"tn":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"idx":""}} [other_author] => [priority_top] => [anchor_rubric] => [anchor_time] => [pos_in_the_feed] => 0 [other_data] => ) [681282] => article Object ( [absnum] => 681282 [numsup] => 0 [childs] => 0 [alias] => bilja-stantsiji-libidska-vinikli-cherhi-cherez-zakrittja-chastini-sinoji-hilki-kijivskoho-metro [title] => Біля станції "Либідська" виникли черги через закриття частини “синьої” гілки київського метро [title_short] => [meta_title] => Біля станції Либідська виникли черги [meta_keywords] => Либідська, синя гілка метро [meta_description] => У Києві біля входу на станцію метрополітену Либідська виникли черги через закриття частини синьої гілки [seo_h1] => [seo_body] => [body] =>У Києві біля входу на станцію метрополітену "Либідська" виникли черги через закриття частини ”синьої” гілки. Про це повідомив "Укрінформ".
Черги виникли у годину пік уранці у понеділок у перший робочий день після закриття шести станцій метрополітену. Після закриття частини “синьої” гілки "Либідська" стала кінцевою станцією замість “Теремків”.
8 грудня влада Києва оголосила про закриття шести станцій “синьої” гілки через аварійний стан тунелю. А саме про закриття станцій «Деміївська», «Голосіївська», «Васильківська», «Виставковий центр», «Іподром» і «Теремки». 10 грудня у КМДА відзвітували, що автобус № 2-М та тролейбус № 43-К дублюють рух закритою ділянкою метро.
[category] => 2898 [categories] => [categories_seo] => [type] => 0 [position] => 342858 [adate] => 1702280940 [publication_date] => 1702280940 [adate_day] => 1702252800 [approved] => 1 [langid] => 2 [created] => 1702280792 [changed] => 1702283127 [userid] => 26073 [redirect] => [views] => 0 [shares] => [comments] => [header] =>Люди стоять у чергах, аби потрапити на станцію метрополітену, яка наразі стала кінцевою.
[with_photo] => 1 [with_gallery] => 0 [with_video] => [imagealt] => t.me/ukrinform_news [coordinates] => [extcode] => [user_changed] => 100005 [common_props] => [models_props] => [file] => [sources] => [references] => [authors] => [creator] => [files] => [gallery] => [images] => [props] => [tags] => [article_shares] => [article_childs] => [video] => [props_data] => [articles:protected] => articles Object *RECURSION* [childs_total] => 0 [alias32] => 3229359966 [indexed] => [reindexed] => 0 [cropdata] => {"art":{"main":{"src":"\/img\/forall\/u\/260\/73\/photo_2023-12-11_09-22-46.jpg","crop":{"x":"0","y":"65","w":"1280","h":"682.6666666666666"},"action":"none","format":"original"},"news_big":{"src":"\/img\/forall\/u\/260\/73\/photo_2023-12-11_09-22-46.jpg","crop":{"x":"0","y":"62","w":"1279","h":"668"},"action":"none","format":"original"},"tn2":{"src":"\/img\/forall\/u\/260\/73\/photo_2023-12-11_09-22-46.jpg","crop":{"x":"88","y":"0","w":"1133","h":"851"},"action":"none","format":"original"},"news_cover":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"infographics":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"}},"gal":{"main":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"tn":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"idx":""}} [other_author] => [priority_top] => [anchor_rubric] => [anchor_time] => [pos_in_the_feed] => 0 [other_data] => ) [681280] => article Object ( [absnum] => 681280 [numsup] => 0 [childs] => 0 [alias] => nazk-vidkrilo-publichnij-dostup-do-rejestru-deklaratsij-chiji-dokumenti-mozhut-buti-vilucheni-z-noho [title] => НАЗК відкрило публічний доступ до Реєстру декларацій – чиї документи можуть бути вилучені з нього [title_short] => [meta_title] => НАЗК відкрило публічний доступ до Реєстру декларацій – чиї документи підлягають вилученню з нього [meta_keywords] => НАЗК, Реєстр НАЗК, НАЗК Реєстр декларацій [meta_description] => Коли НАЗК відкрило Реєстр декларацій. Чиї декларації можуть бути вилучені з Реєстру. [seo_h1] => [seo_body] => [body] =>Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) відкрило публічний доступу до Єдиного державного реєстру декларацій. Як повідомляється на сайті агентства, це зроблено згідно з вимогами ухваленого Верховною Радою України закону № 3384-ІХ.
Якщо декларації у Реєстрі немає, це може свідчити про надходження подання про вилучення з публічного доступу, наголосили у НАЗК. Вилучення документів можливе не лише для декларацій, але й для повідомлень про суттєві зміни у майновому стані, поданих за увесь період.
В агентстві додали, що на підставі подань можуть вилучатися з відкритого доступу різноманітні документи, і таке вилучення автоматичне для тих, хто вже отримав заходи захисту. Ініціатором вилучення може виступати, зокрема, Генеральний штаб Збройних сил України щодо осіб, які мобілізовані до лав ЗСУ.
Чиї декларації підлягають вилученню з Реєстру
- Військовослужбовців (крім зазначених у п.п. 1-4 ч. 7 ст. 45 Закону).
- Поліцейських поліції особливого призначення, які під час дії воєнного стану залучені до ведення бойових дій у порядку, визначеному ст. 24 Закону України "Про Національну поліцію" (крім, зазначених у п.п. 1-5 ч. 7 ст. 45 Закону).
- Осіб, які належать до кадрового складу розвідувальних органів України та/або обіймають посади, перебування на яких пов’язане з державною таємницею у зв’язку з безпосереднім здійсненням такими особами оперативно-розшукової, контррозвідувальної, розвідувальної діяльності, а також осіб, які претендують на обіймання таких посад, та осіб, які припинили діяльність.
- Суб'єктів декларування, які для виконання службових повноважень на постійній основі перебувають на територіях, на яких ведуться активні бойові дії.
- Суб'єктів декларування, які перебувають на тимчасово окупованих територіях.
- Суб'єктів декларування, які беруть участь у міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки у складі національних контингентів або національного персоналу в інших країнах.
- Полонених, інтернованих.
- Суб'єктів декларування, які внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов’язаного з виконанням службових повноважень чи військової служби, перебувають на лікуванні та/або реабілітації.
- Суб’єктів декларування, які є членами сім’ї зазначених вище осіб.
Повний публічний доступ до Реєстру буде наданий після завершення воєнного стану в Україні. Ця ініціатива з відкриття доступу до декларацій стала реальною після скасування електронного декларування для чиновників та депутатів у зв'язку з розгортанням воєнних дій Росії проти України. Під час відновлення електронного декларування структурні зміни впроваджувалися під впливом МВФ у рамках програми розширеного фінансування.
[category] => 2871 [categories] => [categories_seo] => [type] => 0 [position] => 342835 [adate] => 1702279920 [publication_date] => [adate_day] => 1702252800 [approved] => 1 [langid] => 2 [created] => 1702279943 [changed] => 1702282797 [userid] => 58 [redirect] => [views] => 0 [shares] => [comments] => [header] =>
Вилучення документів можливе не лише для декларацій, але й для повідомлень про суттєві зміни у майновому стані.
[with_photo] => 1 [with_gallery] => 0 [with_video] => [imagealt] => nazk.gov.ua [coordinates] => [extcode] => [user_changed] => 100005 [common_props] => [models_props] => [file] => [sources] => [references] => [authors] => [creator] => [files] => [gallery] => [images] => [props] => [tags] => [article_shares] => [article_childs] => [video] => [props_data] => [articles:protected] => articles Object *RECURSION* [childs_total] => 0 [alias32] => 3248472039 [indexed] => [reindexed] => 0 [cropdata] => {"art":{"main":{"src":"\/img\/forall\/u\/0\/58\/409223464_701506658829082_6410678050540707006_n(3).jpg","crop":{"x":"89","y":"0","w":"881","h":"470"},"action":"none","format":"original"},"news_big":{"src":"\/img\/forall\/u\/0\/58\/409223464_701506658829082_6410678050540707006_n(3).jpg","crop":{"x":"79","y":"0","w":"900","h":"470"},"action":"none","format":"original"},"tn2":{"src":"\/img\/forall\/u\/0\/58\/409223464_701506658829082_6410678050540707006_n(3).jpg","crop":{"x":"216","y":"0","w":"625.7636887608069","h":"470"},"action":"none","format":"original"},"news_cover":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"infographics":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"}},"gal":{"main":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"tn":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"idx":""}} [other_author] => [priority_top] => [anchor_rubric] => [anchor_time] => [pos_in_the_feed] => 0 [other_data] => ) [681279] => article Object ( [absnum] => 681279 [numsup] => 0 [childs] => 0 [alias] => zelenskij-hovoriv-z-orbanom-pro-nashi-jevropejski-spravi-maksimalno-vidverto [title] => Зеленський: Говорив з Орбаном про наші європейські справи максимально відверто [title_short] => [meta_title] => Зеленський: Говорив з Орбаном про наші європейські справи максимально відверто [meta_keywords] => Зеленський Орбан [meta_description] => Володимир Зеленський розповів подробиці короткої розмови з прем'єр-міністром Угорщини Віктором Орбаном під час церемонії інавгурації новообраного президента Аргентини. [seo_h1] => [seo_body] => [body] =>Володимир Зеленський розповів подробиці короткої розмови з прем'єр-міністром Угорщини Віктором Орбаном під час церемонії інавгурації новообраного президента Аргентини Хав’єра Мілея. Під час традиційного відеозвернення президент України зазначив, що з його боку розмова була "максимально відвертою".
- На полях інавгурації говорив із прем’єр-міністром Угорщини Орбаном максимально відверто. І зрозуміло, що про наші європейські справи, - заявив Зеленський.
10 грудня кадри 20-секундного спілкування Зеленського з Орбаном показав офіційний Youtube-канал Сенату Аргентини. Лідери поговорили в аргентинському парламенті у ложі для гостей. Розмова відбулась на тлі намірів Орбана не підтримати рішення саміту ЄС 14-15 грудня у Брюсселі щодо початку переговорів про вступ України до Євросоюзу і подальшої фінансової та військової підтримки Києва.
1 грудня експрезидента України, народного депутата Петра Порошенка не випустили за кордон через намір зустрітися з прем'єр-міністром Угорщини Віктором Орбаном.
[category] => 2871 [categories] => [categories_seo] => [type] => 1028 [position] => 342834 [adate] => 1702277520 [publication_date] => 1702277520 [adate_day] => 1702252800 [approved] => 1 [langid] => 2 [created] => 1702277469 [changed] => 1702281158 [userid] => 26073 [redirect] => [views] => 0 [shares] => [comments] => [header] =>Президент розповів подробиці короткої розмови з лідером Угорщини під час інавгурації президента Аргентини.
[with_photo] => 1 [with_gallery] => 0 [with_video] => [imagealt] => REUTERS [coordinates] => [extcode] => [user_changed] => 100005 [common_props] => [models_props] => [file] => [sources] => [references] => [authors] => [creator] => [files] => [gallery] => [images] => [props] => [tags] => [article_shares] => [article_childs] => [video] => [props_data] => [articles:protected] => articles Object *RECURSION* [childs_total] => 0 [alias32] => 2827419772 [indexed] => [reindexed] => 0 [cropdata] => {"art":{"main":{"src":"\/img\/forall\/u\/260\/73\/2023-12-11T060028Z_1115383641_RC2GU4AM594V_RTRMADP_3_UKRAINE-CRISIS-EU.JPG","crop":{"x":"0","y":"137","w":"2048","h":"1092"},"action":"none","format":"original"},"news_big":{"src":"\/img\/forall\/u\/260\/73\/2023-12-11T060028Z_1115383641_RC2GU4AM594V_RTRMADP_3_UKRAINE-CRISIS-EU.JPG","crop":{"x":"0","y":"148","w":"2048","h":"1070"},"action":"none","format":"original"},"tn2":{"src":"\/img\/forall\/u\/260\/73\/2023-12-11T060028Z_1115383641_RC2GU4AM594V_RTRMADP_3_UKRAINE-CRISIS-EU.JPG","crop":{"x":"115","y":"0","w":"1819","h":"1366"},"action":"none","format":"original"},"news_cover":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"infographics":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"}},"gal":{"main":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"tn":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"idx":""}} [other_author] => [priority_top] => [anchor_rubric] => [anchor_time] => [pos_in_the_feed] => 0 [other_data] => ) [681278] => article Object ( [absnum] => 681278 [numsup] => 0 [childs] => 0 [alias] => derzhsekretar-ssha-nazvav-tri-krajini-shcho-zatsikavleni-u-zrivi-dopomohi-ukrajini-ta-izrajilju [title] => Держсекретар США назвав три країни, що зацікавлені у зриві допомоги Україні та Ізраїлю [title_short] => [meta_title] => Держсекретар США назвав три країни, що зацікавлені у зриві допомоги Україні та Ізраїлю [meta_keywords] => Блінкен про допомогу, допомога США [meta_description] => Які три країни зацікавлені у тому, щоб Україна не отримала фінансової допомоги. Чому США вигідно допомогати Україні - Ентоні Блінкен. [seo_h1] => [seo_body] => [body] =>Протягом останнього року українці досягли значного прогресу у відсічі російській агресії, проте запеклі бої на півдні та сході продовжуються, а фінансування - закінчується. Тож ухвалення Конгресом США додаткової допомоги для України є життєво важливим, заявив державний секретар Ентоні Блінкен.
Він також наголосив, що ситуація, коли рішення не буде ухвалене до кінця 2023 року, буде вигідна лише лідерам трьох країн.
- Думаю, що єдині люди, які будуть щасливі, якщо цей додатковий бюджетний запит не буде проголосований і затверджений Конгресом, сидять у Москві, Тегерані, Пекіні, - зазначив він.
Відносно виділеної допомоги Блінкен наголосив, що її 9% «фактично інвестуються у Сполучених Штатах - у наші компанії, у наших виробників».
- Так само ми мали надзвичайний розподіл тягаря з нашими союзниками і партнерами. Ми надали дуже значну допомогу - близько 70 мільярдів доларів за останні два роки. Наші європейські друзі і партнери за межами Європи - понад 110 мільярдів доларів для України. Тож ми маємо розподіл тягаря, який нам потрібен, - пояснив він.
Раніше президент США Джо Байден звернувся до Конгресу, закликавши схвалити запит, який включає понад 60 млрд доларів на фінансування допомоги Україні.
[category] => 2871 [categories] => [categories_seo] => [type] => 0 [position] => 342833 [adate] => 1702276980 [publication_date] => [adate_day] => 1702252800 [approved] => 1 [langid] => 2 [created] => 1702277038 [changed] => 1702280885 [userid] => 58 [redirect] => [views] => 0 [shares] => [comments] => [header] =>Блінкен наголосив, що виділення додаткової допомоги Україні є життєво необхідним.
[with_photo] => 1 [with_gallery] => 0 [with_video] => [imagealt] => REUTERS/POOL [coordinates] => [extcode] => [user_changed] => 100005 [common_props] => [models_props] => [file] => [sources] => [references] => [authors] => [creator] => [files] => [gallery] => [images] => [props] => [tags] => [article_shares] => [article_childs] => [video] => [props_data] => [articles:protected] => articles Object *RECURSION* [childs_total] => 0 [alias32] => 1253746726 [indexed] => [reindexed] => 0 [cropdata] => {"art":{"main":{"src":"\/img\/forall\/u\/0\/58\/409223464_701506658829082_6410678050540707006_n(2).jpg","crop":{"x":"0","y":"70","w":"900","h":"480"},"action":"none","format":"original"},"news_big":{"src":"\/img\/forall\/u\/0\/58\/409223464_701506658829082_6410678050540707006_n(2).jpg","crop":{"x":"0","y":"65","w":"900","h":"470"},"action":"none","format":"original"},"tn2":{"src":"\/img\/forall\/u\/0\/58\/409223464_701506658829082_6410678050540707006_n(2).jpg","crop":{"x":"51","y":"0","w":"798.8472622478386","h":"600"},"action":"none","format":"original"},"news_cover":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"infographics":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"}},"gal":{"main":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"tn":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"idx":""}} [other_author] => [priority_top] => [anchor_rubric] => [anchor_time] => [pos_in_the_feed] => 0 [other_data] => ) [681277] => article Object ( [absnum] => 681277 [numsup] => 0 [childs] => 0 [alias] => zelenskij-pislja-arhentini-virushiv-do-ssha-vtretje-za-chas-povnomasshtabnoji-vijni [title] => Зеленський після Аргентини вирушив до США - втретє за час повномасштабної війни [title_short] => [meta_title] => Зеленський після Аргентини вирушив до США [meta_keywords] => Зеленський США [meta_description] => Зеленський після Аргентини вирушив до США - втретє за час повномасштабної війни. [seo_h1] => [seo_body] => [body] =>Президент України Володимир Зеленський 11 грудня розпочне робочий візит до Сполучених Штатів Америки. Про це повідомив Офіс президента України.
- Глава української держави зустрінеться із президентом США Джозефом Байденом, проведе низку зустрічей і переговорів, - йдеться на сайті президента України.
Серед ключових тем на переговорах у Вашингтоні буде продовження оборонної співпраці України та США, зокрема спільних проєктів із виробництва зброї й систем ППО, а також координація зусиль двох держав наступногго року.
Володимир Зеленський фокусуватиметься на забезпеченні єдності США, Європи та світу навколо підтримки України у захисті від російського терору та у зміцненні міжнародного порядку, заснованого на правилах і повазі до суверенітету кожної нації.
На сайті Білого дому йдеться, що президент Байден запросив президента України Володимира Зеленського на зустріч у вівторок, 12 грудня, щоб підкреслити непохитну відданість Сполучених Штатів підтримці народу України, який захищається від жорстокого вторгнення Росії.
- Поки Росія нарощує свої ракетні та безпілотні удари по Україні, лідери обговорять нагальні потреби України та життєву важливість подальшої підтримки Сполучених Штатів у цей критичний момент, - йдеться у заяві.
Володимир Зеленський вирушить до США з Аргентини. 10 грудня у Буенос-Айресі президент відвідав інавгурацію новообраного президента Аргентини Хав’єра Мілея та зустрівся з ним. Також Зеленський зустрівся з представниками української громади в Аргентині.
Для Володимира Зеленського цей візит до США стане третім після повномасштабного вторгнення Росії. Перший він здійснив у грудні 2022-го, другий — у вересні цього року. Візит Зеленського відбудеться на тлі суперечки у Конгресі щодо фінансування допомоги Україні. Президент США Джо Байден ще у жовтні подав до Конгресу запит на виділення 106 млрд доларів, із яких понад 61 млрд передбачаються для України. 6 грудня законопроєкт про надання допомоги Україні, Ізраїлю і Тайваню не пройшов процедурне голосування у Сенаті. Республіканці вимагають додати пункт про безпеку кордонів США.
[category] => 2871 [categories] => [categories_seo] => [type] => 1024 [position] => 342832 [adate] => 1702275540 [publication_date] => [adate_day] => 1702252800 [approved] => 1 [langid] => 2 [created] => 1702275599 [changed] => 1702280447 [userid] => 26073 [redirect] => [views] => 0 [shares] => [comments] => [header] =>Президент України зустрінеться з американським лідером Джо Байденом.
[with_photo] => 1 [with_gallery] => 0 [with_video] => [imagealt] => president.gov.ua [coordinates] => [extcode] => [user_changed] => 100005 [common_props] => [models_props] => [file] => [sources] => [references] => [authors] => [creator] => [files] => [gallery] => [images] => [props] => [tags] => [article_shares] => [article_childs] => [video] => [props_data] => [articles:protected] => articles Object *RECURSION* [childs_total] => 0 [alias32] => 2638129175 [indexed] => [reindexed] => 0 [cropdata] => {"art":{"main":{"src":"\/img\/forall\/u\/260\/73\/33b56386d2447eee18cb081b055d77cd_1702243354_extra_large.jpeg","crop":{"x":"0","y":"0","w":"1042","h":"555.7333333333333"},"action":"none","format":"original"},"news_big":{"src":"\/img\/forall\/u\/260\/73\/33b56386d2447eee18cb081b055d77cd_1702243354_extra_large.jpeg","crop":{"x":"0","y":"0","w":"1042","h":"544"},"action":"none","format":"original"},"tn2":{"src":"\/img\/forall\/u\/260\/73\/33b56386d2447eee18cb081b055d77cd_1702243354_extra_large.jpeg","crop":{"x":"0","y":"0","w":"925","h":"695"},"action":"none","format":"original"},"news_cover":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"infographics":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"}},"gal":{"main":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"tn":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"idx":""}} [other_author] => [priority_top] => [anchor_rubric] => [anchor_time] => [pos_in_the_feed] => 0 [other_data] => ) [681211] => article Object ( [absnum] => 681211 [numsup] => 0 [childs] => 0 [alias] => shou-na-reformakh-ekonomija-na-shkolakh-shkidlivist-repetitorstva-chomu-vinik-pisa-shok [title] => Шоу на реформах, економія на школах, шкідливість репетиторства: чому виник PISA-шок [title_short] => [meta_title] => Шоу на реформах, економія на школах, шкідливість репетиторства: чому виник PISA-шок [meta_keywords] => PISA, українська освіта, світовой рейтинг [meta_description] => Провальні результати України в PISA-2022 - як освітяни пояснюють катастрофічне зниження якості освіти та кого хочуть зробити винним. [seo_h1] => [seo_body] => [body] =>Результати PISA-2022 — міжнародного дослідження якості освіти - сколихнули і дещо спантеличили суспільство. 15-річні українські школярі майже на 2,5 роки відстають від своїх однолітків з країн Організації економічного співробітництва (ОЕСР) у читанні, на 1,5 року з математики, на рік з природничих наук. Що стосується сільських підлітків, то там відрив по всіх дисциплінах становить 4 – 5 років. Тобто умовні випускники мали б ще стільки довчатися в школі, щоб здобути рівень середньої освіти, прийнятний для розвинутого світу. Освітнім втратам, звісно, є пояснення: складний перехід на дистанційне навчання під час пандемії коронавірусу, війна з її явними та прихованими стресами, вимушене переселення зі сходу на захід...
Тестування проводилося в жовтні минулого року, коли через російські обстріли були масові відключення електрики, і це також дало свої наслідки. Однак експерти з освіти не згодні з тим, що зовнішні причини можуть виправдати ситуацію. І говорять про проблеми як всередині педагогічної спільноти, так і всього нашого суспільства.
Якщо реформи перетворюють на шоу, то діла не буде
Від проголошення незалежності і понині ми живемо в хронічному стані реформ. Адміністративної, економічної, судової, правоохоронної... І чи не найбільше – освітньої. Кожен новий міністр присягається поліпшити, посилити, вдосконалити, вивести на європейський рівень... І так до чергового очільника МОН, який повторює те саме на свій манер. Затим проводяться круглі столи, конференції, новомодні "едкемпи" (неконференції) та всілякі інші поважні заходи.
- Як у банківській системі гроші люблять тишу, так і в освітній сфері всі корисні діла мають теж любити тишу. А коли на реформах заробляють політичний капітал, коли з реформ роблять шоу, нічого путнього не виходить і не може вийти. Бо системна робота над якістю освіти - це дуже буденний, копіткий, непомітний і часто невдячний процес, який дає результат не раніше, ніж через 10 років. Тебе як міністра зараз будуть лаяти та розпинати, бо завжди знайдеться купа невдоволених, а тільки через 10 років визнають, що мав рацію. Якщо взагалі згадають, хто то був, - каже освітній експерт, шеф-редактор порталу "Освітня політика" Віктор Громовий.
Чекати моральної винагороди впродовж десятиліття мало кому під силу.
- Кожний хоче мати дивіденди просто зараз – сидіти в президіях, рекламуватися, отримувати гранти та інвестиції. І ота дитина в сільській школі – останнє, на що командири освітянського фронту звертають увагу. Максимум - вимагатимуть від школи фото чи відеозвіт, де все буде виглядати пристойно. А який там реальний рівень освіти, нікого не цікавить. Дискредитували навіть ті острівки якісного навчання, які ми колосальними зусиллями відроджували у 90-х роках.
Віктор Громовий каже, що йдеться про гімназії та ліцеї.
- Школи боролися, щоб отримати такі назви, бо гімназія означала вищу якість, ніж просто школа, це був престиж. А зараз проведена тотальна “гімназізація”, всі неповні середні школи обізвали так, щоб красиво звучало. А як показує останнє дослідження, то в тих гімназіях і рівня церковно-приходської школи немає.
Побачити батька з книгою - як зустріти марсіянина
Думка нашого експерта категорична: треба припиняти освітянські “хороводи” на кшталт "едкампів" у п’ятизіркових готелях Буковеля і займатися чорновою буденною роботою.
- Насамперед, не налаштовувати батьків проти школи. Сьогодні той вчитель, який хоче мати віддачу від своєї роботи, стає в школі ізгоєм, бо він вимагає від учнів роботи. А зараз модна пропаганда “сніжинок” – не можна травмувати дитину, не можна перевантажувати. Зрештою, той вчитель махає рукою – не читають, то не читають. А він би мусив сказати мамі: беріть книжку і читайте з дитиною, читайте з батьком. Як дитина відчуватиме цікавість до читання, коли у неї шанс побачити батька з книгою в руках такий самий, як зустріти марсіянина? Не можна вирішити проблеми освіти лише в самій освіті, це проблеми всього суспільства.
Віктор Громовий нагадує, що під час презентації результатів PISA-2022 голова освітнього комітету Верховної Ради Сергій Бабак назвав трагедією той факт, що лише 20% випускників педагогічних університетів доходять до роботи вчителем.
- А через рік і вони тікають, бо такі в школах зарплати. А додайте до цього, що до педвузів ідуть випускники з найнижчими балами по ЗНО, та й тих доводиться заманювати. Коли я навчався у виші, історичний факультет був дуже престижним. А зараз факультет називають “історії, бізнес-освіти і права”, кажуть, що інакше ніхто туди не піде. Ось до чого довели реформи. І я не кажу про часи міністра Табачника, я кажу про міністрів останніх десяти років. Всі вони зараз переживають через результати PISA, але ніхто не бере на себе відповідальність за провал реформ.
Експерт вважає, що результати наступного міжнародного дослідження в Україні можуть бути ще гіршими, якщо все йтиме, як іде.
- Не треба ховати голову в пісок. Треба говорити про освітню катастрофу і про те, що нація в небезпеці. Саме з такої доповіді Рональду Рейгану - "Нація в небезпеці!" американці починали свій освітній прорив у 1983 році. Досить дурити людям голову реформами, треба закачувати рукави, їхати в сільські школи, створювати програми з читання, організовувати для дітей літні читацькі табори. Ясно, що це не дуже приємно і не дуже престижно, але саме це потрібно робити, - завершує свою думку експерт.
Зі смартфону яке навчання?
В Дубровицькій сільській громаді Сарненського району Рівненської області зараз 11 гімназій та 11 ліцеїв.
- Щоб я бачив таке величезне відставання сільських дітей від міських, то не можу цього сказати, - зауважує директор гімназії в селі Лютинськ Михайло Гриневич. – І не хочу в таке вірити. Так, на початку переходу на дистанційне навчання були певні труднощі, але ми вже всьому навчилися. У нас жоден урок не пропадає. Коли тривога – діти переходять в бомбосховище, якщо оголосять карантин, будемо вчити по інтернету.
Однак педагог зазначає, що село від села різниться. Як і родина одного школяра від родини іншого.
- Є дуже глухі села, є дуже бідні родини, або такі, де батьки пиячать, їм не до читання, не до математики, не до своїх дітей. От у нас жінка п’ятьох дітей має, шостого носить. Що тут говорити... Школа сама всіх не витягне, тим паче матеріально не забезпечить, бо сама майже нічого не має. У дитини, дай боже, щоб смартфон якийсь був, не кажучи вже про комп’ютер. А зі смартфону яке може бути дистанційне навчання? Щоб зрозуміти, дитина мусить все гарно бачити – як у телевізорі. Тобто, щоб діти нормально вчилися, їм треба створювати умови. От у нас оголосили про Нову українську школу – дуже гарний проєкт, в 1–4 класі нормально пішов. А для 5–6-х видали підручники - і все. Ні техніки, ні наочного матеріалу.
Михайло Гриневич вважає, що економити зараз на освіті не можна, війна загрожує розтягтися на роки.
- Це реальність, від якої не дітися. А діти мусять рости і вчитися, держава повинна в них вкладатися – в усіх, а не тільки тих, які у великих містах. Я нещодавно в Луцьку був, бачив, який там ліцей – це ж яка база! А в селах картина сумна.
Математику може освоїти кожна дитина, яка цього захоче
Специфіка дослідження PISA в тому, що тестується не обсяг засвоєного школярами матеріалу, а вміння застосовувати його у практичному контексті. Зокрема, з математики були зауваження, що 15-річні діти не вміють вирахувати відсотки по банківському кредиту. Думка про те, що наша шкільна програма занадто абстрактизована і не прив’язана до життєвих ситуацій, звучала не раз, і зараз знову порушується як проблема.
Колишня вчителька Нововолинського ліцею №7 Наталія Венгрин (нещодавно вона відкрили свій ФОП і займається репетиторством) не зовсім з цим згодна. Педагог відома тим, що популяризує “королеву наук” у Тік-Ток, і її віртуальні уроки користуються у дітей популярністю.
- Задачі на відсотки діти виконують починаючи з 5-го класу, і серед них є цілком практичні завдання. Інша справа, що не всі діти, не всі сім’ї зараз вважають математику обов’язковою. Більше мода на гуманітарні науки і пов’язані з ними професії. Батьки вважають, якщо діти не опанують формули та функції, то нічого страшного не станеться. Розрахунки, мовляв, можна робити на калькуляторі.
Сама Наталія Венгрин не схильна ділити дітей на здібних і не здібних до математики.
- Ще Сухомлинський казав, що математичне мислення необхідне для успішного вивчення усіх предметів, бо математика вчить думати. Якщо дитина не полінувалася, розібралася у відносно простих завданнях, їй буде дедалі простіше відкривати нові і нові двері. Якщо дитина знає математику - це насамперед величезна заслуга не вчителя, а самої дитини.
Педагог порівнює математику з фізкультурою:
- Всі ходять на уроки в спортзал, тренуються. Але одні збільшують навантаження, щоб бути сильнішими і міцнішими, інші опускають руки перед певними труднощами, лінуються. Кажу зі свого досвіду: математику може освоїти кожна дитина, яка ходить до школи. А чому одні цього хочуть, а другі – ні, то тут важко назвати винного.
Експертка вважає, що проблема комплексна. Вона пов’язана і з тим, що середній вік вчителя математики вище 50 років (вони часто скаржаться, що діти стали “не такі”, втрачається порозуміння), і з тим, що професії, пов’язані з математикою, перестали бути популярними.
- Багато моїх дуже здібних учнів отримали вищу освіту, але в житті влаштувалися не за фахом, - констатує Наталія Венгрин.
Про мотивації і немотивації
До проєкту PISA Україна приєдналася в 2018 році, тоді ж відбулося перше дослідження. Результати 2022 року викликали такий резонанс через те, що виявилися гіршими за попередні. Зокрема, у читанні наші школярі показали результат на 38 балів нижчий, ніж чотири роки тому. Базового рівня в осмисленні та здатності оцінювати прочитані твори досягли тільки 59% учасників тестування.
- Так, освітні втрати є, але я не вважаю, що результати такі катастрофічні, - коментує директорка львівського ліцею №21 Валентина Звежинська. – Реалії, звісно, наклали свій відбиток. Але ми, вчителі, помічаємо й інші, не пов’язані з останніми подіями зміни. Якщо раніше в класах були сильні учні, середні і слабкі, то зараз виділяються дві групи: вмотивована – сильна і невмотивована – діти, які просто не хочуть вчитися.
Директорка не згодна з тим, що школярам не цікаво вчитися або програми не такі.
- Це вже нас просто дістало! Скільки ми ще будемо в це бавитися? І програми у нас нормальні, і вчителі є сильні – фанати свої справи. Чому ми не говоримо про те, що для того, аби досягти результату, дитина мусить працювати. Не гратися у школу, а працювати! Вчитися працювати, нести відповідальність за свої дії. А частина дітей стають інфантильними. Запевняю: кожен випускник школи може здати ЗНО чи НМТ, якщо він працював. А зараз пішла мода на те, що до 11-го класу можна бити байдики, а там тато знайде репетитора. От зараз я слухаю польські курси для вчителів про вмотивованість дітей, порушуються ті самі питання. Отже, це не тільки проблема України, це світова проблема.
Валентина Звежинська згодна, що інтерес до читання у сьогоднішніх школярів упав.
- Але чимало хлопці та дівчат розуміють, що світом будуть правити ті, хто читають. І вони читають, вони розуміють, що читають. Вони вчать математику, бо хочуть бути освіченими, успішними людьми. Коли я читаю про результати PISA, то просто бачу обличчя таких моїх учнів. Тому ніякої катастрофи немає.
- Якщо в сім’ї побутує культура читання, вона буде підтримуватися дітьми. Але ми маємо розуміти, у який час живемо. Це за радянських часів книга поєднувала у собі джерело інформації та спосіб проведення дозвілля. Зараз є різноманітне телебачення, інтернет, соцмережі. Діти дивляться і теж читають, тільки не так, як це було колись. Тобто не можна говорити, що вони не цікавляться, не отримують і не осмислюють інформацію. Я не думаю, що за кордоном 15-річні підлітки більше цікавляться художньою літературою, ніж українці. Але там PISA проводиться давно, там вже знають, як готуватися і як відповідати. А для нас це початковий досвід, - звертає увагу директор київської гімназії №34 “Либідь” Алевтина Багінська.
Цікаво, що в рейтингу PISA традиційно лідирують не країни Європи, а країни Азії - Сінгапур, Китай, Південна Корея, Японія. 2022-й не став виключенням.
[h5_tt class="orange_h5_title" text="Окрема думка"]
Результати PISA широко обговорюються в соцмережах. Нам видався цікавим пост киянина В’ячеслава Нестерова, який він написав і як батько дитини, яка вчиться одночасно в британській та українській школах, і як знавець освітньої системи. Друкуємо уривки з публікації:
“... Зразу скажу крамольну річ. Наша, українська, школа переобтяжена специфічними професійними знаннями по окремих предметах і потерпає від відсутності практичних знань.
... Курс математики в Європі відстає від українського на рік-півтора. Діти, що приїхали з України, повторюють те, що вже вчили, але через те, що на вивчення, наприклад, десятичних дробів, відведено не два місяця, як у нас, а цілих пів року, засвоєння відбувається ґрунтовніше. Тобто засадничі математичні знання закріплюються практичніше і органічніше... Практичне застосування арифметики та математики з геометрією - ось головне в курсі.
... Окремих предметів з літератури та рідної мови, як таких, в Європі не існує, а література викладається принципово по-іншому. Знання біографії митців та деталей їх творів не є ознакою знання курсу. Важлива власна думка щодо персонажів, вміння її сформулювати, дискутувати на захист цієї думки та зв’язно вписати її у власний текст, де побічно пояснюються правила письмової мови. Немає диктантів, немає спеціальних заучувань правил та переліку виключень та наголосів. Все на практиці. Творчість замість заучування правил та біографій.
... Фізика, хімія та біологія поєднані в курс Science - Наука. Це дає можливість не повторювати теми, єдині для трьох наук, а вивчати єдність Природи, а не окремі її аспекти, у відриві одне від одного і не заглиблюватись в теми, які є прерогативою професійної підготовки вишів.
... Історія країни та історія світова. Курс не фіксується на хронології подій. Викладаються проблеми та приклади їх вирішення. Первісне суспільство, рабство, імперія, розділення влади, індустріалізація, просвітництво, реформація, види експансії, політична толерантність, види воєн, колонізація, економічне домінування, автономія, революція, повстання, владна ієрархія, консервативність, націоналізм тощо. Історія не як марксистська догма про зміну епох по прогресивності, а як набір рецептів з вирішення тих чи інших проблем суспільства. Дискурс замість догми. Те, чого в українському курсі історії немає зовсім.
... Труд, трудове навчання. В Європі випилюють лобзиком, випалюють, майструють стільці, оволодівають основами взаємодії з побутовою електрикою, освоюють огородництво та догляд за кімнатними рослинами, куховарять, печуть торти та вишивають всі, незалежно від статі... Практика. Чи є це у нас? Чомусь вважається, що це справи, яким повинні навчати батьки.
... Фізкультура по-українськи - це здавання мінімальних нормативів, які дитина повинна досягати в такому-то віці. Sport по-європейськи - це створення азартної конкурентної команди на уроках, де дитина соціалізується і вчиться правилам (та способам їх обходження) різних видів командного спорту (по пів року на один вид). Різницю відчуваєте? Отож.
... А тепер про те, чого в українській освіті немає в принципі. Немає вивчення основ правових знань, основ взаємовідносин з державними структурами, правил написання заяв, протоколів, скарг, правил та прав у судовій системі держави, правил та стратегій ділової взаємодії, основ психології, основ ораторського мистецтва та створення зв’язного ділового тексту, основ людських уявлень (релігійних та політичних). Все це не вкладається в те, що називається в українській школі “Основи життєдіяльності”- недолугий курс по пожежній та дорожній безпеці.
... Дитина, яка закінчує школу, повинна мати навички існування в теперішньому світі, а не набір специфічних знань, без яких можна обійтись".
[h5_tt class="orange_h5_title" text="Довідка "KП"]
Що таке PISA
PISA - Program for International Student Assessment перекладається як Програма міжнародного оцінювання учнів. Організація економічного співробітництва і розвитку започаткувала її майже 30 років тому. Тестування орієнтоване на 15-річних учнів – на те, як вони здатні використовувати здобуті в школі знання. Наприклад, порахувати комунальні тарифи.
Оцінювання проводиться раз на три роки. Через епідемію коронавірусу цього разу проміжок становив чотири роки. Через війну оцінювання проводили лише у 18 регіонах України.
Тестами були охоплені понад 80 країн світу. Росію вперше не підключили до дослідження через накладені санкції.
[category] => 2898 [categories] => [categories_seo] => [type] => 12800 [position] => 342840 [adate] => 1702274400 [publication_date] => -1702274400 [adate_day] => 1702252800 [approved] => 1 [langid] => 2 [created] => 1702110231 [changed] => 1702117154 [userid] => 18608 [redirect] => [views] => 0 [shares] => [comments] => [header] =>Освітяни визнають, що, окрім війни, на якість освіти впливають також інші чинники.
[with_photo] => 1 [with_gallery] => 0 [with_video] => [imagealt] => zhitomir.info [coordinates] => [extcode] => [user_changed] => 100024 [common_props] => [models_props] => [file] => [sources] => [references] => [authors] => [creator] => [files] => [gallery] => [images] => [props] => [tags] => [article_shares] => [article_childs] => [video] => [props_data] => [articles:protected] => articles Object *RECURSION* [childs_total] => 0 [alias32] => 3025649884 [indexed] => [reindexed] => 0 [cropdata] => {"art":{"main":{"src":"\/img\/forall\/u\/186\/8\/\u0428\u041a\u041e\u041b\u0410(2).jpg","crop":{"x":"0","y":"104","w":"900","h":"480"},"action":"none","format":"original"},"news_big":{"src":"\/img\/forall\/u\/186\/8\/\u0428\u041a\u041e\u041b\u0410(2).jpg","crop":{"x":"0","y":"113","w":"900","h":"470"},"action":"none","format":"original"},"tn2":{"src":"\/img\/forall\/u\/186\/8\/\u0428\u041a\u041e\u041b\u0410(2).jpg","crop":{"x":"0","y":"0","w":"790","h":"593"},"action":"none","format":"original"},"news_cover":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"infographics":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"}},"gal":{"main":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"tn":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"idx":""}} [other_author] => [priority_top] => 0 [anchor_rubric] => 0 [anchor_time] => 0 [pos_in_the_feed] => 0 [other_data] => ) ) [categories] => [count_sql] => SELECT COUNT(DISTINCT a.absnum) cnt FROM articles a /* /ua/tag/columns/9735/ */ WHERE a.approved = 1 and a.langid = 2 and NOT a.type & (32) and category IN (2829,2836,2850,2860,2871,2883,2890,2898,2921) AND adate < UNIX_TIMESTAMP() AND adate >= 1702196760 [dictsdata] => Array ( ) ) 1