В Україні триває тенденція активного використання мікрокредитів. Про це свідчать основні фінансові показники за III квартал, які нещодавно опублікував Національний Банк. За перші 9 місяців цього року кредит онлайн було видано 6 мільйонів разів на суму у 29,1 мільярда гривень. Помітне також зростання середньої суми мікрокредитів та загальної суми заборгованостей за цими позиками.
За інформацією Opendatabot, з січня по вересень 2023 року українці уклали 6 мільйонів кредитних угод на загальну суму 29,1 млрд гривень, що перевищує показники за весь 2022 рік, але все ще у 1,8 раза менше, ніж за 3 квартали 2021 року, коли було взято 10,8 млн мікрокредитів на 48,4 мільярда грн.
Середньомісячна кількість нових кредитів від мікрофінансових організацій у третьому кварталі 2023 року склала 715 тисяч, що вище за показники минулого року, але в 1,7 раза менше, ніж у 2021 році, коли середній показник становив 1,23 млн.
Кількість оформлених договорів у 2023 році зростає на 7% щокварталу.
Середня сума мікропозики у III кварталі 2023 року досягла рекордної позначки – 4985 гривень, що є найвищим показником з початку повномасштабного вторгнення.
Борг українців перед мікрофінансовими установами продовжує збільшуватися (на 6% за квартал). На кінець вересня цього року сума заборгованості за позиками була 9,44 млрд гривень. Хоча у 2022 році було помітне зменшення загального боргу, у цьому році він знову зріс на 1,4 мільярда гривень. Понад половини нових боргів (757 млн грн) було сформовано у I кварталі 2023 року.
У третьому кварталі кількість МФО зменшилась до 594 компаній, згадаємо, що у другому кварталі цього року було зареєстровано 629 установ, а до початку повномасштабного вторгнення – 935.
Подати заявку на кредит можна цілодобово через вебсайт сервісу Pango. Позики видаються на будь-які потреби. Весь процес реєстрації можна пройти за декілька кліків, а зарахування коштів на картку відбувається миттєво. Онлайн кредит від Панго доступний всім громадянам України віком від 18 до 65 років.
Позику можна оформити на суму до 20 000 гривень зі строком погашення до 120 днів (з них пільговий період до 30 днів). Відсоткова ставка в пільговому періоді від 0,01% до 2,1% в день. Реальна річна процентна ставка від 10902,31% до 33079,58%.
Приклад розрахунку:
Сума: 3000 грн
Термін: 105 днів (15 днів пільгового періоду)
Якщо повернути до закінчення пільгового періоду, то вартість кредиту складе 3004,5 грн (3000 грн + 3000*0,01%*15 днів= 4,5 грн відсотків).
Якщо користуватися кредитом всі 105 днів, то вартість буде 12 184,5 грн (3004,5 грн + 3000*3,4%*90 днів=9180 грн).
Індивідуальний розрахунок процентної ставки доступний при подачі заявки, та всі умови описані у Договорі кредитування.
Істотні характеристики кредиту
Попередження про наслідки для споживача
ТОВ "ФК "НЕЗАЛЕЖНІ ФІНАНСИ", ліцензія НБУ: №21/198-pK від 28.01.2022, ідентифікаційний код юридичної особи за ЄДРПОУ: 44620708.
[category] => 2898 [categories] => [categories_seo] => [type] => 16384 [position] => 342760 [adate] => 1701762655 [publication_date] => [adate_day] => 1701734400 [approved] => 1 [langid] => 2 [created] => 1701689636 [changed] => 1701762655 [userid] => 18608 [redirect] => [views] => 0 [shares] => [comments] => [header] =>В Україні триває тенденція активного використання мікрокредитів.
Зранку у вівторок, 5 грудня, відновлено рух вантажівок через пункт пропуску "Вишнє-Нємецке", що прилягає до українського пункту пропуску "Ужгород". Як повідомила Державна прикордонна служба України, акція словацьких перевізників, через яку був заблокований рух вантажівок, завершилася 4 грудня о 22 годині.
Наразі вантажні транспортні засоби оформлюються згідно з встановленими процедурами. За інформацією ДПСУ, через ускладнений рух на польському кордоні збільшилася кількість вантажівок на кордоні зі Словаччиною, які обирають цей напрямок для перетину кордону з Україною.
Cтаном на 5 грудня, у черзі на території Словаччини в напрямку України перебуває 625 вантажних транспортних засобів.
Спілка перевізників Словаччини розпочала блокування руху вантажівок через пункт пропуску "Вишнє-Нємецке" на кордоні з Україною 1 грудня.
Польські перевізники тим часом продовжують блокаду кордону вже більше місяця. Жодні переговори поки що не допомагають.
[category] => 2898 [categories] => [categories_seo] => [type] => 0 [position] => 342773 [adate] => 1701762300 [publication_date] => [adate_day] => 1701734400 [approved] => 1 [langid] => 2 [created] => 1701762331 [changed] => 1701762655 [userid] => 58 [redirect] => [views] => 0 [shares] => [comments] => [header] =>
Наразі у черзі перебуває 625 вантажних транспортних засобів
[with_photo] => 1 [with_gallery] => 0 [with_video] => [imagealt] => dpsu.gov.ua [coordinates] => [extcode] => [user_changed] => 50354 [common_props] => [models_props] => [file] => [sources] => [references] => [authors] => [creator] => [files] => [gallery] => [images] => [props] => [tags] => [article_shares] => [article_childs] => [video] => [props_data] => [articles:protected] => articles Object *RECURSION* [childs_total] => 0 [alias32] => 1619001703 [indexed] => [reindexed] => 0 [cropdata] => {"art":{"main":{"src":"\/img\/forall\/u\/0\/58\/\u0431\u0435\u0436(2).jpeg","crop":{"x":"0","y":"139","w":"1280","h":"682.6666666666666"},"action":"none","format":"original"},"news_big":{"src":"\/img\/forall\/u\/0\/58\/\u0431\u0435\u0436(2).jpeg","crop":{"x":"0","y":"146","w":"1279","h":"668"},"action":"none","format":"original"},"tn2":{"src":"\/img\/forall\/u\/0\/58\/\u0431\u0435\u0436(2).jpeg","crop":{"x":"1","y":"0","w":"1278","h":"960"},"action":"none","format":"original"},"news_cover":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"infographics":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"}},"gal":{"main":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"tn":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"idx":""}} [other_author] => [priority_top] => [anchor_rubric] => [anchor_time] => [pos_in_the_feed] => 0 [other_data] => ) [680933] => article Object ( [absnum] => 680933 [numsup] => 0 [childs] => 0 [alias] => british-fashion-awards-dzhonatan-anderson-nazvanij-dizajnerom-roku-a-sem-smit-novatorom-u-haluzi-kulturi [title] => British Fashion Awards: Джонатан Андерсон названий дизайнером року, а Сем Сміт – новатором у галузі культури [title_short] => [meta_title] => British Fashion Awards: Джонатан Андерсон названий дизайнером року, а Сем Сміт – новатором у галузі культури [meta_keywords] => новини шоу-бізнесу, British Fashion Awards 2023, переможці British Fashion Awards 2023, дизайнери [meta_description] => Переможці British Fashion Awards: Джонатан Андерсон названий дизайнером року, а Сем Сміт – новатором у галузі культури [seo_h1] => [seo_body] => [body] =>У лондонському концертному залі Альберт-Холл вручили нагороди найкращим представникам модної індустрії за версією British Fashion Awards 2023. Окрім дизайнерів, фешн-експертів, журналістів та стилістів, захід також відвідали зірки Джоді Комер, Енн Хетеуей, Вінні Харлоу, Ріта Ора, Памела Андерсон, Ендрю Гарфілд, Еллі Голдінг, Амаль Клуні, Ніколь Шерзінгер.
За підсумками року, найкращим дизайнером назвали креативного директора брендів JW Anderson та Loewe Джонатана Андерсона. Премію за визначні досягнення у світі моди отримав засновник Valentino Валентино Гаравані, а статуетку за внесок в індустрію моди вручили візажистові та редактору британського Vogue Шарлотті Тілбері. Моделью року стала Палома Ельзессер, а співак Сем Сміт – визнаний новатором у галузі культури.
Премія Ізабелли Блоу - Кемпбелл Адді
Премія першопрохідника - Едвард Еннінфул
Премія BFC Foundation - Коннер Айвз
Спеціальна нагорода-визнання – Сара Бертон
Спеціальна нагорода-визнання посмертно – Джо Кейслі-Хейфорд
Дизайнер року - Джонатан Андерсон (JW Anderson та Loewe)
Британський дизайнер жіночого одягу - Максиміліан Девіс (Ferragamo)
Британський дизайнер чоловічого одягу - Мартін Роз (Martine Rose)
Премія за визначні досягнення - Валентино Гаравані.
Спеціальна нагорода за внесок в індустрію моди – Шарлотта Тілбері
Модель року – Палома Ельзессер
"Новатор у культурі" - Сем Сміт
Нагорода за підтримку молодих дизайнерських талантів – Сара Мауер
Премія Pandora Leader of Change Award - Мікаела Коель
Премія за новий бренд кращого жіночого одягу - Емма Чопова та Лаура Ловена (Chopova Lowena)
Премія за новий бренд кращого чоловічого одягу - Б'янка Сондерс
У Великій Британії вручили нагороди представникам індустрії моди.
[with_photo] => 1 [with_gallery] => 0 [with_video] => [imagealt] => Dave Benett/Getty Images [coordinates] => [extcode] => [user_changed] => 50354 [common_props] => [models_props] => [file] => [sources] => [references] => [authors] => [creator] => [files] => [gallery] => [images] => [props] => [tags] => [article_shares] => [article_childs] => [video] => [props_data] => [articles:protected] => articles Object *RECURSION* [childs_total] => 0 [alias32] => 932199175 [indexed] => [reindexed] => 0 [cropdata] => {"art":{"main":{"src":"\/img\/forall\/u\/407\/66\/photo_2023-12-05_09-15-03.jpg","crop":{"x":"0","y":"0","w":"1280","h":"682.6666666666666"},"action":"none","format":"original"},"news_big":{"src":"\/img\/forall\/u\/407\/66\/photo_2023-12-05_09-15-03.jpg","crop":{"x":"0","y":"0","w":"1279","h":"668"},"action":"none","format":"original"},"chronicle":{"src":"\/img\/forall\/u\/407\/66\/photo_2023-12-05_09-15-02.jpg","crop":{"x":"85","y":"0","w":"853","h":"1280"},"action":"none","format":"original"},"tn2":{"src":"\/img\/forall\/u\/407\/66\/photo_2023-12-05_09-15-03.jpg","crop":{"x":"1","y":"0","w":"1278","h":"960"},"action":"none","format":"original"},"news_cover":{"src":"\/img\/forall\/u\/407\/66\/photo_2023-12-05_09-15-03.jpg","crop":{"x":"0","y":"0","w":"1280","h":"853"},"action":"none","format":"original"},"infographics":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"sx_mobile":{"src":"\/img\/forall\/u\/407\/66\/photo_2023-12-05_09-15-02.jpg","crop":{"x":"0","y":"0","w":"1023","h":"1251"},"action":"none","format":"original"}},"gal":{"main":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"tn":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"idx":""}} [other_author] => [priority_top] => [anchor_rubric] => [anchor_time] => [pos_in_the_feed] => 0 [other_data] => ) [680936] => article Object ( [absnum] => 680936 [numsup] => 0 [childs] => 0 [alias] => mapa-bojovikh-dij-v-ukrajini-05122023 [title] => Мапа бойових дій в Україні: 05.12.2023 [title_short] => [meta_title] => Мапа бойових дій в Україні: 05.12.2023 [meta_keywords] => війна в україні, бойові дії в україні, мапа бойових дій, мапа бойових дій в україні сьогодні [meta_description] => Війна в Україні – мапа бойових дій на 5 грудня 2023 року. Ситуація на сході та півдні України – мапа бойових дій сьогодні. [seo_h1] => [seo_body] => [body] =>Актуальна мапа бойових дій та лінії фронту 5 грудня.
[category] => 2890 [categories] => [categories_seo] => [type] => 524800 [position] => 342691 [adate] => 1701761327 [publication_date] => [adate_day] => 1701734400 [approved] => 1 [langid] => 2 [created] => 1701761327 [changed] => 1701761327 [userid] => 49 [redirect] => [views] => 0 [shares] => [comments] => [header] =>Актуальна мапа бойових дій та лінії фронту на 5 грудня.
[with_photo] => 1 [with_gallery] => 0 [with_video] => [imagealt] => [coordinates] => [extcode] => [user_changed] => 49 [common_props] => [models_props] => [file] => [sources] => [references] => [authors] => [creator] => [files] => [gallery] => [images] => [props] => [tags] => [article_shares] => [article_childs] => [video] => [props_data] => [articles:protected] => articles Object *RECURSION* [childs_total] => 0 [alias32] => 4285677374 [indexed] => [reindexed] => 0 [cropdata] => {"art":{"main":{"src":"\/img\/forall\/u\/0\/49\/\u043a\u0430\u0440\u0442\u0430(154).jpg","crop":{"x":"0","y":"473","w":"900","h":"480"},"action":"update","format":"original"},"news_big":{"src":"\/img\/forall\/u\/0\/49\/\u043a\u0430\u0440\u0442\u0430(154).jpg","crop":{"x":"0","y":"478","w":"900","h":"470"},"action":"update","format":"original"},"tn2":{"src":"\/img\/forall\/u\/0\/49\/\u043a\u0430\u0440\u0442\u0430(154).jpg","crop":{"x":"0","y":"375","w":"900","h":"675.974025974026"},"action":"update","format":"original"},"news_cover":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"infographics":{"src":"\/img\/forall\/u\/0\/49\/\u043a\u0430\u0440\u0442\u0430(154).jpg","crop":{"x":"0","y":"0","w":"900","h":"1426"},"action":"update","format":"original"}},"gal":{"main":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"tn":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"idx":""}} [other_author] => [priority_top] => [anchor_rubric] => [anchor_time] => [pos_in_the_feed] => 0 [other_data] => ) [680935] => article Object ( [absnum] => 680935 [numsup] => 0 [childs] => 0 [alias] => tri-shakhedi-atakuvali-objekt-infrastrukturi-na-lvivshchini [title] => Три “шахеди” атакували обʼєкт інфраструктури на Львівщині [title_short] => [meta_title] => Три шахеди атакували обʼєкт інфраструктури на Львівщині [meta_keywords] => Львівщина [meta_description] => Уночі три дрони атакували обʼєкт інфраструктури на Львівщині, повідомив голова обласної військової адміністрації Максим Козицький [seo_h1] => [seo_body] => [body] =>Уночі три дрони атакували обʼєкт інфраструктури на Львівщині. Про це уранці 5 грудня повідомив голова обласної військової адміністрації Максим Козицький.
- Під час повітряної тривоги, близько 4 години ранку, ворог трьома безпілотниками атакував обʼєкт інфраструктури на Львівщині, — написав він у своєму телеграм-каналі.
Внаслідок удару виникла пожежа, її загасили працівники обʼєкта інфраструктури, додав Козицький.
- Є незначні руйнування. Обійшлося без жертв та постраждалих. Пошкоджень систем життєзабезпечення області також немає, — також розповів голова Львівської ОВА.
Повітряні сили ЗСУ раніше у вівторок повідомили, що уночі Росія атакувала Україну 17 “шахедами”. Сили ППО збили десять ударних дронів-камікадзе у різних регіонах.
[category] => 2890 [categories] => [categories_seo] => [type] => 0 [position] => 342690 [adate] => 1701761160 [publication_date] => 1701761160 [adate_day] => 1701734400 [approved] => 1 [langid] => 2 [created] => 1701761058 [changed] => 1701762124 [userid] => 26073 [redirect] => [views] => 0 [shares] => [comments] => [header] =>Атака сталася близько четвертої ранку, виникла пожежа і є незначні руйнування.
[with_photo] => 0 [with_gallery] => 0 [with_video] => [imagealt] => [coordinates] => [extcode] => [user_changed] => 50354 [common_props] => [models_props] => [file] => [sources] => [references] => [authors] => [creator] => [files] => [gallery] => [images] => [props] => [tags] => [article_shares] => [article_childs] => [video] => [props_data] => [articles:protected] => articles Object *RECURSION* [childs_total] => 0 [alias32] => 1656359192 [indexed] => [reindexed] => 0 [cropdata] => {"art":{"main":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"news_big":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"tn2":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"news_cover":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"infographics":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"}},"gal":{"main":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"tn":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"idx":""}} [other_author] => [priority_top] => [anchor_rubric] => [anchor_time] => [pos_in_the_feed] => 0 [other_data] => ) [680934] => article Object ( [absnum] => 680934 [numsup] => 0 [childs] => 0 [alias] => pid-rosijskij-obstril-potrapili-tri-oblasti-zrujnovani-kinoteatr-bahatopoverkhivki-ta-navchalnij-zaklad [title] => Під російський обстріл потрапили три області, зруйновані кінотеатр, багатоповерхівки та навчальний заклад [title_short] => [meta_title] => Під російський обстріл потрапили три області, зруйновані кінотеатр, багатоповерхівки та навчальний заклад [meta_keywords] => обстріли 5 грудня [meta_description] => Які регіони потрапили під російський обстріл в ніч на 5 грудня. Які зафіксовані руйнування та чи є постраждалі - дані МВС [seo_h1] => [seo_body] => [body] =>В ніч на 5 грудня російські окупаційні війська атакували цивільну інфраструктуру на Донеччині, Херсонщині та Харківщині. Постраждали цивільні люди, повідомив міністр внутрішніх справ Ігор Клименко.
Донецька область. Росіяни нанесли авіаудар по селищу Північне. Пошкоджені 5 багатоквартирних будинків. Підрозділи ДСНС врятували 1 людину.
Під ворожий обстріл потрапило місто Селидове. Зруйновано п’ятиповерхову будівлю навчального закладу, 2 приватних підприємств, багатоквартирний будинок. На щастя, ніхто з людей не постраждав.
Херсонщина. Обстріл стався 23:20. Окупанти завдали ракетних ударів по місту Херсон. Руйнувань зазнала будівля кінотеатру, рятувальники локалізували пожежу.
[telegram post="Klymenko_MVS/543" desc=""]
Харківська область. У селищі Борова через удар безпілотника пошкоджений будинок культури, будівля селищної ради та приватний будинок. Також російські військові вдарили безпілотником по житлових будинках та господарчих спорудах у місті Чугуїв. Постраждала 1 людина.
Крім того, у Новогродівці Донецької області продовжуються пошуково-рятувальні роботи на місці зруйнованого ракетою будинку. Напередодні рятувальники виявили тіло загиблої 8-річної дитини. Доля ще двох людей залишається невідомою.
[category] => 2890 [categories] => [categories_seo] => [type] => 0 [position] => 342689 [adate] => 1701760080 [publication_date] => [adate_day] => 1701734400 [approved] => 1 [langid] => 2 [created] => 1701760105 [changed] => 1701762046 [userid] => 58 [redirect] => [views] => 0 [shares] => [comments] => [header] =>В ніч на 5 грудня російські окупаційні війська атакували цивільну інфраструктуру на Донеччині, Херсонщині та Харківщині.
[with_photo] => 1 [with_gallery] => 0 [with_video] => [imagealt] => ілюстративне facebook.com/MNS.GOV.UA [coordinates] => [extcode] => [user_changed] => 50354 [common_props] => [models_props] => [file] => [sources] => [references] => [authors] => [creator] => [files] => [gallery] => [images] => [props] => [tags] => [article_shares] => [article_childs] => [video] => [props_data] => [articles:protected] => articles Object *RECURSION* [childs_total] => 0 [alias32] => 1989849511 [indexed] => [reindexed] => 0 [cropdata] => {"art":{"main":{"src":"\/img\/forall\/u\/0\/58\/408114496_699176502395431_3200775564450015789_n(4).jpg","crop":{"x":"0","y":"191","w":"1440","h":"768"},"action":"none","format":"original"},"news_big":{"src":"\/img\/forall\/u\/0\/58\/408114496_699176502395431_3200775564450015789_n(4).jpg","crop":{"x":"0","y":"208","w":"1440","h":"752"},"action":"none","format":"original"},"tn2":{"src":"\/img\/forall\/u\/0\/58\/408114496_699176502395431_3200775564450015789_n(4).jpg","crop":{"x":"81","y":"0","w":"1278","h":"960"},"action":"none","format":"original"},"news_cover":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"infographics":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"}},"gal":{"main":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"tn":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"idx":""}} [other_author] => [priority_top] => [anchor_rubric] => [anchor_time] => [pos_in_the_feed] => 0 [other_data] => ) [680483] => article Object ( [absnum] => 680483 [numsup] => 0 [childs] => 0 [alias] => podarunki-vijskovim-na-svjatoho-mikolaja-solodoshchi-sukhij-dush-ta-kolektsijni-shevroni [title] => Подарунки військовим на Святого Миколая: солодощі, сухий душ та колекційні шеврони [title_short] => [meta_title] => Подарунки військовим на Святого Миколая: солодощі, сухий душ та колекційні шеврони [meta_keywords] => подарунки військовим, день Святого Миколая, свято [meta_description] => Що подарувати військовому на Святого Миколая - від яких речей захисники України будуть у захваті, подарунки військовим на будь-який смак та гаманець. [seo_h1] => [seo_body] => [body] =>Грудень – місяць подарунків. Українці пишуть свої wish-листи та обдумують сюрпризи рідним та близьким. У передсвятковій метушні пам’ятайте і про тих, хто зараз на передовій. До кожного солдата також має завітати Святий Миколай. Вагаєтеся у виборі подарунка? Кореспондент KP.UA поспілкувалася з військовими та волонтерами і склала список найбажаніших подарунків на фронті на будь-який бюджет.
[h5_tt class="orange_h5_title" text="Солодощі"]
Універсальний подарунок і на передовій, і у тилу. Цукерки, шоколад, печиво, льодяники, халва, згущене молоко та навіть домашнє варення! Військові кажуть, що солодке на фронті – дефіцит. Дійсно, там не можеш ось так легко вийти до магазину по цукерки чи тістечко до кави. Тієї ж крамниці може й не бути в радіусі кількох десятків кілометрів…
- Ми до кави ділили маленький «Снікерс» на 10 чоловік, - розповідає KP.UA військовий Артем. – Так, рідні та волонтери передають солодощі, але вони швидко закінчуються. Шоколадкам та халві радіємо, як діти!
Військові кажуть, що найзручніший формат солодощів – це батончики, тому що їх можна сховати у кишеню і з’їсти навіть в окопі. Калорійні шоколад, халва та інше солодке, як відомо, додають енергії, допомагають втамувати голод, а ще хоча б трохи піднімають настрій і нагадують про рідний дім.
Вартість: упаковка «Снікерсів» 40 шт. – від 700 грн.
[h5_tt class="orange_h5_title" text="Шеврони"]
Оригінальні нашивки ціняться у військових, наче лейбл Dior або Louis Vuitton серед модниць. Шеврони збирають, ними обмінюються, їх дарують. Зазвичай військові вже мають нашивки з національною символікою та назвою свого батальйону. Тому для подарунку варто обирати щось цікавіше. Наприклад, шеврон з позивним саме того військового, якому планується подарунок, або з якимось оригінальними надписом.
Вартість: 10 шт. – від 300 грн.
[h5_tt class="orange_h5_title" text="Ніж універсальний"]
Або мультитул. Цей невеликий інструмент зазвичай має у комплекті гострий ніж, відкривачку для консервних банок та пляшок, ножиці, викрутку, стропоріз, кусачки, пилку і ще багато додаткових опцій.
- Тут краще не економити і обирати більш дорожчий варіант, - розповів KP.UA менеджер магазину інструментів Іван Чорній. – Мультитул має бути надійним, виготовленим із якісних матеріалів, наприклад, міцної нержавіючої сталі. Чим більше функцій – тим дорожчий. Але військовому замінить купу інструментів, які не треба буде тягати із собою.
Вартість: від 1000 грн.
[h5_tt class="orange_h5_title" text="Шкарпетки та рукавиці"]
На передовій такі речі швидко зношуються та часто губляться.
- Військові будуть вдячні навіть за якісні теплі шкарпетки, - каже волонтер Павло. – Я раджу обирати серед трекінгових термошкарпеток. Важливо, щоб у їхньому складі, окрім вовни, були і синтетичні матеріали. На зиму краще купувати потовщені моделі. Наприклад, бренду Lasting. Так, вони з дорожчих – від 700 грн за пару. Але можна пошукати й дешевші варіанти. Та й оптом від 10 штук буде ще дешевше.
На піку популярності серед подарунків військовим – теплі рукавиці. Тут також важливо обирати не за ціною, а за складом тканини. Експерти радять придивитися до мембранних матеріалів Softshell. Такі рукавиці не промокнуть навіть у сильний дощ чи снігопад, а руки лишатимуться теплими та сухими.
Вартість:
[h5_tt class="orange_h5_title" text="Фляга або термос"]
Так, це не річ першої необхідності. Та все ж фляга чи якісний термос може відчутно полегшити перебування військового на холоді.
- Уявіть: холодна ніч з мінусовою температурою, ти сидиш на чергуванні і, аби хоч трохи зігрітися, п’єш теплий чай з термоса, - каже нам волонтер Олена. – Якщо нашим "котикам" із ЗСУ хоча б на кілька хвилин стане трохи легше перебувати на морозі, то чому б не купити якийсь хороший термос? Тільки одразу порада: обирайте невеликі моделі, на 1-1,5 літра. Більші брати невигідно, адже, крім термоса, військовий тягне на собі чимало амуніції.
Вартість: від 500 грн.
[h5_tt class="orange_h5_title" text="Ліхтарик"]
Згодиться для того, аби звіритися з мапою, пошукати щось у наплічнику, приготувати їжу або навіть знайти пораненого побратима. Знавці радять обирати налобний ліхтарик з режимом червоного світла, яке не сліпить очі і не помітне здалеку. Також аксесуар має бути водонепроникним та заряджатися від будь-яких джерел енергії. Волонтери кажуть, що хорошим варіантом подарунка є налобні ліхтарики бренду Nitecore. Деякі з них мають усі вищезгадані нами опції, ще й працюють, залежно від виду освітлення, від 2 до 110 годин. Але є і мінус. Це їх вартість – від 3 тисяч грн.
- Звісно, є й дешевші моделі хороших ліхтариків, можна пошукати і від 1500 грн, - каже менеджер магазину інструментів Іван Чорній. – Тільки не беріть дешеві китайські, які швидко розряджаються, не мають захисту від вологи чи ударів. Такі ліхтарики на передовій довго не проживуть.
Вартість: від 1500 грн.
[h5_tt class="orange_h5_title" text="Засоби гігієни та грілки"]
Від таких подарунків у мирний час крутили носом. А на війні пачка так званого сухого душу або грілки для рук на вагу золота!
- Банально, часто не має змоги помитися, - каже військовий Артем. – Сухий душ виручав мене багато разів. А без хімічних грілок для рук та ніг узагалі важко в морозні дні та ночі. Шкода тільки, що не завжди можна такі товари купити, інколи попит переважає пропозицію.
Що ж це за такий сухий душ? Пояснюємо: це одноразова гігієнічна пінна рукавиця, для роботи якої треба всього 50 мл води. Рукавицю треба добре спінити, намилити нею тіло, піну витерти рушником. Швидко та зручно! Грілка для рук, ніг та тіла працює ще простіше. Спочатку її треба сильно струсити і почекати до 10 хвилин для активації. Зате в теплі та сухості руки-ноги будуть до 12 годин.
І сухий душ, і грілки входять до складу популярних нині подарункових боксів для військових, які можна придбати в інтернет-магазинах. У подарункову коробку зазвичай входить: кілька упаковок сухого душа для тіла та окремо для ніг та рук, сушкар-осушувач (щось на кшталт тальку), грілки для рук, ніг та тіла, термошкарпетки, а також щось із солодощів.
Вартість:
Святий Миколай завітає і до тих, хто виборює перемогу на передовій.
[with_photo] => 1 [with_gallery] => 0 [with_video] => [imagealt] => gazeta.ua [coordinates] => [extcode] => [user_changed] => 37076 [common_props] => [models_props] => [file] => [sources] => [references] => [authors] => [creator] => [files] => [gallery] => [images] => [props] => [tags] => [article_shares] => [article_childs] => [video] => [props_data] => [articles:protected] => articles Object *RECURSION* [childs_total] => 0 [alias32] => 2071727146 [indexed] => [reindexed] => 0 [cropdata] => {"art":{"main":{"src":"\/img\/forall\/u\/186\/8\/\u0433\u043b\u0430\u0432\u043d\u0430\u044f(137).jpg","crop":{"x":"0","y":"97","w":"900","h":"480"},"action":"none","format":"original"},"news_big":{"src":"\/img\/forall\/u\/186\/8\/\u0433\u043b\u0430\u0432\u043d\u0430\u044f(137).jpg","crop":{"x":"0","y":"102","w":"900","h":"470"},"action":"none","format":"original"},"tn2":{"src":"\/img\/forall\/u\/186\/8\/\u0433\u043b\u0430\u0432\u043d\u0430\u044f(137).jpg","crop":{"x":"2","y":"0","w":"897","h":"674"},"action":"none","format":"original"},"news_cover":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"infographics":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"}},"gal":{"main":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"tn":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"idx":""}} [other_author] => [priority_top] => 5 [anchor_rubric] => 0 [anchor_time] => 0 [pos_in_the_feed] => 0 [other_data] => ) [680898] => article Object ( [absnum] => 680898 [numsup] => 0 [childs] => 0 [alias] => dopomoha-svitu-ukrajini-u-2024-rotsi-obitsjajut-zbroju-ta-hroshi-ale-shchos-znovu-zatjahujetsja [title] => Допомога Україні у 2024 році: обіцяють зброю та гроші, але щось знову затягується [title_short] => [meta_title] => Допомога Україні у 2024 році: обіцяють зброю та гроші, але щось знову затягується [meta_keywords] => війна з росією, військова допомога Україні, фінансування, Франція, Німеччина, Данія, Фінляндія, Польща, США, ЄС [meta_description] => Військова допомога Україні 2024 – на яку підтримку у війні з росією може розраховувати Україна, скільки грошей готові виділити Франція, Німеччина, Данія, Фінляндія, Польща, США та ЄС. [seo_h1] => [seo_body] => [body] =>Україна критично залежить від західної фінансової та військової допомоги. Від того, наскільки допомагатимуть нам наші союзники у світі в цілому, залежить весь результат військової кампанії. Партнери України допомагають нам із початку російської агресії. Чи вистачить їм можливостей для подальшої підтримки нашої країни?
KP.UA з'ясовувала, хто і як допомагатиме Україні у 2024 році та які є проблеми у цьому напрямі.
Франція має намір збільшити постачання боєприпасів Україні у 2024 році. Про це повідомляє пресслужба міністерства оборони з посиланням на інженер-генерала з питань озброєння, голову Фонду підтримки України Жана-Франсуа Дока, який у складі французької делегації відвідав Київ минулого тижня. Він наголосив, що країна докладає «всі можливі зусилля, щоб допомогти Україні».
«Наш Фонд підтримки намагається покрити частину витрат на придбання деяких запчастин та озброєння для української сторони. Ми розуміємо українські потреби, тому наступного року Франція збільшить постачання боєприпасів», - сказав Жан-Франсуа Док.
А міністр оборони Франції Себастьян Лекорню оголосив, що Париж виділить ще 200 млн євро у фонд підтримки нашої країни.
Франція є одним із головних союзників України, підтримала нашу країну на початку повномасштабного вторгнення російських окупантів. Протягом війни Париж надає нам не лише гуманітарну, а й військову допомогу.
Видання Bild із посиланням на міністерство оборони Німеччини повідомило, що Берлін має намір удвічі збільшити фінансову допомогу Україні. Замість чотирьох мільярдів євро тепер буде виділено вісім.
Спочатку міністр фінансів Німеччини Крістіан Лінднер передбачив у федеральному бюджеті на 2024 рік лише чотири мільярди євро на військову допомогу Україні. Проте майже всі ці кошти були спрямовані на вже обіцяні проєкти. На нову допомогу міністерству оборони залишилося лише 120 млн євро.
У свою чергу міністр оборони Борис Пісторіус вимагав надання додаткових 5 млрд євро в ході поточних бюджетних переговорів. Крім того, міністерству оборони буде дозволено витратити два мільярди євро як про асигнування на зобов'язання за довгостроковими контрактами на озброєння.
Крім того, в уряді Німеччини заявили, що виділяють Україні 200 млн євро, які підуть на відновлення країни.
Данія до 2027 року збільшить допомогу Україні на понад 3 млрд євро. "Усього на військову підтримку України в 2023-2028 роках у рамках Фонду буде виділено 60,4 млрд данських крон", - йдеться в повідомленні міноборони цієї країни.
"Протягом усієї війни Данія була вірним прихильником України, і коли ми зараз посилюємо нашу підтримку, ми надсилаємо чіткий сигнал, що українці можуть розраховувати на підтримку Данії у довгостроковій перспективі", – заявив міністр оборони Данії Троельс Лунд Поульсен.
Нещодавно Данія виділила Україні новий пакет фінансової допомоги на загальну суму понад 40 млн доларів, які підуть на відновлення. А наприкінці жовтня Копенгаген виділив пакет військової допомоги Україні на суму понад пів мільярда доларів. До нього увійшли танки, боєприпаси та дрони.
Фінляндія також може збільшити допомогу Україні у 2024 році. Уряд Фінляндії пропонує збільшити майже на 96 мільйонів євро верхній ліміт видатків на потреби оборони на період 2024-2028 років, щоб покрити закупівлю 19-го пакету військової допомоги для України. На 2024 рік фінансування Києва зросте на 20,7 мільйона євро.
Крім того, у контексті підготовки плану відновлення України уряд Фінляндії визначив фінансові рішення для сприяння участі фінських компаній у відновленні, для чого просить збільшити на 25 мільйонів євро витрати на інвестиції та кредитування в Україні.
Польща в 2024 році має намір передати Україні понад пів сотні самохідних гаубиць Krab. 18 із них уже прибули до України. Між Києвом та Варшавою підписано відповідний контракт.
"AHS Krab - самохідна гаубиця на гусеничному шасі виробництва Huta Stalowa Wola SA. Польща передала Україні з резервів Війська Польського 18 таких машин", - йдеться у повідомленні польського агентства РАР.
Польща з початку військових дій РФ проти України передала ЗСУ переносні зенітно-ракетні комплекси Piorun, карабіни Grot, танки PT-91, Т-72, Leopard 2, літаки МіГ-29. Готується постачання самохідних мінометних систем Rak, бойових машин піхоти Rosomak (у кількості 100 штук).
Але поряд із цими позитивними для Києва новинами є й проблеми з питань, пов'язаних за допомогою України.
У червні 2023 року Європейська комісія запропонувала створити для України спеціальний механізм, за яким буде надано гранти та позички на суму до 50 млрд євро на період до 2027 року. Але зараз видання Financial Times повідомляє, що Україна може не отримати великого пакета фінансової допомоги в 50 млрд євро від країн Євросоюзу через низку розбіжностей усередині ЄС.
За даними видання, суперечки всередині ЄС щодо виділення коштів Україні ставлять під загрозу важливі обіцянки, дані Києву кілька місяців тому – саме тоді, коли потік фінансової та військової підтримки від США фактично припинився через дискусії у Конгресі.
Джерела Financial Times повідомляють, що країни-члени ЄС далекі від досягнення угоди щодо виділення Україні 50 млрд євро. Зусилля Євросоюзу щодо досягнення компромісу у питанні виділення допомоги Україні ускладнюються перемогою правої партії на виборах у Нідерландах та нещодавнім рішенням суду Німеччини про обмеження запозичень уряду. Джерела також зазначають, що активні дискусії продовжаться до та під час саміту ЄС, який відбудеться 14-15 грудня у Брюсселі.
"Дуже важливо, щоб підтримка України тривала і щоб ми, європейці, грали у цьому важливу роль", - заявив прем'єр-міністр Бельгії Олександр Де Кроо у коментарі виданню.
Водночас у Конгресі США застряг законопроєкт про виділення допомоги Україні, Ізраїлю та Тайваню та питання безпеки більш ніж на 100 млрд доларів, з яких 60 – мала отримати Україна. Виділення цих грошей зупинилося через протистояння демократів та республіканців. Президент-демократ Джо Байден та його партія виступають за те, щоб надання допомоги Україні, Ізраїлю та Тайваню йшло одним пакетом. Республіканці хочуть розділити його за країнами та цілями. Очікується, що дискусія з цього питання затягнеться до новорічних свят, а рішення буде ухвалено вже після них.
В адміністрації американського президента Джо Байдена попередили лідерів Конгресу США, що виділені кошти для допомоги Україні закінчаться до кінця цього року, і це може сприяти перемогам Росії.
Директор адміністративно-бюджетного управління США Шаланда Янг написала лідерам Республіканської та Демократичної партій: "Без дій Конгресу до кінця року у нас закінчаться ресурси для закупівлі більшої кількості зброї та обладнання для України, а також для надання обладнання із військових запасів США".
Позитивному вирішенню цього питання може сприяти те, що спікер Палати представників США Майк Джонсон кардинально змінив свою позицію щодо допомоги Україні у протистоянні російській агресії у позитивний бік та вважає це "критичним пріоритетом" для США.
[h5_tt class="orange_h5_title" text="Думка експерта"]
Ігор Рейтерович, експерт-міжнародник:
- Звичайно, якесь коригування фінансової та військової допомоги відбудеться, але не у бік зменшення. Тобто не буде якогось великого провалу в цій допомозі, і вона зберігатиметься як мінімум на достатньому для нас рівні, щоб можна було продовжувати війну, відвойовувати території, займатися модернізацією економіки та відновлювати країну. Щодо пакету допомоги від США, то є надія на те, що його затвердять до кінця цього року, а сама допомога піде вже з початку наступного. Щодо мільярдів від Євросоюзу, то тут усе залежатиме, як країни домовляться щодо бюджету ЄС.
[category] => 2871 [categories] => [categories_seo] => [type] => 12288 [position] => 342759 [adate] => 1701759000 [publication_date] => -1701759000 [adate_day] => 1701734400 [approved] => 1 [langid] => 2 [created] => 1701703762 [changed] => 1701719951 [userid] => [redirect] => [views] => 0 [shares] => [comments] => [header] =>Аналізували потенціал можливої підтримки від західних союзників, на яку може розраховувати наша країна наступного року.
[with_photo] => 1 [with_gallery] => 0 [with_video] => [imagealt] => Artur Widak/Anadolu Agency via Getty Images [coordinates] => [extcode] => [user_changed] => 37076 [common_props] => [models_props] => [file] => [sources] => [references] => [authors] => [creator] => [files] => [gallery] => [images] => [props] => [tags] => [article_shares] => [article_childs] => [video] => [props_data] => [articles:protected] => articles Object *RECURSION* [childs_total] => 0 [alias32] => 3305013740 [indexed] => [reindexed] => 0 [cropdata] => {"art":{"main":{"src":"\/img\/forall\/u\/186\/8\/GettyImages-1252772116.jpg","crop":{"x":"0","y":"69","w":"1024","h":"546"},"action":"none","format":"original"},"news_big":{"src":"\/img\/forall\/u\/186\/8\/GettyImages-1252772116.jpg","crop":{"x":"0","y":"74","w":"1024","h":"535"},"action":"none","format":"original"},"tn2":{"src":"\/img\/forall\/u\/186\/8\/GettyImages-1252772116.jpg","crop":{"x":"0","y":"0","w":"909","h":"683"},"action":"none","format":"original"},"news_cover":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"infographics":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"}},"gal":{"main":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"tn":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"idx":""}} [other_author] => [priority_top] => 3 [anchor_rubric] => 0 [anchor_time] => 0 [pos_in_the_feed] => 0 [other_data] => ) [680932] => article Object ( [absnum] => 680932 [numsup] => 0 [childs] => 0 [alias] => u-ssha-pomerla-sestra-brativ-kastro-jaka-borolasja-za-povalennja-jikhnoho-rezhimu-na-kubi [title] => У США померла сестра братів Кастро, яка боролася за повалення їхнього режиму на Кубі [title_short] => [meta_title] => У США померла сестра братів Кастро Хуаніта [meta_keywords] => Хуаніта Кастро, сестра братів Кастро [meta_description] => У Маямі у віці 90 років померла молодша сестра Фіделя та Рауля Кастро Хуаніта Кастро [seo_h1] => [seo_body] => [body] =>У Маямі у віці 90 років померла молодша сестра Фіделя та Рауля Кастро Хуаніта Кастро. Про це у вівторок, 5 грудня, повідомив «Голос Америки».
- Сьогодні померла Хуаніта Кастро, виняткова жінка та невтомний борець за справу Куби, яку вона так любила, – написала в Instagram співавтор автобіографії Кастро Марія Антонієта Коллінз.
За даними американського іспаномовного телеканалу Univision, Хуаніта Кастро померла від природних причин в одній із лікарень Маямі.
Хуаніта Кастро поїхала з Куби 1964 року через розбіжності зі своїми братами після Кубинської революції 1959 року. Вона оселилася в Маямі, де відкрила благодійну аптеку та пропрацювала в ній до 2007 року.
У своїх мемуарах "Мої брати Фідель і Рауль: таємна історія" Хуаніта Кастро розповіла, що з 1961 року до від'їзду до США співпрацювала з ЦРУ під кодовим ім'ям "Донна", борючись за повалення кубинського уряду.
- Безперечно, я страждала більше, ніж решта вигнанців, бо ніде вздовж Флоридської протоки мені не дають перепочинку, і мало хто розуміє парадокс мого життя. Для тих, хто живе на Кубі, я дезертир, бо поїхала та засудила чинний режим. Для багатьох у Маямі я – персона нон грата, бо є сестрою Фіделя та Рауля, – писала Хуаніта Кастро.
Як розповіла Хуаніта Кастро у своїх мемуарах, вона розчарувалася у братах через те, що ті зрадили демократичні принципи революції, а також через вбивства їхніх політичних супротивників.
Фідель Кастро помер у віці 90 років у 2016 році в Гавані. На його похорон Хуаніта Кастро не поїхала. Рауль Кастро, якому зараз 92 роки, продовжує жити на Кубі.
Лідер Кубинської революції Фідель Кастро правив Кубою майже 50 років, а 2008 року він передав повноваження Раулю. У 2021 році Рауль Кастро оголосив про звільнення з посади першого секретаря ЦК Комуністичної партії Куби.
[category] => 2871 [categories] => [categories_seo] => [type] => 0 [position] => 342766 [adate] => 1701758940 [publication_date] => 1701758940 [adate_day] => 1701734400 [approved] => 1 [langid] => 2 [created] => 1701758565 [changed] => 1701761940 [userid] => 26073 [redirect] => [views] => 0 [shares] => [comments] => [header] =>У Маямі у віці 90 років померла молодша сестра Фіделя та Рауля Кастро Хуаніта Кастро.
[with_photo] => 1 [with_gallery] => 0 [with_video] => [imagealt] => periodicocubano.com [coordinates] => [extcode] => [user_changed] => 50354 [common_props] => [models_props] => [file] => [sources] => [references] => [authors] => [creator] => [files] => [gallery] => [images] => [props] => [tags] => [article_shares] => [article_childs] => [video] => [props_data] => [articles:protected] => articles Object *RECURSION* [childs_total] => 0 [alias32] => 1479503036 [indexed] => [reindexed] => 0 [cropdata] => {"art":{"main":{"src":"\/img\/forall\/u\/260\/73\/Muere-en-Miami-Juanita-Castro-la-hermana-opositora-del-dictador-Fidel-Castro.jpeg","crop":{"x":"0","y":"44","w":"1200","h":"640"},"action":"none","format":"original"},"news_big":{"src":"\/img\/forall\/u\/260\/73\/Muere-en-Miami-Juanita-Castro-la-hermana-opositora-del-dictador-Fidel-Castro.jpeg","crop":{"x":"0","y":"51","w":"1200","h":"626.6666666666666"},"action":"none","format":"original"},"tn2":{"src":"\/img\/forall\/u\/260\/73\/Muere-en-Miami-Juanita-Castro-la-hermana-opositora-del-dictador-Fidel-Castro.jpeg","crop":{"x":"121","y":"0","w":"969","h":"728"},"action":"none","format":"original"},"news_cover":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"infographics":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"}},"gal":{"main":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"tn":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"idx":""}} [other_author] => [priority_top] => [anchor_rubric] => [anchor_time] => [pos_in_the_feed] => 0 [other_data] => ) [680931] => article Object ( [absnum] => 680931 [numsup] => 0 [childs] => 0 [alias] => rf-obstriljala-ochakiv-je-rujnuvannja [title] => РФ обстріляла Очаків, є руйнування [title_short] => [meta_title] => РФ обстріляла Очаків, є руйнування [meta_keywords] => Очаків обстріли, Миколаївщина обстріли [meta_description] => Що відомо про обстріли на Миколаївщині. Де є влучання та руйнування в Очакові. [seo_h1] => [seo_body] => [body] =>Російська армія не припиняє обстрілів Миколаївщини. В ніч на 5 грудня ворог атакував регіон ударними дронами. Сили та засоби протиповітряної оборони знищили два БПЛА Shahed-131/136, повідомив голова Миколаївської ОВА Віталій Кім.
За його даними, російська атака сталася о 1 годині ночі. Приблизно о 01:07 внаслідок ворожого обстрілу м. Очаків Очаківської громади пошкоджено приватний будинок. Попередньо без постраждалих.
У Баштанському районі 4 грудня було зафіксовано ракетний удар по відкритій території Березнегуватської громади. Постраждалих немає. У Миколаївському районі у понеділок ворог накрив вогнем з артилерії акваторію Очаківської громади. Постраждалих немає.
Всього в ніч на 5 грудня РФ направила на Україну 17 БПЛА та 6 ракет С-300. Сили ППО повідомили про збиття 10 дронів. Вже відомо про влучення ракет на Херсонщині. Жертвою російської атаки стала 1 людина. Ще 5 місцевих жителів постраждали. Також ракети зафіксовані на Донеччині, даних про влучання та руйнування наразі немає.
[category] => 2890 [categories] => [categories_seo] => [type] => 0 [position] => 342688 [adate] => 1701758280 [publication_date] => [adate_day] => 1701734400 [approved] => 1 [langid] => 2 [created] => 1701758318 [changed] => 1701761674 [userid] => 58 [redirect] => [views] => 0 [shares] => [comments] => [header] =>Ворожа атака сталася о першій годині ночі.
[with_photo] => 1 [with_gallery] => 0 [with_video] => [imagealt] => facebook.com/GeneralStaff.ua [coordinates] => [extcode] => [user_changed] => 50354 [common_props] => [models_props] => [file] => [sources] => [references] => [authors] => [creator] => [files] => [gallery] => [images] => [props] => [tags] => [article_shares] => [article_childs] => [video] => [props_data] => [articles:protected] => articles Object *RECURSION* [childs_total] => 0 [alias32] => 985819476 [indexed] => [reindexed] => 0 [cropdata] => {"art":{"main":{"src":"\/img\/forall\/u\/0\/58\/408114496_699176502395431_3200775564450015789_n(3).jpg","crop":{"x":"0","y":"139","w":"1280","h":"682.6666666666666"},"action":"none","format":"original"},"news_big":{"src":"\/img\/forall\/u\/0\/58\/408114496_699176502395431_3200775564450015789_n(3).jpg","crop":{"x":"0","y":"146","w":"1279","h":"668"},"action":"none","format":"original"},"tn2":{"src":"\/img\/forall\/u\/0\/58\/408114496_699176502395431_3200775564450015789_n(3).jpg","crop":{"x":"1","y":"0","w":"1278","h":"960"},"action":"none","format":"original"},"news_cover":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"infographics":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"}},"gal":{"main":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"tn":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"idx":""}} [other_author] => [priority_top] => [anchor_rubric] => [anchor_time] => [pos_in_the_feed] => 0 [other_data] => ) [680869] => article Object ( [absnum] => 680869 [numsup] => 0 [childs] => 0 [alias] => blokada-na-ukrajinsko-polskomu-kordoni-khto-vinen-skilki-vtrachajemo-ta-shcho-robiti [title] => Блокада на українсько-польському кордоні: хто винен, скільки втрачаємо та що робити [title_short] => [meta_title] => Блокада на українсько-польському кордоні: хто винен, скільки втрачаємо та що робити [meta_keywords] => блокада кордону, втрати від блокади [meta_description] => Яких збитків завдає Україна від блокади кордонів із Польщею та Словаччиною. Чи змінилася ситуація з блокадою після того, як у пункті пропуску "Угринів-Довгобичув" розпочався процес оформлення важких вантажівок. [seo_h1] => [seo_body] => [body] =>На кордоні України та Польщі ось уже місяць триває блокада польськими протестувальниками контрольно-пропускних пунктів, і жодні переговори поки що не допомагають. Більше того: з 1 грудня до протестів знову приєдналися словацькі перевізники.
І незважаючи на те, що на польсько-українському кордоні у пункті пропуску "Угринів-Довгобичув" 4 грудня розпочався процес оформлення важких вантажівок, загалом наразі ситуація мало змінилася.
Нагадаємо, що у перші дні грудня на кордоні з боку Польщі застрягли близько 2,5 тис. українських перевізників. Найбільше вантажівок зібралося біля пунктів пропуску "Шегині" та "Рава-Руська". Також заблоковано пропускні пункти "Ягодин" та "Краківець". У Прикордонній службі України (ДПСУ) наводять цифри: якщо до 6 листопада пункт пропуску "Ягодин" міг за добу пропустити в обох напрямках 1200-1300 вантажівок, то після блокади кордону кількість зменшилася до 150.
Загальні збитки для економіки України від трьох тижнів блокування українсько-польського кордону аналітик компанії «Центр біржових технологій» Максим Орищак оцінює у 250 млн доларів. Свої розрахунки експерт ґрунтує на статистиці за 2022 рік, коли частка українського експорту до Польщі становила 11% від загального обсягу постачання.
- У 2023 році у зв'язку з блокуванням РФ морських шляхів експорт до Польщі міг зрости на 13-14% - з 373 млн доларів до 425 млн доларів, - наводить цифри Орищак. - Це означає, що і збитки для економіки України від зниження автомобільного вантажного трафіку до Польщі можуть бути не 250 млн доларів за три тижні, а близько 318 млн доларів.
Це також не кінцеві цифри втрат, продовжує експерт. Судячи з глухого кута в переговорному процесі, зняття блокувань українсько-польського кордону може відбутися не раніше середини грудня, коли в Польщі буде сформовано новий уряд. Тому якщо обсяг економічних втрат для України залишиться на рівні 80-100 млн доларів щотижня, то наступні три тижні українська економіка може втратити ще близько 300 млн доларів. Якщо блокування кордону триватиме два і більше місяців, сума збитків може досягти астрономічних значень і наблизитися до мільярдної позначки.
Україна сьогодні критично залежить від імпорту, особливо споживчого, каже аналітик Аналітичного центру "Об'єднана Україна" Олексій Кущ. Нині у нашому споживанні імпортні товари становлять близько 70%.
– Внаслідок блокування українсько-польського кордону вартість логістики подорожчала у кілька разів, почалися проблеми з постачанням, – каже експерт. – Очікується дефіцит деяких видів товарів – насамперед швидкопсувних, а також чутливих до підвищення вартості логістики. Причому це може бути все що завгодно – від кормів для тварин до медпрепаратів. Вже зараз відчувається вплив на паливний ринок, оскільки саме з Польщі йшов основний потік палива, зокрема дизельного. Залізниця зайнята великою військовою логістикою, а паливо йде автотранспортом.
За даними директора Консалтингової групи А-95 Сергія Куюна, блокування польського кордону вже призвело до подорожчання та дефіциту палива, адже саме автотранспортом в Україну надходило 30% імпорту, що становить чверть ринку скрапленого газу. А ціна доставки палива зросла з 50 грн/км до 120 грн.
– Пересічні українці відчують економічні збитки транспортної галузі України через зростання вартості послуг доставки імпортних товарів, – каже Максим Орищак. – Місцева продукція, насамперед продовольчі товари, подорожчає менше, оскільки транспортна складова тут невелика. А от усе, що завозиться з-за кордону, обов'язково вбере цінову надбавку через простої на українсько-польському кордоні.
Експерти пояснюють: поляки блокують автоперевезення, щоб чинити тиск на Україну та домогтися скасування «транспортного безвізу», який надали нашій країні.
– Якщо раніше українські перевізники працювали в рамках дозволів, які видавалися поляками, то після того як Єврокомісія дала «добро» на безвіз, вони не повинні отримувати дозвіл поляків, – пояснив Олексій Кущ. – Поступово наші перевізники почали брати не лише контракти, пов'язані з Україною, а й суто внутрішньоєвропейські контракти, потіснивши польських колег.
Деякі експерти вважають, що у справі автомобільних перевезень ми можемо обійтися без поляків – мовляв, є ще кордони з іншими країнами. І поляки ще пошкодують про свій «демарш».
«Приїхала перша фура із польського порту Гданська – але вже через Угорщину. Замість звичайних трьох діб, як це було раніше з Польщі, водій їхав шість діб, – написав 28 листопада на своїй сторінці у соцмережі бізнесмен Олексій Давиденко. - Але, по-перше, він їхав, а не стояв заблокований. По-друге, продукція, на яку чекають, такі приїхала в Україну. По-третє, він встигне щось завантажити на експорт і потім знову привезти в Україну. Цього тижня, вперше з початку війни, ми забронювали місця на кораблях, які припливуть не до польського Ґданська, а до румунського Констанца. Це означає, що протягом грудня авіавантажи будуть їхати в обхід польських аеропортів, що всі фури з Польщі ми вже зараз направляємо на кордони інших країн, що з січня взагалі вся морська та авіалогістика будуватиметься в обхід Польщі. Ми маленька компанія, на місяць привозимо лише 10 фур та контейнерів з-за кордону. Але я точно не даватиму полякам заробляти на мені гроші».
На думку Давиденка, якщо цим шляхом підуть тисячі інших українських підприємців, це і стане симетричною відповіддю на блокування наших водіїв та наших вантажів.
Водночас економісти до таких закликів ставляться обережно і вважають, що це могло бути лише тимчасовим вирішенням проблеми. По-перше, пояснює Олексій Кущ, якщо їхати в обхід Польщі, територією України доведеться добиратися через Карпати, що означає подорожчання логістики щонайменше на третину. По-друге, якщо українські перевізники просто перенесуть свою активність до іншої країни, їх заблокують і там. Польські протести вже знову підтримали словаки, можна прогнозувати, що їх із задоволенням підтримає Угорщина.
- Тому питання не в тому, щоб їхати в обхід, а в тому, щоби врегулювати конфлікт, - зазначив експерт. – Погодитися на відміну «безвізу» Україна не може, нам це категорично не підходить. На мою думку, найкращий вихід – це підписання меморандуму про те, що перевізники сусідніх країн знімають свою блокаду, а наші зобов'язуються не втручаються у внутрішні перевезення Європи.
Максим Орищак погоджується: варіантів вирішення проблеми небагато. Добре, що справа зрушила з мертвої точки, але треба продовжувати шукати компроміси з польською стороною і, наразі це можливо, паралельно домовлятися про обхідні маршрути із сусідніми країнами. При цьому обов'язково необхідно зважати на інтереси місцевих перевізників, щоб до протестів не приєдналися водії з інших країн.
[category] => 2883 [categories] => [categories_seo] => [type] => 12288 [position] => 342186 [adate] => 1701756000 [publication_date] => 1701756000 [adate_day] => 1701734400 [approved] => 1 [langid] => 2 [created] => 1701686629 [changed] => 1701758014 [userid] => 18608 [redirect] => [views] => 0 [shares] => [comments] => [header] =>До польських протестувальників знову приєдналися словацькі.
[with_photo] => 1 [with_gallery] => 0 [with_video] => [imagealt] => Фото Олени Данило/Суспільне Україна/АТ «Українська телекомпанія»/Global Images Ukraine через Getty Images [coordinates] => [extcode] => [user_changed] => 37076 [common_props] => [models_props] => [file] => [sources] => [references] => [authors] => [creator] => [files] => [gallery] => [images] => [props] => [tags] => [article_shares] => [article_childs] => [video] => [props_data] => [articles:protected] => articles Object *RECURSION* [childs_total] => 0 [alias32] => 594973369 [indexed] => [reindexed] => 0 [cropdata] => {"art":{"main":{"src":"\/img\/forall\/u\/186\/8\/GettyImages-1824849514.jpg","crop":{"x":"0","y":"69","w":"1024","h":"546"},"action":"none","format":"original"},"news_big":{"src":"\/img\/forall\/u\/186\/8\/GettyImages-1824849514.jpg","crop":{"x":"0","y":"74","w":"1024","h":"535"},"action":"none","format":"original"},"tn2":{"src":"\/img\/forall\/u\/186\/8\/GettyImages-1824849514.jpg","crop":{"x":"58","y":"0","w":"909","h":"683"},"action":"none","format":"original"},"news_cover":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"infographics":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"}},"gal":{"main":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"tn":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"idx":""}} [other_author] => [priority_top] => 2 [anchor_rubric] => [anchor_time] => [pos_in_the_feed] => 0 [other_data] => ) [680929] => article Object ( [absnum] => 680929 [numsup] => 0 [childs] => 0 [alias] => rf-atakuvala-ukrajinu-17-bpla-ta-6-raketami-sili-ppo-zbili-10-droniv [title] => РФ атакувала Україну 17 БПЛА та 6 ракетами, сили ППО збили 10 дронів [title_short] => [meta_title] => РФ атакувала Україну 17 БПЛА та 6 ракетами, сили ППО збили 10 дронів [meta_keywords] => атака 5 грудня, якою зброєю атакувала РФ [meta_description] => Скількома БПЛА та ракетами РФ атакувала в ніч на 5 грудня. Скільки дронів було збито силами ППО. [seo_h1] => [seo_body] => [body] =>У ніч на 5 грудня РФ продовжила тероризувати мирні міста України. Ворог атакував ударними БПЛА Shahed-136/131 з двох напрямків – Курської області та Приморсько-Ахтарську. Крім того, ворог бив зенітними керованими ракетам С-300, які спрямував по цивільних об’єктах Донеччини та Херсонщини, повідомляють Повітряні сили ППО.
Усього в ударі зафіксовано 17 ударних БПЛА типу «шахед» та шість зенітних керованих ракет ЗРК С-300. В результаті бойової роботи сили ППО знищили 10 ударних БПЛА в різних регіонах України.
До відбиття повітряного нападу противника залучено винищувальну авіацію, зенітні ракетні підрозділи та мобільні вогневі групи Повітряних сил та Сил оборони України.
На Херсонщині ворог за добу здійснив 89 обстрілів, випустивши 490 снарядів з мінометів, артилерії, "Градів", ПТРК, танків, БПЛА та авіації, з них - 1 ракетний. По Херсону ворог випустив 22 снаряди. Російські військові поцілили у житлові квартали населених пунктів області, кінотеатр, дошкільний навчальний заклад, територію підприємства, а також притулок для тварин у Херсоні; підприємство у Бериславському районі. Жертвою російської агресії стала 1 людина, ще 5 - дістали поранення, повідомляється в Херсонській ОВА.
Даних щодо наслідків удару РФ по Донеччині станом на 8 ранку немає.
[category] => 2890 [categories] => [categories_seo] => [type] => 8192 [position] => 342687 [adate] => 1701755700 [publication_date] => [adate_day] => 1701734400 [approved] => 1 [langid] => 2 [created] => 1701755734 [changed] => 1701761586 [userid] => 58 [redirect] => [views] => 0 [shares] => [comments] => [header] =>Ворог бив по мирних українцях з двох напрямків.
[with_photo] => 1 [with_gallery] => 0 [with_video] => [imagealt] => facebook.com/GeneralStaff.ua/ [coordinates] => [extcode] => [user_changed] => 50354 [common_props] => [models_props] => [file] => [sources] => [references] => [authors] => [creator] => [files] => [gallery] => [images] => [props] => [tags] => [article_shares] => [article_childs] => [video] => [props_data] => [articles:protected] => articles Object *RECURSION* [childs_total] => 0 [alias32] => 1471538850 [indexed] => [reindexed] => 0 [cropdata] => {"art":{"main":{"src":"\/img\/forall\/u\/0\/58\/408114496_699176502395431_3200775564450015789_n(2).jpg","crop":{"x":"0","y":"64","w":"960","h":"512"},"action":"none","format":"original"},"news_big":{"src":"\/img\/forall\/u\/0\/58\/408114496_699176502395431_3200775564450015789_n(2).jpg","crop":{"x":"0","y":"70","w":"959","h":"501"},"action":"none","format":"original"},"tn2":{"src":"\/img\/forall\/u\/0\/58\/408114496_699176502395431_3200775564450015789_n(2).jpg","crop":{"x":"54","y":"0","w":"852","h":"640"},"action":"none","format":"original"},"news_cover":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"infographics":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"}},"gal":{"main":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"tn":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"idx":""}} [other_author] => [priority_top] => 1 [anchor_rubric] => [anchor_time] => [pos_in_the_feed] => 0 [other_data] => ) ) [categories] => [count_sql] => SELECT COUNT(DISTINCT a.absnum) cnt FROM articles a /* /ua/tag/articles/10281/ */ WHERE a.approved = 1 and a.langid = 2 and NOT a.type & (32) and category IN (2829,2836,2850,2860,2871,2883,2890,2898,2921) AND adate < UNIX_TIMESTAMP() AND adate >= 1701676487 [dictsdata] => Array ( ) ) 1