Чемпіон Універсіади Михайло Харук: Настроїв себе на перемогу ще до турніру
22 січня у американському Лейк-Плесіді завершились змагання зимової Універсіади 2023 року. Збірна України виграла на ній шість нагород. Найрезультативнішим спортсменом для нашої збірної став Михайло Харук, який 21 січня був першим у паралельному слаломі-«гіганті». А також прикарпатець пізніше взяв і бронзу в паралельному слаломі.
Загалом сноубординг став для України найбільш успішним видом спорту на цій Універсіаді. Крім Михайла Харука, бронзу в паралельному слаломі виграла Надія Гапатин.
KP.UA поспілкувалась з Михайлом Харуком про те, як пройшла для нього Універсіада, і дізналась, у чому полягає його секрет успіху.
Перший сноуборд купили батьки
- Михайле, розкажіть, будь ласка, як починали свій шлях у сноубордингу? Все ж таки не найпопулярніше заняття для України.
- Розпочав свій шлях у спорті ще 7-річному віці, коли мама і тато купили перший у моєму житті сноуборд. У 11 років потрапив на секцію Буковельскої школи сноубординга, де і почав свій професійний шлях разом з тренером Скубеничем Семеном Семеновичем.
- Як кваліфікувались на Універсіаду?
- Кваліфікувався як студент коледжу фізичного виховання Національного університету фізичного виховання і спорту України.
- Де проходила підготовка до цих змагань?
- Готувались у Нідерландах, де провели два збори у закритому приміщенні. І потім був ще збір у Австрії на льодовику, щоб більше звикнути до крутих схилів і швидкості.
Дякую країні нашій, що підтримує спортсменів у такий важкий час. Була досить хороша підготовка надана. Хоч зараз війна, але пройшли три збори, як я і відмітив, за кордоном. Потім ще виїжджали на змагання на Кубок світу, де зайняв 26-е місце. Теж доволі непогано як для першого старту. На європейських - не вдалось показати хороший результат, там два рази був 14-м. І цим виступом дуже незадоволений.
- В Україні достатня матеріально-технічна база для підготовки сноубордистів? Чи потрібно тренуватись лише за кордоном?
- Матеріальна база в Україні дуже хороша. На Буковелі у нас спортивна база, де більшу частину часу ми і тренуємось. Для нас спеціально перекривають схил на час тренування. Проблема у тому, що цього року дуже несприятливі умови – занадто тепло. І мало снігу зараз. Буквально декілька трас працює, і щоб тренуватись, взагалі немає місця.
Заезд Харук взяв єдине золото для України на Універсіаді. Фото: facebook.com/olympicua
Присвятив перемогу другові, який загинув, захищаючи Україну
- Які враження отримали від поїздки на Універсіаду?
- Від турніру отримав тільки позитивні враження. Дуже сподобалось місце проведення, люди. Американці підтримують український народ і співчувають нам. Також багато людей підходили і бажали удачі, це теж надихало, що так далеко від дому є люди, які переживають за Україну і підтримують її.
- Перемога на Універсіаді – це ваше найбільше спортивне досягнення?
- Я не вважаю це найбільшим досягненням. Напевно, найбільше досягнення – перемога на юніорському чемпіонаті світу, він вважається вищим за рангом.
- Ви присвятили свою перемогу товаришеві, який загинув, захищаючи Україну. Розкажіть, будь ласка, за нього.
- Так. Я присвятив перемогу своєму другові Олегу Мазуру, який нещодавно загинув на Ізюмському напрямку. Їхня група попала в засідку, і він пожертвував собою, щоб його товариші могли безпечно відступити і зберегти свої життя. Тому я просуваю петицію і хочу, щоб президент її розглянув і надав йому право називатись Героєм України. Тому що він дійсно заслуговує на це.
З Олегом Мазуром знайомий близько 5-6 років. Дуже був щирою, патріотичною і хорошою людиною. Він дуже відважний. Ще 2016 року вступив до лав Збройних сил України і пішов у АТО захищати нашу державу.
Хотів би відмітити вклад Олега в мою перемогу. Раніше він приїжджав до мене в гості в Верховину. І ми разом також тренувались. Олег давав хороші настанови і навчив мене ніколи не здаватись і завжди йти до своєї цілі. Він також був спортсменом, до того як пішов до лав Збройних сил України. Виступав за львівські «Карпати» і інші клуби, займався і боксом – був дуже різноплановим. Після 2016 року більше віддавав себе Збройним силам України і розвивався в цьому плані. Спочатку був у десантних військах, потім перекваліфікувався на снайпера. І на війні вже був снайпером-розвідником і на самих гарячих точках. Під час змагань мене завжди надихали його вчинки і його відвага – це допомогло мені.
Секрет успіху - у командній роботі
- До речі, у вас ще й бронза у паралельному слаломі. Чи очікували, що зможете взяти на Універсіаді одразу дві медалі?
- Настроював себе на хороший результат. Шкода, що у слаломі не вийшло виконати все на 100%. Кваліфікацію я там виграв. Але допустив невелику помилку, що не дало вийти у великий фінал. А вже у малому фіналі я без проблем переміг японця. Якби не та помилка, то міг би вийти у великий фінал і вже там боротись за золото. Слалом - це моя улюблена дисципліна, в ній я став чемпіоном світу серед юніорів і завжди показував кращий результат. Але зараз ми ставили акцент саме на «гігант». Слалом взагалі майже не тренували, там було лише два-три тренування цього року. Тому вважаю результат досить хорошим і цілком задоволений ним.
- На вашу думку, що сприяло тому, що сноубординг став для України найрезультативнішим видом спорту на цій Універсіаді?
- Насамперед, тренерський штат у нас дуже хороший. Тренер Семен Семенович постійно удосконалює свої знання. Також відчувалась підтримка Державного центру олімпійської підготовки і федерації, які у такий важкий час допомагають нам з виїздами за кордон і хорошим фінансуванням, щоб не ми втрачали форму і продовжували виступати на високому рівні.
- У чому криється ключ до вашого особистого спортивного успіху?
- Успіх, напевне, криється у командній роботі, підтримці усіх, хто долучався до цього. Дуже дякую своїм батькам, які завжди вірять в мене. Також друзям і моїй дівчині. Усі називають мене чемпіоном, і це також надихає бути завжди найкращим, ніколи не здаватись і показувати максимальний результат.
Також хотів би подякувати Белінському Валерію Володимировичу, головному тренеру нашої збірної – він дуже сильно переживає і докладає багато зусиль до нашого результату. І Комітету фізичного виховання і спорту України (МОН) за те, що відправили нас на Універсіаду. І Стеценко Вадиму – це голова цього комітету, він дуже переживав за спортсменів і зробив великий вклад в нашу перемогу.
Ще в дитинстві Михайло вигравав змагання і вважався висхідною зіркою сноуборду. Фото: facebook.com/profile.php?id=100009971076071&sk=about
Інші захоплення заважають спорту
- Хвилюєтесь перед своїми виступами? Як справляєтесь з переживаннями?
- Бувають хвилювання, коли перший старт в сезоні, коли думаєш за результат. А далі по сезону вже немає хвилювань. Але перед цим стартом велике хвилювання було, бо хотілось добре виступити, щоб прославити нашу Україну. І це була заключна Універсіада для мене, тому хотілось показати хороший результат.
З переживаннями справляюсь на тренуваннях, бо коли ти розумієш, що дійсно готовий до змагань і робиш свою роботу, це додає більше впевненості.
- Як багато доводиться тренуватись?
- Часто тренування проходять як цикл слалому, потім день – перерва, і знову три тренувальні дні «гіганта». Здебільшого це 6 разів на тиждень. А в сезон дуже багато стартів і переїздів, тренування проходять більше на кількість спусків – накатуємо об’єм. Виходить по 15-20 спусків.
- Захоплюєтесь чимось, крім сноубординга? І чи вистачає на це часу?
- Захоплення зараз - тільки сноуборд. Старався приділяти час іншим справам, але якщо ти хочеш досягнути дійсно хорошого спортивного результату, то потрібно віддавати себе справі повністю, тоді і можливий максимальний результат.
- Як за вас вболівали рідні під час виступу на Універсіаді?
- Дуже всі вболівали, особливо батьки, брат і сестра. Дівчина в перший день не змогла подивитись, бо відключили світло. Потом дивилась і сказала, що їй легше вболівати за мене заочно, бо ледве не посивіла від переживань.
- Що для вас означає ця перемога на Універсіаді?
- Дуже гордий тим, що зміг принести єдину золоту медаль на Універсіаді для України. Це перша золота медаль у нашому виді спорту. До цього були тільки другі і треті місця.
Яким спорядженням користується чемпіон?
Сноуборд - Oxess, маска - Oakley, форма збірної – Kilpi, стартова форма - Berdax, чоботи – Mountain Slope, пластина – Allflex.
Народився у селі Ільці Верховинського району Івано-Франківської області в 1999 році. Вважає себе корінним гуцулом і дуже пишається цим – любить гуцульські звичаї. У родині спортсменом була мама, вона бігала на лижах і брала участь у спортивному орієнтуванні, їздила на обласні і всеукраїнські змагання.
Перші свої змагання Михайло Харук почав вигравати у 12 років, коли вже розпочав тренуватись з нинішнім тренером. Вже після першого виїзду на чемпіонат України Михайло зайняв три третіх місця і здобув одну перемогу. Перші кроки на високому рівні у сноубордингу для спортсмена були дуже успішними.
Зараз у його активі вже є перемоги на чемпіонаті світу серед юніорів і Універсіаді, а на чемпіонатах України 3 роки підряд ставав кращим на «гіганті» і 4 роки - на слаломі.
